Ухвала

від 27.08.2024 по справі 924/558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"27" серпня 2024 р. Справа № 924/558/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали заяви Фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни від 23.08.2024 про забезпечення позову у справі

за позовом Фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Ліс-Агро Групп'', Хмельницька область, Шепетівський район, м. Полонне

про стягнення 391 990,00 грн., з яких: 241 990,00 грн. основна заборгованість, 43 535,00 грн. пені, 4365,88 грн. інфляція та 3% річних, 102 098,48 грн. збитки згідно розрахунків

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою до Господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) від 25.06.2024 відкрито провадження у справі №924/558/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

26.08.2024 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову від 23.08.2024.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 27.08.2024 №31/24 у зв`язку з відпусткою судді Димбовського В.В. призначено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 заяву Фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни про забезпечення позову передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Позивач у заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на кошти у розмірі ціни позовних вимог 391990 грн., 5 879,85 грн. судового збору за надання позову, та 1514 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Агро Групп", код ЄДРПОУ: 44754278, банк АТ ПУМБ, МФО: 334851, р/р НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідач порушуючи вимоги ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання договору поставки лісоматеріалів №025\010 від 25.09.2023, отримавши товар не проводить розрахунок з позивачем на протязі 9 місяців, на лист - вимогу позивача від 27.10.2023, претензію позивача від 03.11.2023 про необхідність виконання договору і сплати за поставлений товар відповідач не відреагує, позов відправлений по пошті не отримав та відзив на позов відповідно не надав, в судові засідання не з`являється. Зазначені обставини, на думку заявника, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Зазначає, що за результатами вивчення фінансової звітності відповідача в ОpenData UA видно, що за 2023 рік відповідач мав дохід 28675400 грн., активи відповідача виросли в десять раз в 2023 році до 16217000 грн., з 1636500 грн. у 2022 році, тобто відповідач веде активну фінансово-господарську діяльність і мав фінансову можливість виконати умови договору поставки та оплатити заборгованість позивачу за поставлений товар ще в 2023 році, але не виконав своїх зобов`язань.

Під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову судом враховується наступне.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021р. у справі №908/309/21).

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018р. у справі № 917/1390/17.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання договору поставки лісоматеріалів №025\010 від 25.09.2023 та не проводить розрахунок з позивачем на протязі 9 місяців, не реагує на лист - вимогу позивача від 27.10.2023, претензію позивача від 03.11.2023 про необхідність виконання договору і сплати за поставлений товар, не отримав позов відправлений по пошті та не надав відзив на позов, в судові засідання не з`являється.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не тільки обґрунтувати причини звернення із такою заявою, але й підтвердити відповідними доказами. Отже, обов`язковим є подання доказів наявності обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на зменшення грошових коштів, наявних у нього на рахунках, перерахунок грошових коштів на інші рахунки, закриття рахунків тощо.

Навпаки, заявник вказує, що активи відповідача у 2023 році виросли у порівнянні з 2022 роком.

Крім того, суд зазначає, що арешт грошових коштів відповідача у розмірі ціни позову у даній справі, не означає, що позивач буде мати пріоритетне право перед іншими кредиторами ТОВ ''Ліс-Агро Групп'' на стягнення заборгованості з останнього.

Враховуючи зазначене, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, або позбавить позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на зазначене, вимога про накладення арешту на грошові кошти відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, враховуючи що позивачем не подано доказів на підтвердження обставин, що можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. 136-137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 141, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни від 23.08.2024 про забезпечення позову у справі №924/558/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Ухвала підписана 27.08.2024р.

Суддя О.Є. Танасюк