Рішення

від 27.08.2024 по справі 320/48430/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року м. Київ№ 320/48430/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» (далі позивач/ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати акт перевірки №2/45/17 від 20.11.2023 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дотримання умов Договору №45/17 від 14.02.2017;

визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дострокове одностороннє розірвання Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладеному між ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» і Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 22.11.2023 №053/13337;

визнати протиправними та скасувати пункти: 2.2.2; 2.3.32; 2.3.36; 2.3.37; 2.3.39; 4.2-4.16; 4.18; 4.19; 4.21-4.23; 5.6-5.10; 5.13; 7.8 Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва;

зобов`язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 4.1 Договору №45/17 від 14.02.2017, виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п.56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.11.2023 Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами позачергової перевірки дотримання Перевізником умов Договору склала Акт №2/45/17. Згідно змісту вказаного Акту, нібито, було виявлено, що перевізник обслуговує маршрут не виконавши інвестиційні зобов`язання, а саме, використовує транспортні засоби Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_1 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_2 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_3 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_4 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_5 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_6 , пасажиромісткість яких менша 21 місця для сидіння пасажирів, що є порушенням умов п.п.1.1, 2.3.8, 2.3.9, 3.1 Договору.

22 листопада 2023 року відповідач направив позивачеві лист-повідомлення № 053-13337 про розірвання Договору, відповідно до якого відповідач, керуючись п.п.4.19, 4.20, 4.20.1, 4.20.2, 4.22, 5.20 Договору, в односторонньому порядку, достроково розриває Договір з 02.12.2023.

Позивач вважає, що перевірка була проведена з порушенням норм законодавства, в Акті перевірки зафіксовані порушення, які насправді відсутні, а тому, таке одностороннє розірвання Договору, є протиправним та таким, що суперечить як умовам цього Договору, так і нормам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду. Просить суд задовольнити позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, позовну заяву №320/48430/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

25 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/48430/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Залучено до участі по справі в якості третьої особи Київську міську державну адміністрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» про забезпечення позову.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 25.12.2023 у справі №320/48430/23 доставлено до електронного кабінету ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б», Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації 26.12.2023.

17 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява на виконання ухвали суду від 25.12.2023.

28 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на підставі наданих повноважень відповідно до пунктів 55, 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, і розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.05.2013 №757 та умов укладених договорів Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як сторона договору, проводить виключно перевірки виконання перевізниками умов договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва. Зокрема, тип і клас транспортних засобів, їх кількість на маршруті, наявність документів у водія, розміщення відповідної інформації в салоні автобуса, дотримання затвердженої схеми руху, виконання інвестиційних зобов`язань, взятих на себе перевізником на конкурсі згідно з частиною сьомою статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» тощо.

У випадку виявлення порушень умов договору складаються відповідні акти і направляються перевізнику з вимогою щодо усунення виявлених порушень.

Водночас слід зауважити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, не затверджував типову форму договору щодо здійснення перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

Згідно з частиною першою, четвертою статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»: відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати; у договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

Між організатором і перевізником було укладено договір про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва від 14.02.2017 № 45/17.

Тобто, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору в розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо Розділів 4 і 5 Договору «Здійснення контролю за виконанням умов договору», «Зміна умов договору, відповідальність сторін, умови і порядок дострокового розірвання договору».

Враховуючи викладене, припинення договірних відносин достроково та в односторонньому порядку відбулось у спосіб і порядку, визначених договором.

Твердження позивача щодо незаконності дій та прийнятих рішень організатором, є необґрунтованими.

Також позивачем не доведено порушення його прав, свобод чи інтересів чи існуванні перешкод у здійсненні цих прав у зв`язку з діями Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» про забезпечення позову.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2017 року ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» (Перевізник) і Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Організатор), а разом найменовані «Сторонами», уклали Договір №45/17 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, відповідно до умов якого Організатор надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування (далі - маршрут), а Перевізник зобов`язується надавати безпечні і якісні транспортні послуги населенню на умовах, передбачених цим Договором (п.п.1.1., 1.2 Договору).

Так, п.п. 2.2.2 договору 14.02.2017 №45/17 визначено, що організатор має право забезпечувати організацію перевірок щодо дотримання перевізником умов цього договору, в т. ч. із залученням представників державних органів, членів конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, представників робочого органу конкурсного комітету, міських служб та інших уповноважених організатором представників.

Пунктом 2.3.32 даного договору визначено, що перевізник зобов`язаний допускати уповноважених організатором представника(ів) до перевірки роботи автобусів на маршруті, випуску автомобілів на лінію з місць зберігання транспортних засобів, відповідно до договору оренди або власного автогосподарства, надавати всі необхідні для проведення перевірки документи.

Перевізник також зобов`язаний з`являтись для підписання акту перевірки дотримання умов договору за адресою і в строк, вказаний у повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття та підписання акту (п. 2.3.37); та особисто виконувати та зобов`язати водіїв транспортних засобів виконувати вимоги представників організатора, які стосуються перевірки виконання перевізником умов договору при умові пред`явлення ними відповідного посвідчення або довіреності при проведенні перевірок дотримання умов договору (п. 2.3.39).

Положеннями унктів 4.2-4.16 даних договору передбачено, що Організатор має право здійснювати чергові та позачергові перевірки дотримання умов договору.

Чергові перевірки дотримання умов договору здійснюються Організатором (уповноваженими представниками організатора) на підставі графіку перевірок виконання умов договорів, затвердженого організатором. Графік перевірок виконання умов договорів затверджується організатором на кожен квартал поточного року. Перевізник може також бути включений до графіку перевірок дотримання умов договорів щодо готовності роботи у весняно-літній та/або осінньо-зимовий період, про яку перевізник повідомляється у порядку, передбаченому п. 4.4. Договору.

Про проведення чергової перевірки виконання умов договору Організатор попереджає, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, перевізника не пізніше, як за 10 (десять) календарних днів до передбачуваної дати проведення перевірки.

Про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається.

Позачергові перевірки дотримання умов договору здійснюються організатором (уповноваженими представниками організатора) у випадках:

- подання перевізником заяви організатору про здійснення перевірки дотримання умов договору, в тому числі заяви про призначення тимчасовим перевізником на іншому маршруті, заяви про зміну умов договору;

- виявлення подання перевізником недостовірних або не в повному обсязі даних, які перевізник зобов`язаний подавати відповідно до умов договору;

- перевірка виконання перевізником листів-повідомлень про усунення виявлених порушень умов договору, виданих за результатами проведення чергових, позачергових перевірок та перевірок дотримання умов дговорів щодо готовності роботи у весняно-літній та/або осінньо-зимовий період;

- надходження звернень фізичних та/або юридичних осіб, та/або органів державної влади або місцевого самоврядування про порушення перевізником умов договору;

- неподання у встановлений термін перевізником документів, обов`язок подання яких передбачений умовами цього договору без поважних причин;

- отримання від перевізника листа про розірвання договору або направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору, перевірка в даному випадку здійснюється до дати закінчення строку дії договору відповідно до листа (повідомлення) про розірвання договору;

- настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю транспортного засобу перевізника під час перевезень пасажирів на маршруті;

- у випадку не надходження GPS даних від GPS/GPRS систем транспортних засобів перевізника визначених в п.п. 1.1. договору протягом 12 (дванадцяти) годин або сигналів валідаторів;

- в інших випадках, при яких не здійснення негайного втручання організатора, може призвести до погіршення надання послуг пасажирського автомобільного транспорту в м. Києві.

Для проведення перевірки перевізника організатор видає представникам направлення.

Під час здійснення перевірки перевізник (уповноважені представники) має право знайомитись з направленням на перевірку, робити з нього копію, бути присутнім при проведенні перевірки, давати пояснення по суті перевірки, підписати або відмовитись від підписання акту.

Строк проведення перевірки не може бути більшим ніж 5 (п`ять) робочих днів для 1 маршруту.

Перевірки дотримання умов цього договору здійснюється організатором (уповноваженими представниками):

- у місцях зберігання транспортних засобів перевізника та їх випуску на маршрут (власних або орендованих виробничо-технічних базах);

- на маршруті;

- безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезень пасажирів;

- за допомогою до єдиного диспетчерського центу моніторингу роботи транспорту та збору інформації.

Виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання або неналежне виконання зобов`язань перевізника за цим договором) фіксуються організатором (уповноваженим представником(ами)) у акті.

Акт складається у 2 (двох) примірниках в останній день проведення перевірки. Кожен з примірників акта підписується уповноваженим представником(ами) організатора, який проводив перевірку та представником перевізника. Представник перевізника має право письмово викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта. Ці пояснення і зауваження додаються до акту і є його невід`ємною частиною.

Сторони домовились, що:

- у разі відмови представника перевізника від ознайомлення з актом або від його підписання, уповноважений представник(и) організатора, який проводив перевірку, робить про це запис в акті;

- один примірник акта передається представнику перевізника чи надсилається поштою за місцезнаходженням (юридичною адресою) перевізника, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, інший зберігається у організатора;

- не підписаний представником перевізника акт вважається дійсним і зберігає юридичну силу у випадку підписання його не менше як двома представниками організатора.

- для підписання акту уповноважений представник перевізника зобов`язаний з`явитися за адресою і в строк, вказаний в повідомленні про проведення перевірки або у повідомленні про необхідність прибуття для підписання акту.

У 20 (двадцяти) денний строк, з дня проведення перевірки, організатор надсилає примірник акту перевізнику з пропозиціями про усунення виявлених порушень умов договору у випадку виявлення першого або другого порушення, допущеного протягом 365 днів з дати складання першого акту.

У разі виявлення третього порушення невиконання або неналежного виконання зобов`язань перевізника за цим договором, зафіксованого актом, допущеного протягом 365 днів з дати складання першого акту, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки організатором буде виявлено, що перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 50% кількості транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку, відповідно до п. 5.10. договору.

Пунктами 4.18-4.23 вказаних договорів визначено наступне.

Контроль виконання перевізником інвестиційних зобов`язань здійснюється шляхом перевірки організатором фактичної наявності автобусів, які відповідають умовам конкурсу, затвердженим наказом №Н-66 від 17.11.2016 Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), задіяння вказаних автобусів на маршруті, визначеному в п. 1.1. договору, оформлення перевізником права власності (придбання відповідно до договору фінансового лізингу) на автобуси у строки, визначені в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

У випадку невиконання або неналежного виконання перевізником інвестиційних зобов`язань, передбачених розділом 3 договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до п. 5.20. договору.

Невиконанням перевізником інвестиційних зобов`язань, передбачених розділом 3 Договору вважається один або декілька фактів у сукупності:

Не придбання перевізником автобусів, які відповідають умовам конкурсу, у строки та в кількості визначенні в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

Не використання на маршруті, який визначений в п. 1.1. договору, автобусів, які відповідають умовам конкурсу в строки та в кількості визначені у в п.п. 3.1.1-3.1.5. договору відповідно.

Перевірки виконання перевізником інвестиційних зобов`язань можуть здійснюватися організатором у будь-який з періодів, починаючи з дати, вказаної в п.п. 3.1.1. договору до терміну закінчення дії договору, визначеного в п. 8.1. договору без попередження перевізника про перевірку.

У випадку виявлення за результатами перевірки невиконання перевізником інвестиційних зобов`язань, уповноваженими особами організатора складається акт, що є підставою для розірвання договору, в порядку, визначеному п. 5.20. Договору.

Перевірки виконання перевізником інвестиційних зобов`язань можуть здійснюватись організатором у будь-який з періодів, починаючи з дати, вказаної в п.п. 3.1.1.-3.1.5.

Розділом 5 вказаних договорів визначено умови і порядок дострокового розірвання договорів.

Зокрема, п.п. 5.5-5.22 зазначених договорів передбачено, що сторони домовились, що організатор та перевізник мають право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, у випадках і в порядку, передбачених цим договором і законодавством України.

Підставою для розірвання договору організатором в односторонньому порядку є третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником зобов`язань за цим договором, зафіксоване актом, допущено протягом 365 днів з дати складання першого акту.

У разі розірвання Договору за п. 5.6. цього договору організатор не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати його розірвання надсилає перевізнику лист-повідомлення про розірвання договору. До листа додаються копії 2 (двох) попередніх актів та примірник акту, в якому зафіксовано третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником умов цього договору, допущене протягом 365 днів з дати складання першого акту. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17 договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки, організатором буде виявлено, ще Перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 50% від транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор направляє перевізнику лист-пропозицію про усунення порушень умов договору.

Перевізник зобов`язаний не пізніше ніж за сім календарних днів, з дати відправлення листа визначеного п. 5.8. договору, організатором, забезпечити випуск на маршрут рухомого складу, у кількості, визначеній у п. 1.1. договору.

У випадку невиконання перевізником зобов`язань, передбачених п. 5.9. договору організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 5 (п`ять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 5 (п`ять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

Перевізник має право вимагати дострокового розірвання договору. З метою забезпечення можливості організації організатором перевезень на безперервній основі, для реалізації даного права перевізник зобов`язаний направити організатору лист-попередження про розірвання договору не пізніше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до передбачуваної дати припинення дії Договору. Про припинення дії договору сторони підписують відповідний договір про розірвання. Дія Договору вважається припиненою з дати підписання договору про розірвання. Перевізник зобов`язаний виконувати умови Договору до дати підписання сторонами договору про розірвання. Припинення договору з цієї підстави буде вважатися припиненням перевізником перевезень пасажирів.

У випадку невиконання перевізником зобов`язання щодо здійснення перевезення відповідно до умов п. 5.11. договору до дати підписання сторонами договору про розірвання, перевізник сплачує організатору штраф у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати отримання відповідного листа-попередження. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

Даний договір укладений на підставі форми договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, затвердженої в установленому порядку наказом Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з огляду на це організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, у разі визнання судом окремих положень цього договору або його частини недійсними за заявою перевізника або третьої особи, так як такий договір буде суперечити затвердженій формі договору. При цьому організатор направляє перевізнику лист-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним через 30 (тридцять) календарних днів з дати направлення організатором листа про розірвання договору.

Після направлення перевізнику, в порядку передбаченому цим договором, листа-повідомлення про розірвання договору, перевізник зобов`язаний виконувати умови договору до дати, вказаної в листі-повідомленні про розірвання договору.

У випадку невиконання зобов`язання, передбаченого п. 5.14. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати відправки відповідного листа-повідомлення. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

Організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку наявності протягом одного кварталу трьох порушень Закону України «Про автомобільний транспорт» та/або Правил перевезень пасажирів автомобільним транспортом, виявлених і оформлених протоколом в установленому порядку Державною інспекцією на автомобільному транспорті Мінтрансзв`язку України. Організатор має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку наявності протягом одного місяця трьох порушень Правил дорожнього руху виявлених і оформлених протоколом в установленому порядку ДАІ ГУ МВС України в м. Києві та, які кваліфікуються за ст. ст. 121, 121-2, 122-4, 126, 129, 130, 133-1 КпАП України.

У випадках, передбачених п. 5.16. договору та/або невиконання перевізником зобов`язань, передбачених п.п. 2.3.40, та/або п.п. 2.3.43, та/або п.п. 2.3.44 договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення листа-повідомлення про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 4.17. договору.

У випадку невиконання перевізником зобов`язання, передбаченого п. 2.3.41. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору з дати, коли перевізник зобов`язаний був припинити перевезення на маршруті, визначеному розділом п. 1.1 договору. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 договору.

У випадку не підписання перевізником додаткового договору, який повинен бути підписаний сторонами в зв`язку зі змінами законодавства, яке регулює правовідносини перевізника та організатора, у строк, передбачений п. 5.1. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення перевізнику листа-попередження про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором в односторонньому порядку через 30 календарних днів з дати відправлення листа-повідомлення про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 4.17. договору.

У випадку виявлення за результатами контролю дотримання умов договору не виконання перевізником інвестиційних зобов`язань, визначених в п. 3.1. договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 5 (п`ять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 5 (п`ять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку затвердження Київською міською радою або виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською держаною адміністрацією) Стратегії розвитку транспортної інфраструктури міста Києва або транспортної моделі міста Києва, згідно з якими маршрут, визначений в п. 1.1. договору, має бути змінений більше ніж на тридцять відсотків або підлягає закриттю. Організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа повідомлення про розірвання договору. Цей Договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому п. 4.17. договору, листа-повідомлення про розірвання договору.

У випадку невиконання зобов`язання, передбаченого п. 2.3.6. договору, перевізник сплачує організатору штраф в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. за кожен встановлений факт невиконання договору. Факт невиконання умов договору фіксується в акті, в порядку передбаченому розділом 4 Договору.

Згідно з п. 7.8 даних договорів, форма акта затверджується організатором.

20 жовтня 2020 року сторони уклали Додаткову угоду № 01 до Договору, якою було виключено пункти 7.4 та 7.5 з Договору.

20 лютого 2022 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою п.1.1 Договору в частині кількості рухомого складу (один) домовились викласти у наступній редакції: кількість рухомого складу (один): 8 (вісім).

01 вересня 2022 року сторони уклали Додаткову угоду №02 до Договору, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору, виклавши пункт 8.1. Розділу 8 Договору в наступній редакції: « 8.1. Договір діє на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.».

20 листопада 2023 року Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами позачергової перевірки дотримання Перевізником умов Договору склала Акт №2/45/17. Згідно змісту вказаного Акту, було виявлено, що перевізник обслуговує маршрут не виконавши інвестиційні зобов`язання, а саме, використовує транспортні засоби Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_1 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_2 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_3 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_4 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_5 , Рута 25 Р, д.н.з. НОМЕР_6 , пасажиромісткість яких менша 21 місця для сидіння пасажирів, що є порушенням умов п.п.1.1, 2.3.8, 2.3.9, 3.1 Договору.

22 листопада 2023 року відповідач направив позивачеві лист-повідомлення №053-13337 про розірвання Договору, відповідно до якого відповідач, керуючись п.п.4.19, 4.20, 4.20.1, 4.20.2, 4.22, 5.20 Договору, в односторонньому порядку, достроково розриває Договір з 02.12.2023.

З огляду на викладене, вважаючи нечинними наведені вище положення договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, а саме: від №45/17 від 14.02.2017 та, як наслідок, протиправними дії Департаменту, спрямовані на реалізацію вказаних договірних положень шляхом складання актів чергової перевірки дотримання перевізником умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, прийняття рішення про дострокове розірвання договору, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, є Закон України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту, а на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Вказані повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у пп.пп. 10 та 12 п. «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, за змістом пп. пп. 10 та 12 п. «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

- затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;

- залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку.

Частина перша статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, в якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

Отже, перелік обов`язкових обставин, які мають бути зазначені у відповідному договорі перевезення є вичерпним. При цьому, закон не передбачає встановлення в договорі умов та процедури контролю організатором дотримання перевізником законодавства про транспорт. Натомість, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що позивачем у межах заявленого спору надано згоду на розширення змісту договору.

Тобто, на органи місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, у тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до пп. «г» пункту 16 статті 4 КАС України, адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.

Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів, тощо. Таким чином, договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.

При цьому, відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами, а саме: у певних випадках оформлюються договором, а в інших - дозволом (частини другої статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Водночас, значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень однакова.

Таким чином, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.

У той же час, за змістом пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку про те, що оскільки адміністративний договір укладається замість індивідуального акта, є правовим актом за участі суб`єкта владних повноважень, укладається на підставі закону, тобто направлений на реалізацію владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, стосується прав і обов`язків другої сторони договору, яка не є суб`єктом владних повноважень, то адміністративний договір має ознаки акта індивідуальної дії, а при його укладенні суб`єкт владних повноважень має право діяти виключно у законодавчо визначений спосіб, не допускаючи при цьому вільного тлумачення та дій на власний розсуд, як то можливо у випадку укладення цивільних або господарських договорів, які при укладенні мають лише не суперечити закону, а не бути укладеними на підставі закону (в даному випадку Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Аналогічний висновок можна також зробити з буквального тлумачення положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, отже, укладення договору про перевезення між позивачем і відповідачем має здійснюватися у спосіб, передбачений згадуваними вище частин першої, четвертої статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, розділом 4 договору №45/17 від 14.02.2017 передбачено порядок здійснення Організатором контролю за виконанням умов цього договору на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, та у порядку згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 4.2 зазначених договорів, контроль Департамент здійснює шляхом проведення чергових та позачергових перевірок.

Пунктом 2.2.2 вказаних договорів передбачено право Департаменту забезпечувати організацію перевірок щодо дотримання перевізником умов цього договору із залученням представників державних органів, членів конкурсного комітету, робочого органу конкурсного комітету, міських служб та інших уповноважених організатором представників.

Іншими пунктами досліджуваних договорі визначено, що обов`язки перевізника під час здійснення вищезазначених перевірок, а саме: допускати уповноважених представників організатора до перевірок, надавати всі необхідні для проведення перевірок документи, з`являтися для підписання актів, складених за результатами таких перевірок, виконувати всі вимоги представників організатора, які стосуються перевірок.

Також, п.п. 5.7-5.10 зазначених договорів передбачено підстави для розірвання договору відповідно до результатів вищезазначених перевірок у випадку наявності фактів порушення перевізником умов договору, незважаючи на усунення і виконання перевізником виявлених під час перевірок порушень.

Так, станом на час укладення договору, так і станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, на законодавчому рівні не передбачено порядку здійснення контролю за виконанням умов договору на здійснення перевезення пасажирів зі сторони безпосередньо організатора. Натомість, відповідно до п. «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить лише залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об`єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедура визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут), визначені Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (надалі - Порядок №1081).

Пунктом 56 Порядку №1081 передбачено, що контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Іншого даний Порядок не містить.

При цьому, Закону України «Про місцеве самоврядування» не наділяє організатора компетенцією на здійснення контролю за виконанням умов договору шляхом проведення перевірок перевізника.

Разом з тим, слід зазначити, що типова форма договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, як станом на дату укладення спірного договору, так і станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, не затверджена жодним нормативно-правовим актом.

Єдиним документом, яким врегульовано процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, є Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567).

Пунктами 2-4 Порядку №1567 передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Аналогічні за змістом норми наведено у Законі України «Про автомобільний транспорт», на виконання якого власне і було прийнято Порядок №1567.

Зокрема, відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмові формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства (частин чотирнадцятої - шістнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Одночасно, за змістом статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, в контексті спірних правовідносин, вбачається наступне:

- автомобільні перевізники, які відповідно договорів із органами місцевого самоврядування здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, є суб`єктами господарювання які здійснюють господарську діяльність шляхом надання послуг з перевезення пасажирів. Право на надання такої послуги у суб`єкта господарювання виникає лише після укладення договору, у якому встановлюються умови надання послуги з перевезення, визначені статтею 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршрутів, тарифи, тощо.

- здійснення контролю за виконанням умов договору про організацію перевезень є контролем якості і відповідності вимогам законодавства та положенням договору послуги з перевезення пасажирів, що надається автомобільним перевізником під час здійснення господарської діяльності, тобто є заходом державного нагляду (контролю) в розумінні Закону №877-V.

- єдиний орган, який має компетенцію здійснювати державний контроль (нагляд) на автомобільному транспорті, в тому числі і під час надання автомобільними перевізниками послуги з перевезення пасажирів, є Укртрансбезпека.

- організатор не наділений правом проводити перевірки (чергові або позачергові) автомобільних перевізників. Право контролю за виконанням умов договору про організацію перевезень пасажирів, яке визначено у п. 56 Порядку №1081.

Департамент реалізує шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті - єдиного органу, який уповноважений здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Відтак, включення відповідачем до договору від 14.02.2017 №45/17 п.п. 2.2.2, 2.3.28, 2.3.31, 2.3.32, 2.3.33, 2.3.35, 2.3.36, 2.3.37, 2.3.38, 2.3.39, 4.1.1, 4.2-4.16; 4.18-4.23; 5.5-5.22, 7.8, які надають право організатору самостійно здійснювати контроль за виконанням умов договору шляхом проведення перевірок, не можна вважати правомірним, оскільки Законом України «Про місцеве самоврядування» і Законом України «Про автомобільний транспорт» такого не передбачено.

Як зазначено вище, у порушення вимог статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач не отримував та не намагався отримати згоди позивача на включення до договору інших положень, окрім тих, які чітко визначені даною статтею.

При цьому, положеннями зазначених договорів передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання перевізником інвестиційних зобов`язань, передбачених розділом 3 договору, організатор має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Проте, п. 55 Порядку №1088 передбачено обов`язок організатора розірвати договір після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу), що свідчить на користь невідповідності умов договорів вимогам п. 55 Порядку №1088.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказаними вище положеннями договору від 14.02.2017 №45/17 порушуються охоронювані законом права та інтереси позивача у сфері публічно правових відносин у формі необґрунтованого втручання суб`єкта владних повноважень у його господарську діяльність, а тому такі порушені права підлягають судовому захисту.

Відтак, вирішуючи питання щодо належності обраного позивачем способу захисту порушеного права у частині визнання недійсними оскаржуваних у частині договорів, суд виходить з наступного.

Як роз`яснив у своєму інформаційному листі від 26.12.2005 №3.2.-2005 Верховний Суд України, адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Якщо ж суб`єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов`язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов`язковими для адміністративного договору, а кожний суб`єкт такого договору виступає як рівний один до одного.

З цього роз`яснення вбачається, що від укладення адміністративного договору його сторони відмовитись не можуть, а його умови визначаються законодавством; укладення такого договору відбувається на виконання закону для задоволення публічних інтересів, а правовий режим цього договору містить адміністративно-правові елементи, що виходять за рамки приватного права.

Визнання адміністративного договору недійсним на перший погляд можна ототожнити із визнанням правочину/договору недійсним, як то передбачено в цивільному та господарському праві, із застосуванням всіх наслідків недійсності. Тобто, в такому випадку правовідносини (права і обов`язки), що виникли на підставі такого договору, анулюються з моменту укладення договору (вважаються такими, що не виникли), а у сторін виникають зобов`язання повернути одна одній все отримане за договором.

Водночас, на відміну від ст. 203 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України «Про автомобільний транспорт» не містять в собі положень, які б визначали вимоги, додержання яких є необхідним для чинності (дійсності) адміністративного договору, отже, застосування способу захисту у формі визнання не чинним/не дійсним адміністративного договору суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України і Закону (такого не передбачено), відтак, позивачем в цій частині позовних вимог обрано невірний спосіб захисту.

У той же час, за змістом пункту 4 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів.

Отже, передбачена законодавцем процесуальна можливість адміністративного суду розглядати спори у справах щодо визнання нечинними адміністративних договорів, нерозривно пов`язана з визначеними конкретним законом правовими наслідками певних дій / рішень сторін адміністративного договору, за існування яких (дій / рішень сторін договору) такий договір може бути визнаний не чинним.

Тобто, якщо Законом України «Про місцеве самоврядування» та Законом України «Про автомобільний транспорт» не передбачено можливості визнання договору на перевезення нечинним, то суд в розумінні частини другої статті 19 Конституції України позбавлений можливості застосувати такий спосіб захисту, як визнання не дійсним/не чинним адміністративного договору на перевезення, оскільки в такому випадку суд при офіційному з`ясуванні обставин справи не зможе фізично послатись на норму права, якою передбачено недійсність/не чинність досліджуваного в рамках даної справи адміністративного договору.

Разом з тим, частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної норм процесуального закону також дає змогу дійти висновку про те, що КАС України прямо не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання протиправним та скасування адміністративного договору.

Разом з тим, частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у межах заявленого спору, є визнання протиправними та скасування п.п. 2.2.2, 2.3.32, 2.3.37, 2.3.39, 4.2-4.16, 4.18-4.23, 5.5.-5.22, 7.8 договору від 14.02.2017 №45/17 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 та Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.09.2022 у справі №640/36601/21.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договорів від 14.02.2017 №45/17, про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б», виклавши його у наступній редакції: « 4.1 Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, шляхом звернення до Державної служби з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт», суд зазначає наступне.

Так, п. 4.1 вказаного договору визначено, що контроль за виконанням умов договору, здійснюється організатором (уповноваженими представниками) на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 №1081, у порядку, передбаченому цим договором.

Проте, контроль за виконанням договору законодавчо визначено шляхом звернення організатора до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, а відповідач не наділений компетенцією визначати порядок проведення такого контролю у самому договорі, який (адміністративний договір) має бути складений виключно відповідно до вимог закону.

Отже, з метою усунення невідповідності п. 4.1 договору від 14.02.2017 №45/17 вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до п. 4.1 договору від 14.02.2017 №45/17, виклавши його у наступній редакції:

« 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт.».

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 та в ухвалі від 21.09.2020 у справі № 640/21770/19, а також у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2022 у справі №640/36601/21.

Як наслідок, враховуючи висновки суду про те, що відповідач, як організатор, не наділений правом проводити перевірки (чергові або позачергові) автомобільних перевізників, дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» та оформлення її результатів шляхом складання акту від 20.11.2023 №2/45/17 та прийняття рішення про розірвання договору, оформленого листом-повідомленням від 22.11.2023 №053-133377, є протиправними.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку, слід:

визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» та оформлення її результатів шляхом складання акту №2/45/17 від 20.11.2023 та прийняття рішення про дострокове одностороннє розірвання Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладеному між ТОВ «ПОЛІТЕХАВТО-Б» і Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 22.11.2023 №053-13337.

визнати протиправними та скасувати пункти: 2.2.2; 2.3.32; 2.3.36; 2.3.37; 2.3.39; 4.2-4.16; 4.18; 4.19; 4.21-4.23; 5.6-5.10; 5.13; 7.8 Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва;

зобов`язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 4.1 Договору №45/17 від 14.02.2017, виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п.56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 10736 грн згідно платіжних інструкцій від 04.12.2023 №4700,№4740, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 10736 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають в організації, проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» та оформлення її результатів шляхом складання акту №2/45/17 від 20.11.2023 та прийняття рішення про дострокове одностороннє розірвання Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» і Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 22.11.2023 №053-13337.

3. Визнати протиправними та скасувати пункти: 2.2.2; 2.3.32; 2.3.36; 2.3.37; 2.3.39; 4.2-4.16; 4.18; 4.19; 4.21-4.23; 5.6-5.10; 5.13; 7.8 Договору №45/17 від 14.02.2017 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва;

4. Зобов`язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 4.1 Договору №45/17 від 14.02.2017, виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п.56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року №1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт».

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХАВТО-Б» за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.