Постанова

від 22.08.2024 по справі 910/18969/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/18969/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ТОВ "Ассісто": не з`явився,

ТОВ "Техкар": не з`явився,

ТОВ "Конгрес Девелопмент": Макєєв Є.Ю. ,

арбітражний керуючий В`язовченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Пантелієнко В.О., Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 (суддя Мандичев Д.В.)

у справі №910/18969/23

за заявами 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто"; 2).Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст заяв

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассісто" 12.12.2023 звернулось до господарського суду зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" (далі - Боржник, Заява ТОВ "Ассісто") та просив визнати грошові вимоги до Боржника в сумі 57251126,05 грн, які підлягають задоволенню в четверту чергу, призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича.

2. Заяву ТОВ "Ассісто" мотивовано наявністю у Боржника заборгованості за договором фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020, укладеним між ним і ТОВ "Фінансова компанія "Женева фінанс" (далі - Кредитний договір), права кредитора за яким набуло ТОВ "Ассісто" на підставі договору №06-01/2023-1 від 06.01.2023 про відступлення права вимоги за договором фінансового кредиту (далі - Договір відступлення).

3. ТОВ "Техкар" 28.12.2023 подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (далі - Заява ТОВ "Техкар"), в якій просило визнати його кредиторські вимоги в сумі 5000000,00 грн, стягнути з Боржника на користь ТОВ "Техкар" 26840,00 грн судового збору та 60300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича.

4. Заяву ТОВ "Техкар" мотивовано наявністю заборгованості Боржника за укладеним між ними договором позики №2705/2020 від 27.05.2020 (далі - Договір позики).

5. Відповідач 05.01.2024 подав відзив на Заву ТОВ "Ассісто" за підписом генерального директора Комаровського Д.В., в якому просив відмовити у відкритті провадження за вказаною заявою, посилаючись на наявність спору про відповідне право, який розглядається Господарським судом міста Києва у справі №910/209/21(910/19965/23).

6. Також Відповідач 08.01.2024 подав відзив на Заяву ТОВ "Ассісто" за підписом представника Макєєва Є.Ю. (на підставі договору про надання правової допомоги від 19.05.2023, підписаного від імені Боржника генеральним директором Комаровським Д.В. і виконавчим директором Курінним С.Ю.). У зазначеному відзиві підтверджено наявність заборгованості перед ТОВ "Ассісто", ТОВ "Техкар" та іншими кредиторами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

7. Відповідно до пунктів 8.2, 10.1.1 статуту Боржника виконавчим органом товариства є дирекція товариства. Дирекція складається з двох членів - генерального директора та виконавчого директора.

8. Генеральний директор та виконавчий директор діють від імені товариства виключно спільно та разом. Будь-які документи від імені товариства, в тому числі, але не виключно, будь-які угоди (договори, контракти), документи щодо розпорядження майном та коштами Товариства, видання доручень, довіреностей, гарантій, укладення договорів поруки, підписання фінансово-розпорядчих (банківських), звітних та облікових документів здійснюється генеральним директором та виконавчим директором виключно спільно та разом. Будь-які документи, які підписані лише одним з членів виконавчого органу Товариства, не мають юридичної сили та вважаються нікчемними (пункти 10.1.5-10.1.7 статуту Боржника).

9. Член дирекції товариства може бути у будь-який час усунений від виконання своїх, обов`язків у порядку статті 99 Цивільного кодексу України учасником товариства за наявності письмової згоди більше як 50 відсотків голосів. У такому випадку після усунення такого члена дирекції від виконання своїх зобов`язань, інший член дирекції товариства зобов`язаний терміново скликати позачергові загальні збори учасників, у порядок денний яких включити питання про відкликання та обрання члена дирекції товариства (пункт 10.19 статуту Боржника).

10. Згідно з наказом від 11.01.2024 №14, підписаним в.о. генерального директора Боржника Сідим В.П., внаслідок вчинення дій, які суперечать інтересам Боржника, відсторонено члена виконавчого органу - виконавчого директора Курінного С.Ю., від виконання повноважень; терміново скликано позачергові збори учасників щодо відкликання виконавчого директора Курінного С.Ю. та обрання іншого виконавчого директора.

Щодо Заяви ТОВ "Ассісто"

11. ТОВ "Фінансова компанія "Женева Фінанс" (кредитодавець) та Боржник (позичальник) 15.05.2020 уклали Кредитний договір, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 40000000,00 до 14.05.2021 на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних (тип процентної ставки - фіксована).

12. У пункті 1.4 Кредитного договору встановлено строк його дії з 15.05.2020 до 14.05.2021, а в частині зобов`язань, що лишилися невиконаними - до їх повного виконання.

13. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом може вчинятися різними за розміром сумами, проте частину кредиту в розмірі 5000000,00 грн позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю не пізніше 30.05.2020, остаточний розрахунок має бути зроблений не пізніше 14.05.2021 включно (пункт 3.1 Кредитного договору).

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі №910/14974/20 стягнуто з Боржника на користь ТОВ "Фінансова компанія "Женева Фінанс" 5000000,00 грн кредиту, 75000,00 грн судового збору.

15. 06.01.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Женева фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" (новий кредитор) уклали Договір відступлення, за яким ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" набуло право вимоги до Боржника.

16. Право вимоги переходить до нового кредитора з дати укладання сторонами Договору відступлення, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за відповідними договорами. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі без виключення інші пов`язані з ними права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі відповідних договорів (пункт 3.1.3 Договору відступлення).

17. 17.01.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" змінило назву на ТОВ "Ассісто".

18. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/20940/21(910/19965/23), предметом якої є визнання недійсним Кредитного договору.

Щодо Заяви ТОВ "Техкар"

19. ТОВ "Техкар" (позикодавець) і Боржник (позичальник) 27.05.2020 уклали Договір позики, згідно з пунктом 1.1 якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 40000000,00 грн у строк до 14.05.2021 на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути позику в установлений договором строк.

20. Позикодавець зобов`язався надати позику позичальнику наступними траншами: 5000000,00 грн протягом 5 днів, з дня укладення Договору позики, але не раніше дня передачі позичальником у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором нерухомого майна, вказаного в пункті 4.1 Договору позики; 35000000,00 грн у строк до 01.08.2020. Сторони домовились, що надання позики в межах одного траншу може відбуватись різними за розміром сумами (частинами) (пункт 1.3 Договору позики).

21. У пункті 1.4 Договору позики встановлено строк його дії з 27.05.2020 до 14.05.2021, а в частині зобов`язань, що лишилися невиконаними - до їх повного виконання.

22. Погашення позики може здійснюватися різними за розміром сумами (частинами), проте частину позики у розмірі 5000000,00 грн позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю не пізніше 03.06.2020, остаточний розрахунок має бути зроблений не пізніше 14.05.2021 включно (пункт 3.1 Договору позики).

23. Факт перерахування грошових коштів ТОВ "Техкар" на користь Боржника підтверджено платіжними дорученнями: №2 від 29.05.2020 на суму 2000000,00 грн, №3 від 01.06.2020 на суму 2000000,00 грн, №4 від 02.06.2020 на суму 1000000,00 грн, а також випискою по рахунку TOB "Техкар" за період з 29.05.2019 до 02.06.2020.

24. Боржник у встановлений Договором позики строк до 14.05.2021 не повернув ТОВ "Техкар" суму позики в розмірі 5000000,00 грн.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, відмовлено ТОВ "Ассісто" у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника; відкрито провадження про банкрутство Боржника; визнано грошові вимоги ТОВ "Техкар" до Боржника в розмірі 5000000,00 грн; введено процедуру розпорядження майном Боржника, призначено розпорядником майна Боржника В`язовченка А.М.

26. Господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що вимоги ТОВ "Ассісто" свідчать про наявність спору про право з огляду на оспорення Кредитного договору у справі №910/20940/21(910/19965/23), що ставить під сумнів таку вимогу ТОВ "Ассісто", адже в разі визнання Кредитного договору недійсним у нього буде відсутнє право кредитодавця щодо Боржника за таким правочином.

27. Водночас господарські суди не встановили передбачених частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою ТОВ "Техкар".

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

28. ТОВ "Ассісто" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постанову господарських судів першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення, яким задовольнити Заяву ТОВ "Ассісто", визнати грошові вимоги ТОВ "Ассісто" до Боржника в сумі 57251126,05 грн, призначити арбітражного керуючого Комлика І.С. розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство, визнати грошові вимоги ТОВ "Техкар" до Боржника в розмірі 5000000,00 грн як забезпечені.

29. Касаційну скаргу мотивовано підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

30. Скаржник вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 1, 7, 8, 34, 39 КУзПБ щодо визначення поняття "спір про право" внаслідок неврахування ними висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 09.04.2024 у справі №911/2235/22, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20.

31. Скаржник наголошує, що подання позову про оскарження Кредитного договору, на якому ґрунтуються вимоги ТОВ "Ассісто", третьою особою (ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт", яка не є його стороною) вже після звернення ТОВ "Ассісто" до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, не підтверджує наявність спору про право в розумінні частини 6 статті 39 КУзПБ. Водночас наявність судових рішень, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання відповідно до статті 1291 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України, на момент звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підтвердженням вирішення спору про право судом у порядку позовного провадження.

32. Скаржник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій відзиву та пояснень Боржника, підписаного від імені Боржника адвокатом Макєєвим Є.Ю. та виконавчим директором Курінним С.Ю., в яких ідеться про відсутності спору про право між Боржником і ТОВ "Ассісто". Водночас скаржник зауважує, що врахований господарськими судами відзив на Заяву ТОВ "Ассісто" щодо наявності спору про відповідне право підписав від імені Боржника Комаровський Д.В., який також підписав Заяву ТОВ "Техкар" та є директором ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт", за позовною заявою розпорядника майна якого розглядається спір у справі №910/20940/21(910/19965/23).

33. На думку скаржника, господарські суди порушили положення статті 6 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не перевірили наявність у ТОВ "Техкар" на момент подання та розгляду Заяви ТОВ "Техкар" зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та не застосували наслідки, передбачені статтею 174 зазначеного Кодексу.

34. Також скаржник зазначає, що ТОВ "Техкар" ввело в оману господарські суди першої та апеляційної інстанцій, не повідомивши про наявність у нього статусу забезпеченого кредитора.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

35. Розпорядник майна Боржника 21.08.2024 подав пояснення, які за своєю суттю є відзивом на касаційну скаргу. Зазначені пояснення підлягають залишенню без розгляду на підставі статей 118, 295 Господарського процесуального кодексу України, адже подані після закінчення встановленого судом строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

36. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

37. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

38. При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

39. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

40. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

41. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).

42. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

43. Зокрема, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

44. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

45. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

46. Також Верховний Суд (зокрема в постанові від 06.04.2023 у справі №902/650/20, на яку посилається скаржник) неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

47. Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

48. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

49. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

50. Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

51. Зокрема, заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), поданого до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчать про наявність спору про право, у розумінні положень 6 статті 39 КУзПБ.

52. У суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо (постанови Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

53. Водночас задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов також у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20.

54. Верховний Суд (зокрема в постанові від 16.08.2022 у справі №910/5335/21) неодноразово наголошував, що подання третьою особою позову про оскарження договору, на якому ґрунтуються вимоги кредитора вже після звернення такого кредитора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджує, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право ні за суб`єктним складом, ні за часовим критерієм (подання позову після відкриття провадження у справі про банкрутство) у розумінні підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 39 КУзПБ.

55. Процесуальний закон не пов`язує повернення заяви про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство із наявністю чи відсутність позовного провадження, в якому сторонами спору є боржник та треті особи, а не боржник та ініціюючий кредитор. А у випадку, коли за наявності відкритого позовного провадження боржник або інший кредитор ініціює провадження у справі про банкрутство, суд, в контексті доводів одного із учасників справи або третьої особи-заявника про порушення їх прав та інтересів та позбавлення їх права на ефективний спосіб судового захисту, повинен встановити не лише факт наявності судових справ та хронологію їх відкриття, але також повинен враховувати процесуальні наслідки для кожного з учасників таких судових проваджень. Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №911/1005/23.

56. Отже, суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку суд досліджує заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

57. Відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

58. З викладеного вбачається, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 6 статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

59. І такі висновки, на переконання Верховного Суду, є релевантними до правовідносин у цій справі, зважаючи на подібність правовідносин, які є спірними у вказаних судових рішеннях та в цій справі, адже предметом оскарження в ній є саме судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви скаржника про відкриття провадження про банкрутство, підставою для відмови в якій визначено наявність спору про право у зв`язку з оскарженням відповідного договору після звернення скаржника з відповідною заявою. Наявність різних фактичних обставин у вказаних справах (зокрема, щодо виду оскаржуваних договорів, складу їх сторін тощо) не спростовує їх подібність за змістовним критерієм.

60. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що сама лише наявність судового спору в справі №910/20940/21(910/19965/23) не є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою ТОВ "Ассісто". Адже провадження у справі №910/20940/21(910/19965/23) відкрито згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 (оприлюдненою в Єдиному державному реєстрі судових рішень згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень") за позовною заявою розпорядника майна ТОВ "Фінансова компанія "Горізонт" про визнання недійсним Кредитного договору, поданою 28.12.2023, тобто після подання 12.12.2023 Заяви ТОВ "Ассісто".

61. Водночас аналіз вимог заявника з точки зору наявності чи відсутності спору між заявником та боржником спору про право у відповідних правовідносинах, який має передувати постановленню ухвали за наслідками розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не може обмежуватися з`ясуванням лише обставин подання чи неподання відповідного позову боржником (зокрема моменту такого подання).

62. Вирішення питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство за відповідною заявою чи відмови у такому відкритті має ґрунтуватися на належному дослідженні усіх доводів заявника та заперечень боржника, зокрема щодо наявності чи відсутності між ними спору про право, поданих зазначеними особами на підтвердження відповідних аргументів доказів з урахуванням покладеного на них підвищеного стандарту доказування тощо.

63. Однак викладені в мотивувальних частинах оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій висновки щодо наявності між ТОВ "Ассісто" і Боржником спору про право ґрунтуються виключно на існуванні відкритого позовного провадження у справі №910/20940/21(910/19965/23), що розглядається у межах справи про банкрутство ТОВ "Фінансова компанія "Горізонт".

64. Наведене свідчить про використання судами формального підходу при розгляді Заяви ТОВ "Ассісто", у зв`язку з чим висновок про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою є передчасним та таким, що не відповідає вимогам частини 6 статті 39 КУзПБ і висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаної норми в подібних правовідносинах.

65. Водночас щодо відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника за Заявою ТОВ "Техкар" Верховний Суд зауважує, що відповідно до положень частини 4 статті 39 КУзПБ у разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.

66. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №913/288/21, а також у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений частиною 4 статті 39 КУзПБ, полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

67. При цьому положеннями пункту 21 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ передбачено призначення господарським судом при відкритті провадження у справі про банкрутство розпорядником майна арбітражного керуючого, кандидатура якого запропонована в заяві ініціюючого кредитора (в разі відсутності обставин, перелічених у абзаці 5 цього пункту).

68. У зв`язку з наведеним розгляд місцевим господарським судом Заяви ТОВ "Техкар" та відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника саме за цією заявою за відсутності об`єктивних підстав для відхилення поданої раніше Заяви ТОВ "Ассісто" порушує встановлений законом порядок розгляду відповідних заяв, а також права ТОВ "Ассісто" як ініціюючого кредитора, зокрема, на надання пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна боржника.

69. Разом з тим зі змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд вбачає, що відмовивши у відкритті провадження за Заявою ТОВ "Ассісто" виключно з підстав оскарження Кредитного договору розпорядником майна ТОВ "Фінансова компанія "Горізонт", а також передчасно розглянувши Заяву ТОВ "Техкар", місцевий господарський суд по суті не досліджував обґрунтованість заявлених ТОВ "Ассісто" грошових вимог з огляду на докази, надані учасниками справи на підтвердження / спростування наявності відповідної заборгованості Боржника у зобов`язаннях, право вимоги в яких набуло ТОВ "Ассісто", зокрема, обставин виконання судового рішення у справі №910/14974/20 тощо. Тобто господарські суди належним чином не з`ясували усі обставини щодо наявності / відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника на підставі ТОВ "Ассісто". Відповідно, господарські суди також не з`ясували відповідність вимогам КУзПБ запропонованої ТОВ "Ассісто" кандидатури розпорядника майна Боржника.

70. Отже, за висновком Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не дотрималися вимог статей 74, 86, 236, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, у зв`язку з чим неправильно застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувані постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для розгляду Заяви ТОВ "Ассісто".

72. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

73. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/18969/23 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков