Рішення

від 19.07.2024 по справі 908/1291/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/94/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 Справа № 908/1291/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/1291/24

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Д. Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, 7, код ЄДРПОУ 31797019)

про стягнення 5984999,57 грн.

за участю представників:

прокурор: Тронь Г.М., посвідчення № 075790 від 01.03.2023

від позивача: Ковальчук К.С., посвідчення від 26.08.2023 № 987

від відповідача: Ус М.В., ордер від 30.04.2024 № 1191559

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" про стягнення безпідставно збережені кошти, за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 у розмірі 5984999,57 грн.

Разом з позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд :

1. Накласти арешт на нежитлові будівлі літ. "В-2", площею 186,4 кв.м" літ. "Б-3", площею 2941,1 кв.м (реєстраційний номер майна 12775741), розташовані по вул.Лермонтовській, 7 в м. Харкові (номер запису: 444 в книзі: 1), які відповідно до відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" (код ЄДРПОУ 31797019).

2. Накласти арешт на нежитлові будівлі, площею 1852,9 кв. м.(реєстраційний номер майна 1069946), розташовані по вул. Лермонтовській, 7 в м. Харкові (номер запису: 444 в книзі: 1), які відповідно до відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме манно, належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" (код ЄДРПОУ 31797019).

3. Накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу № XIV, XXI, XVIII, ХХа, ХХб, XX, XVII, XVI, XVIа в літ. "А-5", загальною площею 188,3 кв. м, (реєстраційний номер майна 7061418), розташовані по вул. Данилевського, 17 в м. Харкові, (номер запису: 2332 в книзі: 1), які відповідно до відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" (код ЄДРПОУ 31797019).

4. Накласти арешт на нежитлові приміщення 3-го поверху № 3-19-: -3-29, 3-35, 3-36, 3-38, 3-39, 3-41, 3-42 в літ. "А-6", загальною площею 544,7 кв. м, (реєстраційний номер майна 35876498), розташовані по вул. Двадцять Третього Серпня, 31-Б в м. Харкові (номер запису: 1509 в книзі: 74956), які відповідно до відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" (код ЄДРПОУ 31797019).

5. Накласти арешт на нежилий будинок (літ. К), загальною площею 509,6 кв. м (реєстраційний номер майна 37328926), розташований по вул. Жилянській, 47 в м. Києві (номер запису: 5214-П в книзі: 56п-211), який відповідно до відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" (код ЄДРПОУ 31797019).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.04.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1291/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 206 Земельного кодексу України, та мотивовано тим, що ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (правонаступником якого є ТОВ «Європейська пивна група») з 26.12.2012 на підставі договору купівлі-продажу набуло у власність нерухоме майно, що розташовано на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3067 га з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 по вул. Правди (Леоніда Жаботинського), 46а в м. Запоріжжя. Строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки, який укладено попереднім власником об`єктів нерухомості, закінчився 19.04.2016 та ПрАТ «Євроазіатська пивна група» у встановленому законом порядку не поновлювався. Отже, ПрАТ «Євроазіатська пивна група» з 20.04.2016 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 без достатньої правової підстави. На час звернення прокурора до суду договір оренди не укладено. При цьому ПрАТ «Євроазіатська пивна група» нараховує та сплачує за користування вказаної земельної ділянки лише земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку. З урахуванням зазначених обставин, Запорізькою міською радою зроблено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2020 по 30.11.2023, зменшеної на суму сплаченого земельного податку за вказаний період. Згідно з вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за вказаний період становить 5 984 999,57 грн, який підлягає стягненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України на користь Запорізької міської ради.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1291/24, присвоєно справі номер провадження 24/94/24, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.05.2024.

Ухвалою суду від 30.04.2024 заяву Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1291/24 задоволено, про що судом винесено відповідну ухвалу.

15.05.2024 Запорізькою міською радою в системі "Електронний суд" сформовано додаткові письмові пояснення, в яких вимоги підтримано у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, доведеними, та такими, що відповідають нормам законодавства України.

16.05.2024 відповідачем в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з позовом та вказує, зокрема на те, що з моменту придбання об`єкту нерухомого майна сплачував податок на землю до 2022 року, у якому було встановлено Законом пільгу щодо сплати плати за землю на період бойових дій. Відповідач звернувся до землевпорядника і оформив усі документи, які були передбачені законодавством та рішеннями місцевої ради для укладання договору оренди земельної ділянки. Вважає, що саме позивач затягує підписання договору оренди земельної ділянки, що призводить до того, що відповідач не міг вчасно розпочати реконструкцію будівель, що відкладає термін введення їх в експлуатації у відремонтованому стані. Відповідач не здійснює користування земельною ділянкою, яка не відокремлена, а тому відсутній факт користування відповідачем ділянки позивача. Також відповідач вказує на те, що позов поданий прокурором при тому, що міська рада мала внести зміні до свого попереднього рішення. Відповідач зі свого боку вчинив всі необхідні дії, документи подав до ради разом із проектом землевідведення та чекав на внесення змін до попереднього рішення сесії міськради, але сама рада не підписала договір і не внесла зміни до свого рішення та сплачував податок на землю. Оскільки позивачем бути рада, але її права не порушені, то прокурор не мав права подавати позов за таких обставин, бо порушення інтересів держави немає. А тому у прокурора не виникло право подавати позов та заяви у даній справі. Таким чином, місцева рада (позивач), яка мала належним чином здійснювати самоврядування, його не здійснювала, а тому не має права на отримання орендної плати, бо для цього мали бути прийняті відповідні рішення. А до цього часу мав сплачуватися лише податок на землю, який належним чином сплачувався окрім того періоду, коли були надані пільги зі сплати податку на землю. Позивачем не доведено фактичне користування відповідачем земельної ділянки в зазначених розмірах). До того ж відповідач стверджує, що Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснено необґрунтовано, застосовано невірні вихідні дані, розрахунок не відповідає обставинам справи, оскільки виробництва підакцизних товарів на вказаній земельній ділянці відповідачем не здійснюється, а тому відсутні підстави для застосування коефіцієнту 8% замість 3% від нормативної грошової оцінки. вважає, що Оскільки відповідач не здійснює використання земельної ділянки і сплачував податок на землю, то відсутні підстави стягувати з нього додатково недоотриману суму орендної плати, бо договір оренди не був укладений саме з вини позивача, а тому у нього відсутні підстави для отримання жодного грошового відшкодування. Крім того, на нарахування плати за землю діяли пільги у період карантину та у період бойових дій, а тому за ці періоди наданих законодавством пільг плата за землю не нараховується та не стягується.

20.05.2024 Заступником керівника Запорізької обласної прокуратури в системі "Електрнний суд" сформовано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.05.2024 відкладено підготовче засідання на 17.06.2024

Ухвалою суду від 17.06.2024 задоволено заяву ТОВ «Євроазіатська пивна група» про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.06.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/1291/24, розгляд справи по суті призначено на 17.07.2024.

В судовому засіданні 17.07.2024 оголошено протокольну перерву до 19.07.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 19.07.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор, позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву, просить суд в позові відмовити.

В засіданні 19.07.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

18.09.2009 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га, визначено її категорію та цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га розташованої, по АДРЕСА_1 , є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, тобто остання перебуває у комунальній власності.

Також, встановлено, що на підставі договору оренди землі (далі - Договір), укладеного 07.09.2009 між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , останній надано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га для розташування котельної (п. 1 Договору). Договір укладено до 19.04.2016 (п. 8 Договору).

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства - Центр державного земельного кадастру 18.09.2009 за №0409261.01837.

Крім того, встановлено, що 11.01.2013 за Приватним акціонерним товариством «Євроазіатська пивна група» (далі - ПрАТ «Євроазіатська пивна група») зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га.

Право власності на вказаний об`єкт перейшло до ПрАТ «Євроазіатська пивна група» від ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу під 26.12.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 120 Земельного кодексу України, до ПрАТ «Євроазіатська пивна група» перейшло право користування вищевказаною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ОСОБА_2 , тобто зі строком дії до 19.04.2016.

Пунктом 33 Договору передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 34 Договору фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

З вказаних приписів договору оренди вбачається, що із закінченням строку договору оренди земельної ділянки право орендаря на земельну ділянку припиняється.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 16.04.2016) визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 № .903/1030/19, від 10.04.2018 ЛГ2 594/3 76/17-ц.

З листів Запорізької міської ради слідує, що від ПрАТ «Євроазіатська пивна група» листи - повідомлення із додатковою угодою про намір продовжити термін дії договору від 07.08.2009 не надходили.

Враховуючи наведене, а також те, що Договором визначено терміті кого дії до 19.04.2016, вказаний договір є припиненим з 20.04.2016.

У подальшому, рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 № 37/71 затверджене проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 37/71 вул. Леоніда Жаботинського, 46а приватному акціонерному товариству «Євроазіатська пивна група».

Рішення міської ради від 24.12.2008 № 62/66 «Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Правди, 46а для розташування котельної» визнано таким, що втратило чинність.

Змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку).

Передано в оренду строком на 19 років приватному акціонерному товариству «Євроазіатська пивна група» земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га (землі житлової та громадської забудови) по вул. Леоніда Жаботинського, 46а для розташування ресторану з міні пивоварнею та офісними приміщеннями.

Також, вказаним рішенням зобов`язано ПрАТ «Євроазізтська пикпа група» у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію.

Відповідно до інформації, яка міститься з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, речові права територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на вищевказану земельну ділянку зареєстровані 20.06.2019.

Інші відомості, зокрема, щодо надання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 у користування, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить, що свідчить про не укладення між міською радою та Товариством договору оренди землі.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.01.2024 № 743/5/08-01-04-07 ПрАТ «Євроазіатська пивка група» з 2019 по 2023 роки самостійно нараховувала та сплачувала земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010. Загалом за вказаний період сума сплачених коштів склала 515129,13 грн.

При цьому слід зазначити, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 від 20.12.2023 № НВ-2300116462023, нормативна грошова оцінка останньої становить 24100792,70 грн.

На підставі вказаних документів Запорізькою міською радого зроблено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПрАТ «Євроазіатська пивна група» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010, площею 0,3067 га, розташованого по вул, Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2019 по 30.11.2023, зменшеної на суму сплаченого земельного податку за вказаний період.

Відповідно до розрахунку розмір недоотриманих доходів склав 7 384 681,57 грн, з яких: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 1 399 682 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 1 231 153,49 грн; з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 1 343 076,53 грн; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 643 378,10 грн; з 01.01.2023 по 30.11.2023 - 1 767 391,45 грн.

При складанні розрахунку застосовано рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» та від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю».

Разом з тим, Запорізькою міською радою, при складанні розрахунку не враховано, що зміну категорії та цільового призначення земельної ділянки і кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку), проведено лише 30.10.2019 на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 № 37/71, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Леоніда Жаботинського, 46а ПрАТ «Євроазіатська пивна група».

Таким чином, розрахунок за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на суму 1 399 682 грн, проведено щодо земельної ділянки із невірним зазначенням її категорії та цільового призначення, а також нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, прокурором у даній позовній заяві позовними вимогами охоплюється лише період з 01.01.2020 по 30.11.2023 на суму 5 984 999,57 грн, з яких: з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 1231153,49 грн; з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 1 343 076,53 грн; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 643 378,10 грн; з 01.01.2023 по 30.11.2023 - 1 767 391,45 грн.

Розрахунок за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 відповідає рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 18.11.20І8 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та від 30.10.2019 № 37/71, а також виконаний із застосуванням витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який відповідає її категорії та цільовому призначенню.

За приписами ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавству, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га, яка розташована по вул. Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

З метою встановлення наявності підстав для представництва Запорізькою обласною прокуратурою листами від 17.03.2023 № 1 5/1-1 62вих-23, від 22.02.2024 № 15/1-2359-24 та від 17.04.2024 № 15/1-2359-24 повідомлено Запорізьку міську раду про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом з цим, за інформацією виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.04.2023 № 04441/03.3-20/03, від 13.03.2024 № 04483/03.3-20/03 та від 18.04.2024 № 02-07/0674 заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування вищевказаною земельною ділянкою не вживались та вживатись не плануються.

Викладене вказує на пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень та свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави протягом розумного строку.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що факт не звернення до суду відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси Українського народу, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Указані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Запорізькою обласною прокуратурою повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутися до Господарського суду Запорізької області із указаним позовом в інтересах держави.

З огляду на викладене, з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" безпідставно збережені кошти, за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 у розмірі 5984999,57 грн.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача, що обласна прокуратура не уповноважена представляти інтереси держави в особі Запорізької міської ради у спірних правовідносинах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 цього Кодексу встановлено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими дументами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Позачерговими загальними зборами акціонерів ПрАТ «Євроазіатська пивна група» прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.12.2023 № 2, припинити Приватне акціонерне товариство «Євроазіатська пивна група» шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю.

У подальшому, загальними зборами засновників (учасників) прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.03.2024 № 1, зокрема, про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група» шляхом перетворення Приватного акціонерного товариства «Євроазіатська пивна група», затвердження передавального акта та Статуту товариства.

Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група» (код ЄДРПОУ 31797019) проведена 19.04.2024.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група» (п. 1.2), останнє є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Євроазіатська пивна група» за усіма правами та обов`язками.

Аналогічні відомості містяться у передавальному акті балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Приватного акціонерного товариства «Євроазіатська пивна група» до правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група».

З наведеного слідує, що внаслідок реорганізації шляхом перетворення юридичної особи ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (код ЄДРПОУ 31797019), правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків є ТОВ «Євроазіатська пивна група» код (ЄДРПОУ 31797019).

Отже, належним відповідачем у даній справі є Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група».

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав,

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідачем речові права на вказану земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до листів виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.04.2023 № 04441/03.3-20/03 та від 13.03.2024 № 04483/03.3-20/03, ПрАТ «Євроазіатська пивна група» не є землекористувачем зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, єдина можлива форма здійснення плата за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

За вимогами ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майка, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути цікошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справ № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

Крім того, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 з огляду на наведені положення законодавства та численні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах дійшов висновку, що саме із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Таким чином, з часу виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (набувач), правонаступником якого є ТОВ «Євроазіатська пивна група», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок міської ради.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права,

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Беручи до уваги, що до теперішнього часу відповідач, що користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України,, повинен відшкодувати Запорізькій міській раді безпідставно збережені кошти, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за мінусом сплаченого земельного податку у сумі 5 984 999,57 гри.

Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2020 по 30.11.2022 у розмірі 5984999,57 грн.

З приводу доводів відповідача щодо приховування прокурором факту стосовно того, що відповідач чекає на внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 № 37/71, слід зауважити, що прокурор не є учасником відносин, які виникли між товариством та міською радою з приводу користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010, такі відомості не наведені позивачем у листах адресованих обласній прокуратурі, з чого слідує, що остання не обізнана про намір внести такі зміни.

Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.

Доводи відповідача стосовно сприяння прокурора у рейдерському захопленні майна є надуманими та такими, що не підтверджуються жодними доказами.

Твердження відповідача з приводу недоведеності використання ним земельної ділянки в цілому є хибними та суперечать положенням Земельного кодексу України з огляду на таке.

За змістом ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 78-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із ч. 10 ст. 78-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі,

Стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, на земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 є повноцінно сформованою та у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України є об`єктом цивільних прав, що відповідно виключало її часткове використання ТОВ «Євроазіатська пивна група».

Крім того, площа вказаної земельної ділянки складає 0,3067 га, або 3067 кв. м.

Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ПрАТ «Євроазіатська пивна група» на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 894,3 кв.м, що становить третину від площі земельної ділянки на якій вони розташовані.

Щодо доводів відповідача про систематичну сплату земельного податку та неукладення договору оренди.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 № 37/71 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Леоніда Жаботинського, 46.а приватному акціонерному товариству «Євроазіатська пивна група».

Цим же рішенням змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га на землі житлової га громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку).

Передано в оренду строком на 19 років приватному акціонерному товариству «Євроазіатська пивна група» земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га (землі житлової та громадської забудови) по вул. Леоніда Жаботинського, 46а для розташування ресторану з міні-пивоварнею та офісними приміщеннями.

Зобов`язано ПрАТ «Євроазіатська пивна група» у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію.

Відповідач обізнаний про наявність вказаного рішення міської ради, про що також свідчать доводи відзиву.

Разом з тим, Державний реєстр речових прав на нерухоме маймо не містить відомостей про реєстрацію за товариством права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» встановлена орендна плата для земельних ділянок, наданих для розташування майна або комплексу майна (підприємства), призначеного для використання його підприємницькій діяльності суб`єктів господарювання виробництва підакцизних алкогольних товарів, які підлягають ліцензуванню, у розмірі 8% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.01.2021 № 743/5/08-01-04-07 ПрАТ «Євроазіатська пивна група» з 2019 по 2023 роки самостійно нараховувало та сплачувало земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010. Загалом за вказаний період сума сплачених коштів склала 515129,13 грн.

При цьому слід зазначити, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 від 20.12.2023 № НВ-2300116462023, нормативна грошова оцінка останньої становить 24100792,70 грн.

Отже, навіть за умови встановлення орендної плати на рівні мінімального відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови (3%), відповідач за 2019-2023 роки мав би сплатити до місцевого бюджету понад 3,6 млн. грн, що в 7 разів перевищує розмір внесеної останнім плати з землю.

Також відповідачем не надано доказів виконання рішення міськради від 30.10.2019 № 37/71 в частині покладення на нього обов`язку у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію. Зокрема, відсутні докази направлення позивачу проекту договору оренди земельної ділянки (протягом строку встановленого у рішенні міської ради від 30.10.2019 № 37/71), листування з приводу ухилення органу місцевого самоврядування від підписання угоди тощо.

Більш того, незалежно з чиєї вини не укладено договір оренди земельної ділянки, відповідач не звільняється від обов`язку вносити плату за фактичне користування землею у встановлених законом розмірах.

Щодо доводів з приводу необхідності застосування пільги по платі за землю на період дії карантину та ведення бойових дій.

Із розрахунку позивача недоотриманого доходу вбачається, що він не включає березень 2020 року, оскільки на підставі Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», за вказаний період не нараховується та не сплачується плата за землю.

Так, відповідно до п. 52-4 названого Закону не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Доводи відповідач, із посиланням на положення п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, про законодавчу відсутність обов`язку вносити плату за землю у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є хибними з огляну на таке.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної ї комунальної власності».

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Правовідносини зі стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12., наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 06.12.2022 № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, додаткам (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

Державною податковою службою України 12.12.2022 було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, слід наголосити, що земельна ділянка з кадастровим номером 2810100000:05:006:0010 розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району. Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя з 24.02.2022, не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою російською федерацією.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 89775,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група» (вул. Лермонтовська, 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31797019) на користь Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) до місцевого бюджету безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 у сумі 5 984 999 (п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 57 копійок.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроазіатська пивна група» (вул. Лермонтовська, 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31797019) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна 29а, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 89775 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.08.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян