Постанова

від 12.02.2025 по справі 640/39455/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/39455/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2539 від 10.12.2022 про накладення штрафу в розмір 1700000,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП. На підставі отриманої листом від 02.11.2021 за вих. №01-13/2777 від ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» інформації, щодо перевищення обмеження у 10% від зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН та ВДР вимог закону, НКРЕКП проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт. Позивач вважає, що відомості викладенні у зазначеному листі не відносяться до підстав визначених законом для прийняття рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки, виходячи з цього факт проведення перевірки є протиправним, постанова, прийнята за наслідками такої перевірки підлягає скасуванню. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на обставини порушення позивачем будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та документів, що підтверджують таке порушення. Також позивач вказує, що при визначені штрафних санкцій відповідачем постановлено накласти на позивача максимальний штраф у розмір 1 700 000 грн., у той же час на інших суб`єктів господарювання у рамках проведених перевірок з таких же підстав, накладено мінімальний штраф у розмірі 85 тис грн., що свідчить про упередженість на необ`єктивність під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 позовні вимоги задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2539 від 10.12.2022 про накладення штрафу в розмір 1700000,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зробив висновок, що звернення ДП «Оператор ринку» (лист), на підставі якого відповідач провів позапланову невиїзну перевірку є належною підставою для проведення такої, що відповідає п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Проте, досліджуючи питання дотримання відповідачем принципу пропорційності при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача у розмірі 1700000,00 грн., суд першої інстанції наголосив, що постанова регулятора не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позивачем та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу, а саме його верхній межі у поєднанні з наслідками для ринку/шкодою від вчиненого порушення, тобто, наданими документами та поясненнями відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність прийнятого рішення про застосування до позивача максимального штрафу.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні позиції висловленої у суді першої інстанції, а саме позапланова перевірка з дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а оскаржувана постанова НКРЕКП є такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Відповідач також зазначав, що постанову прийнято з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на позивача застосовано санкції відповідно до законодавства.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано щодо правильності висновків суду першої інстанції та висловлена аналогічна позиція вказана у позовній заяві.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 справу призначено до слухання у відкрите судове засідання на 12.02.2025.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, при цьому їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) у зв`язку з отриманням від Державного підприємства «Оператор ринку» лист № 01-13/2777 від 02.11.2021, прийнала 10.11.2021 постанову №2128 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС».

За результатом проведення такої перевірки було складено 16.11.2021 акт №602, в якому зазначено встановлені порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), а саме:

- пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

- пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або грейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого ліцензіатам забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону та нормативно- правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, подав 08.12.2021 відповідачу пояснення до цього акту.

10.12.2021 на засіданні НКРЕКП було прийнято постанову №2539 «Про накладення штрафу на позивача за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)», відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, не є спірними, і не спростовні апелянтом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закон України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 72 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про ринок електричної енергії» визначено, що Регулятор це Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферзді енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефекгивності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до п.п. 11-12 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор здійснює контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Статтею 17 цього ж Закону встановлено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор (НКРЕКП), зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; розробляє та затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов, інші нормативні акти; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу; схвалює/затверджує інвестиційні програми (плани розвитку) суб`єктів у випадках, встановлених законом, та вносить зміни до них відповідно до затвердженого порядку.

Приписами ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарюванню що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Частиною 8 цієї ж статті встановлено порядок проведення позапланової невиїзної перевірки, зокрема така перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єкта, що належить до особливої групи споживачів, є:

1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;

2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;

3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;

5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;

6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.

Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єкта, що належить до особливої групи споживачів, може проводитися без попередження заздалегідь.

Згода суб`єкта, щодо якого здійснюється перевірка, повідомлення його про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими.

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт, щодо якого здійснювалася перевірка, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Згідно частини 11 цієї статті Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Порядок організації діяльності НКРЕКП, пов`язаної із здійсненням її повноважень, врегульовано Регламентом НКРЕКП, затвердженим постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133.

Так, пунктом 1.3. вказаного Порядку № 2133 визначено, що НКРЕКП спрямовує свою діяльність на виконання Конституції України, Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та законів України, що регулюють відносини у сферах енергетики та комунальних послуг, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 1.4. НКРЕКП у межах своїх повноважень, на підставі та на виконання актів законодавства видає постанови і розпорядження, організовує і контролює їх виконання. Голова НКРЕКП видає накази з питань щодо державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Керівник апарату видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції відповідно до Закону України «Про державну службу» та розподілу функціональних обов`язків.

Процедура організації та проведення перевірок, порядок оформлення їх результатів, права й обов`язки голови та членів комісії з перевірки, права й обов`язки уповноваженої особи ліцензіата, контроль за виконанням рішень НКРЕКП, а також порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов, установлені Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженим постановою НКРЕКП № 428 від 14 червня 2018 року (далі Порядок № 428).

Згідно з пунктом 7.1 розділу 7 Порядку № 428, за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за формою, наведеною в додатку 18 до Порядку.

Форма акта перевірки є уніфікованою формою. Переліки питань перевірки є однаковими для суб`єктів господарювання всіх ступенів ризику, щодо яких здійснюються заходи державного контролю.

В акті планової перевірки відображається інформація з перевірки питань, визначених переліками питань для відповідних сфер енергетики та комунальних послуг (додатки 4 - 17).

В акті позапланової перевірки відображається інформація з перевірки питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки, а в разі виявлення порушення - його детальний опис з посиланням на відповідну норму законодавства та/або ліцензійних умов.

Отримані від уповноважених осіб ліцензіата в ході перевірки документи, пояснення з питань, що стосуються предмета перевірки, долучаються до акта перевірки у вигляді додатків.

Пунктом 7.4. розділу 7 Порядку № 428 передбачено, що у разі виявлення порушень, акт про результати перевірки вноситься на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше тридцяти робочих днів з дня отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. Письмові пояснення та обґрунтування є невід`ємною частиною акта перевірки.

За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, заходів державного регулювання, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

Відповідно до пункту 10.1 розділу 10 Порядку № 428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов, НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій, з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

При цьому, пунктом 10.3 розділу 10 встановлено, що в разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

Вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності, визначено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 1470 від 27 грудня 2017 року (далі Ліцензійні умови).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов, при провадженні ліцензованої діяльності, ліцензіат повинен виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством. Також, на виконання підпункту 43 вказаного пункту, ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі, відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 22 и Закону України «Про Національну комісію» у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

За ч. ч. 1, 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, зокрема, штрафу.

Висновки суду.

Отже, суд першої інстанції дослідивши підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки зробив висновок, що звернення ДП «Оператор ринку» (лист є належною підставою для проведення такої, що відповідає п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Довід позивача щодо відсутності законних підстав для проведення перевірки суд першої інстанції визнав необґрунтованим, позивач апеляційну скаргу в цій частині не подавав, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача щодо дискреційних повноважень.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови, оскільки в ній не містяться обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення та застосування до позивача максимального штрафу.

Проте, колегій суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на повноваження суб`єкта владних повноважень закріплені у вищенаведених нормах закону та з урахуванням судової практики.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в ході перевірки встановив 8 порушень позивачем норм чинного законодавства, що зафіксовано актом перевірки від 16.11.2021 №602 , а саме порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), а саме:

- пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

- пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або грейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого ліцензіатам забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону та нормативно- правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Позивач подавав відповідачу свої заперечення щодо висновків акту, при цьому позов було обґрунтовано не самими виявленими порушеннями, а підставою для проведення перевірки та тяжкості застосованої відповідальності.

Отже, частиною ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, тобто при застосуванні санкцій зобов`язаний дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, врахувати серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, проте, суд апеляційної інстанції не згоден з висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів та обгрунтувань застосування відповідачем до позивача штрафу у максимальному розмірі, оскільки наявність восьми виявлених порушень, їх зміст та характер порушень, свідчить про тяжкість та системність порушення позивачем норм чинного законодавства у сфері постачання електричної енергії споживачу та виконання позивачем Ліцензійних умов.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що виходячи з повноважень відповідача, то є його дискреційними поводженнями застосування до порушників певної відповідальності - чи то штраф, чи попередження.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд має переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, особливо якщо позивач указує на явні та очевидні порушення під час їх ухвалення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Отже, суд першої інстанції, прийняв до уваги судову практику, проте дійшов іншого висновку, який суд апеляційної інстанції вважає помилковим.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу виходячи з необґрунтованості позовних вимог.

Надаючи оцінку всім іншим доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що відповідач довів правомірність спірного рішення.

Таки чином, доводи апелянта заслуговують уваги, рішення суду першої інстанції скасуванню, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2025

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 р. - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк