Рішення

від 28.08.2024 по справі 203/1252/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1252/24

Провадження № 2/201/3309/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, 3 % річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024р.до Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська запідсудністю зКіровського районногосуду м.Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ«Науково-виробничеоб`єднання «Созидатель»про стягненнязаборгованості задоговором купівлі-продажу майновихправ, 3%річних таінфляційних втрат (а.с. №1-4, 25).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024р. головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В. (а.с. №26-27).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 03.07.2024р. було прийнято до розгляду цивільну справу та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. №28).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Смирнов О.С. (діє на підставі ордеру від 11.04.2024р. а.с. №5) в позовній заяви посилався на те, що 27.07.2021р. між позивачкою та ПрАТ «НВО «Созидатель» укладено договір купівлі-продажу майнових прав №Тг-28, відповідно до якого ПрАТ «НВО «Созидатель» зобов`язувалось передати у власність позивачки майнові права на об`єкт нерухомого майна в об`єкті будівництва, а позивачка зобов`язувалась прийняти майнові права на об`єкт нерухомого майна і сплатити за них певну грошову суму, передбачену даним договором. На виконання умов договору позивачка сплатила на рахунок відповідача 46831грн.70коп. 09.02.2022р. сторони уклали додаткову угоду №1, якою дійшли згоди щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 від 27.07.2021р. Пунктом 2 цієї угоди визначено, що у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути позивачці внесені кошти у розмірі 46831 грн.70коп., проте до цього часу їх так і не повернув.

Враховуючи викладене, позивачка вимушена звернутись до суду з вказаним позовом та просити суд стягнути з відповідача на її користь борг за додатковою угодою до договору купівлі-продажу майнових прав у розмірі 63 614грн.82коп. (основна сума боргу 46 831 грн.70коп., 3% річних 2 836грн.16 коп., а також інфляційні втрати 13 946 грн.96коп.), а також судовий збір у розмірі 968грн.96коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. (а.с. №1-4).

Відповідач ПрАТ «НВО «Созидатель» повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до електронного кабінету останнього (а.с. № 31), проте своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України надати суду відзив на позов не скористався.

Відповідно до вимог ст.ст. 190,272 ЦПК Українивідповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи, однак правом на подання відзиву, будь-яких письмових пояснень або клопотань, не скористався.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам у сукупності з наявними письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 27.07.2021р. між ОСОБА_1 (покупець) та ПрАТ «НВО «Созидатель» (продавець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №Тг-28, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця майнові права на об`єкт нерухомого майна в об`єкті будівництва, а покупець зобов`язувався прийняти майнові права на об`єкт нерухомого майна гараж-стоянки №26, площею 18 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , і сплатити за них певну грошову суму, передбачену даним договором (а.с. №10-12).

На виконання умов договору позивачка сплатила на рахунок ПрАТ «НВО «Созидатель», згідно затвердженого графіку платежів, суму - 46831 грн.70коп. (а.с. №13 зв.ст.).

09.02.2022р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою дійшли згоди щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 від 27.07.2021р. (а.с. №14).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1, у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 від 27.07.2021р., продавець взяв на себе зобов`язання повернути покупцю внесені кошти у розмірі 46831 грн. 70коп. до 28.02.2022р. на зазначений картковий рахунок.

Проте, заборгованість за розірваною додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 відповідачем сплачена так і не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно дост. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями610,611 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем були порушені взяті зобов`язання перед позивачкою, які пов`язано із поверненням грошових коштів.

Відповідачем не було надано належних, допустимих, достовірних письмових доказів, які б підтверджували повернення грошових коштів позивачці внаслідок розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 від 27.07.2021р.

З наведеного, суд дійшов висновку про порушення прав позивачки та необхідності їх захисту шляхом стягнення з ПрАТ «НВО«Созидатель» грошових коштів у розмірі 46831 грн.70коп.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів у розмірі 46 831 грн. 70коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовноївимоги про стягненняз відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За змістомст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, грошове зобов`язання відповідача перед позивачкою щодо повернення внесених нею коштів у розмірі 46831 грн.70коп. (у строк до 28.02.2022р.), до теперішнього часу не виконано, а тому позивачка, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, має право вимагати сплати 3 % річних та інфляційних витрат за весь час прострочення.

Відповідно до наданого представником позивачки у позові розрахунку, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачкою за період з 28.02.2022р. по 05.03.2024р. (дата позову) складає 63 614 грн.82коп., з яких: основна сума заборгованості 46 831 грн.70коп. 3% річних 2 836 грн. 16 коп. та інфляційні втрати 13 946 грн.96коп.

Враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання належним чином, відповідно до умов додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №Тг-28 від 27.07.2021р., перевіривши надані представником позивачки розрахунки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки 3% річних за прострочення грошового зобов`язання у сумі 2 836 грн. 16 коп. та інфляційних втрат у сумі 13 946 грн.96коп., оскільки доказів виконання зобов`язання щодо повернення коштів чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивачки, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд зазначає.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ч.ч. 1-4 ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі№ 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

Надання правової допомоги адвокат позивачки Смирний О.С. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги від 08.02.2024р., укладеного з ОСОБА_1 , ордеру на надання правової допомоги серії АЕ №1269518 від 11.04.2024р. (а.с. №15, 5).

Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість юридичної допомоги, що надається клієнту за підготування документів до судового розгляду, підготування правової позиції, надання консультації відносно ПрАТ «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель», складає 10000 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано рахунок №08/02/24-2 від 08.02.2024р. та копію платіжної інструкції від 10.02.2024р. (а.с. №16 зв.ст., 17).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їхньої реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

В постановах ВерховногоСуду від07.11.2019р.у справі№905/1795/18, від08.04.2020р.у справі№922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Перевіривши зміст наданихдокументів, з огляду на характер спірних правовідносин, незначний рівень складності цієї цивільної справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10000 грн.є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом позивачці послуг, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). За вищезазначеного, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню на користь позивачки, у співмірності до наданих послуг, слід стягнути у розмірі 5000грн., відмовивши у стягненні з відповідача іншої частини витрат.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним до складності предмету позову. Крім того, враховуючи, що розгляд справи було здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, даний спір не є споромзначної складності,не вимагаєвеликої кількості законіві підзаконнихнормативно-правовихактів,які бпідлягали дослідженнюадвокатом. Також судом враховано і те, що судова практика за цим предметом позовних вимог, є сталою.

Крім того, обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати у вигляді судового збору у сумі 968 грн.96коп., позов подано через систему «Електронний суд» (а.с. № 18) підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 624, 625, 626, 627, 628, 638 ЦК України, ст.ст.4,10,12,13,19,76-81,89,133, 137, 141, 259,263-265, 274ЦПК Українисуд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «Науково-виробничеоб`єднання «Созидатель»про стягненнязаборгованості за договоромкупівлі-продажумайнових прав,3%річних та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» (код ЄДРПОУ - 13416334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )заборгованість за розірваним договором купівлі-продажу майнових прав у загальному розмірі 63 614 грн.82коп., з яких: 46 831грн. 70коп. - основна сума заборгованості, 2 836 грн.16коп. - 3% річних та 13 946грн. 96коп. -інфляційні втрати.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» (код ЄДРПОУ - 13416334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., а разом 5968 грн. 96коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ТкаченкоН.В.