Рішення

від 27.08.2024 по справі 308/5528/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5528/24

2/308/1087/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради (служба у справах дітей) в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , яка є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В позові зазначає, що відповідач у вихованні дітей ніякої участі не приймає, не проявляє батьківської турботи, свідомо ухиляється від виконання свого юридичного обов`язку по вихованню дітей. Мати дітей періодично зловживає алкогольними напоями, не працює, веде бродяжний спосіб життя, внаслідок чого не забезпечує дітям належного догляду, повноцінного харчування, не переймається їх навчанням, розвитком та станом здоров`я. Державна реєстрація народження дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведена відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Зазначає, що дана сім`я у кінці 2021 року відносилась до неблагополучної сім`ї. У зв`язку з складною життєвою ситуацією, староста Ратівецького старостинського округу та Сюртівська сільська рада надали сім`ї необхідну допомогу, також систематично проводили профілактичну роботу щодо покращення умов життя. В подальшому у зв`язку з покращенням умов життя, на підставі акту оцінки потреб сім`ї та висновку оцінки потреб особи від 10.02.2023 року дітей було знято з обліку СЖО відповідно до наказів служби у справах дітей № 03/01-06 та 04/01-06 від 10.02.2023 року.

З другого кварталу 2023 року мати дітей із своїм співмешканцем та молодшим сином покинули місце проживання. Після проведення акту обстеження Сюртівська сільська рада 12.02.2024 року також склала акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актом встановлено всі належні умови для виховання та фізичного розвитку дітей, діти доглянуті, гарно одягнуті щодня відвідують навчальний заклад. Таким чином Сюртівська сільська рада не вилучала дітей з даної сім`ї родичів дітей та видала наказ про тимчасове перебування дітей в сім`ї родичів від 12.02.2024 року до моменту винесення рішення про позбавлення батьківських прав.

Крім того, відповідач неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновку виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району за № 384/02-37 від 21.02.2024 рок, орган опіки вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належними чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей. Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дітей записаний за вказівкою матері, згідно ст. 135 СК України ( а.с. 11-18).

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району № 225/01-10 від 02.12.2021 року дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік як дітей, що опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.21-22, 23-24).

В подальшому у зв`язку з покращенням умов життя, на підставі акту оцінки потреб сім`ї та висновку оцінки потреб особи від 10.02.2023 року дітей було знято з обліку СЖО (складні життєві обставини) відповідно до наказів служби у справах дітей № 03/01-06 та 04/01-06 від 10.02.2023 року (а.с.25-31).

Згідно акту № 13 від 12.02.2024 року, складеного Сюртівською сільською радою за адресою с. Ратівці , вул. Петефі, 4, умови не відповідають для фізичного, духовного розвитку дітей, натомість діти не проживають за цією адресою. Згідно із актом № 13/1 від 12.02.2024 року, складеного Сюртівською сільською радою адресою: АДРЕСА_1 , де проживають діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено всі належні умови для виховання та фізичного розвитку дітей, діти доглянуті, гарно одягнуті, щодня відвідують навчальний заклад. Таким чином, Сюртівська сільська рада не вилучала дітей з сім`ї родичів (а.с.48-49).

12.02.2024 року службою у справах дітей виконавчого комітету Сюртівської сільської ради винесено наказ про тимчасове влаштування дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ю громадянки ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-51).

Також встановлено, що мати дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності (а.с.54).

Згідно з висновком виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району за № 384/02-37 від 21.02.2024 року, орган опіки вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 56-57).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватись про здоров`я дитини, її психічний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року (набула чинності для України 27.09.1991 року), в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дітей, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166, Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов виконавчого комітет Сюртівської сільської ради (служба у справах дітей) в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задоволити .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради (служба у справах дітей), с.Сюрте, вул. Ракоці,2, Ужгородського району.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Рішення суду виготовлено 27.08.2024 року.

Головуюча О.В.Гутій