Постанова

від 27.08.2024 по справі 140/4082/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4082/24 пров. № А/857/11672/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Носа С.П., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (головуючого судді Лозовського О.А., ухвалену у відкритому судовому засіданні о 14 год. 40 хв. в м. Луцьк повний текст ухвали складено 09.05.2024) про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі №140/4082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Захід-Оіл» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №99059 від 22.03.2024; зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТзОВ Захід-Оіл (код ЄДРПОУ - 41892490) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

23.04.2024 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №140/4082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, дію рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 22.03.2024 №99059 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» (ідентифікаційний код 41892490) критеріям ризиковості платника податку.

03.05.2024 до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДПС у м.Києві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у цій справі, яка обґрунтована тим, що позиція суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суперечить сформованій правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб фактично вирішує спір по суті. Крім того, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Сама лише незгода ТзОВ «Захід Оіл» із діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для забезпечення позову.

Оскаржуваною ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03.01.2023 рішенням Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №721 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТзОВ «Захід-Оіл» включено до переліку ризикових платників податку з підстав - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №140/4082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, дію рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 22.03.2024 №99059 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» (ідентифікаційний код 41892490) критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 та від 08.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про роз`яснення ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 про забезпечення позову та про скасування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 157 КАС України підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно частин 1-3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до частини 5 статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Згідно з частиною 8 статті 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.

Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову виходив з того, що обставинам правомірності/неправомірності віднесення відповідачем позивача до категорії ризикових буде надана оцінка у рішенні суду за наслідками розгляду справи. Разом з тим, до перевірки судом правомірності спірного рішення та набрання законної сили рішенням суду, реєстрація усіх податкових накладних/розрахунків коригування, що будуть подані позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) у процесі здійснення господарської діяльності, підлягають зупиненню на підставі пункту 6 Порядку № 1165. Таким чином строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів; при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи відмови в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Крім того, спірне рішення несе негативні наслідки не лише для позивача і для контрагентів позивача, оскільки контрагенти заявника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та контрагентами.

Суд апеляційної інстанції враховує, що вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.

При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03 грудня 2020 року у справі №140/8457/20.

Відносно наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Доводи позивача про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано до суду доказів які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Щодо негативних наслідків для господарської діяльності позивача, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, необхідно зазначити, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року по справі №420/1655/21, від 13 січня 2022 року по справі №560/10402/21, від 31 січня 2023 року у справі № 140/6021/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

З огляду на зазначені обставини та вказані правові норми, колегія суддів вважає, що клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню, оскільки при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 157, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі №140/4082/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.П. Нос

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 27.08.2024