Рішення

від 21.08.2024 по справі 199/1909/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1909/24

(2-о/199/118/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

21.08.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіСпаї В.В.,

секретар судового засідання Жукова К.Д.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород», Вендичанська селищна територіальна громада рада Могилів - Подільського району Вінницької області та Центр надання адміністративних послуг Мурованокуриловецької селищної радиВінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданою заявою в останній заявлено вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення: що свідоцтвопро правона спадщинуза закономАВМ №862317 від 06вересня 2000р.,видане державнимнотаріусом міста БарВінницької областіна ім?я ОСОБА_1 ,та державнийакт,виданий за розпорядженням Мурованокуриловецької районної державної адміністрації за №135 від 28.05.2002 р., про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 3.6334 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Лучинецької селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 0522883800:03:002:0076 серії ВН-ХІІ №1195, а також, що витяг про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 992403005228, дата реєстрації 02.08.2016) належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що в свідоцтві про народження, яке було отримано матір?ю заявника, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено російською мовою ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , в графі батько стоїть прочерк, а в подальшому, коли всі документи стали видаватися українською мовою, в паспорті матері заявника її прізвище, ім?я та по батькові було записано ОСОБА_2 ; прізвище заявника було записано « ОСОБА_3 ».

Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 . заявник отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (ABM № 862327), яке було видано державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори Вінницької області, яке зареєстровано 07.09.2000 р. в Управлінні економіки Мурованокуриловецької районної державної адміністрації.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкове майно складалося з земельної частки (паю), яка розташована в селі Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області.

В свідоцтві про право на спадщину за законом прізвище заявника зазначено « ОСОБА_3 ».

Відповідно до розпорядженням Мурованокуриловецької районної державної адміністрації за №135 від 28.05.2002 р., заявнику був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії BH-XIII № 1195, та у приватну власність була передана земельна ділянка площею 3.6334 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лучинецької сільської ради, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 366.

В листопаді 2000 р. при заміні паспорту громадянина України заявнику пояснили, що його прізвище переведено на українську мову неправильно і повинно було записано « ОСОБА_4 »; 15.11.2000 р. заявник отримав паспорт громадянина України, після чого звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) для видачі нового свідоцтва про народження українською мовою.

Належний на праві власності пай було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2018 р., про що був виданий витяг, в якому прізвище зазначено « ОСОБА_4 », в витязі всі дані про земельну ділянку співпадають з даними державного акту на землю.

02 лютого 2024 р. заявник отримав свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане вище зазначеним органом, згідно якого його ім`я зазначено як є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_2 , місце державної реєстрації виконком Лучинецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

На даний час, у документах наявні трирозбіжності у прізвищі заявника, у зв`язку з чим він звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Учасники справине скористалисяправом брати участь у судових засіданнях.

Заявник в окремо поданій заяві просив розглядати справу у його відсутності, в якій просив суд задовольнити заяву.

Представник Мурованокуриловецької селищною ради подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, в якій повідомив, що не заперечує проти задоволення заяви (а.с. 48).

Від Вендичанської селищної ради Могилів Подільського району Вінницької області надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника ( а.с. 50).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свідоцтво про народження видано повторно 02.02.2024 р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); відповідно до згаданого свідоцтва місту державної реєстрації народження виконком Лучинецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 32).

Згідно даного свідоцтва, його матір`ю є ОСОБА_6 (а.с. 32).

Суду також надано свідоцтво про народження (російською мовою) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке видано 07.12.1959 р., згідно з яким у графі батько - прочерк, в графі мати міститься запис - ОСОБА_2 . Місце народження м. Лучинец, район Мур-Куриловецкий, область Винницкая (а.с. 8).

На підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , який виданий 22.03.2005 р. Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Лучинець, Мурованокуриловецького району, Вінницької області (а.с. 38).

Місце проживання ОСОБА_1 з 13.12.1983 р. зареєстровано у АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Після смерті матері заявник вступив у спадщину: спадкове майно складалося з земельної частки (паю) розташованому в селі Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області.

06 вересня 2000 р. ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право спадкування за законом (ABM № 862327), яке було видано державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори Вінницької області (а.с. 29).

Відповідно до згаданого свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 29), останнє видано після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем після її смерті є її син ОСОБА_1 , що мешкає у АДРЕСА_1 .

Спадкове майно складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Немія» села Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області розміром 3,41 у умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало спадкодавцеві (виці) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0316165, виданого Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією 20.11.1996 р. і зареєстрованого 22.11.1996 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №3504 (а.с.29).

Судом встановлено, що 28.05.2002 р. розпорядженням Мурованокуриловецької районної державної адміністрації №135 ОСОБА_8 був виданийдержавний актна правоприватної власностіна землюсерії BH-XIII № 1195, та передана у приватну власність земельна ділянка площею 3.6334 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лучинецької сільської ради (а.с. 30).

На підставі договору оренди земельної ділянки від 09.01.2008 р., який був укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ПП «Ланцет» в особі ОСОБА_9 , встановлено, що на підставі цього договору було передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3.6334 га, яка розташована на території Лучинецької сільської ради (а.с. 34).

Згідно акту прийому передачі земельної ділянки від 09.01.2008 р.н., ОСОБА_7 , що являється Орендодавцем, та ОСОБА_9 , що виступає від імені орендаря, на виконання умов договору земельної ділянки від 09.01.2008 р. склали акт про передачу земельної ділянки площею 3,6334 га. (а.с. 36).

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522883800:03:002:0076 площею 3.6334 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Вінницька область, Мурованокуриловецький р., с/рада Лучинецька на підставі договору оренди від 19.01.2009 р., який укладений між ТОВ «Агрофірма Шаргород» та гр. ОСОБА_7 , договір оренди землі, додаткова угода, серія та номер б/н, виданий 22.11.2017 р., видавник ТОВ «Агрофірма Шаргород» та ОСОБА_5 , передана в оренду, строк дії договору оренди 20 років до 28.01.2029 р. Відомості про орендодавця зазначені наступні: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_5 (а.с. 37).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0522883800:03:002:0076 площею 3.6334 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Вінницька область, Мурованокуриловецький р., с/рада Лучинецька, є ОСОБА_10 (а.с. 31).

Документи, які були подані для державної реєстрації державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ВН ХІІІ1195, виданий 16.07.2002, видавник Лучинецька с/р Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 31).

Суду також наданий у копії державний акт на право приватної власності на землю, згідно з яким він виданий ОСОБА_11 у тому, що на підставі розпорядження Мурованокуриловецької районної державної адміністрації №135 від 28.05.2002 р. йому передана у власність земельна ділянка площею 3.6334 га в межах згідно з планом, розташована на території Лучинецької сільської ради, земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 30).

Отже, у свідоцтві про право на спадщину та державному акті, який виданий зарозпорядженням Мурованокуриловецькоїрайонної державноїадміністрації за№ 135від 28.05.2002про передачу ОСОБА_1 уприватну власністьземельної ділянкиплощею 3.6334га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,Витязі продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно виявлено розбіжності при зазначенні прізвища заявника: у вищевказаних документах зазначено «Лесів», а у паспорті громадянина України « ОСОБА_12 єв».

Встановлення даного факту заявнику необхідно для використання правовстановлюючих документів без проблем у усіх організаціях, зокрема, у ТОВ «Агрофірма Шаргород», при укладенні договорів оренди, отримання плати.

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 2ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які встановлюються судом в порядку окремого провадження, визначений у частині 1ст. 315 ЦПК України.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, по має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Як роз`яснено в п. 12постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтвіпронародженняабовпаспорті,утомучислі,фактуналежності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинена особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Вимоги щодо доказів визначені у ст.ст. 76 80 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів (ч. 3)).

Факт, який просить встановити заявник, підтверджується наступними доказами:

-свідоцтвом про народження (російською мовою) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке видано російською мовою 07.12.1959 р. (а.с. 8), та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке видано повторно 07.02.2024 р., у яких співпадають дата народження та прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (заявника) та ім`я та по батькової його матері;

-свідоцтвом про право на спадщину за законом та паспортом гр. України, який виданий заявнику, серії НОМЕР_5 , в яких співпадають ім`я та по батькові фізичної особи (заявника) та ім`я та по батькової його матері, адреса реєстрації місця проживання заявника тощо: реєстрацією місця проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , відомості про яку містяться у паспорті ОСОБА_1 з 13.12.1983 р. (а.с. 38 40) та у свідоцтві про право на спадщину за законом (а.с. 5) тощо. При цьому, відмінність під час написання прізвища заявника полягає у написанні однієї букви (Лесів/Лесєв).

На переконаннясуду,вказані розбіжностіу написанніпрізвища заявникавикликані різним перекладомпрізвища зросійської мовина українськуз бокуслужбової особивідповідного органу(чергування«є» та«і»),у зв`язкуз чимсуд погоджуєтьсяіз слушністюдоводів поданоїв порядкуокремого провадженнязаяви.

Частково задовольняючизаяву провстановлення факту,що маєюридичне значення, суд керується наступним.

Правовстановлювальний документ це документ, який посвідчує правовий зв`язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Отже, витяг про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 992403005228, дата реєстрації 02.08.2016), не є правовстановлюючим документом, у зв`язку з чим факт про встановлення його належності певній особі не підлягає встановленню в порядку окремого провадження.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються (ч. 7ст. 294 ЦПК України).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.13, ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст.19, ст.ст.23,89, п. 2 ч. 1 ст.258, ч. 3 ст.258, ст.ст. 264 - 265, ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст.293, ч. 3 та ч. 7 ст.294, п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , де заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород», Вендичанська селищна територіальна громада рада Могилів - Подільського району Вінницької області та Центр надання адміністративних послуг Мурованокуриловецької селищної радиВінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення: свідоцтво про право на спадщину за законом АВМ №862317 від 06 вересня 2000 р., видане державним нотаріусом місто Бар Вінницької області, на ім?я ОСОБА_13 , що мешкає в АДРЕСА_1 , та державний акт на право приватної власності на землю, виданий за розпорядженням Мурованокуриловецької районної державної адміністрації за №135 від 28.05.2002 р. про передачу ОСОБА_14 у приватну власність земельної ділянки площею 3.6334 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Лучинецької селищної ради, серія ВН-XIII № 1195, належать ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Судові витрати не відшкодовуються.

Дата складення повного судового рішення 28.08.2024 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягомтридцятиднів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриттяапеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї