Рішення

від 27.08.2024 по справі 420/18848/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18848/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними:

бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з невиконання вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 - XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ненадання внаслідок цього в січні 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 років до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зазначенням в них обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного вказаного року усіх основних та додаткових видів грошового забезпечення, що були враховані при обчислення його пенсії при її призначенні станом на 01.10.2015 згідно з наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду у справі № 766/1266/16-а довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 17.05.2017 № 2028;

дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідок про розміри його грошового забезпечення станом на 01.01.2019, на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, що мають бути складені з урахуванням встановленого законами про Державний бюджет України на вказані дати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для проведення перерахунків його пенсії з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.02.2024 з обов`язковим зазначенням в кожній з них усіх додаткових видів грошового забезпечення за тим самим переліком та у тих самих відсоткових розмірах, з урахуванням яких його пенсію було обчислено під час її призначення станом на 01.10.2015, а саме: надбавки за виконання особливо-важливих завдань (79%), надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (4%), премії (119%), щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), винагороди за безпосередню участь в АТО (73%), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (9%), грошової допомоги на оздоровлення (18%);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2019, на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024 із зазначенням в кожній з цих довідок наступних видів грошового забезпечення обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законами України «Про Державний бюджет України» на 1 січня відповідного року в розмірі 1 921 грн. у 2019 році, 2 102 грн. у 2020 році, 2 270 грн. у 2021 році, 2 481 грн. у 2022 році, 2 684 грн. у 2023 році та 3 028 грн. у 2024 році: - посадового окладу за посадою «заступник командира окремого батальйону» та окладу за військовим званням «майор» обчислених шляхом множення визначених додатками 1 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідних тарифних коефіцієнтів на вказані прожиткові мінімуми для працездатних осіб станом на 1 січня кожного відповідного року; - надбавки за вислугу років в розмірі 40% вказаних посадового оклада та оклада за військовим званням; - надбавки за виконання особливо-важливих завдань в розмірі 79% вказаних посадового оклада, оклада за військовим званням та надбавки за вислугу років; - надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 4% вказаного посадового оклада; - премії в розмірі 119% вказаного посадового оклада; - щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, що складається з вказаних посадового оклада, оклада за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо-важливих завдань та премії; - винагороди за безпосередню участь в АТО в розмірі 73% вказаного місячного грошового забезпечення; - матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 9% вказаного місячного грошового забезпечення; - грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 18% вказаного місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області і йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 4 статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 15.04.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою, в якій оскаржив бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні в період з 2019 по 2024 роки до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 1 січня кожного року, та просив про їх надання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на вказані дати. В обґрунтування вимоги скарги позивач послався на ч. 2 ст. 51 цього ж Закону, згідно з якою перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, та на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», пунктом 4 якої в редакції на час її прийняття було встановлено, що «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14». 03.06.2024 року позивач отримав від відповідача лист від 17.05.2024 року № 10/1/522, в якому останній повідомив своє рішення про відсутність правових підстав для надання запитаних позивачем довідок, оскільки визначені на підставі прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року у 1762 грн посадові оклади та оклади за військовим званням до цього часу не змінювалися і Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомлень про перерахунок пенсій не надсилало. Вважаючи, що відмова порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення, а позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 24.06.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/18848/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Суд зазначає, що копія ухвали від 24.06.2024 року була надіслана та доставлена відповідачу в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив підготувати та надати не пізніше 30 діб з моменту отримання цієї скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2019, на 01.01.2020, на 01.012021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, що мають бути складені з урахуванням встановленого законами про Державний бюджет України на вказані дати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для проведення перерахунків моєї пенсії з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.02.2024 з обов`язковим зазначенням в кожній з них усіх додаткових видів грошового забезпечення за тим самим переліком та у тих самих відсоткових розмірах, з урахуванням яких мою пенсію було обчислено під час її призначення станом на 01.10.2015, а саме: надбавки за виконання особливо-важливих завдань (79%), надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (4%), премії (119%), щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), винагороди за безпосередню участь в АТО (73%), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (9%), грошової допомоги на оздоровлення (18%).

Листом від 17.05.2024 року № 10/1/522відповідач відмовив у видачі запитаних позивачем довідок посилаючись на відсутність правових підстав для їх надання, оскільки визначені на підставі прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн посадові оклади та оклади за військовим званням до цього часу не змінювалися і Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомлень про перерахунок пенсій не надсилало.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Згідно із ст. 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Судом встановлено, що 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Разом з цим, Закон України від 05.10.2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Згідно статті 6 Закону №2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Як було зазначено Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Отже зазначення у пункті 4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"не містять таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021, 2022, 2023 роки, відповідно.

Тобто положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року дати набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 зазначив, що враховуючи на те, що з 01.01.2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законів №294-ІХ та №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Водночас Верховний Суд вказав, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

За таких умов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 також дійшов до висновку, що відповідач (обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також Верховний Суд в постанові від 12.09.2022 року по справі №500/1813/21 з аналогічних підстав дійшов висновку про необхідність зобов`язання уповноваженого органу на видачу довідок підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2020 року основного розміру пенсії позивача.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Великою Палатою Верховного у постанові від 24.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19 було, серед іншого, зазначено, що алгоритм дій, який повинні вчинити, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України та територіальне управління ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пп. 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до п. 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 року, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами (Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №3-1).

Згідно з абзацами 2, 4 6 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України №937 від 31.12.2014 року, на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладається:

оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;

визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" та від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі, якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою; складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (зі змінами).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Отже, з урахуванням того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст. 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від відповідача для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що на підставі Закону № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня календарного року.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Про Державний бюджет України на 2022 рік", Про Державний бюджет України на 2023 рік" та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача з 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.

За правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.

Таким чином, з 29.01.2020 року грошове забезпечення військовослужбовців, яким воно нараховувалося та виплачувалося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, підлягало перерахунку в сторону збільшення.

Відповідно, у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців підлягали перерахунку пенсії колишніх військовослужбовців.

Отже, з 29.01.2020 року у зв`язку зі скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та поновленням попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 уповноважені органи зобов`язані видавати нові довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням діючої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.

Виходячи з наведеного такі довідки підлягають видачі також у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року та зобов`язання відповідача виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача підготувати довідку з зазначенням в них: - надбавки за вислугу років в розмірі 40% вказаних посадового оклада та оклада за військовим званням; - надбавки за виконання особливо-важливих завдань в розмірі 79% вказаних посадового оклада, оклада за військовим званням та надбавки за вислугу років; - надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 4% вказаного посадового оклада; - премії в розмірі 119% вказаного посадового оклада; - щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, що складається з вказаних посадового оклада, оклада за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо-важливих завдань та премії; - винагороди за безпосередню участь в АТО в розмірі 73% вказаного місячного грошового забезпечення; - матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 9% вказаного місячного грошового забезпечення; - грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 18% вказаного місячного грошового забезпечення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спір виник з приводу обов`язку відповідача видати оновлені довідки для перерахунку пенсії позивача, а не з приводу змісту таких довідок.

Довідка про розмір грошового забезпечення формується відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та з урахуванням положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено дій щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновленої довідки на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

За таких обставин, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та надати довідку станом на 01.01.2019 року, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, суд наголошує на тому, що тільки з 29.01.2020 року - дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Щодо позовної вимог позивача про зобов`язання відповідача підготувати та надати довідку станом на 01.01.2024 року, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, суд також не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб. Натомість з 20.05.2023 (з дати набрання чинності Постановою № 481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців є незмінною та становить 1762,00 грн.

Себто, станом на 01.01.2024 постанова №704 не містить приписів щодо використання розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Для забезпечення реального виконання судового рішення, на підставі частини другої статті 14 та частини першої статті 382 КАС України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - один місяць, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.

Попередити ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.08.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва