Рішення

від 28.08.2024 по справі 440/17699/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17699/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "ПГЗК") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про сплату боргу від 11.08.2023 №Ю-36335000701;

- визнати протиправним та скасувати частково рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 №36435000701 в частині нарахування штрафу в сумі 16207,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 11.10.2021 по 27.01.2022 контролюючим органом проводилась планова виїзна перевірка ПАТ "ПГЗК" з питань дотримання податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, за результатами якої 03.02.2022 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України складено акт документальної планової виїзної перевірки №35/35-00-07/00191282. У подальшому разом із листом про розгляд заперечень ПАТ "ПГЗК" отримало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-36335000701 від 11.08.2023, рішення №36435000701 від 11.08.2023. Позивач вважає, що вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI не порушувало та оскаржувані рішення є незаконними та винесеними без належних на те підстав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.01.2024 до суду надійшов відзив Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та наполягає на необхідності нарахування єдиного внеску стосовно фізичних осіб - іноземців за укладеними цивільно-правовими договорами.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами фіскального органу та наполягає на задоволенні позовних вимог, вважаючи, що нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не повинен, оскільки товариство по відношенню до контрагентів не є платником єдиного внеску, фізичні особи - іноземці відповідно до законів України не є застрахованими особами. При нарахуванні єдиного внеску позивач керувався індивідуальною податковою консультацією №2046/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 08.05.2018.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ "ПГЗК" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу (код ЄДРПОУ 00191282) та перебуває на обліку платників податків у Північному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на 2021 рік, на підставі наказу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.09.2021 №89-П, проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "ПГЗК" з питань дотримання вимог податкового законодавства на період з 01.04.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану", за результатами якої 03.02.2022 складено акт №35/35-00-07/00191282 (далі акт перевірки) /а.с. 9-26/.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: ненарахування єдиного внеску у лютому 2018 року, серпні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року на загальну суму 32415,73 грн.

На підстави акта перевірки 11.08.2023 Північно-східним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняті наступні рішення:

1) вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-36335000701 в розмірі 32415,73 грн /а.с.27/;

2) рішення №36435000701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не врахованого єдиного внеску, а саме: штрафні санкції у розмірі 24891,82 грн /а.с.29/.

ПАТ "ПГЗК" подано до ДПС України скаргу від 25.08.2023 №4641/3417 на зазначені вище вимогу та рішення /а.с.31-33/, проте, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №32040/6/99-00-06-02-01-06 від 26.10.2023 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 №Ю-36335000701 та рішення від 11.08.2023 №3643500701 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно з актом перевірки у листопаді 2020 року підприємством проведено самостійне донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску за вересень 2020 року у сумі 17367,90 грн та за жовтень 2020 року у сумі 17367,90 грн (у зв`язку зі збільшенням з 01.09.2020 максимальної величини доходу, на який нараховується єдиний внесок), що відображено в стр. 4 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2020 року.

Також перевіркою встановлено, що підприємством проводилося нарахування та виплата доходів (винагороди) фізичним особам - нерезидентам України за надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме:

- у лютому 2018 року виплачена винагорода індивідуальному підприємцю ОСОБА_1 (м.Санкт-Петербург, Росія) згідно з договором № У-129/2018 від 01.02.2018 за надання інформаційно-консультаційних послуг. Сума винагороди складала 8900,00 російських рублів (еквівалент 4068,19 грн);

- у лютому 2020 року виплачена винагорода індивідуальному підприємцю ОСОБА_1 (м. Санкт-Петербург, Росія) згідно з договором № У-173/2019 від 19.12.2019 за надання інформаційно-консультаційних послуг. Сума винагороди складала 26100,00 російських рублів (еквівалент 9836,05 грн);

- у серпні 2019 року виплачена винагорода індивідуальному підприємцю ОСОБА_2 (м. Москва, Росія) згідно з договором № 2019-03-01 від 12.04.2019 за надання консультаційно-інформаційних послуг. Сума винагороди складала 588236,00 російських рублів (еквівалент 233600,28 грн);

- у січні 2020 року виплачена винагорода індивідуальному підприємцю ОСОБА_2 (м. Москва, Росія) згідно з договором №1.2596 від 16.12.2019 за надання консультаційно-інформаційних послуг. Сума винагороди складала 729934,00 російських рублів (еквівалент 288177,94 грн).

За доводами контролюючого органу, сума єдиного внеску, яка підлягала нарахуванню та сплаті з винагороди нерезидентів: ОСОБА_1 - 3058,93 грн, ОСОБА_2 - 29356,80 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ, а саме: ненарахування єдиного внеску у лютому 2018 року, серпні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року на загальну суму 32415,73 грн.

З розрахунку штрафних санкцій за результатами перевірки вбачається, що розмір штрафної санкції - максимальний розмір штрафних санкцій відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пункту 3 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739 (надалі - Інструкція), зокрема: 16207,87 грн.

Так, згідно з матеріалами справи, ПАТ "ПГЗК" з метою отримання консультаційно-інформаційних послуг укладено договори з індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 (м. Санкт-Петербург, Росія) і з індивідуальним підприємцем ОСОБА_2 (м. Москва, Росія) та здійснено виплати за надання таких послуг. Указані особи не є резидентами України, зареєстровані як індивідуальні підприємці на території іншої держави, що підтверджуються витягами з єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців:

- №ИЭ9965-22-31344310 від 16.02.2022 стосовно ОСОБА_2 , що підтверджує здійснення підприємницької діяльності з 22.02.2011 /а.с.86-88/;

- №ИЭ9965-22-31346052 від 16.02.2022 стосовно ОСОБА_1 , що підтверджує здійснення підприємницької діяльності з 30.09.2008 /а.с. 89-93/.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пунктів 2, 3, 6 частини першої статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 7 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту): а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання; б) у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності.

Перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України за видами.

Громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням в Україні за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням визначені статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону №2464).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №2464).

Отже, у разі якщо підприємство виплачує іноземному громадянин, який не проживає в Україні винагороду (кошти) на підставі цивільно-правової угоди, то сума такої винагороди не є базою нарахування єдиного внеску, оскільки такий іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство не є його роботодавцем-страхувальником.

Таким чином, доводи контролюючого органу не сформовані на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та відповідно до матеріалів перевірки, у зв`язку з чим є безпідставними.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу VII Інструкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

З урахуванням вищенаведеного, вимога Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про сплату боргу №Ю-36335000701 від 11.08.2023 у сумі 32415,73 грн (ненарахування єдиного внеску у лютому 2018 року, серпні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року на загальну суму 32415,73 грн) є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено протиправність винесеної вимоги про сплату боргу №Ю-3633500701 щодо донарахування несплаченої суми єдиного внеску у лютому 2018 року, серпні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року на загальну суму 32415,73 грн, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №36435000701 від 11.08.2023 в частині нарахування штрафу в сумі 16207,87 грн (штрафні санкції за лютий 2018 року, серпень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позову Приватного акціонерного товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ЄДРПОУ 00191282) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про сплату боргу №Ю-36335000701 від 11.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №36435000701 від 11.08.2023 в частині нарахування штрафу в сумі 16207,87 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 44131658) на користь Приватного акціонерного товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ЄДРПОУ 00191282) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С. Канигіна