Постанова

від 20.08.2024 по справі 926/367/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа №926/367/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖелік М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Филипчук Анастасія Володимирівна (в режимі відеоконференції в Чернівецькому апеляційному суді)

від відповідача: Безелюк Діана Олександрівна (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від третьої особи: Андріюк Катерина Геннадіївна (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» м. Чернівці від 22.05.3024 (вх.ЗАГС 01-05/1474/24 від 22.05.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2024 (повний текст складено 13.05.2024, суддя Бутирський А.А.)

у справі №926/367/24

за позовом Управління освіти Чернівецької міської ради м. Чернівці

до відповідача Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області м. Чернівці

про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.07.2021 р. до Договору про закупівлю за бюджетні кошти № 1 від 15.01.2021 р. та стягнення 69401,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява Управління освіти Чернівецької міської ради до Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.07.2021 до Договору про закупівлю за бюджетні кошти № 1 від 15.01.2021 та стягнення з відповідача 69401,85 грн. збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що коливання ціни на ринку в межах 10 % при укладенні додаткової угоди №2 від 15.07.2021 до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №1 від 15.01.2021, якою змінено «Найменування та кількість товару: Хліб 57 315,09 кг., Батон 101 650,26 кг., жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, що є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2024 у справі №926/367/24 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 15.07.2021 р. до Договору про закупівлю за бюджетні кошти № 1 від 15.01.2021 р., укладену між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та Акціонерним товариством «Чернівецький хлібокомбінат» м. Чернівці. Стягнено з Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» на користь Управління освіти Чернівецької міської ради 69401,85 грн. збитків та 3633,60 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що довідка Чернівецької Торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на хлібо-булочні вироби на ринку, а лише відображає інформацію щодо цін станом на певні дати.

При цьому, у довідці Чернівецької торгово-промислової палати №841 від 12.07.2021 року вказано: «ціни на травень», тоді як додаткову угоду №2 укладено 15.07.2021.

Відтак, коливання ціни на ринку в межах 10 % при укладенні додаткової угоди № 2 від 15.07.2021 сторонами договору не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними порушено вимоги ч. 5 ст. 41 Закону, що є підставою для визнання такої

угоди недійсною.

Окрім того, враховуючи, що у зв`язку з укладенням додаткової угоди №2 позивачем недоотримано хліба та батону (активів) у період з 15.07.2021 по 31.12.2021 у кількості 4382,14 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 69 401,85 грн, отримана відповідачем оплата у сумі 69 401,85 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Акціонерним товариством «Чернівецький хлібокомбінат» подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2024 у справі №926/367/24.

Зокрема, скаржник зазначає, що цінова довідка із Чернівецької Торгово-промислової палати №841 від 12.07.2021 сформована правильно і чітко вказує на динаміку цін хліба з поліпшувачем, відображає загальну тенденцію рівня цін на ринку у 2021 році без поліпшувачів.

Управління освіти Чернівецької міської ради подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовуючи доводи викладені в апеляційній скарзі, зазначає, що звернення відповідача до Чернівецької ТПП 16.02.2024 для отримання інформації коливання ціни на хлібобулочні вироби станом на січень 2021 року та липень 2021 року та цінова довідка №246 від 19.02.2024 про коливання ціни хлібо-булочних виробів в період січня та липня 2021 (додана до апеляційної скарги) не може прийматись судом до уваги, оскільки не була підставою для укладення спірної додаткової угоди №2 від 15.07.2021. Відтак, вважає, що коливання ціни на ринку на хліб та батон при укладенні додаткової угоди жодним чином не обгрунтовано.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області подано пояснення, в яких останнє зазначає, що підставою для збільшення ціни за одиницю товару є цінова довідка Чернівецької ТПП від 12.07.2021 №841. Однак, у вказаній довідці зазначено дані про вартість на хліб і батон у період до моменту укладення Договору №1/2021 (станом на 04.01.2021) та не відображають коливання ціни на ринку у період від підписання Договору №1/2021 до укладення Додаткової угоди №2 від 15.07.2021.

Представники відповідача і третьої особи у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача висловив свої заперечення щодо апеляційної скарги, викладені у відзиві.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» м. Чернівці від 22.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1474/24 від 22.05.2024) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2024 у справі №926/367/24, розгляд справи призначено на 25.06.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 та 22.05.2024 ухвалено судове засідання 25.06.2024 провести з представниками АТ Чернівецький хлібокомбінат та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою офіційної сертифікованої підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 розгляд справи відкладено на 13.08.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 ухвалено судове засідання 13.08.2024 провести у режимі відеоконференції з представником Управління освіти Чернівецької міської ради. Забезпечення проведення відеоконференції за участю представника позивача Управління освіти Чернівецької міської ради Филипчук Анастасії Володимирівни покладено на Чернівецький апеляційний суд, який знаходиться за адресою: 58000, м. Чернівці, площа Центральна, 9 (зал № 3).

У судовому засіданні 20.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

15 січня 2021 року на виконання рішення тендерного комітету від 30.12.2020 UA-2020-12-03-006908-b між Управлінням освіти Чернівецької міської ради (Замовник) та Акціонерним товариством «Чернівецький хлібокомбінат» (Постачальник) укладено договір № 1 про закупівлю товару за бюджетні кошти (далі Договір).

Згідно пункту 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовникові товар (хліб та батон), зазначений в специфікації, а Замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Найменування та кількість товару: хліб 60 500 кг та батон 106 882 кг. (п. 1.2. Договору).

Ціна цього Договору становить 2 637 900,00 грн. з ПДВ. (п.3.1. Договору).

Зміна ціни за одиницю товару не більше як на 10% у сторону збільшення у разі коливання ціни такого товару на ринку можлива не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання Договору (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору належним підтвердженням факту коливання ціни Товару на ринку є довідка (лист, тощо) органу (установи, організації), який уповноважений надавати такі відомості.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021 (п.10.1 Договору).

Відповідно до п. 11.3 Договору Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, встановлених законодавством у сфері публічних закупівель.

Листом від 14.07.2021 р. № 142 відповідач повідомив позивача про необхідність здійснення чергового етапу підвищення ціни на хлібобулочні вироби.

На підтвердження коливання ціни, відповідачем надано цінову довідку Чернівецької ТПП № 841 від 12.07.2021 щодо інформації про ціни хлібо-булочних виробів станом на 04.01.2021 (за 1 кг) та на травень 2021 (за 1 кг).

На підставі згаданої довідки сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 15.07.2021, відповідно до якої сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору, а саме: змінено «Найменування та кількість товару: Хліб 57 315,09 кг., Батон 101 650,26 кг (п.1 Додаткової угоди №2).

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області відповідно до п. 7.2.1.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на 1 квартал 2023 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.06.2019 по 31.12.2022 року, під час якої, серед іншого, встановлено наступні порушення:

·внаслідок укладання з АТ «Чернівецький хлібокомбінат» додаткової угоди від 15.07.2021 №2 до договору про закупівлю за бюджетні кошти від 15.01.2021 року №1 на збільшення ціни за одиницю товару при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку у період від підписання основного договору до укладення додаткової угоди від 15.07.2021 №2, Управлінням освіти недоотримано хліба та батону (активів) у період з 15.07.201 по 31.12.21 у кількості 4 382,14 кг та понесено зайві витрати на загальну суму 69 401,85 грн, чим завдано Управлінню освіти шкоди на вказану суму.

Враховуючи вищенаведене, Управління освіти Чернівецької міської ради 30.06.2023 звернулось до Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» з претензією №06/01-39/1280 щодо повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 69 401,85 грн.

Відповідно до листа-відповіді Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» №65а від 17.07.2023, останнє з даною претензією не погоджується в повному обсязі і в своїх діях порушень чинного законодавства не вбачає.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.07.2021 до Договору про закупівлю за бюджетні кошти № 1 від 15.01.2021 р. та стягнення 69401,85 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Так, укладаючи договір №1 від 15.01.2021, у пункті 3.1 сторони дійшли згоди щодо ціни договору - 2 637 900,00 грн. з ПДВ.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 11.3 договору про закупівлю товару за бюджетні кошти від 15.01.2021 №1 його істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у сторону збільшення у разі коливання ціни такого товару на ринку (п. 3.4 Договору).

Так, Управлінням освіти Чернівецької міської ради та Акціонерним товариством «Чернівецький хлібокомбінат» дійшли згоди та підписали Додаткову угоду № 2 від 15.07.2021 відповідно до якої сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору, а саме: змінено «Найменування та кількість товару: Хліб 57 315,09 кг., Батон 101 650,26 кг (п.1 Додаткової угоди №2).

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару відповідач посилається на Довідку Чернівецької Торгово-промислової палати №841 від 12.07.2021.

Разом з тим, вказана довідка містить дані про вартість на хліб і батон у період до моменту укладення Договору №1/2021 (станом на 04.01.2021) та не відображає коливання ціни на ринку у період від підписання Договору №1/2021 до укладення Додаткової угоди №2 від 15.07.2021, при цьому порівнюють дані непорівнюваних величин- станом на одну дату та за місяць.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі країни, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).

Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Пунктом 3.5 Договору сторони узгодили, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми) або листом(ми) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію.

Так, колегія суддів зазначає, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Більше того, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Однак, надана відповідачем довідка Чернівецької ТПП не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ на підтвердження факту коливання ціни на товар. У документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що надана відповідачем на підтвердження коливання ціни на товар довідка Чернівецької ТПП інформації щодо коливання ціни на товар в межах зазначеного періоду не містить.

Із досліджених судом доказів встановлено у вищевказаній довідці зазначені ціни на вибрані Постачальником дати (04.01.2021 та травень 2021), однак, це не відображає загальної тенденції рівня цін на ринку. Більше того, у довідці вказано: «ціни на травень», тоді як додаткову угоду №2 укладено 15.07.2021.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що довідка Чернівецької ТПП та додаток до неї містять інформацію про вартість на хліб та батон за довільно визначені відповідачем періоди за вигідним для нього принципом (коли коливання ціни відбувалося в бік збільшення), в довідках не проведено дослідження коливання ціни упродовж всього періоду (з моменту укладення основного договору до дати звернення), а констатовано ціни на хліб та батон на певні дати.

Згідно даних опублікованих на сайті Державної служби статистики (https://www.ukrstat.gov.ua/) середня споживча ціна на хліб житній, житньо-пшеничний у лютому 2021 року становила - 23,92 грн. за 1 кг., у березні-червні 2021 року - 25,07 грн. за 1 кг., на батон у лютому 2021 року становила - 15,48 грн. за 500 г., у березні 2021 року - 15,72 грн. за 500 г., у квітні 2021 року - 15,84 грн. за 500 г., у травні-червні 2021 року - 15,70 грн. за 500 г., тобто ціна на хліб та батон мала тенденцію як в бік збільшення так і зменшення та станом на червень 2021 року ціна на хліб зросла на 4,8%, а на батон на 1,4% у порівнянні з лютим 2021 року, а отже підстав для збільшення ціни додатковою угодою від 15.07.2021 року №2 з 15.07.2021 на 8,8% та 8% не було.

Крім того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 викладено позицію про те, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризик зміни його ціни. Підприємець має передбачити такі ризики і одразу закладати їх у ціну Договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про недійсність додаткової угоди №2 від 15.07.2021.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Враховуючи викладене, оскільки зазначена вище додаткова угода визнана судом недійсною та відповідно не породжує правових наслідків, таким чином, позивачем недоотримано хліба та батону (активів) у період з 15.07.2021 року по 31.12.2021 року у кількості 4 382,14 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 69 401,85 грн, а тому отримана відповідачем оплата у сумі 69 401,85 грн за товар, який не був ним поставлений підлягає стягненню з відповідача, що відповідає приписам ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Щодо долученого до апеляційної скарги звернення відповідача до Чернівецької ТПП 16.02.2024 для отримання інформації коливання ціни на хлібобулочні вироби станом на січень 2021 року та липень 2021 року та цінова довідка №246 від 19.02.2024 про коливання ціни хлібо-булочних виробів в період січня та липня 2021, то такі не можуть враховуватись судом при прийнятті рішення, оскільки не були підставою для укладення спірної додаткової угоди №2 від 15.07.2021 та не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим рішення суду слід залишити без замін, апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» м. Чернівці від 22.05.3024 (вх.ЗАГС 01-05/1474/24 від 22.05.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2024 у справі №926/367/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст виготовлено 28.08.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.