Ухвала

від 28.08.2024 по справі 755/2395/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2395/23

Провадження №: 2/755/311/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилової О.В., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи №204 з поглибленим вивченням фізичної культури), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи №204 з поглибленим вивченням фізичної культури), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

27 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Гаврилової О.В. , обґрунтовану тим, що головуючою у справі №755/2395/23 суддею Гавриловою О.В. було розглянуто справу №755/19709/23 за позовом ОСОБА_1 до НВК «Домінанта» про визнання незаконним та скасування наказу від 24 жовтня 2023 року № 697-к «Про скасування наказу», яким було скасовано наказ №591-к від 30 грудня 2022 року. За доводами позивача, обставини щодо незаконності скасування наказу №591-к від 30 грудня 2022 року та неправомірна виплата заробітної плати за жовтень 2023 року є тими ж самими, що були ним зазначені у справі №755/2395/23, а при розгляді справи №755/19709/23 суддя Гаврилова О.В. відмовила в задоволенні позову, мотивуючи, зокрема тим, що НВК «Домінанта» самостійно усунув порушене право позивача, отже судді Гавриловій О.В. вже відомі обставини спору щодо наказу №591-к від 30 грудня 2022 року і вона вже має сформовану думку стосовно цих правовідносин. На переконання позивача, викладене вище викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості, безсторонності та об`єктивності судді Гаврилової О.В. під час розгляду справи №755/2395/23, а рішення, яке суддя Гаврилова О.В. ухвалить у справі №755/2395/23 для позивача є майже заздалегідь зрозумілим.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ландишева С.М. у судовому засіданні підтримали заяву про відвід судді з викладених у ній підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Журавель В.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід, з підстав необґрунтованості останньої.

Інші учасники справи в судове засідання не з?явились.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, вислухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-3, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно положень ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Гаврилової О.В. у розгляді даної справи, заявником не наведено.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Викладена в заяві про відвід незгода позивача з ухваленим суддею рішенням в іншій справі та наведена з цього приводу порівняльна оцінка обставин справи №755/2395/23 та справи №755/19709/23 не є підставою для відводу судді, що прямо визначено ч. 4 ст.36 ЦПК України.

Що ж стосується сумнівів позивача в неупередженості та об`єктивності головуючого у справі, слід зазначити, що за вимогами ч.3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Наведені в заяві про відвід доводи з приводу того, що внаслідок розгляду суддею Гавриловою О.В. справи №755/19709/23, суддя має сформовану думку щодо наявних між сторонами правовідносин, як і викладені з цього приводу міркування позивача, не є підставою для відводу судді, за відсутності фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді, адже при розгляді справи №755/2395/23 головуючим суддею будуть вислуховуватись пояснення сторін, досліджуватись наявні в матеріалах справи докази, яким буде надаватись оцінка у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи.

За вказаних обставин, перевіривши наведені позивачем ОСОБА_1 підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 353, 354 ЦПК України,

суд -

п о с т а н о в и в:

Визнати заяву позивача ОСОБА_1 - необґрунтованою.

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилової О.В., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи №204 з поглибленим вивченням фізичної культури), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 28 серпня 2024 року.

Суддя: