Постанова від 04.02.2025 по справі 279/2789/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/2789/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/2789/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, Коростенського міського ліцею № 6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання недійсним та скасування наказу про оголошення догани, за апеляційною скаргою Коростенського міського ліцею № 6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що працює вчителем історії Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області.

Наказом директора ліцею від 28 березня 2024 року їй оголошено догану за неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків, передбачених інструкцією вчителя КМЛ №6, приниження гідності здобувачів освіти ( зокрема учениці 8-А класу ОСОБА_2 13 березня 2024 року ), систематичне використання російської мови під час освітнього процесу.

На думку позивачки, вказаний наказ не відповідає вимогам законодавства та порушує її права, оскільки під час виконання посадових обов`язків вчителя та під час навчального процесу вона користується виключно українською мовою.

Щодо ситуації, яка виникла під час уроку 13 березня 2024 року, вважає, що це було спланованою акцією учнів, з метою зриву уроку.

Стверджує, що не допускала систематичного невиконання своїх посадових обов`язків й наголошує на тому, що у спірних правовідносинах обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Враховуючи вищезазначене, просила визнати незаконним та скасувати наказ №26-к/тр від 28 березня 2024 року про голошення їй догани.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області Віктора Ходаківського від 28 березня 2024 року №26-к/тр про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 .

Стягнуто з Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на користь позивачки судові витрати у розмірі 1211 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі Коростенський міський ліцей №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що підставами для оголошення ОСОБА_1 догани була заява законного представника ( мами) учениці ОСОБА_2 , письмове поясненя позивачки та довідка про результати службового розслідування.

Обставинами дисциплінарного проступку було те, що 18 березня 2024 року до нього із заявою звернулася мама однієї із учениць 8-А класу - ОСОБА_3 , яка повідомила, що 13 березня 2024 року, вчитель ОСОБА_1 проводила урок історії у 8-А класі, під час якого ображала її доньку ОСОБА_4 . На перерві вчитель ОСОБА_1 проводила « виховну бесіду» з ученицями 8-А класу, яким погрожувала та обізвала дівчат « хамками, нєвоспітаними», погрози лунали російською мовою. Також у заяві вказано на те, що ОСОБА_1 спілкується з учнями та батьками російською мовою.

У пояснювальній записці ОСОБА_1 вказала, що учні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заважали проводити урок й вона наказала їм вийти з класу.

Відеозаписом, який був наданий директору ліцею однією з учениць, підтверджується така неправомірна поведінка вчителя ОСОБА_1 .

Наголошує, що при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності були дотримані вимоги законодавства.

Звертає увагу на ту обставину, що раніше батьки учнів неодноразово зверталися до адміністрації ліцею зі скаргами на дії вчителя історії ОСОБА_1 .

Так, наказом директора ліцею від 7 грудня 2020 року №83-г, за результатами проведення службового розслідування, ОСОБА_1 вказано на неприпустимість використання російської мови під час виконання службових обов`язків ( за скаргою матері учениці 5-А класу ОСОБА_9 ).

Наказом директора ліцею від 19 жовтня 2021 року №101-г « Про результати службового розслідування» позивачці вказано на грубе порушення педагогічної етики вчителя, моралі в суспільстві та норм посадової інструкції, що мало місце по відношенню до учениці ОСОБА_10 .

Також при вивченні стану викладання історії та проведенні фронтального моніторингу ( наказ №139 від 22 грудня 2023 року) було виявлено, що ОСОБА_1 використовує російську мову під час освітнього процесу. За результатами фронтального моніторингу їй вказано на неприпустимість порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та винесено зауваження.

Окрім того, позивачка допускала й інші порушення трудової дисципліни: несвоєчасно здавала на погодження календарно-тематичне планування та ігнорувала й продовжує ігнорувати зауваження адміністрації щодо усунення недоліків ( накази №72 від28 вересня 2021 року, №67 від 30 вересня 2022 року, №18 від 2 лютого 2023 року); постійно має зауваження щодо ведення класних журналів ( накази №11 від 16 січня 2021 року, №6 від 16 січня 2022 року, №107 від 10 жовтня 2023 року, №133 від 6 грудня 2023 року, №13 від 19 січня 2024 року).

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилається на аргументи, які не підтверджені жодними доказами, стверджуючи, що не порушує трудову дисципліну, під час навчального процесу користується виключно українською мовою, а конфлікт у 8-А класі був наслідком спланової акції учнів.

Вважає помилковим твердження позивачки про те, що у спірних правовідносинах тягар доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що належним чином та сумлінно виконує покладені на неї трудові обов`язки та використовує виключно українську мову під час навчального процесу.

Звертає увагу на відсутність систематичності порушення нею трудової дисципліни, оскільки постійно сумлінно виконувала посадові обов`язки вчителя.

Вважає, що надані відповідачем докази не стосуються предмета спору й не свідчать про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Наголошує на тому, що відповідно до вимог трудового законодавства у наказі про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язково має бути зазначено, у чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які слугували підставою для застосування відповідного заходу дисциплінарного стягнення. Наказ також обов`язково має містити посилання на норму права, яку, як вважає роботодавець, порушив працівник. Однак, спірний наказ не містить вказаної інформації, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

В судовому засіданні представники Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області підтримали апеляційну скаргу.

Зокрема, представник Ходаківський В.В. пояснив, що формулювання у спірному наказі « неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків» стосувалося того, що позивачка систематично порушує вимоги законодавства щодо ведення класних журналів, несвоєчасно виставляє оцінки учням, не здає поурочні плани. Вказані порушення зафіксовані у наказах, прийнятих за результатами відповідних перевірок.

Систематичне використання позивачкою під час навчального процесу російської мови викликало обурення учнів та їхніх батьків, які зверталися до адміністрації ліцею з вимогою вжитття відповідних заходів реагування. Докази на підтвердження цієї обставини долучені до матеріалів справи, відтак ще однією підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було вживання нею під час навчального процесу російської мови.

Також неодноразово мали місце факти некоректного ставлення позивачки до учнів, приниження їх гідності, її нетактовної поведінки. З даного приводу учні та батьки також неодноразово зверталися до керівництва ліцею. Окрім того, обставини конфлікту, який виник під час уроку історії між ОСОБА_1 та учнями, були зафіксовані на відео, знятому за допомогою камери мобільного телефону.

Адвокат Барановський І.І. зазначив, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося з дотриманням вимог законодавства.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснила, що дійсно 13 березня 2024 року, під час уроку історії у 8-А класі, окрема група учнів заважала їй проводити урок, й вона змушена була наказати їм залишити клас. При цьому, під час конфлікту вона дійсно промовила слово « хамка», однак це жодним чином не стосувалося ОСОБА_2 . Це фактично було риторичне слово, а не приниження конкретної дитини.

Також зазначила, що ніколи не використовувала російську мову під час навчального процесу й матеріали справи не містять доказів того, що вона систематично використовує таку мову.

Представник позивачки - адвокат Дубенчук М.В., не визнав апеляційну скаргу та зазначив, що спірний наказ є абстрактним, неконкретизованим, відтак неможливо встановити, які ж саме трудові обов`язки були порушені ОСОБА_1 . За таких обставин вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду вчителя історії Коростенського міського ліцею №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області.

Наказом директора ліцею Віктора Ходаківського від 28 березня 2024 року за №26-к/тр ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків, передбачених інструкцією №6-ПІ вчителя ( код КП 2320) КМЛ №6, приниження гідності здобувачів освіти (зокрема учениці 8-А класу ОСОБА_2 13 березня 2024 року), систематичне використання російської мови під час освітнього процесу.

Підставою для оголошення догани зазначено заяву ОСОБА_3 , письмове пояснення ОСОБА_1 , довідка про результати службового розслідування.

Так, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_3 - матері учениці 8-А класу ОСОБА_2 , подану 18 березня 2024 року на ім`я директора КМЛ №6 Ходаківського В.В., у якій заявниця вказала, що 13 березня 2024 року, під час уроку історії викладач образила її доньку, допустила некоректне ставлення до дітей, використовувала некоректні слова, спілкувалася російською мовою. Заявницею також вказано про можливість долучення до заяви відео на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_3 просила не ігнорувати її звернення, з`ясувати вказані обставини та вжити відповідних заходів.

Згідно з наказом в.о. директора ліцею Світлани Василенко від 18 березня 2024 року №27 для проведення службового розслідування стосовно перевірки фактів, викладених у вказаній заяві, створено комісію й зобов`язано провести службове розслідування з 19 березня 2024 року по 27 березня 2024 року.

19 березня 2024 року позивачці запропоновано надати письмові пояснення щодо фактів, викладених у заяві матері учениці ОСОБА_2 .

У письмових поясненнях від 27 березня 2024 року позивачка зазначила про те, що 13 березня 2024 року, під час уроку історії у 8-А класі, учні, які сиділи на останніх партах, розмовляли між собою, не мали на партах підручників, зошитів, роздивлялися щось в телефонах, внаслідок чого вона змушена була постійно звертати на них увагу. Коли розмова між учнями стала занадто гучною, вона сказала їм вийти з класу, щоб не заважати іншим. Учениця ОСОБА_6 почала голосно сперечатися, проте після суперечки вийшла з класу, за нею вийшла і ОСОБА_13 . На перерві вказані учениці повернулися до класу, демонструючи неповагу до вчителя.

Також пояснила, що жодним чином не ображала учнів, поводилася з ними чемно, тактовно та коректно.

Щодо використання російської мови, пояснила, що її слова не мали навчального змісту та їх не слід розуміти як спілкування з учнями, адже вони були риторичними висловлюваннями її вражень від ситуації, що склалася.

За результатами службового розслідування щодо перевірки фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 , 28 березня 2024 року комісією КМЛ №6 складено довідку, у якій зазначено про те, що з ученицями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 була проведена бесіда, під час якої діти повідомили, що вчитель історії систематично кричить на них, погрожує, веде уроки російською мовою, нетактовно висловлюється.

Члени комісії також спілкувалися з ОСОБА_3 , яка зазначила, що під час спілкування із ОСОБА_1 у телефонному режимі остання називала її дочку «оно», розмовляла російською мовою, нетактовно висловлювалася щодо ОСОБА_13 . Також зауважила, що ОСОБА_1 жодного разу раніше не повідомляла її про погану поведінку доньки на уроці.

В межах службового розслідування 20 березня 2024 року соціальним педагогом ліцею проведено психологічне дослідження ( анонімне тестування) серед учнів 8-А та 8-Б класів, яке виявило, що 67% учнів 8-А класу та 37 % учнів 8-Б класу не хочуть відвідувати уроки історії, бо мають проблеми із вчителем тому, що вона груба, різка, кричить на них. На запитання: « Чи зустрічали Ви ситуації цькування школярів з боку вчителя?»,- 67 % учнів 8-А класу надали стверджувальну відповідь й назвали прізвище вчителя ОСОБА_1 та вказали, що вона ображає учнів, втручається в особисте життя, скидала речі з парт, порушувала особисті кордони учнів, постійно грубить, кричить за погану поведінку. Також 95 % учнів 8-А класу та 54 % учнів 8-Б класу вказали, що вичтель ОСОБА_1 найчастіше вживає російську мову при викладанні або поясненні матеріалу на заняттях.

У вказаній довідці комісією зазначено, що позивачка раніше неодноразово була попереджена про те, що відповідно до статті 7 Закону « Про освіту» та Закону України « Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова і використання російської мови на уроках та перервах є порушенням українського законодавства, зокрема, наказами від 7 грудня 2020 року №83-г, від 22 грудня 2023 року №139.

Матеріали справи також свідчать, що за наслідками перевірки календарно- тематичного планування у 1 семестрі 2021-2022 н. року встановлено, що позивачка станом на 28 вересня 2020 року не здала на погодження календарно-тематичне планування. У 1 та 2 семестрах 2022-2023 н.р. ОСОБА_1 також у встановлені строки не було здано на затвердження календарно-тематичне планування. Вказані обставини підтверджуються наказами директора ліцею від 28 вересня 2021 року №72, від 30 вересня 2022 року №67, від 2 лютого 2023 року №18.

Судом були досліджені накази директора ліцею про перевірку класних журналів, які свідчать про порушення позивачкою вимог «Інструкції з ведення класних журналів учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом МОН України від 3 червня 2008 року №496, а саме: не дотримується часових норм при виставленні семестрових оцінок, що свідчить про безсистемність роботи вчителя зі шкільною документацією; не записує теми проведених уроків; не вчасно виставляє тематичні оцінки, виставлено тематичні оцінки за семестр учням, які вибули ( накази від 26 жовтня 2021 року, від 6 січня 2022 року, від 10 жовтня 2023 року, від 6 грудня 2023 року, від 9 січня 2024 року).

Зміст наказів директора Коростенського міського ліцею №6 від 1 березня 2021 року №15 та від 22 грудня 2023 року №139 свідчать про те, що при вивченні адміністрацією ліцею стану викладання історії та відповідності рівня досягнень учнів вимогам програми, а також під час фронтального моніторингу стану викладання історії, встановлено, що вчитель ОСОБА_1 допускає використання російської мови при проведенні уроків.

В судовому засіданні також встановлено, що 23 листопада 2020 року до адміністрації Коростенського міського ліцею звернулася мама учениці 5-А класу ОСОБА_16 , зі скаргою, в якій зазначила про те, що вчитель історії ОСОБА_1 , викладає предмет російською мовою, а також цією ж мовою спілкується з дітьми та робить записи у щоденниках. Внаслідок цього її дитина важко сприймає навчальний матеріал. До заяви долучено копію сторінки учнівського щоденника, якому поряд із навчальним предетом " історія" міститься запис : " Домашнее задание не записывает, следовательно- не учит. Урок еле отсиживает, вскакивает со звонком, зевает - рот не закрывается. Работа на уроке - "0".

З даного приводу адміністрацією ліцею видано наказ №80-к від 23 листопада 2020 року про проведення службового розслідування.

29 листопада 2020 року ОСОБА_9 вкотре звернулася до директора ліцею зі скаргою на вчителя ОСОБА_1 , в якій зазначила про недоброзичливе, непрофесійне та нечуйне ставлення останньої до її доньки, а також некоректну поведінку щодо самої заявниці, яка намагалася з`ясувати причину конфліктної ситуації. У заяві вказано про те, що під час навчального процесу та спілкування з нею ОСОБА_1 використовувала російську мову.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила про те, що використовує українську мову як " робочу мову професійної діяльності" та жодним чином не порушує право громадян на здобуття освіти, вказавши : " викладаю свій предмет державною мовою". Також зазначила, що запис у щоденнику зроблений російською мовою після закінчення робочого дня у формі приватного повідомлення матері учениці ОСОБА_17 .

Результати досліджень учнів 5-А класу міського ліцею за анкетуванням "Вчитель очима учнів" містять інформацію про те, що учням ( 45 %) не подобається ставлення до них вчителя ОСОБА_1 , 59 % учнів зазначили про те, що вони не хочуть відвідувати уроки історії, 27 % учнів вказали, що бояться вчителя історії ОСОБА_1 .

У довідці про результати розгляду звернення матері учениці 5-А класу ОСОБА_18 комісією було встановлено, що вчитель історії ОСОБА_1 не завжди є тактовною до учнів 5-А класу, матеріал подає українською мовою, але впродовж уроку використовує російські слова.

Наказом директора ліцею від 7 грудня 2020 року №83-г вчителю історії ОСОБА_1 вказано на неприпустимість використання російської мови під час виконання службових обов`язків та необхідність підвищувати рівень володіння державною мовою, знайти шляхи порозуміння та налагодити конструктивний діалог з учнями та їх батьками, заради створення спокійної атмосфери для навчання та з метою збереження психічного, емоційного та фізичного здоров`я дітей, працювати над підвищенням власного педагогічного потенціалу на засадах толерантності та гуманізму.

23 вересня 2021 року до директора ліцею звернувся батько учениці 6-В класу ОСОБА_19 , зі скаргою на вчителя історії ОСОБА_1 , в якій зазначив, що остання ображає та принижує його доньку, застосовує до неї фізичну силу. Так, 22 вересня 2021 року, під час конфлікту на уроці історії, вона " викинула" дитину з класу у коридор, заборонивши їй заходити у клас до закінчення уроку.

У зв`язку із цим зверненням наказом директора від 24 вересня 2021 року призначено службове розслідування, під час якого серед учнів 6-В класу проведено анкетування " Виявлення проявів булінгу в колективі". За результатами анкетування підтверджено факт застосування вчителем історії фізичної сили до учениці та образ щодо дитини.

Наказом директора ліцею від 19 жовтня 2021 року №101-г ОСОБА_1 вказано на те, що таке відношення до учениці зі сторони вчителя є грубим порушенням педагогічної етики вчителя, моралі в суспільстві, норм посадових інструкцій.

Згідно з приписами частини першої статті 7 Закону України " Про освіту" мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Статтею 53 вказаного Закону, зокрема, передбачено, що здобувачі освіти мають право на повагу людської гідності, захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувачів освіти.

Частиною другою статті 54 цього Закону передбачено, що педагогічні працівники зобов`язані, зокрема, дотримуватися педагогічної етики ; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції України та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України " Про повну загальну середню освіту" визначено, що мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. У класах ( групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.

Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах світи, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про повну загальну середню освіту" виховний процес є невід`ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського ( вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України " Про освіту", та спрямовуватися, зокрема, на формування: поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою; патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов`язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну ілісність України.

Частиною третьою статті 22 Закону України " Про повну загальну середню освіту" визначено, що педагогічні працівники, зокрема, зобов`язані: дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками; забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України " Про освіту"; використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому саме конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких обставин: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що Коростенським міським ліцеєм №6 не доведена правомірність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, оскільки спірний наказ не містить ні правового обґрунтування прийнятого рішення, ні посилання на конкретну подію, яка б мала ознаки дисциплінарного проступку, ні належні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком, оскільки формулювання у спірному наказі « неодноразове неякісне виконання посадових обов`язків, передбачених Інструкцією №6 ПІ вчителя ( код КП 2320) КМЛ №6» дійсно не вказує, у чому саме конкретно полягає порушення трудових обов`язків, коли таке порушення мало місце та які пункти посадової інструкції були порушені ОСОБА_1 .

Представнки КМЛ №6 в судовому засіданні пояснили, що неодноразове неякісне виконання позивачкою посадових обов`язків полягало у тому, що вона систематично не здавала на погодження адміністрації календарно-тематичні планування, порушувала Інструкцію з ведення класних журналів учнів загальноосвітніх шкіл.

З даного приводу слід зазначити, що наявні в матеріалах справи накази директора КМЛ №6 про результати перевірок календарно-тематичного планування та перевірок класних журналів містять інформацію про те, що адміністрацією ліцею були встановлені вказані факти.

Проте, у спірному наказі відсутнє чітке та конкретне формулювання, у чому саме полягає неякісне виконання позивачкою посадових обов`язків, а також не вказано конкретні пункти посадової інструкції, які були нею порушені .

Відтак, відсутні підстави стверджувати про те, що таке узагальнене та нечітке трактування порушення трудової дисципліни є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Водночас, у спірному наказі зазначено про ще дві підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, а саме: приниження гідності учениці 8-А класу ОСОБА_2 13 березня 2024 року, а також систематичне використання російської мови під час освітнього процесу.

Наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_1 , а також довідка за результатами проведення службового розслідування щодо перевірки фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 , підтверджують наявність конфліктної ситуації, яка мала місце на уроці історії у 8-А класі, 13 березня 2024 року, під час якої позивачка поводилася нетактовно й некоректно стосовно учениці ОСОБА_20 . При цьому, підвищений тон спілкування позивачки з ученицею, вживання слова « хамка», а також «оно» стосовно дівчини під час спілкування з її матір`ю, беззаперечно підтверджують факт приниження гідності дитини.

Колегія суддів критично оцінює твердження позивачки про те, що її висловлювання були риторичними й не стосувалися конкретної дитини.

Також доведеним є й факт застосування ОСОБА_1 російської мови під час освітнього процесу, що підтверджується зверненнями батьків, результатами фронтальних моніторингів стану викладання історії, результатами досліджень за допомогою анкетувань учнів, довідками ліцею за результатами звернень батків, наказами за результатами службових розслідувань.

При цьому, здійснення освітнього процесу українською мовою, дотримання педагогічної етики й повага гідності учнів є прямими обов`язками педагогічних працівників, які передбачені вказаними вище нормами права.

Отже, зазначені обставини свідчать про порушення позивачкою вимог частини першої статті 7, частини другої статті 54 Закону України « Про освіту, частини першої статті 5, частини першої статті 15, частини третьої статті 22 Закону України « Про повну загальну середню освіту».

Оскільки позивачка перебуває у трудових правовідносинах із Коростенським міським ліцеєм №6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міськради, відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах й у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасувнню з ухваленям нового судового рішення, - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коростенського міського ліцею № 6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, Коростенського міського ліцею № 6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання недійсним та скасування наказу про оголошення догани.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Коростенського міського ліцею № 6 Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області 1816 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 14 лютого 2025 року.