Ухвала

від 28.08.2024 по справі 521/13477/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/13477/24

Провадження № 2-з/521/168/24

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

28 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновськогорайонного судум.Одеси ГаношенкоС.А.,розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану до відкриття провадження у справі, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Омега Банк», ОСОБА_4 , відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ УКРСПЕЦРЕАЛІЗАЦІЯ», треті особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н.А., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський А.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 27.08.2024 року надійшов цивільний позов ОСОБА_3 доПриватного акціонерноготовариства «ОмегаБанк», ОСОБА_4 ,відділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень вОдеській областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Товариства зобмеженою відповідальністю«ТОРГОВИЙ ДІМУКРСПЕЦРЕАЛІЗАЦІЯ»,треті особи:Приватний нотаріусОдеського міськогонотаріального округуІллічова Н.А.,Приватний нотаріусОдеського міськогонотаріального округуЛанський А.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню, разом із заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником позивача адвокатом Бандиш Г.І., про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 ; заборони новому власнику ОСОБА_4 безпосередньо та/або за допомогою залучення третіх осіб доступу до квартири АДРЕСА_1 . Справа передана на розгляд судді Малиновського районного суду м. Одеси Ганошенку С.А. 28.08.2024 року.

Заява мотивована тим, що на момент подання позову до суду існує імовірність самовільного розпорядження квартирою АДРЕСА_1 з боку її власника ОСОБА_4 , що унеможливить виконання судового рішення, у разі ухвалення його на користь позивачки.

Ознайомившись та дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України.

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами у позові.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а посилання в заяві на потенційну можливість здійснення відчуження квартири без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи доцільність вжиття заходів забезпечення позову позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить в майбутньому можливе рішення суду.

Суд враховує, що заяву про забезпечення позову подано особами, що фактично не висувають окремих власних позовних вимог щодо предмету спору, а тому така заява подана ними безпідставно. Крім того, заяву про забезпечення попову підписано невідомою особою, оскільки згідно матеріалів справи, адвокат Бандиш Г.І. не є представником зазначених осіб.

У відповідності до частин першої, другої ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Разом з тим, заява про забезпечення позову, що надійшла до суду 27.08.2024 року не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме не відповідає вимогам п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 151 ЦПК, щодо зазначення найменування суду та зазначення реквізитів заявників та інших осіб, яких стосуватиметься у разі відкриття провадження цивільна справа.

На виконання вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, зміст викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про застосування заходів забезпечення позову заявникам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 150-154 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,подану довідкриття провадженняу справі,про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_3 доПриватного акціонерноготовариства «ОмегаБанк», ОСОБА_4 ,відділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень вОдеській областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Товариства зобмеженою відповідальністю«ТОРГОВИЙ ДІМУКРСПЕЦРЕАЛІЗАЦІЯ»,треті особи:Приватний нотаріусОдеського міськогонотаріального округуІллічова Н.А.,Приватний нотаріусОдеського міськогонотаріального округуЛанський А.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню повернути заявникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО