Ухвала

від 26.08.2024 по справі 320/16437/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16437/23

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

26 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "АБ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року адміністративний позов ПП "АБ ПЛЮС" задоволено частково.

В апеляційній скарзі, поданій 22 липня 2024 року (відповідно до дати прийняття поштового відправлення), Головне управління ДПС у Київській області просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору. Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у Київській області в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено такий строк на п`ять робочих днів, починаючи з дня вручення копії ухвали.

Зазначену ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 15 серпня 2024 року о 22 год. 35 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 22 серпня 2024 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору з мотивів неможливості своєчасного проведення платежів, недостатністю фінансування та скрутним майновим станом.

Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків та продовжено такий строк на п`ять робочих днів.

Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Водночас жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додані до клопотання копії виписок та копія службового листа не можуть свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.

Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.

Отже, у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими така апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "АБ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчити дії - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Черпак Ю.К.

Судді Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.