Рішення

від 28.08.2024 по справі 904/2438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024р. Справа № 904/2438/24

За позовом: Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення, м. Дніпро

До: Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Про: стягнення 17 074,20грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (відповідач) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 17 074,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини: внаслідок поновлення гр. ОСОБА_1 на роботі на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.23р. у справі №160/19927/22, позивач набув право на стягнення з відповідача як роботодавця застрахованої особи страхових коштів, виплачених раніше на користь такої особи, у розмірі 17 074,20грн., як допомога по безробіттю за період з 12.12.22р. по 22.03.23р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.24р. відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в ній документами.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (відповідач) вказав на те, що ним отримано претензію від Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення щодо відшкодування суми виплаченої допомоги по безробіттю стосовно поновленого за рішенням суду працівника ОСОБА_1 згідно ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та повідомлено, що згідно з п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.11, визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Відповідач не визнає позовні вимоги повністю, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач заперечує щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що нормами ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Аналізуючи приписи ст. 247 ГПК України, слід зауважити, що на момент відкриття провадження по справі, судом було враховано всі обов`язкові умови п. 1 8 ч.3 ст. 247 ГПК України з урахуванням наданих матеріалів справи. Враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування своєї заяви про необхідність переходу від спрощеного порядку розгляду справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, його клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню, як не обґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 06.12.22р. гр. ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами та енергетиці у м. Кривий Ріг, управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю.

12.12.22 гр. ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (наказ №НТ221212 від 12.12.22), на підставі якої його взято на облік. Згідно п.8 персональної картки №047022121200040 гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Криворізькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітний з 12.12.22р. по 22.03.23р. Відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування па випадок безробіття» гр. ОСОБА_1 Центром зайнятості було призначено допомогу по безробіттю (наказ №НТ221213 від 13.12.22). Так, за період з 12.12.22р. по 22.03.2р.3 було нараховано та виплачено допомоги по безробіттю на загальну суму 17 074,20грн., що підтверджується додатком №4 до персональної картки №047022121200040 гр. ОСОБА_1 «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі».

На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.23р. у справі №160/19927/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.23р. у справі №160/19927/22, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано наказ №18-к від 05.05.23, яким поновлено гр. ОСОБА_1 на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.12.22р. по 13.02.23р. у розмірі 29 917,44грн.

27.03.23р. наказом Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення №НТ230327 гр. ОСОБА_1 знято з обліку у зв`язку з поновленням на роботі.

30.03.23 філією видано наказ №46 про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття .

Як зазначає позивач, неповернення коштів до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття порушує державні інтереси в сфері соціального захисту населення в частині професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян і завдає державі шкоду, у зв`язку з чим позивач звернувся до суд за захистом та відновленням порушених прав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Статтею 1 цього Закону визначено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Статтею 7 цього Закону передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відноситься допомога по безробіттю.

Гр. ОСОБА_1 на підставі його заяви надано статус безробітного з 12.12.22р.

Згідно ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновлення на роботі це - відновлення працівника на колишній роботі і в колишній посаді у разі його незаконного звільнення.

Питання, пов`язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993р. №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

З матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 поновлено на роботі згідно наказу №18-к від 05.05.23 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », який винесено на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.23 у справі №160/19927/22 про поновлення гр. ОСОБА_2 на займаній посаді з 06.12.22р.

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем фонду про прийняття його на роботу (ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Отже, вказаними нормами передбачено право фонду стягувати з роботодавця суму виплачених грошових коштів (допомоги) безробітному, наданих тому в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Позивач після поновлення гр. ОСОБА_1 на роботі 27.03.23р. наказом Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №НТ230327 припинив реєстрацію гр. ОСОБА_1 як безробітного та припинив виплату допомоги по безробіттю з 23.03.23р. Таким чином, гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Центрі як безробітний з 12.12.2022 по 22.03.2023 та отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується копією додатку до персональної картки (ПК) про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів і копією розрахунку допомоги по безробіттю за період з 12.12.22р. по 22.03.23р. За вказаний період згідно з наданим позивачем розрахунком у період перебування (реєстрації) на обліку в центрі зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю, гр. ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 17 074,20грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право вимагати відшкодування з відповідача коштів по виплаті допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 в розмірі 17 074,20грн. за період з 12.12.22р. по 22.03.23р., а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1Д, код ЄДРПОУ 39788766) на користь позивача - Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення (49006, м. Дніпро, вул. Ю.Савченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 03490909) : 17 074,20грн. - на відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю та 3 028,00грн. - витрат по сплаті судового збору

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 28.08.24р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.