Постанова

від 20.08.2024 по справі 175/5227/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6365/24 Справа № 175/5227/21 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т.С Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів:Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ідея Банк»-адвоката Ємельянова В.Р. на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилався на те, що 16.09.2020 року, 30.09.2020 року, 07.10.2020 року між сторонами було укладено чотири договори строкового банківського вкладу, сума яких складає по 500 000 грн.. 28.09.2021 року позивач звернувся до банку з заявою про видачу вкладів та нарахованих відсотків відповідно до мов укладених договорів. Проте в телефонному режимі вкладникові було відмовлено у видачі коштів. У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови укладених договорів банківських вкладів та відмовлено у видачі коштів, позивач просив суд стягнути загальну суму коштів, яку має повернути банк, з урахуванням збільшених позовних вимог, у розмірі 3126236 грн 21 коп.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства«Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами банківського вкладу №D-0401/271749, №D-0401/271751, №D-0401/358147, №D-0401/396341 у загальні сумі 2 313 000,00 гривень та інфляційне збільшення суми боргу у сумі 669 323,25 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу у сумі 143 912,96 грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства«Ідея Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 11350 грн.

В апеляційній скарзі представник АТ«Ідея Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції не врахував позицію відповідача та надані докази та дійшов помилкового висновку щодо безперечності факту укладення договорів банківських вкладів. Банк має базу даних,яка складається з інформації про вкладників і ведеться в обов`язковому порядку. Надані позивачем договори в програмних комплексах банку не реєструвалися,що підтверджено результатом проведення внутрішнього аудиту. Кошти до каси банку не надходили, а договори не проходили реєстрації в системі обліку банку, що підтверджено виписками із особового рахунку відповідно до яких жодних коштів позивачем чи його представником не вносилося. В виписках немає жодної операції,яка б відповідала сумі вказаної в поданих позивачем квитанціях.

Додані позивачем договори не відповідають нормативно правовим актам Банку, в них зазначені недіючі відсоткові ставки,які не могли існувати на момент нібито укладення зазначених договорів, що підтверджено висновком експерта.

В квитанціях про зарахування коштів в реквізиті «Призначення платежу» вказано «про відкриття поповнення вкладу по договору…», що не відповідає положенням п.3.10 Бізнес-процесу «Оформлення та супроводу депозитів фізичних осіб»,яким передбачено, що: Поповнення вкладного рахунку клієнтом відбувається за згодою банку з проведенням ідентифікації Клієнта,перевірки актуальності його у системі та відповідності скан-копій у Web-базі даним про клієнта.

В квитанціях зазначено про внесення суми вкладу по договорах по 500000 грн..Однак відповідно до діючого законодавства позивачеві необхідно було на запит банку надати документи щодо джерел походження коштів. У відповідача відсутні будь-які документи щодо підтвердження джерела походження коштів.

ОСОБА_2 , яка нібито оформляла ці договори, у період відкриття угоди знаходилася у відпустці поза межами міста, в якому начебто відбувалося укладення зазначених договорів.

Оскільки договори не укладалися, то і підстав для стягнення з банку коштів не має.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вимогами законодавства не ставиться в залежність чинність договору банківського кладу від наявності його в реєстрації в системі обліку Банку.Факт невнесення касиром грошових коштів,переданих вкладником за договорами банківського вкладу на вкладні рахунки позивача не доводить того,що такі договори є неукладеними. Договори підписані від імені банку уповноваженим представником-начальником відділення №2 банку ОСОБА_3 ,скріплені печаткою банку, містять штрих-код та всі необхідні реквізити банку. Квитанції про прийняття грошових кошті також містять всі необхідні реквізити. На підтвердження відкриття рахунку клієнта позивачеві було видано виписку-повідомлення від 16.09.2020 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування. Зазначені обставини банком не оспорюються.

В судовезасідання з`явився представник Акціонерного товариства «Ідея Банк»-адвокат Приходько О.І. та представник ОСОБА_1 -адвокат Іванчук В.Я..

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

До апеляційної скарги було додано клопотання про призначенння почеркознавчої експертизи, однак в судовому засіданні представник відповідача ніяких клопотань не заявляв і в тому числі про призначення почеркознавчої експертизи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того,що позивачем доведено факт укладення договорів банківських вкладів у письмовій формі, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти за договорами банківських вкладів та нараховані проценти за цими вкладами із спливом строків, визначених у договорах.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 16.09.2020 року по 07.10.2020 року ОСОБА_1 було укладено з АТ «Ідея Банк» ряд договорів, а саме: №D-0401/271749 від 16.09.2020 року, №D-0401/271751 від 16.09.2020 року, №D-0401/358147 від 30.09.2020 року, №D-0401/396341 від 07.10.2020 року.

Згідно п. 1.1 договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Дохідний» №D-0401/271749 від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 (вкладник) передає, а АТ «Ідея Банк» відкриває вкладнику вкладний рахунок IBAN НОМЕР_1 та приймає від вкладника кошти у сумі 500 000,00 грн на строк 12 місяців до 16.09.2021 року із сплатою процентів 15.10% річних і зобов`язується повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені договором №D-0401/271749.

Відповідно до квитанції №4981793 від 16.09.2020 року, на виконання договору №D-0401/271749 від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 внесено на вкладний рахунок IBAN НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 500 000,00 грн.

Згідно п. 1.1 договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Дохідний» №D-0401/271751 від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 (вкладник) передає, а АТ «Ідея Банк» відкриває вкладнику вкладний рахунок IBAN НОМЕР_2 та приймає від вкладника кошти у сумі 500 000,00 грн на строк 12 місяців до 16.09.2021 року із сплатою процентів 15.10% річних і зобов`язується повернути вкладнику суму вкладу та

виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені договором №D-0401/271751.

Відповідно до квитанції №4981897 від 16.09.2020 року, на виконання договору №D-0401/271751 від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 внесено на вкладний рахунок IBAN НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 500 000,00 грн.

Як вбачається з договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Дохідний» №D-0401/358147 від 30.09.2020 року, ОСОБА_1 (вкладник) передає, а АТ «Ідея Банк» відкриває вкладнику вкладний рахунок НОМЕР_3 та приймає від вкладника кошти у сумі 500 000,00 грн на строк 12 місяців до 30.09.2021 року із сплатою процентів 16.10% річних і зобов`язується повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені договором №D-0401/358147.

Згідно квитанції №4988597 від 30.09.2020 року на виконання договору №D-0401/358147 від 30.09.2020 року, ОСОБА_1 внесено на вкладний рахунок IBAN НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору строкового банківського вкладу фізичної особи «Дохідний» №D-0401/396341 від 07.10.2020 року ОСОБА_1 (вкладник) передає, а АТ «Ідея Банк» відкриває вкладнику вкладний рахунок IBAN НОМЕР_4 та приймає від вкладника кошти у сумі 500 000,00 грн на строк 12 місяців до 07.10.2021 року із сплатою процентів 16.30% річних і зобов`язується повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені договором №D-0401/396341.

Згідно квитанції №5042937 від 07.10.2020 року на виконання договору №D-0401/396341 від 07.10.2020 року ОСОБА_1 внесено на вкладний рахунок IBAN НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 вищевказаних договорів, сума вкладу повертається вкладнику після закінчення строку, вказаного в п.1.1 договорів шляхом видачі готівкою через касу банку або на поточний рахунок вкладника, відкритий у банку. В разі, якщо вкладник має встановлений ліміт овердрафту на поточному рахунку, сума вкладу зараховується виключно на даний рахунок.

Згідно п. 2.1., 2.2., проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові методом факт/факт. Нараховані проценти по вкладу не збільшують суми вкладу та можуть бути отриманими вкладником в день закінчення строку, рівного вказаному в п.1.1 договорів.

В п. 3.2. «Заключних положеннях» договорів зазначено, вкладник надає банку дозвіл на внесення персональних даних «Клієнти АТ «Ідея Банк», обробку таких даних, а також передачу таких даних пов`язаним товариствам та партнерам Банку чи іншим розпорядникам відповідно до чинного законодавства та умов ДКБО.

28.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови правління АТ «Ідея Банк» про повернення грошових коштів відповідно до укладених депозитних договорів №D-0401/271749 від 16.09.2020 року, №D-0401/271751 від 16.09.2020 року, №D-0401/358147 від 30.09.2020 року, №D-0401/396341 від 07.10.2020 року.

Відповідно до аудиторського висновку Служби внутрішнього аудиту АТ «Ідея Банк» від 28.09.2022 року, сформованої за результатами проведеної перевірки за дорученням голови Правління АТ «Ідея Банк», в АБС Б2 відсутні відомості про ОСОБА_1 як діючого або закритого контрагента банку; діючих або закритих рахунків, що відкривались для ОСОБА_1 ; діючих або закритих рахунків, що заводились для ОСОБА_1 ; проведених або видалених касових операцій з внесення або отримання готівкових коштів ОСОБА_4

29.04.2020 року рішенням правління №04/29-07 затверджений Порядок формування та ведення баз даних про вкладників у АТ «Ідея Банк».

Відповідно до розділу 2 Порядку база даних складається з інформації про вкладників, яка введена до АБС (автоматизована банківська система Б2) банку відповідно до укладених з клієнтами договорів банківського вкладу та банківського рахунку. Дані про вкладника мають бути введені до бази даних АБС в день укладення з вкладником/представником / фізичною особою на користь третьої особи договору банківського вкладу та/або банківського рахунку та відкриття відповідного рахунку.

Розділом 5 Порядку передбачено, контроль за введенням даних клієнтів вкладників

здійснюється у три етапи: ??поточний контроль здійснюється при внесенні та звірці даних у АБС Банку відповідальним працівником відділення; ??наступний контроль здійснюється начальником відділення, при перевірці та підписанні справи з юридичного оформлення вкладу (рахунку); - на наступний день після оформлення вкладу відповідальний працівник ВОП Операційного департаменту здійснює загальний контроль, який включає перевірку введених даних відповідно

до вимог даного Порядку.

Згідно п. 5.5. розділу 5 Порядку, за достовірність введення інформації про вкладників до бази даних відповідальність несе Операційний департамент та керівники відділень банку в частині належної ідентифікації вкладників та коректного відображення цієї інформації в АБС Б2.

Відповідно до висновку експерта КЕДЦ №15170 від 06.10.2023 року за результатами експертизи встановлено, що наданими на дослідження первинними документами та даними бухгалтерського обліку АТ «Ідея Банк» не підтверджується внесення вкладником ОСОБА_1 грошових коштів. Договори строкового банківського вкладу не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Постанови правління Національного Банку України від 12.11.2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспонденських рахунків банків резидентів і нерезидентів» та вимогам Положення «Про облікову політику АТ «Ідея Банк». Питання щодо набуття статусу клієнта ОСОБА_1 відноситься до зобов`язань банку забезпечити належну організацію внутрішньобанківської системи і не відноситься до повноважень експерта-економіста.

Як вбачаєтьсяз посадовоїінструкції фахівцяз обслуговуванняклієнтів мережі відділень АТ «Ідея Банк» фахівець ОК зобов`язаний, зокрема, здійснювати операції по залученню та обслуговуванню депозитів клієнтів, своєчасно виявляти, оцінювати та здійснювати моніторинг подій операційного ризику, подавати повідомлення про операційні події.

Згідно посадової інструкції фахівця із операційно-касової роботи мережі відділень АТ «Ідея Банк» фахівець ОКР зобов`язаний здійснювати контроль операцій клієнтів щодо наявності в них відповідних індикаторів підозрілості, визначених програмою проведення первинного фінансового моніторингу АТ «Ідея Банк», та виявляти операції, що можуть підлягати фінансовому моніторингу; здійснювати інформування підрозділу фінансового моніторингу Банку (формування повідомлення в у програмному комплексі АБС «Б2» або повідомлення електронною поштою) про виявлені підозрілі фінансові операції (діяльність) клієнта у порядку, визначеному внутрішніми нормативними документами Банку з питань фінансового моніторингу; здійснювати, у відповідності до внутрішніх нормативних Банку, оформлення програмними засобами виконання таких банківських послуг, зокрема, як ??прийом та видачу від клієнтів коштів на депозити: ??здійснення операцій, пов?язаних з обслуговуванням грошових переказів ??операції по відкриттю та обслуговуванню поточних рахунків фізичних осіб та юридичних осіб ??операції по відкриттю та обслуговуванню карткових продуктів фізичних та юридичних осіб ??операції по залученню та обслуговуванню депозитів клієнтів; ?приймати та видавати готівку в національній та іноземних валютах по інших операціях на підставі поступлених у касу прихідних та розхідних документів.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем на підтвердження факту укладення правочинів надано договори банківських вкладів, які засвідчені уповноваженою особою банку, містять підпис начальника відділення - ОСОБА_3 , підпис касира та печатку з реквізитами АТ «Ідея Банк», зазначено конкретний вкладний рахунок, на який прийнято від вкладника кошти.

Суд першоїінстанцій встановив,що фактукладення позивачемдоговорів банківськоговкладу (депозитнихдоговорів)підтверджено договоромстрокового банківськоговкладу фізичноїособи «Дохідний»№D-0401/271749від 16.09.2020року ,згідно якогоАТ «ІдеяБанк» відкриваєвкладнику вкладнийрахунок IBAN НОМЕР_1 та приймаєвід вкладникакошти усумі 500000,00грн ; договором строковогобанківського вкладуфізичної особи«Дохідний» №D-0401/271751від 16.09.2020року,згідноякого АТ«Ідея Банк»відкриває вкладникувкладний рахунокIBAN НОМЕР_2 та приймаєвід вкладникакошти усумі 500000,00грн;договором строковогобанківського вкладуфізичної особи«Дохідний» №D-0401/358147від 30.09.2020року,згідноякого АТ «ІдеяБанк» відкриваєвкладнику ОСОБА_1 вкладний рахунок НОМЕР_3 та приймаєвід вкладникакошти усумі 500000,00грн ; договоромстрокового банківськоговкладу фізичноїособи «Дохідний»№D-0401/396341від 07.10.2020року,згідноякого АТ«Ідея Банк»відкриває вкладникувкладний рахунокIBAN НОМЕР_4 та приймаєвід вкладникакошти усумі 500000,00грн.зазначені договоримістять підписначальника відділенняАТ «ІдеяБанк» - ОСОБА_3 та підписпрацівника банку ОСОБА_2 ,якаоформла договорита печаткубанку.

Крім того, надано квитанції про внесення ОСОБА_1 грошових коштів за цими договорами, які містять дату здійснення касової операції, код отримувача, банк отримувача, загальну суму грошових коштів, підписи працівника банку, який прийняв готівку та штамп з реквізитами АТ «Ідея Банк».

Договори банківського вкладу укладені в письмовій формі, внесення грошових сум підтверджено договорами банківського вкладу з видачею квитанцій, які підтверджують внесення ОСОБА_1 на вкладні рахунки грошових кошти. Зазначене узгоджується з положеннями статті 1059 ЦК України, якою передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачою ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам,

встановленимзаконом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є

підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем доведено факт укладення договорів банківських вкладів у письмовій формі, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти за договорами банківських вкладів та нараховані проценти за цими вкладами із спливом строків, визначених у договорах.

Банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що Банк має базу даних, яка складається з інформації про вкладників і ведеться в обов`язковому порядку. Надані позивачем договори в програмних комплексах банку не реєструвалися,що підтверджено результатом проведення внутрішнього аудиту. Кошти до каси банку не надходили, а договори не проходили реєстрації в системі обліку банку, що підтверджено виписками із особового рахунку відповідно до яких жодних коштів позивачем чи його представником не вносилося. В виписках немає жодної операції, яка б відповідала сумі вказаної в поданих позивачем квитанціях.

Додані позивачем договори не відповідають нормативно правовим актам Банку, в них зазначені недіючі відсоткові ставки, які не могли існувати на момент нібито укладення зазначених договорів, що підтверджено висновком експерта.

В квитанціях про зарахування коштів в реквізиті «Призначення платежу» вказано «про відкриття поповнення вкладу по договору…», що не відповідає положенням п.3.10 Бізнес-процесу «Оформлення та супроводу депозитів фізичних осіб», яким передбачено, що: Поповнення вкладного рахунку клієнтом відбувається за згодою банку з проведенням ідентифікації Клієнта,перевірки актуальності його у системі та відповідності скан-копій у Web-базі даним про клієнта.

Проте такідоводи не можутьбути прийнятимидо уваги.Представник Банкузазначив,що начальникавідділення Банку ОСОБА_3 ,підпис якогозначиться надоговорах,було звільненоз роботиза допущенізловживання зйого боку. Таким чиномзазначене неможе свідчитипро те,що позивачемне укладалисядоговори тане передавалисякошти на виконаннязазначених договорівпрацвникам Банку.За зловживання,допущені працівникамиБанку позивачне моженести відповідальностіу виглядіне виплатийому внесенихкоштів записьмовими договорами.

Посилання на те, що в квитанціях зазначено про внесення суми вкладу по договорах по 500000 грн., однак відповідно до діючого законодавства позивачеві необхідно було на запит банку надати документи щодо джерел походження коштів, у відповідача відсутні будь-які документи щодо підтвердження джерела походження коштів є безпідставним, оскільки відповідний запит щодо джерел походження коштів повинен був робитися саме працівниками Банку, доказів того, що ОСОБА_1 було надано такий запит і він його не виконав не надано.

Суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт укладення між сторонами договорів банківських вкладів та внесення грошових коштів у заявлених розмірах, Банк не спростував ані факту укладення депозитних договорів з позивачем, ані передачу позивачем коштів на виконання зазначених договорів.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Суд першої істанції дійшов правильного висновку про застосування до виниклих правовідносин положень ст.625 ЦК України.

Доводи апеляційної скаргине спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. ст.367, 368, 375,382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ідея Банк»-адвоката Ємельянова В.Р. залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: