Постанова

від 12.06.2024 по справі 755/2395/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 755/2395/23

провадження № 61-2801св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Гудими Д. А., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Навчально-виховний комплекс «Домінанта» (дошкільний навчальний заклад - спеціалізована школа І ступеня - суспільно-гуманітарна гімназія - спеціалізована школа № 204 з поглибленим вивченням фізичної культури), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи № 204 з поглибленим вивченням фізичної культури) та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Журавель Валентина Іванівна, на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Рейнарт І. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи № 204 з поглибленим вивченням фізичної культури) (далі - НВК «Домінанта»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до наказу № 449-К від 16 вересня 2022 року він був зарахований до штату НВК «Домінанта» на посаду вчителя фізики з навчальним навантаженням 23 години на тиждень. У жовтні 2022 року навчальне навантаження було зменшено до 20 годин, що підтверджується довідкою про роботу № 01-13/22 від 30 січня 2023 року. Через два місяці від початку роботи (з 29 листопада 2022 року) його заробітна плата зменшилась у порівнянні із заробітною платою, отриманою у вересні та у жовтні. Про зменшення рівня заробітної плати директор школи ОСОБА_2 його не попереджала. Для з`ясування причини зменшення розміру його заробітної плати він звернувся за роз`ясненнями до бухгалтерії. З отриманої відповіді дізнався, що йому не була нарахована премія, як за попередні два місяці роботи (вересень та жовтень 2022 року). Він продовжував працювати чесно та сумлінно, не мав зауважень і не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважав, що, позбавляючи його преміювання, керівництво навчального закладу почало здійснювати відносно нього економічний тиск, що у подальшому продовжилося, оскільки у листопаді та у грудні йому не було нараховано премію, а в січні 2023 року він залишився без заробітної плати. Крім цього, при прийомі на роботу відповідачем йому не було надано внутрішні нормативно-правові документи, такі як: Статут школи, колективний трудовий договір з додатками, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадову інструкцію. На його прохання щодо видачі вказаних внутрішніх документів відповідачем було видано лише посадову інструкцію, що є порушенням пункту 5 статті 29 КЗпП України. З 29 листопада 2022 року ставлення директора НВК «Домінанта» ОСОБА_2 до нього змінилось на зневажливе, що призвело до порушення його права на гідне ставлення з боку роботодавця, а з 19 грудня 2022 року зневажливе ставлення до нього почалося і з боку групи осіб у складі заступників директора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У подальшому зі сторони відповідачів почали вчинятися протиправні умисні дії, спрямовані на приниження його честі га гідності, а також створюватись ворожа атмосфера, у тому числі й така, що змушує сумніватись інших у його професійній придатності. Тобто, почався мобінг з метою позбавлення його роботи. З вказаних підстав 20 грудня 2022 року він звернувся з доповідною запискою до Міністра освіти і науки України ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), директора Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Фіданян О. Г. (education@kyivcity.gov.ua) та начальника Управління освіти Дніпровського району м. Києва ОСОБА_7 (dniprosvita@kmda.gov.ua). Після таких звернень економічний та психологічний тиск на нього посилився у рази. Позивач зазначав, що заступники директора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 16 грудня по 23 грудня 2022 року склали відносно нього ще 7 актів з ніби вчиненими ним правопорушеннями. Поступово його стали виокремлювати з колективу вчителів. Підтверджується це тим, що лише йому не було надано оплачуваної відпустки у рахунок щорічної, внаслідок чого він був змушений взяти відпустку без збереження заробітної плати. Окрім того, виокремлення його з колективу вчителів підтверджує і наданий йому для ознайомлення 23 грудня 2022 року заступником директора ОСОБА_3 «графік чергувань» по НВК «Домінанта», у якому було лише його прізвище. 27 грудня 2022 року він звернувся до директора ОСОБА_2 з метою повідомлення свого рішення про звільнення і подання відповідної заяви, однак остання у категоричній формі попросила покинути його кабінет, не прийнявши заяву. У зв`язку із цим, він був змушений направити заяву про звільнення засобами поштового зв`язку. 12 січня 2023 року він отримав лист від НВК «Домінанта» № 01-13/317 від 30 грудня 2022 року з повідомленням про те, що його заява про звільнення залишена без розгляду.

19 січня 2023 року директор НВК «Домінанта» ОСОБА_2 надала йому на ознайомлення наказ № 591-К від 30 грудня 2022 року про призупинення із ним дії строкового договору з 02 січня 2023 року на час дії воєнного стану. Позивач вважає, що указаний наказ був винесений як наслідок мобінгу зі сторони відповідачів, цей наказ прийнято незаконно, з порушенням законодавства про працю та без наявності правових підстав для призупинення дії трудового договору із позивачем на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд:

- визнати факт мобінгу, вчиненого щодо нього групою осіб, а саме: директором НВК «Домінанта» ОСОБА_2 , заступником директора ОСОБА_3 , заступником директора ОСОБА_4 , заступником директора ОСОБА_5 під час його трудової діяльності вчителем фізики НВК «Домінанта»;

- скасувати наказ № 591-К від 30 грудня 2022 року, виданий директором НВК «Домінанта» ОСОБА_2 , як незаконний;

- поновити дію строкового трудового договору з наданням йому можливості виконувати обов`язки вчителя фізики НВК «Домінанта» з попереднім навчальним навантаженням 20 годин на тиждень, яке існувало до правопорушення;

- стягнути з НВК «Домінанта» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 НВК «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, скасування наказу, поновлення дії строку трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справа була призначена до розгляду.

27 жовтня 2023 року від представника НВК «Домінанта» надійшло клопотання про закриття провадження у справі у частині вимог про скасування наказу № 591-К від 30 грудня 2022 року про призупинення на час дії воєнного стану дії трудового договору з вчителем фізики ОСОБА_1 з 02 січня 2023 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Клопотання мотивовано тим, що наказом № 697-к від 24 жовтня 2023 року «Про скасування наказу» було скасовано наказ НВК «Домінанта» від 30 грудня 2022 року № 591-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », наказано бухгалтерії закладу освіти здійснити виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 02 січня 2023 року по 19 квітня 2023 року, у зв`язку з неоднаковим тлумаченням норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та на підставі роз`яснення Міністерства економіки України від 03 жовтня 2023 року № 4706-05/53171-09.

27 жовтня 2023 року бухгалтерією закладу освіти було здійснено виплату заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 37 627,31 грн, що підтверджується відомістю розподілу виплат від 26 жовтня 2023 року.

У зв`язку з викладеним, представник НВК «Домінанта» вважає що наразі відсутній предмет спору у частині скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки спірний наказ скасовано, а заробітну плату за час призупинення дії трудового договору сплачено ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладені обставини, заявник просив суд закрити провадження у справі у частині скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 01 листопада 2023 року постановив: клопотання НВК «Домінанта» про закриття провадження в частині позовних вимог про скасування наказу та стягнення середнього заробітку задовольнити частково; провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до НВК «Домінанта» про скасування наказу закрити; в подальшому розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до НВК «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наказом НВК «Домінанта» від 24 жовтня 2023 року № 697-к скасовано наказ НВК «Домінанта» від 30 грудня 2022 року № 591-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », а бухгалтерії закладу освіти наказано здійснити виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 02 січня 2023 року по 19 квітня 2023 року. Отже, відповідачем у добровільному порядку виконано вимоги позивача в частині позовних вимог про скасування наказу, тому відсутній предмет спору в цій частині, у зв`язку із чим, на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, провадження у справі в частині вимог про скасування наказу підлягає закриттю.

Разом із цим, суд зазначив, що позивачем, серед іншого, заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без зазначення конкретної суми яка підлягає стягненню, а відповідачем, в свою чергу, виплачено заборгованість із заробітної плати за період призупинення дії трудового договору. Однак, з огляду на заперечення позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, виплачена позивачу сума підлягає перевірці, у зв`язку із чим відсутні підстави для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог скасовано.

Цивільну справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до наказу НВК «Домінанта» від 24 жовтня 2023 року № 697-к було скасовано наказ НВК «Домінанта» від 30 грудня 2022 року № 591-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », а з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду у лютому 2023 року. Тобто, на час звернення до суду з позовом між сторонами існував спір, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, прийнявши правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19) та у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).

Водночас апеляційний суд також звернув увагу на те, що при зверненні до суду із цим позовом ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ № 591-к від 30 грудня 2022 року як незаконний, однак оскаржуваний наказ НВК «Домінанта» № 591-К від 30 грудня 2022 року відповідачем було скасовано не з підстав його незаконності, а у зв`язку з неоднаковим тлумаченням норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та на підставі роз`яснення Міністерства економіки України від 03 жовтня 2023 року № 4706-05/53171-09.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27 лютого 2024 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником - адвокатом Журавель В. І., на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року.

28 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» від НВК «Домінанта» надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року.

В касаційних скаргах заявники просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року та залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року.

Касаційні скарги мотивовані тим, що оскаржена постанова ухвалена апеляційним судомз порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення, та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

01 квітня 2024 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив, у якому позивач просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

10 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає не у повній мірі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив, зокрема, з того, що наказ НВК «Домінанта» від 30 грудня 2022 року № 591-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » був скасований наказом НВК «Домінанта» від 24 жовтня 2023 року № 697-к, а з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду у лютому 2023 року, що свідчить про те, що на час пред`явлення позову між сторонами існував спір, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, прийнявши до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19) та у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи

з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного,

а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову,

а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін,

чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

До таких правових висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

У вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду конкретизувала правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20) від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), зазначивши, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе лише у разі відсутності предмету спору на час пред`явлення позову.

Разом із цим, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки апеляційного суду про те, що спір між сторонами щодо законності прийнятого наказу НВК «Домінант» від 30 грудня 2022 року № 591-к не вирішений та триває, оскільки зазначений наказ було скасовано наказом НВК «Домінанта» № 697-к від 24 жовтня 2023 року у зв`язку з неоднаковим тлумаченням норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та на підставі роз`яснення Міністерства економіки України від 03 жовтня 2023 року № 4706-05/53171-09. Водночас зі змісту позовних вимог вбачається, що позов у цій частині вимог ОСОБА_1 пред`явлено з тих підстав, що указаний наказ, на його думку, єнезаконним та таким, що був винесений як наслідок мобінгу зі сторони відповідачів, цей наказ прийнято з порушенням законодавства про працю та без наявності правових підстав для призупинення дії трудового договору з ним на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Зазначене виключає можливість закриття провадження у справі в частині вимог про скасування наказу № 591-К від 30 грудня 2022 року на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України (якщо відсутній предмет спору).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що постановлена судом першої інстанції ухвала про закриття провадження у справі у відповідній частині позовних вимог є передчасною та не відповідає вимогами щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а право позивача на доступ до правосуддя, закріплене у статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду, проте частково помилився щодо мотивів ухваленого у справі судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції змінити, виклавши мотиви скасування ухвали суду першої інстанції у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Навчально-виховного комплексу «Домінанта» (дошкільного навчального закладу - спеціалізованої школи І ступеня - суспільно-гуманітарної гімназії - спеціалізованої школи № 204 з поглибленим вивченням фізичної культури) та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Журавель Валентина Іванівна, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року змінити, виклавши мотиви скасування ухвали суду першої інстанції у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Д. А. Гудима

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов