Рішення

від 20.08.2024 по справі 279/2789/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1231/24

Справа № 279/2789/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/2789/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання недійсним та скасування наказу про оголошення догани,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що вона працює вчителем історії Коростенського міського ліцею №6 Житомирської області Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міьскої ради. На підставі наказу №26-к/тр вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності, а саме за неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків передбачених інструкцією №6 П1 вчителя (код КП 2320) КМЛ, приниження гідності здобувачів освіти, зокрема учениці 8 А класу ОСОБА_2 13.03.2024 року, систематичне використання російської мови під час освітнього процесу. Вважає, що даний наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона під час виконання своїх обов`язків вчителя, в ході навчального процесу користується виключно українською мовою, на її думку дана ситуація, яка виникла 13.03.2024 року, була спланованою акцією учнів з метою зриву уроку та попередньо її повідомлення батьків про ставлення до навчання їхніх дітей, просить суд звернути увагу на зазначення систематичного порушення трудової дисципліни, але систематичність у її випадку відсутня, та належним чином раніше виконувала свої посадові обов`язки. Просить винати незаконним та скасувати наказ №26-к/тр від 28.03.2024 року, стягнути судові витрати.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідач Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області подано відзив, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає, оскільки не вбачає порушень норм чинного законодавства, визначених у позовній заяві ОСОБА_1 , оскільки догана позивачці оголошена Коростенським міським ліцеєм №6 Житомирської області, а не Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради.

Згідно Статуту Коростенського міського ліцею №6 Житомирської області, ліцей є окремою юридичною особою, яка здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства. В пункті 2.4. Статуту вказано, що ліцей № 6 є автономним, в пункті 7.8 вказано що Директор ліцею здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансовогосподарську та іншу діяльність ліцею. Відповідно до позовної заяви, предметом судового розгляду є наказ від 28.03.2024р. «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 », даний наказ прийняти ліцеєм №6, а не Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради. В позовній заяві ОСОБА_1 не обгрунтовує, в чому саме вона вбачає порушення свого права Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради. Виходячи з відзиву та доданих до нього документів вбачається систематичне порушення позивачем Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Статуту Коростенського міського ліцею №6 Житомирської області (код 22061344). В Статуті передбачено в п.2.2. головним завданням ліцею №6 є виховання шанобливого ставлення до родини, поваги .... Державної мови. В пункті 2.8 вказано, що мовою освітнього процесу в ліцеї є державна мова - українська. Виходячи з вищенаведеного, відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради є належним відповідачем. На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Представником відповідача Коростенського міського лійцею №6 Відділу освіти Виконавчого комітету Коростенської міської ради Барановським І.І. подано відзив на позов, в якому зазначено, що з позовом відповідач не погоджується. За часроботи вКоростенському міськомуліцеї №6Житомирської областівчитель історії ОСОБА_1 систематично порушує трудову дисципліну, неякісно виконує обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, а саме: 1.Несвоєчасно здає на погодження календарно-тематичне планування та ігнорує зауваження адміністрації щодо усунення недоліків (Накази «Про результати перевірки календарно-тематичного планування» № 72 від 28.09.2021 р.; № 67 від 30.09.2022р.; № 18 від 02.02.2023 р.). 2. Постійно має зауваження щодо ведення класних журналів, що відображено у наказах «Про перевірку класних журналів» (Накази № 11 від 26.01.2021 р.; № 6 від 16.01.2022р.; № 107 від 10.10.2023 р.; № 133 від 06.12. 2023 р., № 13 від 19.01.2024р.). 3. При вивченні стану викладання історії (Наказ № 15 від01.03.2021р) та проведенні фронтального моніторингу (Наказ № 139 від 22.12.2023р) було виявлено, ОСОБА_3 використовує російську мову під час освітнього процесу. За результатами фронтального моніторингу вчителю історії ОСОБА_1 вказано неприпустимість порушення внутрішнього трудового розпорядку та винесено попередження, про те, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, а використання російської мови на уроках є порушенням українського законодавства.

З наказом №139 від 22.12.2023 р. педагог була ознайомлена 27.12.2023 року, але підписати його відмовилась, про що складено акт з приводу відмови підписання наказу від 27.12.2023 р.. 4.Неодноразово ОСОБА_1 була об`єктом службових розслідувань щодо образ на адресу дітей, використання російської мови під час освітнього процесу, приниження гідності учнів: 2020 рік - за скаргами ОСОБА_4 , яка є мамою учениці 5-А класу ОСОБА_5 (вх. 169/40, 170/40 від 23.11.2020 року) щодо булінгу зі сторони ОСОБА_1 та вживання російської мови під час освітнього процесу; 2021 рік - за заявою ОСОБА_6 , який є батьком учениці 6- В класу ОСОБА_7 (вх. 170/40 від 24.09.2021 р.) щодо образ та приниження доньки та застосування фізичної сили. За результатами службових розслідувань ОСОБА_1 було вказано, що таке відношення до учнів зі сторони вчителя є грубим порушенням педагогічної етики, моралі в суспільстві по відношенню до дітей, норм посадових інструкцій та на неприпустимість використання російської мови під час виконання посадових обов`язків. Педагогу було надано рекомендації підвищувати рівень володіння державною мовою; налагодити конструктивний діалог з учнями та їх батьками заради створення спокійної атмосфери для навчання та з метою збереження психічного, емоційного та фізичного здоров`я дітей; працювати над підвищенням власного педагогічного потенціалу на засадах толерантності та гуманізму. Незважаючи на рекомендації, у 2024 році знову поступила заява від ОСОБА_8 , яка є мамою учениці 8-А класу ОСОБА_2 (вх. 64/01-17 від 18.03.2024 року) щодо образ на адресу дитини та спілкування з учнями та батьками на мові агресора.

Враховуючи вищезазначене на вчителя історії ОСОБА_1 наказом від 28.03.2024 № 26-к/тр «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

При застосуванні даного дисциплінарного стягнення додержані правила і порядок передбачені статтями 148, 149 КЗпП. Зокрема, стягнення застосовано у строк, встановлений для цього, до застосування стягнення адміністрація зажадала від ОСОБА_1 письмові пояснення, надавши їй повідомлення «Про необхідність надати пояснення про ситуацію, що склалася 13.03.2024 року у 8-А класі з ученицею ОСОБА_9 » від 19.03.2024 року. Про ознайомлення з ним педагог розписалась 19.03.2024 року.

Правомірність застосування дисциплінарного стягнення доводиться долученими до позовної заяви документами. Також така правомірність може бути доведена допитами свідків учнів та їхніх батьків (за умови розгляду судової справи з викликом сторін). Не погоджуючись з Наказом про оголошення догани, позивач ОСОБА_1 наводить бездоказові аргументи про користування нею в ході навчального процесу виключно українською мовою, сплановану акцію учнів, відсутність систематичності в порушенні нею трудової дисципліни. 4. Неодноразово ОСОБА_1 була об`єктом службових розслідувань щодо образ на адресу дітей, використання російської мови під час освітнього процесу, приниження гідності учнів: - 2020 рік за скаргами ОСОБА_4 , яка є мамою учениці 5-А класу ОСОБА_5 (вх. 169/40, 170/40 від 23.11.2020 року) щодо булінгу зі сторони ОСОБА_1 та вживання російської мови під час освітнього процесу; 2021 рік за заявою ОСОБА_6 , який є батьком учениці 6- В класу ОСОБА_7 (вх. 170/40 від 24.09.2021 р.) щодо образ та приниження доньки та застосування фізичної сили. За результатами службових розслідувань ОСОБА_1 було вказано, що таке відношення до учнів зі сторони вчителя є грубим порушенням педагогічної етики, моралі в суспільстві по відношенню до дітей, норм посадових інструкцій та на неприпустимість використання російської мови під час виконання посадових обов`язків. Педагогу було надано рекомендації підвищувати рівень володіння державною мовою; налагодити конструктивний діалог з учнями та їх батьками заради створення спокійної атмосфери для навчання та з метою збереження психічного, емоційного та фізичного здоров`я дітей; працювати над підвищенням власного педагогічного потенціалу на засадах толерантності та гуманізму. Незважаючи на рекомендації у 2024 році знову поступила заява від ОСОБА_8 , яка є мамою учениці 8-А класу ОСОБА_2 (вх. 64/01-17 від 18.03.2024 року) щодо образ на адресу дитини та спілкування з учнями та батьками на мові агресора. Враховуючи вищезазначене на вчителя історії ОСОБА_1 наказом від 28.03.2024 № 26-к/тр «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. При застосуванні даного дисциплінарного стягнення додержані правила і порядок передбачені статтями 148, 149 КЗпП. Зокрема, стягнення застосовано у строк встановлений для цього, до застосування стягнення адміністрація зажадала від ОСОБА_1 письмові пояснення, надавши їй повідомлення «Про необхідність надати пояснення про ситуацію, іцо склалася 13.03.2024 року у 8-А класі з ученицею ОСОБА_9 » від 19.03.2024 року. Про ознайомлення з ним педагог розписалась 19.03.2024 року. Правомірність застосування дисциплінарного стягнення доводиться долученими до позовної заяви документами. Також така правомірність може бути доведена допитами свідків - учнів та їхніх батьків (за умови розгляду судової справи з викликом сторін). Не погоджуючись з Наказом про оголошення догани, позивач ОСОБА_1 наводить бездоказові аргументи про: користування нею в ході навчального процесу виключно українською мовою, сплановану акцію учнів, відсутність систематичності в порушенні нею трудової дисципліни. Стосовно даних доводів позовна заява, не відповідає вимозі ч. 1 ст. 81 ЦПК України про обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У переважній більшості позовна заява переписує зміст різних статей українського законодавства, що є надмірною формалізованістю та суперечить принципу «суд знає право», у тому числі те, що не має відношення до спору: припинення дії, що порушує право; відшкодування моральної шкоди; одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. До того ж, позивач помиляється, що за змістом ст.ст. 147-1, 149 КЗпП України, ст. 81 ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця (така правова норма діє лише у зв`язку з повідомленням позивачем або членом його сім`ї про порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» іншою особою). На підставі вищевикладеного просить відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні її позовної заяви.

Позивачкою подано відповідь (заперечення) на відзив, в якому вона зазначила, що відповідачем до матеріалів справи надано ряд документів, які взагалі не стосуються предмету спору, а саме : Наказ № 11 від 26.01.2021 року, № 11 від 26.01.2021 року, № 6 від 06.01.2022 року, № 107 від 10.10.2023 року, № 133 ВІД 06.12.2023 року, № 13 від 19.01.2024 року, «Про перевірку класних журналів» № 139 від 22.12.2023 року, № 15 від 01.03.2021 року «Про стан викладання історії, відповідність рівня досягнень учнів вимогам програми. Доповідна заступника директора ОСОБА_10 про несвоєчасне заповнення сторінок в журналі, яка взагалі не містить обов`язкового реквізиту в документі, дата в документі (а саме рік), відсутня дата її написання. Наказ №80-г від 23.11.2020 року та її пояснення, результати дослідження учнів 5-А класу міського ліцею з анкетування та інші документи датовані 2021 роком. Щодо предмету позову, то вона під час виконання своїх посадових обов`язків вчителя, в ході навчального процесу користується виключно українською мовою. Дана ситуація, яка виникла 13.03.2024 року, була спланованою акцією учнів, з метою зриву уроку, та попередньо її повідомлення батьків про ставлення до навчання, їхніх дітей. Більш детально, про дані події викладено в особистих поясненнях, які були надані заступнику директора з виховної роботи, під час проведення службового розслідування даного факту. До матеріалів справи надано заяву ОСОБА_8 , відповідно до якої, нібито вона некоректно ставилась до її дитини. Відповідно до даної заяви, вбачається що є відповідний відеозапис. Однак, а ні ОСОБА_8 , а ні відповідачем даний запис до відзиву на позовну заяву, не долучений. В даному випадку, наявна тільки заява та її наслідок - наказ про оголошення догани, який не підкріплений жодними належними та допустимими доказами, заява грунтується виключно на голослівних твердженнях ОСОБА_8 .. За використання російської мови під час освітнього процесу вона не притягувалась, як наслідок є відсутність систематичності, як те зазначено в Наказі від 28.03.2024 року. Долучені накази від 02.02.2023 року № 18 , 30.0-9.2022 року № 67 стосуються функціональних обов`язків, які винесені про результати перевірки календарно-тематичного планування, та не мають жодного відношення до предмету спору. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Судом встановлено, що наказом директора Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти ВК КМР Ходаківського Віктора від 28.03.2024 №26-к/тр вчителю історії КМЛ №6 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків, передбачених інструкцією №6 ПІ вчителя КМЛ №6, приниження гідності здобувачів освіти (зокрема учениці 8-А класу ОСОБА_2 13.03.2024 року), систематичне використання російської мови під час освітнього процесу.

Вказаний наказ не містить його правового обгрунтування, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено неодноразовість неякісного виконання посадових обов`язків, приниження гідності здобувачів освіти, систематичне використання російської мови під час освітнього процесу, що дозволяє зробити висновок про те, що притягнення до відовідальності відбулось не за конкретне порушення трудової дисципліни, а систематичність неправомірних дій, які не конкретизовані, оскільки не зазначені ні їх обставини, ні дати та місце вчинення.

Підставою для оголошення догани вказані заява ОСОБА_8 , письмове пояснення ОСОБА_1 , довідка про результати службового розслідування.

У заперечення доводів позивача відповідачем-2 до відзиву долучено копії документів, значна частина яких не стосується предмета спору, тому до уваги судом не приймається. Такими є письмові матеріали, створені до події, яка стала підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яка мала місце 13.03.2024 року. Такий документ, як результати дослідження учнів 8-а класу за анкетування : "Вчитель очима учнів" від 20.03.2024, не є належним доказом обставин, що є предметом дослідження у справі, оскільки зазначені у ньому дані є непідтвердженими, базуються на анонімному опитуванні неповнолітніх осіб.

Заява ОСОБА_8 від 18.03.2024 року стосувалась некоректного ставлення та образ з боку позивача до її доньки, спілкування російською мовою, яка не містила конкретної інформації щодо таких дій.

Результатом службового розслідування викладених в заяві фактів стала довідка без дати, в якій комісією встановлено порушення позивачем положень Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яке базується на результатах анонімного психологічного анкетування учнів 8-а класу гімназії.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження №61-38286св18) зазначено, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц).

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни суд повинен з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх доводи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-2 - Коростенським міським ліцеєм №6 Відділу освіти Виконавчого комітету Коростенської міської ради, не доведена правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки оскаржуваний нею наказ не містить ні правового обгрунтування прийнятого рішення, ні посилання на конкретну подію, яка мала ознаки дисциплінарного проступку, ні належні докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем неправомірних дій, а притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за сукупність певних дій, які можливо мали місце у невизначений час та спосіб, є неправомірним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність рішення відповідача-2, тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню.

Оскільки доказів порушення прав позивача відповідачем-1 - Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, позивачем не наведено, то позовні вимоги до вказаного відповідача є безпідставними. В той же час, конкретні самостійні вимоги до вказаного відповідача не заявлені.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача-2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн..

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.139, 147, 149, 149-1 КЗпП, України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Наказ директора Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти ВК КМР Віктора Ходаківського від 28.03.2024 №26-к/тр №26-к/тр від 28.03.2024 року про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати.

Стягнути з Коростенського міськоголіцею №6Відділу освітивиконавчого комітетуКоростенської міськоїради Житомирськоїобласті на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 66,код ЄДРПОУ 02143212.

Відповідач: Коростенський міський ліцей№ 6 відділу освіти Виконавчого комітету Коростенської міської ради, місце знаходження: Житомирська область, м.Коростень, вул.С.Крушельницької,1.

Суддя Волкова Н.Я.