Рішення

від 19.07.2024 по справі 908/220/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/20/23-24/85/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 Справа № 908/220/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в матеріали справи № 908/220/23

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. В. Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" (вул. Грецька, буд. 44, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 31600918)

про стягнення 8493963,48 грн.

за участю представників:

від позивача: Григориця В.О., довіреність № 020422/23 від 20.11.2023;

Семенець І.І.

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" про стягнення з відповідача заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №РSМВ000141/579 від 25.02.2021, яка станом на 28.12.2022 становить 8 493 963,48 гнзень

19.01.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/220/23 в порядку загального позовного провадження. Дату підготовчого засідання по справі № 908/220/23 вирішено зазначити відповідною ухвалою після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Бердянської міської територіальної громади, на території якої знаходиться відповідач.

Ухвалою суду від 20.12.2023 провадження у справі № 908/220/23 закрито в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Повернуто Акціонерному товариству "Сенс Банк" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 127409 грн. 45 коп., сплачений меморіальним ордером № 1514401560 від 28.12.2022 на загальну суму 127409 грн. 45 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 у справі № 908/220/23 скасовано. Справу надіслано до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.04.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано умовами договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №РSМВ000141/579 від 25.02.2021, договору поруки №РSМВ000141/579/2 від 25.02.2021, ст. ст. 11, 252, 256, 259, 509, 526, 530, 554, 1049,1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийняти справу № 908/220/23 суддею Азізбекян Т.А., присвоєно справі номер провадження 5/20/23 - 24/85/24. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначити на 16.05.2024.

Ухвалою суду від 24.04.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/220/23.

Ухвалою суду від 16.05.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.06.2024.

Ухвалою суду від 17.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.07.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 19.07.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду від 22.04.2024 про прийняття справи № 908/220/23 суддею Азізбекян Т.А. направлялась судом відповідачу на адресу електронної пошти, яка зазначена ОСОБА_2 при укладанні Договору на комплексне банківське обслуговування у АТ «Альфа-Банк» та заповненні Анкети-заяви, в графі: контактна інформація. Ухвала доставлено до електронної скрини відповідача 24.04.2024, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/220/23 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/220/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів за наявними матеріалами.

В засіданні 19.07.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

25.02.2021 18.05.2021 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Азовкабель» (Позичальник) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 (далі за текстом - Договір).

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше.

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних заяв про видачу кредитних коштів (траншів) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

У пункті 1.2 Договору сторонами обумовлено ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту).

Відповідно до п. 1.3.1 Договору Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за Кредитною лінією (Базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 6 % річних (фіксована маржа). Терміном "Індекс UIRD" в Договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці з виплатою процентів після закінчення дії депозитного договору і опублікований в Thomson Reuters або опублікований на сайті Національного Банку України в мережі Інтернет.

Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання цього договору розмір базової процентної ставки становить 7,48% річних + 6% річних =13,48 %, при цьому застосовано індекс UIRD станом на 24.02.2021.

Сторони погодили, що Базова процента ставка за цим договором є змінюваною та переглядається Банком щоквартально 01 січня,01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника. (пункт 1.3.3 Договору)

Відповідно до п. 1.3.5 Договору розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.

Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи "клієнт-банк" та/або системами комунікаційного зв`язку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору строк дії Кредитної лінії закінчується 24 лютого 2022 року.

Положеннями розділу 4 Договору сторони визначили порядок надання кредиту, а саме: у день укладення цього Договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту.

Надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього Договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.

Для цілей цього Договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно цим пунктом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 12000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 92368832 від 26.02.2021.

Згідно з пунктами 6.1-6.3 Договору протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки за користування кредитом (траншем) встановлюється згідно пункту 1.3 цього Договору. Проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день поверненні - не враховується. Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до пункту 8.1 Договору Позичальник повинен повернути Банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий , але не пізніше ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до терміну вважається достроковим.

У відповідності до пункту 8.3 Договору при зменшенні ліміту Кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2 цього Договору Позичальник, незалежно від того, чи настав термін поверненні траншів, визначений згідно з пунктом 8.1 цього Договору, зобов`язаний здійснити часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: (зазначено у цьому пункті).

Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п.8.1. та/або 8.3. цього Договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку, переноситься Банком на рахунки простроченої заборгованості.

В забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ «Азовкабель» за вищенаведеним Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач у справі) 25.05.2021 укладено Договір поруки № PSMB000141/579/2 (далі - Договір поруки).

За змістом пункту 1.1 Договору поруки Поручитель поручається за виконання ПрАТ «Азовкабель» (Боржник) зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути Банку частину наданого на підставі Основного договору кредиту;

- обов`язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

- обов`язок щомісяця сплачувати Банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі, який є Базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) + 6 % річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно Основного договору та застосовується за кредитом до дати його погашення, за умови вчасного та у повному обсязі виконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк, визначений в Основному договорі;

- обов`язку сплачувати Банку комісію у строки і розмірі, визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;

- обов`язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за Основним договором;

- обов`язок сплачувати Банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за Кредитною лінією, у розмірі, який є Базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) + 6 % річних (фіксована маржа) (з урахуванням компенсаційної процентної ставки яка обчислюється згідно Основного договору - якщо прострочення складає не більше 15 календарних днів), яка застосовується за кредитом до дати його погашення.

Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 Договору поруки Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому є обсязі, що і Боржник. Передбачена пунктом 3.1. цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені Основним договором та/або законодавством України строки, зазначених у пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору поруки сторонами визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через шість років з дати набуття чинності цим Договором.

Згідно з пунктом 5.3 Договору поруки укладанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни суті, строку, розміру зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, внаслідок яких збільшуються або зменшуються: будь-які строки та/або терміни, та/або розмір(н) будь-яких процентів/відсотків/комісій/платежів, та/або суми будь-яких грошових зобов`язань, та/або будь-які встановлені ліміти/граничні суми, що передбачені Основним договором, та/або розмір неустойки (пені, штрафів), та/або розмір будь-яких інших платежів, які Боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати на користь Банка та/або сплата яких, випливає з зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена порука залишиться чинною протягом строку дії цього Договору.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, Позичальником порушено зобов`язання щодо погашення кредиту в розмірі 7784393 грн. та щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 709569,74 грн.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Невиконання взятих на себе зобов`язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021 виконав належним чином, надавши ПрАТ «Азовкабель» кредитні кошти в сумі 12 000 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами Кредитного договору ПрАТ «Азовсталь» був зобов`язаний повернути кредитні кошти та сплати проценти за користування кредитними коштами у строк до 25.05.2021.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ «Азовкабель» свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконало, внаслідок чого у ПрАТ «Азовсталь», відносно якого порушено справу про банкрутство, станом на 28.12.2022 утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 7784393,74 грн. і заборгованість по процентах в розмірі 709569,74 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № PSMB000141/579/2 від 25.02.2021 забезпечено виконання ПрАТ «Азовкабель» зобов`язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № PSMB000141/579/2 від 25.02.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

На момент розгляду справи заборгованість перед Кредитором не сплачено.

Відповідач не надав свого контррозрахунку суми заборгованості по Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000141/579 від 25.02.2021 заявленої до стягнення.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в сумі 7784393,74 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 7784393,74 грн. заборгованості за кредитом підлягають задоволенню судом.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, закінчення строку кредитної лінії не звільняє Позичальника від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) ним обов`язків під час дії Договору.

Станом на 28.12.2022 позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами в загальній сумі 709569,74 грн. Отже, на час вирішення спору судом по відсоткам за користування кредитними коштами рахується заборгованість в розмірі 709569,74 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 709569,74 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. В. Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №Р5МВ000141/579 від 25.02.2021, яка станом на 28.12.2022 року становить 8493963 (вісім мільйонів чотириста дев`яносто три тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 48 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 784 393 (сім мільйонів сімсот вісімдесят чотири тисячі триста дев`яносто три) грн 74 коп.; прострочена заборгованість по процентах - 709569 (сімсот дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 74 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. В. Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) - 127409 (сто двадцять сім тисяч чотириста дев`ять) грн 45 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.08.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян