Ухвала

від 05.08.2024 по справі 279/5306/22

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5306/22

У Х В А Л А

05 серпня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Волкової Н.Я. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, проживання однією сім`ю як чоловіка та дружини, визнання права власності в порядку проведення поділу майна, що є у спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, проживання однією сім`ю як чоловіка та дружини, визнання права власності в порядку проведення поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

30.07.2024 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про зміну предмета позову, в якій зазначив, що згідно висновку судового експерта, зокрема п.4, випливає, що виходячи з рівного внеску здійснення будівельних робіт, частка позивачки у вартості існуючого на даний час майна складає 47/100, оскільки в первісному позові позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його поділу.

У відповідності до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, єдиною передбаченою законом формою заяви, в якій позивач викладає свої позовні вимоги, є позовна заява, яка має відповідати вимогам ст.175 ЦПК України. Процесуальним законом не передбачено таких окремих форм заяв по суті справи, як заяви про зміну позовних вимог чи заяви про уточнення позовних вимог, зміну предмету позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

У правовій позиції Верховного Суду у справі № 911/2139/19, постанова від 03 серпня 2020 року, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З вказаного вбачається, що у разі бажання позивача змінити предмет позову, він повинен подати до суду саме таку позову заяву, в якій викласти нові обставини.

Отже, при зміни предмета позову позивач подає письмову заяву у формі позовної заяви, яка за своєю формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.175 ЦПК України.

Позовні вимоги повинні бути викладені в одному документі, а не в декількох, оскільки інші учасники справи повинні чітко розуміти, який обсяг позовних вимог до них пред`явлено та їх обгрунтуванням, щоб мати можливість також скористатись наданими процесуальним законом правами.

Вимогам до позовної заяви, які визначає ст.175 ЦПК України, подана заява "про зміну предмету позову" не відповідає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,174-177 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, проживання однією сім`ю як чоловіка та дружини, визнання права власності в порядку проведення поділу майна, що є у спільній сумісній власності відмовити та повернути її представнику позивача.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя