Постанова

від 27.08.2024 по справі 533/835/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 533/835/23

провадження № 61-6959св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Пікуля В. П., Одринської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд визначити їй додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 .

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - земельну ділянку, площею 4,3197 га, кадастровий номер 5322084800:00:001:0440, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рибалківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Вказувала на те, що за життя її матір склала заповіт від 01 листопада 2012 року, яким заповіла їй вказану земельну ділянку. Ще одним спадкоємцем за законом є її брат (син померлої) - ОСОБА_2 .

У межах шестимісячного строку для прийняття спадщини вона не змогла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а звернулась тільки 07 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку в один місяць, у зв`язку з чим нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії.

Поважність причини пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 обґрунтовувала свої станом здоров`я, зокрема, вона має ряд діагнозів, які впливають на роботу головного мозку та сприйняття часу (дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу, МПМК в басейні правої СМА (від 04 вересня 2020 року) з минущим лівобічним геміапарезом, сенсорними порушеннями; тривожно-фобічний розлад). Після смерті матері хвороби загострилися, вона проходила лікування в медичному центрі сімейного здоров`я ПП «Медіасервіс» з діагноз «Аномалія Арнольда-Киари 1». Вказувала, що значно ускладнилась хода, у зв`язку із чим вона викликала швидку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року, ухваленим у складі судді Оксенюк М.М., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довела поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, зокрема за станом здоров`я.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що 12 червня 2019 року, 26 вересня 2019 року, з 05 вересня 2020 року до 10 вересня 2020 року, 10 грудня 2022 року, 13 грудня 2023 року, 21 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 26 грудня 2022 року, 23 березня 2023 року, 19 липня 2023 року та 22 липня 2023 року позивачка дійсно зверталася за отриманням медичної допомоги до лікарів та лікувальних закладів з приводу лікування та проведення обстежень, але при цьому в жодній медичній документації не зазначено, що позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі, та в період часу для прийняття спадщини після померлого спадкодавця була обмежена звернутися до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, тобто обмежена у здатності своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також обмежена у здатності своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки і виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Крім цього, допитаний в судовому засіданні в якості свідка рідний син позивачки - ОСОБА_4 не підтвердив доводи позивачки щодо її хворобливого стану здоров`я та надав покази, що проживає разом з позивачкою у м. Горішні Плавні. Починаючи з 2021 року мати за станом здоров`я втратила роботу, оскільки мала високий тиск, фобії та головні болі. У травні місці 2023 року мати була присутня на його дні народженні, але у зв`язку раптовим погіршенням її стану здоров`я, скориставшись послугами таксі, поїхала додому. З весни 2023 року до липня 2023 року він проживав разом зі співмешканкою окремо від матері за іншою адресою. В цей час матір проживала разом зі співмешканцем до його мобілізації в ЗСУ.

Щодо незначного пропуску строку для прийняття спадщини суд першої інстанції зазначив, що шестимісячний строк подання позивачкою заяви про бажання прийняття спадщини після смерті спадкодавця сплив 12 червня 2023 року, а позивачка звернулася із заявою до нотаріальної контори лише через 1 місяць 26 днів. Незначний строк пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не є підставою для поновлення строку.

Також суд першої інстанції не вбачав недобросовісної поведінки нотаріуса в частині неповідомлення ОСОБА_1 як спадкоємиці за заповітом про відкриття спадщини, оскільки заповіт не був секретним і матеріали спадкової справи на час її відкриття не містили даних щодо місце проживання або роботи позивачки.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2024 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що загострення хронічних хвороб («тривожно-фобічний розлад», який потребував значного часу лікування) у позивачки, які мали місце в період строку на прийняття спадщини, та незначний строк (до двох місяців) пропуску нею такого строку є поважними причинами та підставою для встановлення їй судом додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази: про перебування позивачки на обліку в психоневрологічному диспансері; про перебування на стаціонарному лікуванні у період з 12 грудня 2022 року до 12 червня 2023 року; про перебування позивачки в стані, що потребує стороннього догляду (форма 8-ЛКК); про тяжкість захворювань позивачки та потребу у тривалому лікуванні. Із наданої позивачкою медичної документації вбачається, що вона відмовлялася від госпіталізації та лікувалася амбулаторно вдома.

Також суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що мав місце факт загострення захворювань позивачки, а також про наявність у неї захворювання, яке потребує тривалого лікування, оскільки матеріали справи не містять таких доказів.

Підставами касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 (провадження № 61-13720св20), від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина.

За життя, а саме 01 листопада 2012 року, ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та зареєстрований в реєстрі за № 140, відповідно до якого заповіла земельний пай розміром 4,5 га, який знаходиться на території Рибалківської сільської ради, ОСОБА_1

07 червня 2023 року за заявою ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинським О. Ю. заведена спадкова справа № 35/2023 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини 07 серпня 2023 року.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О. Ю. від 07 серпня 2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, а також не подала оригінали документів про належність спадкодавцю земельного паю площею 4,5 га.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада2015 року у справі № 6-1486цс15 і підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 318/1037/15-ц (провадження № 61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 662/1724/18 (провадження № 61-9300св19), від 24 січня 2020 року у справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, яка переглядається, апеляційним судами встановлено, що позивачка мала і має ряд хронічних хвороб психоневрологічного характеру, які у спірний період загострилися, що підтверджується медичною документацією, зокрема, загострення хвороби мало місце як до смерті матері: 10 грудня 2022 року, 13 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року, так і після смерті матері: ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 березня 2023 року, та після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини: 19 липня 2023 року та 22 липня 2023 року (а. с. 18, 20, 76, т. 1)

Консультативним висновком психоневролога від 23 березня 2023 року у позивачки встановлено діагноз «тривожно-фобічний розлад» та призначено лікування терміном на 2-3 тижні (а. с. 18, т.1).

Колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив доводи та надані сторонами докази, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

При цьому суд апеляційної інстанції правильно врахував, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини на незначний термін(1 місяць та 23 дня).

Безпідставним є посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які були викладені у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 (провадження № 61-13720св20), від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21), оскільки висновки суду касаційної інстанції у зазначених справах ґрунтувалися, виходячи з конкретних обставин кожної окремої справи та доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Спірні правовідносини у порівнюваній ситуації, враховуючи їхні риси насамперед за змістом, а також суб`єктний і об`єктний критерії, не є подібними.

Отже, відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду, оскільки суд виходив з конкретних обставин справи.

Інші доводи касаційної скарги, зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом який обґрунтовано їх спростував.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, Верховний Суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник