Ухвала

від 28.08.2024 по справі 916/2073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2073/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглядаючи заяву про забезпечення позову Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 26.08.2024р. вх. № ГСОО 2-1370/24, подану по справі №916/2073/24

За позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32; код ЄДРПОУ 14352406)

До відповідачів: Фермерського господарства "Сім-Агроюг" (68752, Одеська обл., Болградський р-н, с. Василівка, вул. Гагаріна, буд. 91; код ЄДРПОУ 4197164), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення 2410822,24 грн.

Заява Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 26.08.2024р. вх. №ГСОО 2-1370/24, розглядається судом відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Фермерського господарства "Сім-Агроюг", ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про солідарне стягнення 2410822,24 грн.

05.06.2024р. до суду від Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" було подано заву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд накласти арешт на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах суми позовної заяви у розмірі 2410822,24 грн. до виконання рішення суду у цій справі, а саме на земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_1 , кадастровий номер 5120484200:01:002:0883, загальною площею 2 га; домоволодіння, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер майна 1978276; розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; загальна площа (кв.м): 277,50, житлова площа (кв.м): 30,50, площа земельної ділянки (кв.м): 1125, загальна вартість нерухомого майна (грн): 104850; нежитлову будівлю, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер майна 17436089, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; загальна площа (кв.м): 1411,20, площа земельної ділянки (кв.м): 1736, загальна вартість нерухомого майна (грн): 80227; нежитлову будівлю, що належить на праві власності ОСОБА_1 у розмірі 20/100, реєстраційний номер майна 482401151204, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; загальна площа (кв.м): 798.1, опис: склад, А, загальна площа 279,6 кв.м.; сіносховище, Б, загальна площа 518,5 кв.м.; дворові споруди, 1; інші споруди, І; земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 5120410100:03:001:0302, загальною площею 0.06 га; земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 5120482100:01:003:0029, загальною площею 0.12 га; земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_2 у розмірі 1/2, кадастровий номер 5120485900:01:001:0251, загальною площею 5.26 га; земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 5120485900:01:001:0664, загальною площею 2.632 га; житловий будинокк, що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер майна 2640354951060, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; загальна площа (кв.м): 255, житлова площа (кв.м): 102.1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2024р. заяву Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 05.06.2024р. вх. №ГСОО 2-958/24 задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно в межах суми позову у розмірі 2410822,24 грн. ОСОБА_1 , відповідно до переліку, що зазначено в ухвалі суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024р. апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.06.2024 у справі №916/2073/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.06.2024 у справі №916/2073/24 залишено без змін.

26.08.2024р. до суду від Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" було подано заву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на житловий будинок за адресою: Одеська область, Болградський район, м.Арциз, який зареєстрований за ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя з ОСОБА_1 в розмірі його частини та накласти арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 5120410100:03:001:0302, РНОНМ 524882451204) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстрована за ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя з ОСОБА_1 в розмірі його частини.

В обґрунтування поданої заяви було зазначено суду, що підставою звернення із заявою про забезпечення позову є наявність у відповідачів значної заборгованості перед Банком, що складає 2410822,24 грн.

Відповідач ОСОБА_1 є головою ФГ «СІМ-АГРОЮГ» (позичальник) та є поручителем за кредитними зобов`язаннями вказаного позичальника. Позивачем було виявлено нерухоме майно, яке було набуто ОСОБА_1 за період перебування його у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (з 28.04.2007 року), а, отже, це майно є спільною сумісної власністю подружжя.

За посиланням позивача, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна суб`єкта, станом на 20 серпня 2024 року встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстровано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 2640354951060, підстава реєстрації права власності - договір купівлі-продажу від 05.10.2022) та земельна ділянка (кадастровий номер 5120410100:03:001:0302) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час укладення з Банком Кредитного договору, договору поруки з ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 від 28.04.2007 року) надавала Банку власні письмові згоди на укладення її чоловіком договорів поруки.

В даних документах вона зазначила, що подає їх та підписує з власної волі, розуміючи значення своїх дій та наслідки укладення договору поруки, не перебуваючи під помилкою, тиском осіб чи обставин. Згоди визначались дійсними протягом 3 років з моменту їх підписання (09 лютого 2022 року), та є безвідкличними. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 , з 28.04.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , а отже є співвласником майна, яке ОСОБА_2 набула після укладання шлюбу.

Позивачем було зазначено суду, що оскільки, ОСОБА_2 набула зазначене майно перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а саме, з 2015 по теперішній час, то ОСОБА_1 автоматично набув право власності на частку цього майна в силу ч. 3 ст. 368 ЦК України, ст. 60, 63 СК України майно незалежно від того, що це майно зареєстровано за його дружиною.

За посиланням позивача, майно набуте у шлюбі та зареєстровано за дружиною Поручителя /Засновника ФГ «СІМ-АГРОЮГ», за таких обставин, нею також можуть бути вчинені відповідні дії, спрямовані на відчуження зазначеного майна, що призведе до ухилення від виконання майбутнього рішення суду.

Позивач зазначав, що позичальник та поручитель вже зараз ухиляються від виконання свого обов`язку і не реагують на вимоги Банку, хоча інформація з реєстру нерухомого майна (довідки додаються) показує, що поручитель має майнові можливості. З цього можна зробити висновок, що поручитель не зацікавлений у погашенні боргу і у разі задоволення позову так само ухилятиметься від його виконання.

Також, на виконання положень ст. 141 ГПК України, позивач повідомив суд, що пропозиція щодо зустрічного забезпечення відсутня.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 26.08.2024р. вх. № ГСОО 2-1370/24, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч. 1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і рівності сторін, а застосований судом вид вжитих заходів забезпечення не може вирішувати питання про права інших осіб, крім відповідача.

У справі №916/2073/24 відповідачами, за заявленими позовними вимогами позивача про солідарне стягнення заборгованості, є Фермерське господарство "Сім-Агроюг" та ОСОБА_1 , тобто, саме до цих осіб заявлено позовні вимоги у даній справі.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2021 року у справі №755/5333/20 вказав, що при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження суди не звернули увагу, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2021 року у справі №372/333/20, від 21 квітня 2022 року у справі №755/5300/21.

У постанові від 01.12.2021 у справі №569/5761/19 Верховний Суд зазначив, що, "враховуючи, що на час вирішення питання про забезпечення позову, судом до участі у справі товариство не залучалось, а позовні вимоги до нього не заявлялись. Проте при задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, апеляційний суд не звернув уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві, а тому є помилковим (постанова від 01.12.2021 у справі № 569/5761/19)".

Отже, у даній справі відповідачами, за заявленими позовними вимогами Банку про солідарне стягнення заборгованості - є Фермерське господарство "Сім-Агроюг" та ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_2 , у даній справі має статус третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, та позивачем, не заявлено жодних позовних вимог до зазначеної особи.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна за час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.03.2020 року у справі №404/8567/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц та у постанові КЦС ВС від 18.06.2024 у справі №369/8926/21.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку, що ґрунтування та посилання позивача щодо необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_2 , яка не є стороною по справі, та до неї позивачем на заявлено жодних позовних вимог, не приймаються судом до уваги, оскільки ч. 1 ст. 137 ГПК України чітко визначені правові підстави, за якими у суду є підстави задля арешту майна, іншого ніж належне відповідачу.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову вх. №2-1370/24 від 26.08.2024р. у справі №916/2073/24.

Ухвала набирає законної сили 28.08.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко