Ухвала

від 28.08.2024 по справі 679/229/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/679/105/2024

Справа № 679/229/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вараш Вараського району Рівненської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працевлаштований, неодружений, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду, 21 листопада 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи у коридорі загального користування на другому поверсі другого під`їзду багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, діючи з метою вчинення крадіжки чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно заволодіти майном, що належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Михайлова 14».

Реалізуючи зазначений злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023, ОСОБА_4 таємно шляхом вільного доступу викрав за вказаною адресою чотири нових мішки вагою по 20 кг кожен зі шпаклівкою марки «Acryl Putz 2 в 1», які в подальшому зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Пізніше того ж дня ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме продав чотири мішки зі шпаклівкою марки «Acryl Putz 2 в 1» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 за грошові кошти в розмірі 1350 грн, заподіявши Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Михайлова 14» матеріальну шкоду в розмірі 1540 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 4ст. 185 КК Українияк таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Захисником у підготовчому судовому засіданні було заявлене клопотання, яке було підтримане його підзахисним, про закриття кримінального провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор вважала клопотання обґрунтованим та не заперечувала проти закриття кримінального провадження з відповідною підстави.

Представник потерпілого ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також вказав, що претензій до обвинуваченого ОСББ «Михайлова 14» не має, а заподіяна ОСОБА_4 шкода була відшкодована у повному обсязі.

Заслухавши клопотання захисника, а також думку обвинуваченого та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

На час, до якого відноситься інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, положення ч. 1ст. 51 КУпАП діяли в редакціїЗакону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3ст. 51 КУпАПв редакціїЗакону № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу Україниякщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З 01.01.2023 набрав чинностіЗакон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 в сумі 2684 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342 грн (3028 грн х 50%).

Положеннями ст. 185 КК Українивстановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У нормах Кримінального кодексу Українине встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП у редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009у 2023 році на час, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_4 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268,40 грн. Якщо вартість викраденого майна перевищувала цю суму, то наставала кримінальна відповідальність.

Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 268,40 грн на час, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_4 діяння, кваліфікувалося за ч. 1ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 268,40 грн за ч. 1ст. 185 КК України(крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад, вчинення в умовах воєнного стану) за відповідною частиноюстатті 185КК України (у даному випадку за ч. 4ст. 185 КК України).

З 09.08.2024 набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Так, згідно з ч. 1ст. 51 КУпАП у редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2ст. 51 КУпАПв редакціїЗакону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі 0306/7567/12 наголошується, що у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності. Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 17.09.2009 у справі «Скоппола проти Італії» зауважує, щозабороняючи застосування більш суворого покарання, ніж те, що було застосовне на час вчинення кримінального правопорушення, ст. 7 Конвенції не виключає надання обвинуваченому переваги у більш м`якому покаранні, котре передбачається законодавством, яке набрало чинності вже після вчинення правопорушення. Частиною принципу верховенства права (а ст. 7 Конвенції є його важливою частиною) є очікування від суду застосування до кожного караного діяння такого покарання, котре законодавець вважає пропорційним. Накладення більш суворого покарання лише на тій підставі, що воно було передбачене на час вчинення злочину, означатиме застосування правил про наступність дії кримінальних законів у часі на шкоду обвинуваченого. Крім того, це буде прирівнюватись до ігнорування будь-якої сприятливої для обвинуваченого законодавчої зміни, що може набрати чинності перед його засудженням та під час призначення покарання, порівняно з тими покараннями, котрі держава (та й спільнота, яку вона представляє) тепер уже вважають надмірними. Обов`язок застосувати з-поміж кількох кримінальних законів той, який є найбільш сприятливим для обвинуваченого, є проясненням правил наступності дії кримінальних законів у часі, правил, котрі узгоджуються з іншим важливим елементом ст. 7 Конвенції передбачуваністю покарання.

Отже, у даному випадку має місце часткова декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становила 2684 грн (1342 х 2), а відтак суд дійшов висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_4 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно з обвинувальним актом становить 1540 грн, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).

Оскільки згідно з обвинувальним актом сума викраденого ОСОБА_4 майна становить 1540 грн, вказані дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за відповідною частиноюКодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 41 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Частиною 7 ст. 284 КПК Українипередбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41 частини першої або пунктом 12 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 4792 цього Кодексу.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1ст. 4792 КПК України).

Відповідно до ч. 3ст. 4792 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 12 частини другоїстатті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 4ст. 185 КК України на підставі п. 41 ч. 1ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що інкримінується обвинуваченому, який не заперечував проти закриття кримінального провадження з відповідної підстави.

Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовуються.

Доля речового доказу підлягає вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України наступним чином: оригінал товарної накладної № 152 від 03.10.2023 щодо вартості придбання шпаклівки залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 284, 369-372, 4792 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника про закриття кримінального провадження задовольнити.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речовий доказ, а саме оригінал товарної накладної № 152 від 03.10.2023 щодо вартості придбання шпаклівки залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом семи днів із дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів із дня отриманнякопії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1