РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 серпня 2024 року м. Рівне№460/5527/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА"
доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (далі по тексту позивач, ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА") до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 від 27.11.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023.
На обґрунтування позову зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу декларацію разом з усіма належними документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Між ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (Покупець) та Shandong Qianyuan international Trade Co., Ltd. (Китай) (Продавець) було укладено Контракт №20/07 від 20.07.2023 (далі Контракт).
Умови Контракту:
Пункт 1.1: Продавець зобов`язується протягом терміну дії цього Контракту передати у власність Покупця плитку керамічну та інші товари відповідно до Специфікацій до Контракту;
Пункт 1.2: Даний Контракт і всі додатки (Специфікації, додаткові угоди та інше) до нього повинні бути завірені Сторонами;
Пункт 2.1 Поставка Товару здійснюється партіями. Найменування, кількість Товару, терміни поставки окремих партій Товару, вартість одиниці Товару, а також інші умови, які Сторони вважатимуть суттєвими, відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту;
Пункт 2.3: Кількість Товару та його ціна за одиницю і по позиціях, а також загальна вартість партії Товару, поставки якого будуть здійснюватися відповідно до даного Контракту, вказується в накладних на відвантаження і Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Контракту;
Пункт 3.1: Умови поставки Товару визначаються відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2020 року: CIF Гданськ, Польща. Доставка товару на територію України буде здійснюватися власним транспортом, або перевізником, який надасть послугу доставки;
Пункт 3.2: Кожна партія Товару супроводжується наступними документами: Накладна на відвантаження, Рахунок-фактура на поставлену партію Товару, Специфікація, Пакувальний лист, Контейнер, Тип, Палета-кількість;
Пункт 4.1: Продавець здійснює поставку Товару узгодженими партіями за ціною і в кількості. Які вказуються в Специфікаціях до Контракту на кожну партію;
Пункт 4.2: Загальна вартість Контракту становить суму всіх рахунків і Специфікацій, які були передані і освоєні в рамках даного Контракту;
Пункт 4.3: Ціна товару вказана в Долар США;
Пункт 5.1: Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у цьому Контракті і підтверджений Продавцем в Рахунку-фактурі;
Пункт 5.3.1: Умови оплати: 30% передоплати до кожної Специфікації та проформи-рахунку, 70% - після відвантаження в порту та отримання коносаменту;
Пункт 5.3.2: Строки оплати товару: протягом 10 днів з дня отримання Специфікації та проформи-рахунку на партію товару.
З метою митного оформлення товару ввезеного на виконання умов вищевказаного контракту, декларантом подана до митного органу МД від 23.11.2023 №23UA204150000242U1 (далі МД №23UA204150000242U1) щодо митного оформлення товару «Керамічна плитка глянцева», згідно з якою загальна вартість товарів становила 5595 дол. США (графа 22).
Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту основним за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До МД №23UA204150000242U1 (графа 44) декларант надав документи: пакувальний лист №20/07 від 20.07.2023; рахунок-проформа №20/07 від 20.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) №20/07 від 18.08.2023; коносамент №229790105 від 25.08.2023; накладна №43568 від 09.11.2023; декларація про походження товару №20/07 від 20.07.2023; банківський платіжний документ від 26.07.2023; банківський платіжний документ від 25.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2803 від 13.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення №1311-01 від 13.11.2023; страховий поліс №AkZ6mCe7jeStZ2E335 від 25.088.2023; контракт №20/07 від 20.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №101123/1 від 10.11.2023; договір (контракт) про перевезення №1/1407-23 від 14.07.2023, інші некласифіковані документи від 14.11.2023.
Митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, а саме:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення, що можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів; 5) специфікацію із зазначенням вартісних характеристик; 6) накладні на відвантаження; 7) документи щодо вартості страхових послуг; 8) Сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23 у належній якості; 9) Заявку до Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23.
Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару.
До митного оформлення 24.11.2023-27.11.2023 декларантом на вимогу митного органу надано додаткові документи, за результатами аналізу яких встановлено наступне:
- додатково до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2023 № б/н, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначена вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення. У зв`язку з вищезазначеним експертний висновок від 24.11.2023 № б/н не може бути взятий до уваги;
- у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 б/н зазначено ціни за товари у дол. США/м2. Ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт. Таким чином неможливо перевірити ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу.
Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023 (далі Рішення №UA204000/2023/000176/2), яким митну вартість товарів скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту резервного.
Графа 33 Рішення №UA204000/2023/000176/2:
І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 63 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначання митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності:
- відомості щодо одиниць виміру та ціни за одиницю товару відрізняються у електронному Інвойсі та інвойсі від 18.08.2023 №20/07.
- у інвойсі від 18.08.2023 №20/07 зазначено умови поставки EXW, проте відповідно до пункту 3.1 Контракту від 20.07.2023 №20/07 умови поставки CIF.
- рахунок проформа від 20.07.2023 №20/07 та інвойс від 18.08.2023 №20/07 містять різні відомості щодо загальної вартості оцінюваного товару та умов поставки.
- наданий до митного оформлення Рахунок на оплату від 13.11.2023 №2803 містить інформацію щодо вартості організації доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних із обробкою 20-футового контейнеру у розмірі 7050,58 грн. Разом з тим, числове значення вказаних послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.
- відповідно до страхового полісу від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА". Разом з тим, числове значення вартості страхових послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.
- сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 №1*1407-23 надано у якості, що не дозволяє здійснити їх візуальний контроль. Договором від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачено заявку, що до митного оформлення не надана.
- копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2023 №430120230000042410 містить інші відомості щодо вагових характеристик товару, ніж ті, що заявлені до митного оформлення, та не містить інформації щодо реквізитів контракту або інвойсу. Таким чином, копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2023 №430120230000042410 не може бути взята до уваги.
- додаткового до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2024 №1, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначено вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення.
- у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 б/н зазначено ціни товару у дол. США/м2. Ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт. Таким чином неможливо перевірити ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу.
II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.10.2023 №23UA100060426193U4 - 0,42 дол. США/кг (товар за МД від 17.10.2023 №23UA100060426193U4: Плити будівельні, на основі магнезіального цементу (оксид магнію з хлоридом магнію до 30% та до 25% відповідно) з додаванням целюлозних волокон у вигляді деревинної стружки (до 35%) та перліту (до 5%), армовані скловолокном (до 5%), вагою 22670 кг).
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення, що можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів, 5) специфікацію із зазначенням вартісних характеристик; 6) накладні на відвантаження; 7)документи щодо вартості страхових послуг; 8) Сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23 у належній якості; 9) Заявку до Договору про надання послуг від 14.07 2023 № 1/1407-23.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.10.2023 № 23UA100060426193U4 - 0,42 дол.США/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 10046,4 дол.США (23920 кг *0,42 дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 362168,70 грн (10046,4 дол.США/кг* 36,0496 UAH/USD).
Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 (далі Картка відмови), відповідно до якої декларанта повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з причин: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов частин 2-4 статті 53 МКУ та у відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року, а надані до митного оформлення документи, містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 №UA204000/2023/000176/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу України.
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД віл 28.11.2023 №23UA204150000334U2, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частини 1 статті 53 МК України).
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 3 статті 53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).
Згідно із статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України ).
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, суд звертає увагу, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору і становила 5595,00 доларів США з врахуванням вартості перевезення вантажу.
Як встановлено з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було те, що подані декларантом до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності.
Суд вважає доведеними відповідачем сумніви в обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.
Так, відповідно до графи 33 оскаржуваного Рішення №UA204000/2023/000176/2 відповідач вказує, що відомості щодо одиниць виміру та ціни за одиницю товару відрізняються у електронному Інвойсі та інвойсі від 18.08.2023 №20/07.
Суд зазначає, що зазначені недоліки не свідчать, що мова йде про різний товар, який заявлений до декларування, а також не вказують на розбіжності у документах, які стосуються вартості товару чи її складових.
Комерційні документи - це документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі. Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.
Наданий у спірному випадку до митного оформлення комерційний інвойс (інвойс) та проформа інвойс дозволяли ідентифікувати поставку оцінюваного товару та містили відомості, які підтверджують інформацію щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті та кількості товару. Розбіжності в описі товару (одиниці виміру та ціни за одиницю) в інвойсі та електронному інвойсі не можуть бути перешкодою для обчислення митної вартості за ціною договору, позаяк така безпосередньо не стосується ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар.
Разом з тим, суд зазначає, що зі змісту Контракту №20/07 від 20.07.2023 сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Найменування, кількість товару, терміни поставки окремих партій товару, вартість одиниці товару, а також інші умови, які сторони вважатимуть суттєвими, відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.2.1 Контракту).
Відповідно до пункту 2.3 вказаного контракту кількість товару та його ціна за одиницю і по позиціях, а також загальна вартість партії товару, поставки якого будуть здійснюватися, відповідно до даного Контракту, вказуються в накладних на відвантаження і Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.
З доданої до митного оформлення Специфікації №1 до Контракту №20/07 від 20.07.2023 встановлено, що до поставки підлягає наступний товар: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм (50 шт., 148,8 м2); цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм (600 шт., 1786 м2); цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм - 3 шт. Загалом: 653 шт. 1934,8 м2.
Відповідно до комерційного інвойсу №20/07 від 18.08.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (м2), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (м2), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм - 1 set (комплект), вартістю 1 USD. Загальна сума поставки 3915 USD.
Комерційний інвойс це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов`язковим для проходження митниці. Без нього не розмитнять товар та не допустять на територію держави. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.
Форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Суд зазначає, що наданий до митного оформлення інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару, він містить відомості щодо ціни товару. Надані до митного оформлення документи підтверджують митну вартість заявленого до митного оформлення товару.
Стосовно твердження відповідача у спірному рішенні, що у інвойсі від 18.08.2023 №20/07 зазначено умови поставки EXW, проте відповідно до пункту 3.1 Контракту від 20.07.2023 №20/07 умови поставки CIF.
З наданих відповідачем на вимогу суду документів встановлено, що в інвойсі №20/07 від 18.08.2023 не зазначено умови поставки.
Натомість проформа інвойс №20/07 від 20.07.2023, наданий при митному оформлені товару, містить інформацію, що поставка товару здійснюється на умовах CIF та містить всю інформацію, яка має бути вказана при здійснення поставки на вказаних умовах.
Крім того, суд зазначає, що інвойс складається постачальником (продавцем), а тому позивач не відповідає за інформацію зазначену ним у інвойсі.
У спірному рішенні митний орган зазначає, що рахунок проформа від 20.07.2023 №20/07 та інвойс від 18.08.2023 №20/07 містять різні відомості щодо загальної вартості оцінюваного товару та умов поставки.
Як вже зазначалося судом, відповідно до комерційного інвойсу №20/07 від 18.08.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (м2), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (м2), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм - 1 set (комплект), вартістю 1 USD. Загальна сума поставки 3915 USD.
Згідно з наданим до митного оформлення проформою інвойсом №20/-7 від 20.07.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (м2), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (м2), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм 3 шт, вартістю 1 USD.
Також у проформі інвойсі вказано витрат на фрахт та портовий збір в розмірі 1680 USD.
Таким чином, у проформі інвойсі вказана загальна сума 5595 USD, втому числі загальна сума поставки 3915 USD та витрати по перевезенню товару 1680 USD. Порт доставки - Гданськ.
Враховуючи викладене, у комерційному інвойсі не зазначено витрати по перевезенню товару. Натомість загальна вартість товару в обох інвойсах ідентична.
Крім того, загальну вартість поставленого товару митний орган мав можливість перевірити з інших, поданих до митного оформлення документів.
Як вже зазначалося судом форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством не передбачено. Інвойс складається постачальником (продавцем), а тому позивач не відповідає за інформацію зазначену ньому.
У спірному рішенні відповідачем також зазначено, що - сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 №1/1407-23 надано у якості, що не дозволяє здійснити їх візуальний контроль. Договором від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачено заявку, що до митного оформлення не надана.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни оцінюваних товарів додаються витрати, понесені покупцем на транспортування таких товарів до місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, належними та достатніми документами, в частині складових витрат на транспортування в розумінні пункту 6 частини другої статті 53 МК України є: рахунок на оплату послуг №2803 від 13.11.2023, який містить повні та достовірні відомості щодо витрат на транспортування та який був наданий митному органу.
Відтак заявка до договору від 14.07.2023 №1/1407-23, що визначає вартість послуг стосується умов між сторонами цього договору, а не є належним підтвердженням витрат позивача на транспортування товарів до митної території України.
Суд зазначає, що Рівненська митниця не є органом, який здійснює контроль за виконанням сторонами договірних відносин, а тому покликання як на підставу для коригування митної вартості товару на обставину неналежної якості копій сторінок Договору від 14.07.2023 №1/1407-23 є необґрунтованим.
Крім того, до митного органу було подано належний документ на підтвердження транспортних витрат.
У графі 33 спірного рішення митний орган вказує, що додаткового до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2024 №1, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначено вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення.
Так, по-перше, в силу пункту 8 частини третьої статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами та подаються лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
По-друге, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання таких висновків неправомірними та скасування їх, в тому числі в судовому порядку.
Зазначені відповідачем недоліки висновку експерта не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару, оскільки не впливають на її визначення.
Також у спірному рішенні митний орган зазначає, що у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 б/н зазначено ціни товару у дол. США/м2. Ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт. Таким чином неможливо перевірити ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу.
На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.
Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.
Однак, у графі 33 спірного рішення №UA204000/2023/000176/2 митний орган зазначає, що наданий до митного оформлення Рахунок на оплату від 13.11.2023 №2803 містить інформацію щодо вартості організації доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних із обробкою 20-футового контейнеру у розмірі 7050,58 грн. Разом з тим, числове значення вказаних послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем у поданій до митного оформлення декларації визначено митну вартість товару у розмірі 5595 USD.
З Контракту встановлено, що умовами поставки є CIF Інкотермс 2020 року, Гданськ Польща.
Суд наголошує, що від умов поставки товару залежать, зокрема, і обов`язки по сплаті витрат на завантаження, розвантаження, страхування, транспортування товару, які є складовими митної вартості товару, та обов`язковість вчинення цих дій продавцем або покупцем.
Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT) ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ. Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Тобто, відповідно до умов поставки CIF продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходить від продавця до покупця.
Враховуючи наведене, при постачанні товару на умовах CIF за рахунок Продавця мають бути вчинені наступні дії: контроль безпеки, перевірка якості, кількості, ваги, розміру, пакування, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження та доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження, тоді як Покупець має нести витрати на доставку товару з порту відвантаження, страхування, виконання транзитних та імпортних митних формальностей.
З врахуванням наведеного, оскільки вантаж прибув в порт Гданськ, який знаходиться за межами митної території України, тому всі витрати відповідно до частини 10 статті 58 МК України повинні включатися до митної вартості товару, так як є складовими його вартості за контрактом і підтверджуватись відповідними документами.
Як вже зазначалося судом, згідно з наданого до митного оформлення проформою інвойсом №20/-7 від 20.07.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (м2), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (м2), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм 3 шт, вартістю 1 USD.
Також у проформі інвойсі вказано витрат на фрахт та портовий збір в розмірі 1680 USD. Визначено порт доставки Гданськ.
Таким чином, у проформі інвойсі вказана загальна сума 5595 USD, втому числі загальна сума поставки 3915 USD та витрати по перевезенню товару 1680 USD.
Отже, позивачем правомірно включено до митної вартості товару витрати продавця на фрахт та морський збір, тобто витрати на доставку до порту Гданськ в розмірі 1680 USD.
Однак, з матеріалів справи встановлено, що 14.07.2023 між ТОВ Спільне Українсько-грецьке підприємство Імтрекс (Виконавець, ТОВ СУГП ІМТРЕКС) та ТОВ ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА (Замовник) укладено Договір №1/1407-23 про надання послуг, який регулює порядок надання комплексу послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів або інших вантажів Замовника силами ТОВ СУГП ІМТРЕКС на мультикомлексному комлексі (Термінал), що знаходиться за адресою: Рівненська область, смт. Клевань, вул. Робітнича, 2 та транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з доставкою вантажів Замовника.
За пунктом 1.2 вказаного Договору Виконавець надає Замовнику експедиційні послуги та послуги по перевезенні вантажів/контейнерів Замовника, пов`язаних з перевантаженням вантажу з одного виду транспорту (залізничного та автомобільного) та на склад та зі складу, відправки та приймання вантажів власним чи залученим автомобільним та залізничним транспортом, та інші операції, пов`язані з обробкою та відправкою вантажів за узгодженими сторонами схемами, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та розрахуватись за них на умовах цього Договору.
Згідно з розділом 3 Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником авансом у розмірі 100% вартості послуг за погодженою заявкою. Замовник здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем протягом 3 (трьох) календарних днів після одержання Замовником рахунку та/або Акту приймання-передачі наданих послуг.
Так, на виконання умов договору про надання послуг №1/1407-23 від 14.07.2023 ТОВ СУГП ІМТРЕКС виписано для позивача рахунок на оплату №2803 від 13.11.2023, відповідно до якого позивачу надано наступні послуги:
- міжнародне перевезення вантажу в 20-фунтовому контейнері MSKU4253960 за маршрутом Гданськ-Хрубешів (Польща), 1 контейнер, ціна без ПДВ 46598,50 грн;
- компенсація вартості залізничного перевезення вантажу за маршрутом Ізов-Клевань (Україна) в 20-фунтовому контейнері MSKU4253960 згідно з СМГС, 1 контейнер, ціна без ПДВ 2667,30 грн, ПДВ 0%;
- організація доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних з обробкою контейнеру MSKU4253960, 1 контейнер, ціна без ПДВ 7050,58 грн, ПДВ 1410,12 грн.; сума з ПДВ 7050,58 грн.
Відповідно до довідки про транспортні витрати №1311-01 від 13.11.2023 ТОВ СУГП ІМТРЕКС, яка була подана до митного оформлення, загальна довжина маршруту по доставці 20-фунтового контейнеру MSKU4253960 з порту Гданськ (Польща) до смт. Клевань, Рівненська область (Україна) складає 830 км, загальна вартість перевезення 57726,50 грн. В середньому, вартість перевезення складає 69,55 грн. за 1 км. З них транспортні витрати з порту Гданськ (Польща) до Державного кордону України (ст. Ізов) складають 46598,50 грн. (670 км), зі ст. Ізов до смт. Клевань, Рівненська область (Україна) 11128,00 грн. (160 км).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до частини 10 статті 58 МК України позивачем мали бути включено до митної вартості товару всі витрати, понесені ним по транспортуванню, навантаженню, вивантаженню та обробку оцінюваного вантажу до митного кордону України, однак такі витрати включені до митної вартості не були.
Також у спірному рішенні про коригування митної вартості №UA204000/2023/000176/2 митний орган зазначає, що відповідно до страхового полісу від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА". Разом з тим, числове значення вартості страхових послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до пункту 7 частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.
Суд зазначає, що відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2020 року: CIF Гданськ, Польща.
За умовами поставки CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Таким чином, за умовами поставки CIF витрати по страхування покладаються на продавця.
Однак, з наявного в матеріалах справи та доданого до митного оформлення полісу страхування вантажів перевезень від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 встановлено, що страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (Страхувальник). Відповідно до умов вказаного полісу Філіал Ping An Property Casualty Insurance Company of China., Ltd. В м.Циндао, на підставі запиту Страхувальника та сплаченого ним страхового внеску, відповідно до умов, що містяться в цьому страховому полісі та іншими спеціальними пунктами, доданими до нього, гарантує страхування вантажних перевезень товарів фіброцементна плитка 8 піддонів з Тяньцзінь (Китай) до Гданськ (Польща), для чого укладений даний страховий поліс. Страхова сума складає 6154,50 USD.
Таким чином, саме позивач був страхувальником заявленого до митного оформлення товару, а тому витрати на страхування повинні бути включені до митної вартості товару, що здійснено не було.
Суд наголошує, що відповідно до частини 21 статті 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Аналіз митного законодавства свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта.
Документи, на які покликається позивач, і які були подані ним на вимогу митного органу, містять суттєві розбіжності та не спростовують сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.
Натомість відповідачем доведено сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості та правомірність прийнятих ним рішень, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу він не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 від 27.11.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (вул. Центральна, 171,с. Неньковичі,Рівненська обл., Вараський р-н,34020. ЄДРПОУ/РНОКПП 41286287)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 28.08.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2024 |
Оприлюднено | 30.08.2024 |
Номер документу | 121251073 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
О.Р. Гресько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні