Ухвала

від 26.08.2024 по справі зд/460/17/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

26 серпня 2024 року м. Рівне№ЗД/460/17/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Греська О.Р., розглянувши заяву Вараської міської ради про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

23.08.2024 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява Вараської міської ради про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19 серпня 2024 року «Про здійснення повноважень у сфері освіти».

На обґрунтування заяви про забезпечення позову Вараська міська рада зазначає, що начальником Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області видано наказ №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти», згідно з яким на період дії воєнного стану Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради, підпорядковується Вараській міській військовій адміністрації Вараського району Рівненської області. Вважає такий наказ незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень, таким, що порушує права та законні інтереси, систему місцевого самоврядування як такого, та органів місцевого самоврядування Вараської міської територіальної громади зокрема.

При цьому, Вараська міська рада зазначає, що до моменту визнання незаконним та скасування наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19.08.2024 «Про здійснення повноважень у сфері освіти», такий наказ підлягає виконанню на всій території Вараської міської територіальної громади протягом усього строку його дії. В свою чергу, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних невідворотних наслідків, оскільки, таке рішення фактично зупиняє налагоджену систему роботи Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради як органу місцевого самоврядування та налагоджену роботу закладів та установ освіти напередодні початку навчального року 2024-2025, матиме негативний вплив на своєчасність та оперативність ухвалення управлінських рішень; створює правову невизначеність для установ та закладів освіти щодо порядку та способу виконання актів Вараської міської ради та її виконавчих органів; призводить до неправомірного втручання в роботу органів місцевого самоврядування, установ та закладів освіти Вараської міської територіальної громади.

Крім того, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову, крім іншого, може істотно ускладнити виконання рішення суду по суті, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача в майбутньому, оскільки реалізація функцій управління закладами та установами освіти, крім іншого, передбачає управління майном комунальної власності, кадрові питання, питання призначення на посади та звільнення працівників закладів та установ освіти тощо.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документів, суд не вбачає необхідності викликати заявника для дачі пояснень/додаткових доказів та, відповідно, призначати судове засідання.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Забезпечення позову є процесуальною гарантією виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Проте, для вжиття судом заходів забезпечення позову у справі заявник (позивач) має підтвердити наявність щонайменше однієї з виключних підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Дія індивідуального акта або нормативно-правового акта може бути зупинена як захід забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Комітет Міністрів Ради Європи (далі КМРЄ) у параграфі І та ІІ Рекомендацій від 13 вересня 1989 року № R(89)8 «Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах» (on provisional court protection in administrative matters) наголосив, що заявник може просити суд або інший компетентний орган вжити заходи тимчасового захисту від адміністративного акта; надаючи особі тимчасовий захист, суд бере до уваги всі обставини та інтереси; такі заходи можуть вживатися зокрема, у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо аргументи заявника на перший погляд (prima facie) спростовують правомірність такого акта.

КМРЄ у пункті «d» глави 5 «Ефективність судового розгляду» Рекомендацій (2004)20 «Про судовий перегляд адміністративних актів» (on judicial review of administrative acts), прийнятих 15 грудня 2004 року, також вказав, що суд повинен мати право надавати тимчасові заходи захисту до завершення провадження.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) притримується позиції, згідно з якою заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (рішення ЄСПЛ від 17 травня 2016 року у справі «Джиніч проти Хорватії» (Dћiniж v. Croatia), № 38359/13, пункти 61 62; рішення ЄСПЛ від 16 березня 2021 року у справі «Карагасаноглу проти Туреччини» (Karahasanoglu v. Turkey), заяви № 21392/08 та 2 інші, пункти 144 153).

За усталеною практикою Верховного Суду, висловленою у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21, від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20 та інших, заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, забезпечувати ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен вказати мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 420/5553/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20, від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20).

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

З дослідженої заяви Вараської міської ради про забезпечення позову та доданих до неї документів слідує, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам органу місцевого самоврядування, або унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Покликання суб`єкта владних повноважень, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту визнання незаконним та скасування наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19 серпня 2024 року «Про здійснення повноважень у сфері освіти» призведе до негативних невідворотних наслідків у сфері освіти Вараської міської територіальної громади, є лише припущенням та нічим не підтверджується.

Також в матеріалах справи відсутні докази наявності очевидних ознак протиправності наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №167 від 19 серпня 2024 року «Про здійснення повноважень у сфері освіти», а також докази на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо визнання незаконним та скасування такого наказу.

Виходячи з наведеного, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Вараської міської ради про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 26 серпня 2024 року.

Суддя Олег ГРЕСЬКО