Рішення

від 13.08.2024 по справі 460/953/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2024 року м. Рівне №460/953/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 ,

відповідача-1: представник не прибув,

відповідача-2: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенської окружної прокуратури доДубенської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Дубенська окружна прокуратура (далі-позивач) звернулася з позовом до Дубенської міської ради (далі - відповідач-1) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дубенської міської ради щодо невжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, площею 293,2кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дубенську міську раду вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, площею 293,2кв.м (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації.

Позов обґрунтовано тим, що позивач упродовж 2023 року неодноразово звертався до відповідача із вимогою щодо вжиття заходів державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, оскільки рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/569/20 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.01.2014, укладений між Дубенською міською радою та ОСОБА_2 та зобов`язано останнього повернути пожежне депо до комунальної власності територіальної громади м.Дубно. Однак, відповідачем державної реєстрації щодо права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо не здійснено. Зволікання (протиправна бездіяльність) відповідача унеможливлює передачу зазначеної будівлі чи її частини в оренду та надходження коштів до бюджету, що суперечить інтересам територіальної громади та держави в цілому.

Ухвалою суду від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 29.02.2024.

13.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки управління комунальним майном, а відповідно й вчинення юридично значимих дій щодо нього, є власними повноваженнями міської ради, що не допускає втручання будь-яких органів влади, у тому числі й органів прокуратури. Крім того, Дубенська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки делегувала відповідні повноваження з управління майном територіальної громади міста Дубна Управлінню економіки і власності Дубенської міської ради. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Підготовче засідання 29.02.2024 відкладено на 19.03.2024 за клопотанням відповідача.

У підготовчому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 28.03.2024 для повторного виклику відповідача.

Ухвалою суду від 19.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

26.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою приписами ст.327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Оскільки компетенція Управління економіки і власності Дубенської міської ради не містить повноважень щодо звернення до органу державної реєстрації, поновити належним чином інтереси територіальної громади може виключно Дубенська міська рада.

Ухвалою суду від 28.03.2024 залучено до участі у справі як співвідповідача Управління економіки і власності Дубенської міської ради (далі - відповідач-2), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 28.03.2024 оголошено перерву до 18.04.2024 у зв`язку із залученням співвідповідача.

Відповідач-2 у встановлений судом строк відзиву не подав. Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Підготовче засідання 18.04.2024 відкладено на 16.05.2024 за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 16.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 18.07.2024.

У судовому засіданні 18.07.2024 оголошено перерву до 01.08.2024 для повторного виклику відповідачів.

У судовому засіданні 01.08.2024 оголошено перерву до 13.08.2024 для повторного виклику відповідачів.

У судовому засіданні 13.08.2024 закінчено розгляд справи ухваленням рішення.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримала та суду пояснила, що прокурором здійснювалося представництво інтересів держави у господарській справі №918/569/20, що стосувалася вибуття з комунальної власності будівлі пожежного депо, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення пожежного депо передано у власність громади 21.12.2022. При цьому, за понад 14 місяців з часу складення акта приймання-передачі, Дубенською міською радою, жодних заходів до реєстрації права комунальної власності на зазначене майно міською радою не вжито, що підтверджується відповідним листуванням між сторонами у справі. Зазначене дає підстави стверджувати, що за умови продовження протиправної бездіяльності міської ради будівлі пожежного депо, введеній в експлуатацію у 1925 році, яка наразі за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в приватній власності, загрожує повне руйнування, що очевидно суперечить інтересам територіальної громади. Зазначила, що належним поновленням інтересів територіальної громади є не лише передача спірної будівлі шляхом підписання акта приймання-передачі майна, а й реєстрація права комунальної власності на нього. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 18.04.2024 заперечив проти позову та суду пояснив, що згідно з актом приймання-передачі майна від 21.12.2022 ОСОБА_2 передав, а комісія прийняла у комунальну власність будівлю пожежного депо по АДРЕСА_2 . Отже, саме з 21.12.2022 зазначене майно повернулося у власність територіальної громади м.Дубно, не залежно від здійснення державної реєстрації. Звернув увагу, що уповноваженим виконавчим органом, якому міська рада доручила управління комунальним майном територіальної громади м.Дубно, є Управління економіки і власності Дубенської міської ради, що має статус окремої юридичної особи. Це передбачено пп.4 п.1 розділу 3 Положення про управління економіки і власності Дубенської міської ради, затвердженого рішенням Дубенської міської ради від 12.02.2021 №291. Зазначене управління здійснювало заходи щодо початкової державної реєстрації вказаного пожежного депо та надалі його відчуження ОСОБА_2 . За таких умов, міська рада є неналежним відповідачем у справі. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судове засідання 13.08.2024 представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу без участі відповідачів.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/569/20 позов керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Дубенської міської ради Рівненської області та Управління економіки і власності Дубенської міської ради до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна та скасування запису про державну реєстрацію права власності задоволено частково:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 17.01.2014 між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та ОСОБА_2 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №95;

- зобов`язано ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) повернути пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , до комунальної власності територіальної громади м.Дубно в особі Дубенської міської ради.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/569/20, залишено без задоволення, зазначене рішення Господарського суду Рівненської області - без змін.

Постановою Верховного суду від 21.12.2022 у справі №918/569/20 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/569/20 - без змін.

Згідно з листами Дубенської окружної прокуратури від 30.01.2023 №51-315вих-23, від 23.03.2023 №51-959вих-23, від 20.06.2023 №51-1996вих-23, від 03.10.2023 №51-3242вих-23 Дубенська окружна прокуратура неодноразово зверталася до Дубенської міської ради щодо вжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Листами від 09.02.2023 №502/05-02-29/23, від 29.03.2023 №1142/05-02-29/23, від 28.06.2023 №2296/05-02-29/23, від 11.10.2023 №3651/05-02-29/23 Дубенська міська рада повідомила Дубенську окружну прокуратуру про те, що заходи щодо вирішення питання державної реєстрації права комунальної владності на приміщення пожежного депо вжито не було.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.01.2024 №363315116, право власності на будівлю пожежного депо, загальною площею 293,2 кв.м (яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 ), з 14.01.2014 до 16.01.2014 було зареєстроване за територіальною громадою міста Дубно в особі Дубенської міської ради код ЄДРПОУ 05391063, адреса: Україна, 35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Замоква, буд.4). Починаючи з 17.01.2014 на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2014 по теперішній час - зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_4 ).

Вважаючи бездіяльність відповідача-1 щодо невжиття заходів державної реєстрації права комунальної власності протиправною, прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Пунктом третім частини першої статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що с у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст.142 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Отже, особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона освіти, здоров`я, благоустрій населених пунктів, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 05.03.2020 у справі №520/6826/19 та від 11.08.2020 у справі №810/2903/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

У цьому випадку підставою для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави є порушення інтересів держави щодо збереження, обліку, раціонального та ефективного використання комунального майна.

Відсутність зареєстрованого права власності на вказану будівлю пожежного депо призводить до неможливості передачі такого майна в оренду, чим фактично позбавляє місцевий бюджет коштів, що могли б бути спрямовані на потреби територіальної громади міста Дубна та його мешканців.

Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання гарантування збереження комунального майна та його використання в інтересах громади, а відсутність державної реєстрації на таку будівлю створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої міська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади у сфері комунальної власності, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Згідно із ст.7 Конституції України в Україні, визнається і гарантується місцеве самоврядування.

У ст.140 Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (стаття 143 Конституції України).

Отже, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень є територіальна громада жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільно об`єднані у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста.

Відповідно до ст.145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно із ч.4 ст.55 КАС України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №380/3398/20 зазначив, що особливістю органу місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень, є те, кожен з таких суб`єктів є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Відтак, позови прокурора до органу місцевого самоврядування за загальним правилом подаються з такої підстави як відсутність суб`єкта, до компетенції якого належать відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Ураховуючи викладене, орган, уповноважений державою на звернення до суду з позовами про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності відсутній, оскільки ці питання належать до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, який є відповідачем у справі та не може бути одночасно позивачем, що представляє та захищає порушені інтереси територіальної громади.

Таким чином, оскільки орган, уповноважений державою звертатися до суду з порушеного питання, відсутній, прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі у межах визначених повноважень та за наявності законних підстав.

Статтею 29 №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Частиною 2 ст.60 Закону №280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.316 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтями 328, 331 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст. 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтями 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі Закон №1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону №1952-IV, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно із ст.5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з п.6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до ст.2 Закону №1952-IV, заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону №1952-IV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1952-IV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п.1 ч.7 ст.37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст.37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем-1 на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/569/20 жодних заходів щодо реєстрації права комунальної власності на пожежне депо, загальною площею 293,2 кв.м (яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), вжито не було.

Ці обставини підтверджуються листами Дубенської окружної прокуратури від 30.01.2023 №51-315вих-23, від 23.03.2023 №51-959вих-23, від 20.06.2023 №51-1996вих-23, від 03.10.2023 №51-3242вих-2, листами Дубенської міської ради від 09.02.2023 №502/05-02-29/23, від 29.03.2023 №1142/05-02-29/23, від 28.06.2023 №2296/05-02-29/23, від 11.10.2023 №3651/05-02-29/23, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.01.2024 №363315116.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №1952-IV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Станом на 13.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про власника будівлі пожежного депо ОСОБА_2 , які з огляду на рішення господарських судів у справі №918/569/20 є недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, з посиланням на ст.2 Закону №1952-IV, зауважив, що з офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього (п.6.29 постанови).

Таким чином, державна реєстрація права власності покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів територіальної громади, шляхом створення додаткових гарантій для неї та зводить до мінімуму можливість недобросовісних осіб реєструвати на себе права, які їм не належать, створює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю.

Водночас, наявність зареєстрованого за іншою особою права приватної власності на комунальне майно може створювати ризики реєстрації обтяжень на таке майно, його протиправного відчуження добросовісному набувачу, та як наслідок спричинити необхідність витрачання додаткових коштів, в тому числі при зверненні до суду, для відновлення порушеного права власності територіальної громади.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача-1 щодо невжиття заходів для державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, площею 293,2кв.м (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) є протиправною, суперечить майновим інтересам територіальної громади міста Дубна.

Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги, відповідач-1 вказує на те, що Дубенська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки делегувала відповідні повноваження з управління майном територіальної громади міста Дубна Управлінню економіки і власності Дубенської міської ради.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно зі ст.1 Закону №280/97-ВР, право комунальної власності право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Приписами ст.327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня

такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч.2 ст.318 ЦК України, усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Винятки з обов`язку реєстрації права власності на майно для органів місцевого самоврядування відсутні.

Стверджуючи про неналежність відповідача, Дубенська міська рада посилається на приписи ст.29 Закону №280/97-ВР та норми Положення про Управління економіки і власності Дубенської міської ради, затвердженого рішенням Дубенської міської ради від 12.02.2021 №291 (далі - Положення).

За змістом зазначеного Положення, витяг з якого долучений відповідачем-1 до матеріалів справи, до повноважень Управління економіки і власності належить, зокрема управління в межах, визначених Дубенською міською радою, майном, що належить до комунальної власності територіальної громади.

Зміст меж такого управління розкривається текстом, наведеним у дужках п.4 ч.1 розд.3 Положення, а саме: Управління економіки і власності Дубенської міської ради здійснює облік комунального майна та його інвентаризацію безпосередньо або через повноважні на це органи підприємств, установ, організацій, готує на розгляд ради місцеві програми та переліки приватизації, передає об`єкти комунальної власності в оренду, контролює виконання орендарями вимог договорів оренди та надходжень орендної плати до бюджету Дубенської територіальної громади, приймає участь у приватизації комунального майна, передачі майна з державної власності у комунальну та з комунальної у державну.

З огляду на те, що компетенція Управління економіки і власності Дубенської міської

ради, наведена у відповідному пункті Положення, є вичерпною, не містить повноважень щодо звернення до органу державної реєстрації, твердження про неналежність відповідача є необґрунтованим.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, внутрішньогосподарський (управлінський) облік система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Згідно з п.5 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 №879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Відтак, заходи з державної реєстрації права власності на майно не є складовими обліку та інвентаризації комунального майна.

Доказів зворотного відповідачем-1 не надано.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наданих відповідачем-1 доказів не вбачається наявність у працівників Управління економіки і власності Дубенської міської ради, яке є самостійною юридичною особою, повноважень діяти без довіреності від імені Дубенської міської ради (теж самостійної юридичної особи) чи безпосередньо від імені територіальної громади міста Дубна, у тому числі при зверненні до уповноважених органів з питань державної реєстрації.

Вказуючи на те, що первинна державна реєстрація права власності на будівлю пожежного депо (до укладення договору купівлі-продажу) проведена саме Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради, відповідач ігнорує той факт, що працівник цього управління діяв на підставі довіреності за підписом Дубенського міського голови від 21.03.2013 №27, у якій обумовлювалися повноваження на представництво інтересів Дубенської міської ради в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з питань державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке перебуває у комунальній власності.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення у повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати із сплати судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури, структурним органом якої є Дубенська окружна прокуратура, та якою згідно з платіжною інструкцією від 19.01.2024 №47 сплачено судовий збір за подання позовної заяви у цій справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Дубенської окружної прокуратури до Дубенської міської ради, Управління економіки і власності Дубенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дубенської міської ради щодо невжиття заходів для державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, площею 293,2кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дубенську міську раду вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Дубно на будівлю пожежного депо, площею 293,2кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань Дубенської міської ради судові витрати із сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Дубенська окружна прокуратура (вул.Івана Франка, буд.10, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600; ідентифікаційний код юридичної особи 02910077).

Відповідач-1: Дубенська міська рада (вул.Замкова, буд.4, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35603; ідентифікаційний код юридичної особи 05391063).

Відповідач-2: Управління економіки і власності Дубенської міської ради (вул.Замкова, буд.4, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35603; ідентифікаційний код юридичної особи 34134055).

Повне рішення складено 26 серпня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар