Рішення

від 28.08.2024 по справі 623/2244/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 623/2244/21

Провадження № 2/638/1147/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно, -

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно, в якому просив суд:

1) визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. про стягнення іпотечного майна, а саме - нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1354,3 м.кв., який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев`яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-2, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-5; літнього будинку під літ. А-6, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев`яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м., більярдної під літ. З, дерев`яної; душової під літ. Е, цегляної; гаражу під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П. залізного; гаражу під літ. Р, залізного, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «РВС-Банк» з ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню;

2) Скасувати державну реєстрацію права власності на майно цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 м.кв., який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев`яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-2, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-5; літнього будинку під літ. А-6, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев`яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м., більярдної під літ. З, дерев`яної; душової під літ. Е, цегляної; гаражу під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П. залізного; гаражу під літ. Р, залізного, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «РВС-Банк» та зобов`язати органи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.09.2008 року між позивачем та ВАТ «Банк Демарк» було укладено Іпотечний договір №102-054/1, предметом якого було визначено цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський р-н., с. Завої урочище Караван, буд. б/н. Цей договір було укладено з метою майнового забезпечення Кредитного договору № 102-054 від 18.09.2008 р., укладеного між Банком Демарк та ДП «Теплоенергоцентраль», ТОВ «Високі Енергетичні Технології». Позивач у цьому випадку виступив як майновий поручитель на стороні боржника за кредитним договором.

В той самий день, 18.09.2008 р., до зазначеного Іпотечного договору було внесено зміни додатковою угодою, чим іпотекодержателю надавалося право у випадку невиконання позичальником за кредитним договором своїх зобов`язань задовольнити свої вимоги рахунок майна позивача як майнового поручителя. Тобто, позивач набув статусу іпотекодавця.

Згідно із записом, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10641110033001921 про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк», відповідну юридичну особу ліквідовано 23.01.2020 року. Позивач зазначає, що в процесі припинення юридичної особи банку позивача не було жодним чином поінформовано про відповідні процеси, не було залучено до процесу передачі прав іпотекодержателя тощо. Окрім того, навіть після відступлення прав іпотекодержателя, позивача не було повідомлено про даний факт, а також про намір відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначає, що відповідач набув прав обтяжувача/іпотекодержателя вже після ліквідації Банка «Демарк», тоді як позивачеві невідомі ані реальні підстави для вчинення таких дій, ані процес передачі прав обтяжувача, у зв`язку з чим позивач фактично був позбавлений можливості розпочати процедуру врегулювання даного спору із новим Іпотекодержателем для збереження своїх прав власника. Також відповідачем порушено встановлені законодавством строки для реєстрації змін відомостей про обтяжувача, зокрема відповідач не зареєстрував зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п`яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни. Крім того, реєстрація змін відомостей про обтяжувача відбулася 18.12.2020, проте реєстрацію права власності за відповідачем було проведено 17.12.2020, що свідчить про порушення процедури перереєстрації права власності під час вчинення відповідної нотаріальної дії.

Таким чином, допущені відповідачем порушення прав позивача є значними, свідчать про порушення вимог закону, а відтак, на переконання позивача, є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса на користь АТ «РВС-Банк» таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майновий комплекс за відповідачем.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву АТ «РВС Банк» просило відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. По-перше, посилання на порушення строків, встановлених ст. 13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», є безпідставним, оскільки вони регулюють правовідносини щодо рухомого майна, тоді як предметом іпотеки виступає нежитлова будівля, цілісний майновий комплекс база відпочинку «Караван». По-друге, АТ «РВС Банк» звернулося до приватного нотаріуса міського нотаріального округу Харківської обл. та зареєструвало за собою права власності на предмет іпотеки, надавши для державної реєстрації прав нотаріусу копії рекомендованих поштових відправлень/поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), які не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалися відповідачем позивачу, у зв`язку з чим безпідставними є доводи позивача про те, що його не повідомили про факт відступлення прав іпотекодержателя, а також про намір відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки. По-третє, наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем, відтак, доводи сторони позивача про наявність обтяження у вигляді арешту на предмет іпотеки, під час набуття права власності АТ «РВС Банк» жодним чином не впливали на можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеку. По-четверте, з тексту позовної заяви взагалі неможливо зрозуміти, про який виконавчий напис йде мова, оскільки позовна заява іменується «Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню». Безпосередньо в описовій частині позову зазначені підстави позову, які до виконавчого напису не мають жодного відношення, а у прохальній частині позову позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та скасувати державну реєстрацію права власності на майно. Тобто, заявлений предмет позову є відмінним від підстав його обґрунтуванням. Крім того, позивачем до позовної заяви не долучено копію оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища Рада Правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на Дзержинський районний суд м. Харкова.

06 червня 2022 року справа надійшла до Дзержинського районного суду м. Харкова та на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена в провадження судді Орос О.В.

На підставі Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2024 року справа надійшла у провадження судді Тимченка А.М.

Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «РВС Банк» про закриття провадження у справі.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені, заяв та клопотань не надходило.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «ДЕМАРК» (Банк «Демарк») та Дочірнім підприємством «Теплоенергоцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 102-054.

Згідно з п. 3.9.1. 3.9.2. Кредитного договору № 102-054 позичальник зобов`язаний надати Банку забезпечення у вигляді застави, яке задовольняє Банк, в строк не пізніше 18 вересня 2008 року. Забезпечення повинно підтримуватися Позичальником протягом всього строку чинності цього Договору. Забезпечення зобов`язань позичальника щодо Банк: - іпотечний договір № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року; - договір застави рухомого майна № 102-054/2 від 18 вересня 2008 року; - договір поруки № 102-054/3 від 18 вересня 2008 року.

18 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 3217.

Відповідно до п. 1 Іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 102-054 від 18.09.2008 року, та будь-яких додаткових угод, укладених у відповідності до Кредитного Договору (а також усіх додаткових угод до них, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Угоди та/або кредитних договорів), укладених між Іпотекодержателем та Позичальником (Дочірнім підприємством «Теплоенергоцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології», Ідентифікаційний номер 32718692). За умовами Кредитного Договору Позичальник зобов`язується перед Іпотекодержателем повернути по 17 вересня 2010 р. (сімнадцяте вересня дві тисячі десятого року) кредитні кошти в розмірі 2000000,00 грн (два мільйона гривень 00 копійок), сплатити проценти за користування ними в розмірі, строки та порядку, передбачені Кредитним Договором, а також можливу неустойку у розмірі у випадках, передбачених Кредитним Договором та цим Договором. У відповідності до цього договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Угодою та (або) кредитними договорами отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору Предметом іпотеки є нежитлова будівля, цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 м.кв., який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев`яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-2, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-5; літнього будинку під літ. А-6, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев`яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м., більярдної під літ. З, дерев`яної; душової під літ. Е, цегляної; гаражу під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П. залізного; гаражу під літ. Р, залізного, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району Харківської області «18» вересня 2008 року за р. № 20276257, реєстраційний номер 1606785, номер запису 18 в книзі 1.

Цей цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван» знаходиться за адресою: Харківська обл., Ізюмський р., с. Заводи, Караван урочище, буд. б/н, на земельній ділянці Заводської сільської Ради народних депутатів, Ізюмського району, Харківської області, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі:

Договору купівлі-продажу, посвідченого 27.06.2003 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. реєстровий № 2661, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.09.2003 року та Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району Харківської області "02" липня 2003 року за р. № 18, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1556867 від 24.09.2003 року Комунального підприємства Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району Харківської області, реєстраційний номер 1606785, номер запису 18 в книзі 1.

Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району Харківської області "18" вересня 2008 року за р. № 20278257, реєстраційний номер 1606785, номер запису 18 в книзі 1, становить 2902000,00 грн. (Два мільйона дев`ятсот дві тисячі тисячі гривень 00 коп). гривень 00 коп),

У пункті 1.3. Іпотечного договору сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в сумі 2902000,00 грн.

14 жовтня 2008 року між ПАТ «Банк «Демарк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) уклали Договір № 1 про внесення змін до Іпотечного договору № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3217.

Договір № 1 від 14 жовтня 2008 року посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстровано в реєстрі за № 3605.

Відповідно до п. 1 Договору № 1 від 14 жовтня 2008 року, сторони змінили та виклали п. 1.1 Іпотечного договору № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року в наступній редакції:

«1.1. Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 102-054 від 18.09.2008р. (далі "Кредитний Договір"), та будь-яких додаткових угод, укладених у відповідності до Кредитного Договору, (а також усіх додаткових угод до них, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Угоди та/або кредитних договорів), укладених між Іпотекодержателем та Позичальником (Дочірнім підприємством «Теплоенергоцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології», (ідентифікаційний номер 32718692). За умовами Кредитного Договору Позичальник зобов`язується перед Іпотекодержателем повернути до 20 грудня 2010 р. (двадцяте грудня дві тисячі десятого року) кредитні кошти в розмірі 2 000 000,00 грн (Два мільйона гривень 00 копійок), сплатити проценти за користування ними в розмірі, строки та порядку, передбачені Кредитним Договором, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним Договором та цим Договором.

У відповідності до цього договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Угодою та (або) кредитними договорами отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах. 2. Цей договір с невід`ємною частиною іпотечного договору №102-054/1, посвідченого 18.09.2008 року Чуприною Г.О. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстром № 3217».

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року у справі № 2016/2-474/11 встановлено наступні обставини, які не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2020 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «Банк «Демарк» (ЄДРПОУ 19357516,1400 Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Комсомольська, буд.28) у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішення суду по справі №2016/2-474/11, провадження №2/623/9/2013 позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_2 , третя особа Дочірнє підприємство «Теплоенергоцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Енергетичні Технології» про стягнення предмета іпотеки на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Паріс» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 77а; код ЄДРПОУ 38962392).

01.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Акціонерним товариством «РВС Банк» укладено договір про відступлення права вимоги №01/10/2020-1.

01.10.2020 АТ «РВС БАНК» стало правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «ПАРІС» за Кредитним договором №102-054 від 18.09.2008 (з Договорами про внесення змін) та Іпотечного договору №102-054/1 від 18.09.2008 (з Договором про внесення змін), посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Чуприною Г.О., реєстровий номер 3217, Договору застави №102-054/2 від 18.09.2008, Договору поруки №102- 054/3 від 18.09.2008 (з Договорами про внесення змін).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року було задоволено заяву та замінено стягувача у справі № 2016/2-474/11 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на Акціонерне товариством «РВС Банк».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 березня 2021 року за № 247080575, в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за № 39798547 з наступними відомостями:

об`єкт нерухомості цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 м.кв., опис: цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 м.кв., який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев`яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-2, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-5; літнього будинку під літ. А-6, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев`яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м., більярдної під літ. З, дерев`яної; душової під літ. Е, цегляної; гаражу під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П. залізного; гаражу під літ. Р, залізного; адреса: АДРЕСА_1 ;

тип права власності приватна;

дата, час державної реєстрації 17.12.2020 16:06:29;

державний реєстратор приватний нотаріус Сергієнко Наталя Вікторівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл;

підстава державної реєстрації - Іпотечний договір № 102-054/1, серія та номер: 3217, виданий 18.09.2008, видавник: Чуприна Г.О. приватний нотаріус Харківського Міського нотаріального округу, договір про внесення змін до Договору іпотеки №1, серія та номер: 3605, виданий 14.10.2010, видавник: Чуприна Г.О. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55801948 від 18.12.2020 15:42:52, приватний нотаріус Сергієнко Наталя Вікторівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл

форма власності приватна;

розмір частки 1;

власники Акціонерне товариства «РВС Банк», код ЄДРПОУ 39849797, країна реєстрації Україна.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті).

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 726/1524/19 (провадження № 61-1946св21) вказано, що «задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права».

Таким чином, належним способом захисту майнових прав на нерухоме майно, право власності на яке у зареєстровано за відповідачем, є вимога про витребування майна з чужого володіння (ст. 387, 388 ЦК України).

У справі, що розглядається встановлено, що право власності на нерухома майно - цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Караван», загальною площею 1354,3 м.кв., який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев`яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-2, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев`яного; літнього будинку під літ.А-4, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-5; літнього будинку під літ. А-6, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев`яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев`яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м., більярдної під літ. З, дерев`яної; душової під літ. Е, цегляної; гаражу під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М., залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П. залізного; гаражу під літ. Р, залізного; адреса: АДРЕСА_1 , зареєстровано за АТ «РВС Банк», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається сторонами.

Разом з тим, позовних вимог до АТ «РВС Банк» про витребування майна з володіння банку позивачем не заявлено.

Заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та про скасування державної реєстрації права власності на майно за АТ «РВС Банк» є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника, оскільки їхнє задоволення не відновить володіння позивача його майном.

Крім того, суд зазначає, що запис про право власності на нерухоме майно за АТ «РВС Банк» внесено на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса, а не на підставі виконавчого напису нотаріуса, як це зазначено в позовній заяві.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20).

Таким чином, ефективним способом захисту права власності позивача у спірних правовідносинах є не визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації права власності на майно, а витребування майна з чужого незаконного володіння, тому позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно, задоволенню не підлягають.

З урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд-

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2024 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач -Акціонерне товариство«РВС Банк»,код ЄДРПОУ39849797,адреса місцезнаходження:вул.Введенська,будинок 29/58,місто Київ, 04071.

Суддя А.М. Тимченко