Рішення

від 03.12.2007 по справі 55/260-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/260-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2007 р.                                                            Справа № 55/260-07

вх. № 8541/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Муха Р.А.

відповідача-  Есаулова В.А.   

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Гал-Текс", м. Дніпропетровськ  

до  Відкритого акціонерного товариства "Лозівській завод металоконструкцій" м. Лозова    

про стягнення 38721,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гал-Текс", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Відкритого акціонерного товариства "Лозівській завод металоконструкцій", м. Лозова, 20000,00 грн.  основного боргу, 8007,16 грн. пені, 2055,64 грн. 3% річних, 8659,03 грн. інфляційних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі- продажу № 10/06 від 09.02.06 р. та додаткової угоди до нього № 13 від 08.06.06 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 серпня 2007 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 06 серпня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України до 11 жовтня 2007 р.

06 серпня 2007 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 8007,16 грн. пені, 2064,43 грн. 3% річних, 9143,07 грн. індексу інфляції , з посиланням на те, що 06 липня 2007 року відповідачем було перераховано в рахунок погашення боргу 20000 грн.   

Вказані уточнення були прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 06 серпня 2007 року представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також   необхідность витребування у сторін додаткових документів, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2007 р.

27 вересня 2007 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі відсутності спору між сторонами, зазначаючи про те, що жодного питання щодо сплати заборгованості між сторонами у переговорах не виникало та відповідачем не отримано жодної претензії від позивача на предмет сплати пені та відсотків по несплаченим у строк сумам. Відповідач зазначає про те, що відповідач взагалі не має в розпорядженні оригіналу договору купівлі-продажу від 09.02.2006 року.

В судовому засіданні 27 вересня 2007 р. було оголошено перерву до 10 жовтня 2007 р.

10 жовтня 2007 р. позивач надав до суду додаткові  пояснення до позовної заяви, в яких вказує на те, що поставки товару здійснювались саме на виконання договору та додаткової угоди до нього № 13 від 08.06.06 р , та внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов”язань відповідачу нараховано пеню, 3% річних, інфляційні.  

10 жовтня 2007 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи до 01 листопада 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2007 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено її розгляд до 01 листопада 2007 р. та відкладено розгляд справи на 22 жовтня  2007 р.

В судовому засіданні 22 жовтня  2007 р. було оголошено перерву до 30 жовтня 2007 р.

30 жовтня 2007 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи до 01 грудня 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2007 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено її розгляд до 01 грудня 2007 р. та відкладено розгляд справи на 26 листопада 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2007 р. було відкладено розгляд справи на 03 грудня 2007 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача проти позову заперечував.  

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8007,16 грн. пені, 2064,43 грн. 3% річних, 9143,07 грн. індексу інфляції, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору№10/06 від 09.02.2006 року, а також спеціфікації до нього №13 від 08.06.2006 року, неналежним чином виконав прийняті на себе зобов”язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем за видатковою накладною №ГТО-000315 від 26.05.2006 року на суму 89761,68 грн. та видатковою накладною №ГТО-000363 від 08.06.2006 року на суму 19471,65 грн. товару.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, мотивуючи тим, що 09 лютого 2006 року договору з позивачем не було укладено договору,  та він має примірник договору від 06.02.2006 року. Крім того заперечення відповідача проти позовних вимог є суперечливими, у відзиві відповідач вказував на те, що поставки  товару здійснювались на виконання умов договору від 06.02.06 р., проте в судових засіданнях неодноразово зазначав про те, що між позивачем та відповідачем впродовж тривалого часу існували правовідносини та  поставки за накладними, які додано позивачем до позову, здійснювались на позадоговірних підставах.

Судом встановлено те, що сторони мають оригінальні примірники договорів купівлі-продажу з ідентичними текстами договорів, крім дати укладання, а саме у позивача договір купівлі-продажу від 09 лютого 2006 року, у відповідача договір купівлі-продажу від 06.02.2006 року, сторони також мають   оригінальні примірники додаткової угоди до договору №10/06 від 09.02.2006 року №13 від 08.06.2006 року, тобто з посиланням на договір №10/06 від 09.02.2006 року.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що вказані обставини, а саме зазначення у договорах різних дат укладання, а саме у відповідача дати укладання 06.02.2006 року відбулось помилково, що свідчить про допущену недбалість сторін при здійсненні певних дій , а саме на момент укладання договору купівлі- продажу.

Предметом  договору  купівлі- продажу № 10/06 від 09.02.2006 року було визначено наступне:  продавець зобов”язується продати металопродукцію (товар ), покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити товар по якості, у кількісті, в асортименті, по цінам та строкам, вказаним у додаткових угодах до договору.  В пункті 2.1 договору  зазначено про те, що запланований об”єм товару визначається у додаткових угодах та при фактичному відвантаженні товару можливі відступлення по позиціям від кількості, яка вказана у додатковій угоді. Згідно п. 3.1 та 3.2 договору поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначених у додаткових угодах до договору. Згідно п. 4.1 та п. 4.2 договору, загальна вартість товару  визначається згідно додаткових угод, а оплата здійснюється покупцем на умовах, визначених в додаткових угодах. Пунктом 8.5 договору визначено про те, що всі зміни та доповнення до договору являються дійсними, якщо укладенні у письмові формі та підписані повноважними представниками сторін. Пунктом 8.2 договору передбачено строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписаня та діє до 31 грудня 2006 р.

 У додатковій угоді №13 до договору 10/06 від 09.02.2006 року, на яку посилаються сторони визначено певний перелік узгодженого між сторонами товару по найменуванню: труба профільна.160х160х6 мера  12м; балка 24м мера; балка 30 мера; швелер 8 мера; балка 30м ст..3; лист г/к 2,5х1250х2500мм; лист ПВЛ 5х1000х25мм; уголок 140х140х10; швелер 18 мера,   кількісті, за  ціною, загальна сума  товару -128076,24 грн., а також   умови поставки - склад  продавця, умови оплати- кінцевий розхрахунок до 28 червня 2006 р., строк відвантаження- червень 2006 р.

До позовної заяви позивачем додано видаткову накладну №ГТО-000315 від 26 травня 2006 року, з якої вбачається те, що 26 травня 2006 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 89761,68 грн. а саме: В графі підстава вказано рахунок-фактура №ГТО-0406/5 від 24.05.06 р., в графі умови продажу вказано: попередня оплата. Вказаний товар, а саме:„балка двутаврова №24м мера у кількості 6,920 тн.; балка двутаврова №30 мера у кількості 2,070 тн.; лист горячекатаний 2,5 ммх1250х2500 у кількості 5,170 тн.; швелер №8 у кількості 0,490 тн.; труба профільна 160 ммх160 ммх6,0 у кількості 4,753 тн.; лист просечно-витяжний 5ммх1000х2500 у кількості 0,665 тн. був отриманий уповноваженою особою з боку відповідача за довіреністю ЯМД №620117 від 25.05.2006 року на ім,”я Сокол Микола Васильойович. В графі „цінностей за” вказано: „накладна”.

08 червня 2006 року позивач поставив відповідачу товар: трубу профільна 160  ммх160 ммх6,0мм у кількості 0,686 тн.; балку двутаврова №30м у кількості 1,670 тн.; лист просечно-витяжний 5мм1000х2500 у кількості 0,630 тн.; уголок 40х40х4 у кількості 0,300 тн. Уголок 35х35х4 у кількості 0,320 тн.; уголок 50х50х5 у кількості 0,305 тн. за видатковою накладною №ГТО-000363 від 08.06.2006 року на загальну суму 19471,65 грн. В графі підстава вказано: рахунок-фактура№ГТО-0470 від 06.06.06 р., в графі умови продажу зазначено: попередня оплата. Перелічений товар був отриманий з боку відповідача уповноваженою особою за довіреністю ЯМД №620135 на ім.”я Сальнік Микола Васильойович.

На вимогу суду позивачем було надано рахунки фактури, які вказано в графі підстава у вищезазначених накладних.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару за видатковою накладною№ГТО-000315 відбулась 26 травня 2006 року, тобто до укладання додаткової угоди №13 до договору №10/06 від 09.02.2006 року, в якій як було вищевказано, було визначено про те, що строк відвантаження: червень 2006 року .

Суд дійшов висновку про те, що посилання позивача про те, що поставка за вказаною накладною№ГТО-000315 від 26 травня 2006 року відбувалась на виконання умов договору купівлі-продажу від 09.02.2006 року та додаткової угоди до нього №13 від 08.06.2006 року є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

За видатковою накладною №ГТО-000363 від 08.06.2006 року відповідачу було поставлено товар, решту якого взагалі не було передбачено переліком за найменуванням додаткової угоди №13 до договору №10/06 від 09.02.2006 року, а умовами договору№10/06 від 09.02.2006 року, на який посилається позивач,  саме пунктом 2.1 договору було визначено про те, що  запланований об”єм товару визначається у додаткових угодах та при фактичному відвантаженні товару можливі відступлення по позиціям лише від кількості, яка вказана у додатковій угоді. Крім того сам позивач у позовній заяві, додаткових доповненнях до неї, а також під час судових засідань неодноразово вказував на те, що за накладною накладною №ГТО-000363 від 08.06.2006 року відповідачу було поставлено товар не визначений умовами  вказаного договору та додаткової угоди до нього,  позивач вказував на те, що решта товару поставлена на підставі усної домовленості за погодженням сторін, хоча пунктом 8.5 договору, на який посилається позивач, визначено про те, що всі зміни та доповнення до договору являються дійсними, якщо укладенні у письмові формі та підписані повноважними представниками сторін, тому посилання позивача на те, що поставка товару за накладною№ГТО-000363 від 08.06.2006 року відбувалась саме на виконання договору№10/06 від 09.02.2006 року та додаткової угоди до нього є також безпідставним.

В документах, які надано позивачем до суду в обгрунтування позовних вимог, а саме в видаткових накладних, довіреностях на отримання товару, рахунках фактурах, в банківських витягах, які свідчать про здійснення відповідачем проплат відсутнє посилання на договір купівлі-продажу №10/06 від 09.02.2006 року.

Таким чином в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували те, що поставка товару за видатковою накладною №ГТО-000315 від 26 травня 2006 року та видатковою накладною №ГТО-000363 від 08.06.2006 року відбувалась саме на виконання договору договору№10/06 від 09.02.2006 року та додаткової угоди до нього.

 Як вбачається з матеріалів  відповідач 06 липня 2007 року перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості 20000 грн., у зв”язку з чим позивач надав до суду уточнення до позовних вимог, де зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 8007,16 грн. пені, 2064,43 грн. 3% річних, 9143,07 грн. індексу інфляції, в решті заявленого позову щодо стягнення основного боргу від позовних вимог відмовився.

Проте, з позовною заявою позивач звернувся до суду 11 липня 2007 року, тобто сума основного боргу -20000 грн. відповідачем була вже погашена, а тому безпідставно була заявлена позивачем у позовній заяві, у зв"язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 20000 грн. на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Позивачем  заявлено вимогу про стягнення 8007,16 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, яка була передбачена умовами договору купівлі-продажу№10/06 від 09.02.2006 року пунктом 6.4 за порушення строків оплати, визначених умовами додаткової угоди №13 до договору.

Вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено те, що поставка товару за накладними, які додано до позову здійснювалась на виконання умов договору купівлі-продажу№10/06 від 09.02.2006 року та додаткової угоди до нього, а тому посилання позивача на пункт 6.4 договору, на підставі якого нараховано пеню є безпідставним та у задоволенні заявленої вимоги про стягнення пені у сумі 8007,16 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.  

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач вказує на те, що 29 червня 2006 року між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складала 142792,31 грн. (в тому числі 109233,33 грн. за поставлений товар по ВН №ГТО 000315 та ВД№ГТО000363, решта боргу виникла внаслідок неналежного виконання зобов"язань відповідачем щодо оплати з інших правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги письмове  звернення позивача до відповідача з претензією вих. 265 від 18.12.06 р.  щодо погашення  заборгованості з зазначенням поставок за накладними, які додано до позову, в строк до 31 грудня 2006 р , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для  часткового задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та річних.

Суд зазначає про те, що позивача було неодноразово зобов”язано надати належний розрахунок 3% річних та інфляційних.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних ретельно перевірено судом та встановлено наступне.

  Позивач вказує на те, що за ВН ГТО 000315 та за ВН№ ГТО 000363 було поставлено товар, решта якого не була передбачена додатковою угодою 13 до договору, позивач вказує, що вартість такого товару склала- 2451,28 грн., тому в своєму розрахунку позивач нараховує 3% річних та інфляційні на суму боргу за ви четом вказаної суми-2451,28 грн.

Приймаючи до уваги те, що письмовою претензією позивачем було визначено останній день для сплати відповідачем боргу -01 грудня 2006 року, тобто з 01.01 2007 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов”язання, а також приймаючи до уваги те, що суд не може виходити за межи, заявлених позовних  вимог, тому перевіривши розрахунок позивача здійснений при нарахуванні 3% річних та інфляційних за ви четом суми- 2451,28 грн.,  суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 597,48 грн.  та  3463,78 грн. інфляційних нарахувань. В решті заявленої вимоги щодо стягнення 3 % річних та  інфляційних, суд дійшов висновку про відмову від позову.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене  керуючись ст.124,129 Конституції України,ст.ст.  526,  ст.530,    610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лозівській завод металоконструкцій" ,м. Лозова (64605, м. Лозова, Харківська обл., вул. Чехова, 61,  п/р 26004278771001 в Лозовському відділенні ХГРУ "Приватбанку", МФО 351533, код ЄДРПОУ 351533)  на користь  Приватного підприємства "Гал-Текс", м. Дніпропетровськ (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 31-Б, п/р 26002110871001 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305229, код ЄДРПОУ 25011476)  597,48 грн. - 3 % річних, 3463,78 грн.- інфляційних нарахувань, 40,61 грн.  державного мита   та  12,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 20000,00 грн.  основного боргу припинити.

В частині стягнення 8007,16 грн. пені  відмовити.

В частині стягнення 1466,95 грн.- 3% річних та 5679,29 грн. інфляційних відмовити.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 06 грудня 2007 р.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.