Справа № 752/777/23
Провадження № 2/752/973/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Медіа» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-
в с т а н о в и в:
у січні 2023 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить:
- визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , викладену в статті «Україна запровадила санкції проти олігархів та компаній з РФ. У списку - ОСОБА_8, ОСОБА_12 та сотні інших», режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1/, інформацію: « ОСОБА_1 . Колишній гендиректор пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА, який в Україні разом із екс-президентом ФК «ЦСКА» ОСОБА_6 та заступником голови Держдуми РФ ОСОБА_7 контролює групу VS Energy.»;
- зобов`язати ОСОБА_3 та/або ТОВ «УП Медіа» з наступного дня після набуття рішенням законної сили, видалити інформацію, викладену в статті «Україна запровадила санкції проти олігархів та компаній з РФ. У списку - ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та сотні інших», режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1/: « ОСОБА_1 . Колишній гендиректор пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА, який в Україні разом із екс-президентом ФК «ЦСКА» ОСОБА_6 та заступником голови Держдуми РФ ОСОБА_7 контролює групу VS Energy.».
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 20.10.2022 року на сторінці спецпроекту «Економічна правда» проекту «Української правди» опубліковано статтю за авторства редактора новин «Економічної правди» ОСОБА_9 під назвою «Україна запровадила санкції проти олігархів та компаній з РФ. У списку - ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та сотні інших», режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1/» з таким змістом: «Президент ОСОБА_10 своїм указом ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 19 жовтня щодо запровадження санкцій на 1374 компанії та 256 російських бізнесмени. Про це йдеться в указі президента №726/2022… Так, серед фізичних осіб у санкційному списку опинилися 256 російських бізнесмени, зокрема - ОСОБА_8 та інші власники Альфа-банку, найбагатша людина Росії ОСОБА_12 та інші особи. Чимало з них мають активи також і в Україні. Серед найбільш відомих підсанкційних осіб є:... … ОСОБА_1 . Колишній гендиректор пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА, який в Україні разом із екс-президентом ФК «ЦСКА» ОСОБА_6 та заступником голови Держдуми РФ ОСОБА_7 контролює групу VS Energy.».
Позивач вважає, що зазначена інформація, що поширена про позивача не відповідає дійсності та є такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, при цьому, доведена відповідачами до відома невизначному колу осіб, оскільки стала доступною для ознайомлення та поширення будь-якому користувачу мережі Інтернет.
Також ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) зауважує, що він не є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) групи VS Energy, відтак вказана інформація не відповідає дійсності.
Позивач, посилаючись на те, що поширена відповідачами інформація, місить фактичні твердження, які характеризують його з негативної сторони, створює в читачів хибні враження про те, що він працював у військово-промисловому комплексі рф, та створює незручності в спілкуванні з оточуючими, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 27.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 84).
17.05.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому адвокат Демідова О.І. просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відносно позивача застосовано персональні санкції відповідно до рішення РНБО; інформацію про позивача як колишнього гендиректора корпорації ВСМПО-АВИСМА, пов`язаної з «Ростєхом» видалено із статті; неформальні зв`язки та неформальний контроль позивачем вказаної корпорації підтверджується багатьма джерелами; позивачем не надано доказів того, що поширена відносно нього та оспорювана інформація впливає на його немайнові права (т. 1, а.с. 91-100).
22.05.2023 року до суду від представника відповідача ТОВ «УП Медіа» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому адвокат Демідова О.І. просить у задоволенні позову відмовити, вказуючи, що серед осіб щодо яких Указом Президента України № 727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», є й позивач (№ 246 в списку)»; щодо посади позивача як колишнього гендиректора корпорації ВСМПО-АВИСМА, пов`язаної з «Ростєхом», то редактором допущено помилку та ці відомості не стосуються останнього, однак ця інформація уже видалена зі статті; в інформації щодо пов`язаності позивача з групою VS Energy не стверджується, що він є кінцевим бенефіціарним власником (т. 1, а.с. 102-110).
03.07.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача ТОВ «УП Медіа» на вказаний позов, в якому адвокат Герасименко М.В. зазначає, що про фактичність тверджень відповідачів та негативний характер поширеної інформації, свідчить і висновок лінгвістичної експертизи № 57/23 від 02.03.2023 року, складений за його замовленням (т. 2, а.с. 1-7).
Ухвалою від 23.01.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 2, а.с. 144).
В судове засідання позивач і його представник не з`явилися, про день, час і місце розгляду повідомлені в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причин неявки суду не повідомили.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду повідомлені в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Кожен зокрема, направив суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності та в задоволенні позову відмовити.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20.10.2022 року на сторінці спецпроекту «Економічна правда» проекту «Української правди» опубліковано статтю під назвою «Україна запровадила санкції проти олігархів та компаній з РФ. У списку - ОСОБА_8, ОСОБА_12 та сотні інших» (послання: ІНФОРМАЦІЯ_1/», наступного змісту: «Президент ОСОБА_10 своїм указом ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 19 жовтня щодо запровадження санкцій на 1374 компанії та 256 російських бізнесмени. Про це йдеться в указі президента №726/2022… Так, серед фізичних осіб у санкційному списку опинилися 256 російських бізнесмени, зокрема - ОСОБА_8 та інші власники Альфа-банку, найбагатша людина Росії ОСОБА_12 та інші особи. Чимало з них мають активи також і в Україні. Серед найбільш відомих підсанкційних осіб є:... … ОСОБА_1 . Колишній гендиректор пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА, який в Україні разом із екс-президентом ФК «ЦСКА» ОСОБА_6 та заступником голови Держдуми РФ ОСОБА_7 контролює групу VS Energy.» (т. 1, а.с. 18-21).
Зазначена інформація поширена серед невизначеного кола осіб, при цьому, реєстрантом доменного імені та сайту (хостингу) «epravda.com.ua» є відповідач ТОВ «УП Медіа» (т. 2, а.с. 133), а автором статті вказана ОСОБА_13 (відповідач ОСОБА_3 ).
Як вбачається із матеріалів справи у публікаціях поширених відповідачами, містяться висловлювання про те, що « ОСОБА_1 . Колишній гендиректор пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА, який в Україні разом із екс-президентом ФК «ЦСКА» ОСОБА_6 та заступником голови Держдуми РФ ОСОБА_7 контролює групу VS Energy.».
Поширена відповідачами інформація щодо застосування персональних санкцій до позивача, не є предметом вказаного спору, відтак, судом ці обставини не перевіряються.
Статтями 3, 28 Конституції України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно з положеннями статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, згідно з приписами статті 34 Конституції України.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 27.02.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.
Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Згідно з положень ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
За змістом ч. 1 ст. 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.
Верховний Суд України у п. 18 постанови Пленуму від 27.02.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Як вбачається з п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.
Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950 року, ратифікована 17.07.1997).
Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.
Враховуючи положення статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі своєї практики застосування Конвенції, Європейський суд з прав людини, встановив, що норма статті обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
Зокрема, суд дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів. Тому, Європейський суд вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації.
Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens v. Austria).
У справі Jerusalem v. Austria суд встановив, що ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
Натомість озвучена відповідачем інформація щодо контролю позивачем групу VS Energy, в рамках поширеної інформації, сама по собі не порушує особистих немайнових прав позивача, оскільки відповідач ОСОБА_3 висловила думку щодо ситуації, яка склалась із позивачем, не містить конкретних даних щодо оцінки дій позивача та такими, що порочать честь і гідність ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
На думку суду, позивачем не доведено, що викладена у статті інформація, щодо контролю позивачем групи VS Energy порушує особисті немайнові права позивача або завдала шкоди його особистим немайновим благам або перешкоджає займатись будь-якою діяльністю, а оціночні судження спростуванню не підлягають.
Що ж стосується зазначення відповідачами про позивача як гендиректора пов`язаної з «Ростєхом» корпорації ВСМПО-АВИСМА то, як вбачається із змісту статті (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1/), то на даний момент така інформація видалена.
В даному випадку, суд окремо звертає увагу і на ту обставину, що наданий представником позивача висновок лінгвістичної експертизи № 57/23 від 02.03.2023 року, яким визнано, що оскаржувана інформація є неправдивою, негативною інформацією, зазначеною у формі фактичних тверджень та такою, що наносить шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача, не приймається судом до уваги, з огляду на таке.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
При цьому, судом критично оцінюється вказаний висновок, що оскаржувана інформація є фактичними твердженнями, оскільки зазначений висновок експерта не враховує правові позиції (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), які висловленні в рішенні Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_3 , висловлені оціночні судження щодо дій позивача саме як публічної особи (відомого бізнесмена), про діяльність якого неодноразово йшлося у засобах масової інформації, зокрема, статті: «Суд арештував 7 готелів групи VS Energy ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_1» на вебсайті KyivPost (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4); «СБУ прийшла з обшуками до енергокомпанії російських олігархів» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3); «Велика історія. Як російський бізнес в Україні стає європейським і уникає санкцій - кейс VS Energy» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2), та інших.
До того ж, цей вислів та фраза містить суб`єктивну думку щодо дій (контролю) позивача групи VS Energy.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що інформація, спростувати яку просить позивач, не підлягає визнанню недостовірною, оскільки така інформація стосується останнього, як публічної особи та його діяльності, інформація, яка міститься в оспорюваній публікації є оцінкою дій та дає можливість проаналізувати і сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, поширена відповідачами інформація не посягає на честь, гідність та ділову репутацію позивача.
З інформації зазначеної відповідачем, яку позивач вважає недостовірною інформацією відносно нього, є нічим іншим, як оціночними судженнями, а відтак, згідно із статтею 30 Закону України «Про інформацію», такі судження не підлягають спростуванню, і за їх висловлювання ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.
Отже, враховуючи викладену позицію Європейського суду з прав людини стосовно застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, що ратифікована Україною, вищенаведені фрази, які позивач просить спростувати, становлять основу права на свободу вираження поглядів та захищені на рівні національного законодавства та Конституції України, навіть у тих випадках, коли зміст висловлювань суб`єктивно здатний викликати негативну реакцію публічної особи, стосовно якої вони поширені.
Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, суд, вважає, що відсутні підстави вважати інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України в разі відмови в задоволенні позову, сплачена сума судових витрат, у тому числі, судовий збір, не відшкодовується позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 261, 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Медіа» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 30.08.2024 |
Номер документу | 121247879 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні