Постанова

від 15.01.2025 по справі 460/5527/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/5527/24 пров. № А/857/24673/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічнеагропереробка» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, ухвалене суддею Гресько О.Р. у м. Рівне у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 460/5527/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічнеагропереробка» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічнеагропереробка» звернувся до суду з позовом до відповідача Рівненської митниці, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 від 27.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була, а розбіжності, зазначені у оскаржуваному рішенні, спростовуються іншими поданими до митного оформлення документами.

На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що сумніви, які виникли у митного органу, та висновки суду про невключення до митної вартості товару вартості страхових послуг спростовуються наданими до апеляційної скарги доказами, які отримані позивачем лише після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, між ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (Покупець) та Shandong Qianyuan international Trade Co., Ltd. (Китай) (Продавець) було укладено Контракт №20/07 від 20.07.2023 (далі - Контракт).

Умови Контракту:

Пункт 1.1: Продавець зобов`язується протягом терміну дії цього Контракту передати у власність Покупця плитку керамічну та інші товари відповідно до Специфікацій до Контракту;

Пункт 1.2: Даний Контракт і всі додатки (Специфікації, додаткові угоди та інше) до нього повинні бути завірені Сторонами;

Пункт 2.1 Поставка Товару здійснюється партіями. Найменування, кількість Товару, терміни поставки окремих партій Товару, вартість одиниці Товару, а також інші умови, які Сторони вважатимуть суттєвими, відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту;

Пункт 2.3: Кількість Товару та його ціна за одиницю і по позиціях, а також загальна вартість партії Товару, поставки якого будуть здійснюватися відповідно до даного Контракту, вказується в накладних на відвантаження і Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Контракту;

Пункт 3.1: Умови поставки Товару визначаються відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2020 року: CIF Гданськ, Польща. Доставка товару на територію України буде здійснюватися власним транспортом, або перевізником, який надасть послугу доставки;

Пункт 3.2: Кожна партія Товару супроводжується наступними документами: Накладна на відвантаження, Рахунок-фактура на поставлену партію Товару, Специфікація, Пакувальний лист, Контейнер, Тип, Палета-кількість;

Пункт 4.1: Продавець здійснює поставку Товару узгодженими партіями за ціною і в кількості. Які вказуються в Специфікаціях до Контракту на кожну партію;

Пункт 4.2: Загальна вартість Контракту становить суму всіх рахунків і Специфікацій, які були передані і освоєні в рамках даного Контракту;

Пункт 4.3: Ціна товару вказана в Долар США;

Пункт 5.1: Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у цьому Контракті і підтверджений Продавцем в Рахунку-фактурі;

Пункт 5.3.1: Умови оплати: 30% передоплати до кожної Специфікації та проформи-рахунку, 70% - після відвантаження в порту та отримання коносаменту;

Пункт 5.3.2: Строки оплати товару: протягом 10 днів з дня отримання Специфікації та проформи-рахунку на партію товару.

З метою митного оформлення товару ввезеного на виконання умов вищевказаного контракту, декларантом подана до митного органу МД від 23.11.2023 №23UA204150000242U1 (далі - МД №23UA204150000242U1) щодо митного оформлення товару «Керамічна плитка глянцева», згідно з якою загальна вартість товарів становила 5595 дол. США (графа 22).

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту основним за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До МД №23UA204150000242U1 (графа 44) декларант надав документи: пакувальний лист №20/07 від 20.07.2023; рахунок-проформа №20/07 від 20.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) №20/07 від 18.08.2023; коносамент №229790105 від 25.08.2023; накладна №43568 від 09.11.2023; декларація про походження товару №20/07 від 20.07.2023; банківський платіжний документ від 26.07.2023; банківський платіжний документ від 25.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2803 від 13.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення №1311-01 від 13.11.2023; страховий поліс №AkZ6mCe7jeStZ2E335 від 25.088.2023; контракт №20/07 від 20.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №101123/1 від 10.11.2023; договір (контракт) про перевезення №1/1407-23 від 14.07.2023, інші некласифіковані документи від 14.11.2023.

Митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, а саме:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення, що можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів; 5) специфікацію із зазначенням вартісних характеристик; 6) накладні на відвантаження; 7) документи щодо вартості страхових послуг; 8) Сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23 у належній якості; 9) Заявку до Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23.

Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару.

До митного оформлення 24.11.2023-27.11.2023 декларантом на вимогу митного органу надано додаткові документи, за результатами аналізу яких встановлено наступне:

- додатково до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2023 № б/н, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначена вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення. У зв`язку з вищезазначеним експертний висновок від 24.11.2023 № б/н не може бути взятий до уваги;

- у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 №б/н зазначено ціни за товари у дол. США/кв.м. Ціну товарів за позиціями №3, 4, 5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт. Таким чином неможливо перевірити ціну товарів за позиціями №3, 4, 5 електронного інвойсу.

Митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023, яким митну вартість товарів скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту резервного. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.10.2023 № 23UA100060426193U4 - 0,42 дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 10046,4 дол.США (23920 кг *0,42 дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 362168,70 грн (10046,4 дол.США/кг * 36,0496 UAH/USD).

Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244, відповідно до якої декларанта повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з причин: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов частин 2-4 статті 53 МКУ та у відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року, а надані до митного оформлення документи, містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 №UA204000/2023/000176/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу України.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД віл 28.11.2023 №23UA204150000334U2, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічнеагропереробка», вважаючи рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 від 27.11.2023 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду справи, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Слід зазначити, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Водночас згідно доводів відповідача, митна вартість товару не могла бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, що імпортуються, у зв`язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Однак, товариство не виконало вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та додаткових документів з приводу питань, які виникли при митному оформленні товару, у зв`язку з чим митниця правомірно вчинила дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару, і при коригуванні митної вартості товару застосувала резервний метод визначення митної вартості відповідно до положень статті 59 МК України.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

За митною декларацією від 21.11.2023 №23UA204150000242U1 декларантом ФОП ОСОБА_1 , заявлено до митного оформлення товар «Цементно-стружкова плита». Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом на підставі положень статті 58 МК України (а.с. 10).

Однак, заявлена позивачем митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом.

Так, згідно змісту графи 33 Рішення №UA204000/2023/000176/2 (а.с.12-13) слідує:

«І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 63 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначання митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності:

- відомості щодо одиниць виміру та ціни за одиницю товару відрізняються у електронному Інвойсі та інвойсі від 18.08.2023 №20/07.

- у інвойсі від 18.08.2023 №20/07 зазначено умови поставки EXW, проте відповідно до пункту 3.1 Контракту від 20.07.2023 №20/07 умови поставки CIF.

- рахунок проформа від 20.07.2023 №20/07 та інвойс від 18.08.2023 №20/07 містять різні відомості щодо загальної вартості оцінюваного товару та умов поставки.

- наданий до митного оформлення Рахунок на оплату від 13.11.2023 №2803 містить інформацію щодо вартості організації доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних із обробкою 20-футового контейнеру у розмірі 7050,58 грн. Разом з тим, числове значення вказаних послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

- відповідно до страхового полісу від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА". Разом з тим, числове значення вартості страхових послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

- сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 №1*1407-23 надано у якості, що не дозволяє здійснити їх візуальний контроль. Договором від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачено заявку, що до митного оформлення не надана.

- копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2023 №430120230000042410 містить інші відомості щодо вагових характеристик товару, ніж ті, що заявлені до митного оформлення, та не містить інформації щодо реквізитів контракту або інвойсу. Таким чином, копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2023 №430120230000042410 не може бути взята до уваги.

- додаткового до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2024 №1, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначено вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення.

- у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 б/н зазначено ціни товару у дол. США/кв.м. Ціну товарів за позиціями № 3, 4, 5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт. Таким чином неможливо перевірити ціну товарів за позиціями № 3, 4, 5 електронного інвойсу.

II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.10.2023 №23UA100060426193U4 - 0,42 дол. США/кг (товар за МД від 17.10.2023 №23UA100060426193U4: Плити будівельні, на основі магнезіального цементу (оксид магнію з хлоридом магнію до 30% та до 25% відповідно) з додаванням целюлозних волокон у вигляді деревинної стружки (до 35%) та перліту (до 5%), армовані скловолокном (до 5%), вагою 22670 кг).

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення, що можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів, 5) специфікацію із зазначенням вартісних характеристик; 6) накладні на відвантаження; 7)документи щодо вартості страхових послуг; 8) Сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 № 1/1407-23 у належній якості; 9) Заявку до Договору про надання послуг від 14.07 2023 № 1/1407-23.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.10.2023 №23UA100060426193U4 - 0,42 дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 10046,4 дол.США (23920 кг *0,42 дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 362168,70 грн (10046,4 дол.США/кг* 36,0496 UAH/USD).»

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «цементно-стружкова плита», згідно з якою загальна вартість товарів становила 5595 дол. США (графа 22).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості за МД від 23.11.2023 №23UA204150000242U1 митницею встановлено, що у документах, наданих декларантом, виявлено ряд неточностей, що стосувались транспортування імпортованого товару, які вказували на наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання та числових значень складових митної вартості.

Так, відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення №UA204000/2023/000176/2 відповідач вказує, що відомості щодо одиниць виміру та ціни за одиницю товару відрізняються у електронному Інвойсі та інвойсі від 18.08.2023 №20/07.

Оцінюючи обставини справи, суд першої інстанції, наголосив на тому, що зазначені недоліки не свідчать, що мова йде про різний товар, який заявлений до декларування, а також не вказують на розбіжності у документах, які стосуються вартості товару чи її складових.

Слід зазначити, що комерційні документи - це документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі (інвойсі) та у проформі-рахунку.

Інвойс, рахунок, рахунок-фактура чи накладна у міжнародній комерційній практиці є документами, що надаються продавцем покупцеві та містять перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Наданий у спірному випадку до митного оформлення комерційний інвойс (інвойс) та проформа інвойс дозволяли ідентифікувати поставку оцінюваного товару та містили відомості, які підтверджують інформацію щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті та кількості товару. Розбіжності в описі товару (одиниці виміру та ціни за одиницю) в інвойсі та електронному інвойсі не можуть бути перешкодою для обчислення митної вартості за ціною договору, позаяк така безпосередньо не стосується ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар.

Разом з тим, згідно змісту Контракту №20/07 від 20.07.2023 сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Найменування, кількість товару, терміни поставки окремих партій товару, вартість одиниці товару, а також інші умови, які сторони вважатимуть суттєвими, відображаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.2.1 Контракту).

Відповідно до пункту 2.3 вказаного контракту кількість товару та його ціна за одиницю і по позиціях, а також загальна вартість партії товару, поставки якого будуть здійснюватися, відповідно до даного Контракту, вказуються в накладних на відвантаження і Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

З доданої до митного оформлення Специфікації №1 до Контракту №20/07 від 20.07.2023 встановлено, що до поставки підлягає наступний товар: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм (50 шт., 148,8 кв.м); цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм (600 шт., 1786 кв.м); цементно-стружкова плитка 12 мм, 15мм, 18мм - 3 шт. Загалом: 653 шт. 1934,8 кв.м.

Відповідно до комерційного інвойсу №20/07 від 18.08.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (кв.м), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (кв.м), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм - 1 set (комплект), вартістю 1 USD. Загальна сума поставки 3915 USD.

Правильним є тлумачення судом першої інстанції, що комерційний інвойс - це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов`язковим для проходження митниці. Без нього не розмитнять товар та не допустять на територію держави. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.

Форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Виписка інвойсу свідчить про те, що товар чи послугу вже надано покупцеві відповідно до умов поставки, тож у покупця з`являється обов`язок оплати цього товару чи послуги.

Суд зазначає, що наданий до митного оформлення інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару, він містить відомості щодо ціни товару. Надані до митного оформлення документи підтверджують митну вартість заявленого до митного оформлення товару.

Стосовно твердження відповідача у спірному рішенні, що у інвойсі від 18.08.2023 №20/07 зазначено умови поставки EXW, проте відповідно до пункту 3.1 Контракту від 20.07.2023 №20/07 умови поставки CIF.

З наданих відповідачем на вимогу суду документів встановлено, що в інвойсі №20/07 від 18.08.2023 не зазначено умови поставки.

Натомість, проформа інвойс №20/07 від 20.07.2023, наданий при митному оформлені товару, містить інформацію, що поставка товару здійснюється на умовах CIF та містить всю інформацію, яка має бути вказана при здійснення поставки на вказаних умовах.

Щодо наведеного судом враховується, що інвойс складається постачальником (продавцем), а тому позивач не відповідає за інформацію зазначену ним у інвойсі.

У спірному рішенні митний орган зазначає, що рахунок проформа від 20.07.2023 №20/07 та інвойс від 18.08.2023 №20/07 містять різні відомості щодо загальної вартості оцінюваного товару та умов поставки.

Як вже зазначалося судом, відповідно до комерційного інвойсу №20/07 від 18.08.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (кв.м), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (кв.м), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12мм, 15мм, 18мм - 1 set (комплект), вартістю 1 USD. Загальна сума поставки 3915 USD.

Згідно з наданим до митного оформлення проформою інвойсом №20/-7 від 20.07.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400х1220х10мм - 148,8sqm (кв.м), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400х1220х8мм - 1786 sqm (кв.м), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12 мм, 15 мм, 18 мм 3 шт, вартістю 1 USD.

Також у проформі інвойсі вказано витрат на фрахт та портовий збір в розмірі 1680 USD.

Таким чином, у проформі інвойсі вказана загальна сума 5595 USD, в тому числі загальна сума поставки 3915 USD та витрати по перевезенню товару 1680 USD. Порт доставки - Гданськ.

Наведене свідчить на користь висновку, у комерційному інвойсі не зазначено витрати по перевезенню товару. Натомість загальна вартість товару в обох інвойсах ідентична.

Крім того, загальну вартість поставленого товару митний орган мав можливість перевірити з інших, поданих до митного оформлення документів.

У спірному рішенні відповідачем також зазначено, що - сторінки 6-7 Договору про надання послуг від 14.07.2023 №1/1407-23 надано у якості, що не дозволяє здійснити їх візуальний контроль. Договором від 14.07.2023 №1/1407-23 передбачено заявку, що до митного оформлення не надана.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни оцінюваних товарів додаються витрати, понесені покупцем на транспортування таких товарів до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, належними та достатніми документами, в частині складових витрат на транспортування в розумінні пункту 6 частини другої статті 53 МК України є: рахунок на оплату послуг №2803 від 13.11.2023, який містить повні та достовірні відомості щодо витрат на транспортування та який був наданий митному органу.

Відтак, заявка до договору від 14.07.2023 №1/1407-23, що визначає вартість послуг стосується умов між сторонами цього договору, а не є належним підтвердженням витрат позивача на транспортування товарів до митної території України.

Суд зазначає, що Рівненська митниця не є органом, який здійснює контроль за виконанням сторонами договірних відносин, а тому покликання як на підставу для коригування митної вартості товару на обставину неналежної якості копій сторінок Договору від 14.07.2023 №1/1407-23 є необґрунтованим.

Крім того, до митного органу було подано належний документ на підтвердження транспортних витрат.

У графі 33 спірного рішення митний орган вказує, що додаткового до митного оформлення надано експертний висновок від 24.11.2024 №1, проте у даному висновку проаналізовано не всі позиції оцінюваного товару та зазначено вартість товару по позиції №1 електронного інвойсу, що не кореспондується з відомостями, які надані до митного оформлення.

З цього приводу судом першої інстанції слушно вказано на те, в силу пункту 8 частини третьої статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами та подаються лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, судом першої інстанцї правильно виснувано, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання таких висновків неправомірними та скасування їх, в тому числі в судовому порядку.

Тобто, зазначені відповідачем недоліки висновку експерта не можуть слугувати самостійною підставою для коригування митної вартості товару, оскільки не впливають на її визначення.

Щодо покликань митного органу на неможливість перевірки ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу, оскільки у додатково наданому до митного оформлення прайс-листі від 20.07.2023 № б/н зазначено ціни товару у дол. США/кв.м, а ціну товарів за позиціями №3,4,5 електронного інвойсу заявлено у дол. США/шт слід зазначити, що інформація прайс листів не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.

Однак, у графі 33 спірного рішення №UA204000/2023/000176/2 митний орган зазначає, що наданий до митного оформлення Рахунок на оплату від 13.11.2023 №2803 містить інформацію щодо вартості організації доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних із обробкою 20-футового контейнеру у розмірі 7050,58 грн. Разом з тим, числове значення вказаних послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем у поданій до митного оформлення декларації визначено митну вартість товару у розмірі 5595 USD.

З Контракту встановлено, що умовами поставки є CIF Інкотермс 2020 року, Гданськ Польща.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що від умов поставки товару залежать, зокрема, і обов`язки по сплаті витрат на завантаження, розвантаження, страхування, транспортування товару, які є складовими митної вартості товару, та обов`язковість вчинення цих дій продавцем або покупцем.

В свою чергу відповідно до Інкотермс-2000 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Тобто, відповідно до умов поставки CIF продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходить від продавця до покупця.

Враховуючи наведене, при постачанні товару на умовах CIF за рахунок Продавця мають бути вчинені наступні дії: контроль безпеки, перевірка якості, кількості, ваги, розміру, пакування, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження та доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження, тоді як Покупець має нести витрати на доставку товару з порту відвантаження, страхування, виконання транзитних та імпортних митних формальностей.

З врахуванням наведеного, оскільки вантаж прибув в порт Гданськ, який знаходиться за межами митної території України, тому всі витрати відповідно до частини 10 статті 58 МК України повинні включатися до митної вартості товару, так як є складовими його вартості за контрактом і підтверджуватись відповідними документами.

Як вже зазначалося судом, згідно з наданого до митного оформлення проформою інвойсом №20/-7 від 20.07.2023 здійснюється поставка товару: цементно-стружкова плитка 24400 х 1220 х 10 мм - 148,8 sqm (кв.м), на суму 342 USD; цементно-стружкова плитка 24400 х 1220 х 8мм - 1786 sqm (м2), на суму 3572 USD; цементно-стружкова плитка 12 мм, 15 мм, 18 мм 3 шт, вартістю 1 USD

Також у проформі інвойсі вказано витрат на фрахт та портовий збір в розмірі 1680 USD. Визначено порт доставки Гданськ.

Таким чином, у проформі інвойсі вказана загальна сума 5595 USD, втому числі загальна сума поставки 3915 USD та витрати по перевезенню товару 1680 USD.

Отже, позивачем правомірно включено до митної вартості товару витрати продавця на фрахт та морський збір, тобто витрати на доставку до порту Гданськ в розмірі 1680 USD.

Однак, з матеріалів справи встановлено, що 14.07.2023 між ТОВ Спільне Українсько-грецьке підприємство Імтрекс (Виконавець, ТОВ СУГП ІМТРЕКС) та ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (Замовник) укладено Договір №1/1407-23 про надання послуг, який регулює порядок надання комплексу послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів або інших вантажів Замовника силами ТОВ "СУГП ІМТРЕКС" на мультикомлексному комлексі (Термінал), що знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Клевань, вул. Робітнича, 2 та транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з доставкою вантажів Замовника.

За пунктом 1.2 вказаного Договору Виконавець надає Замовнику експедиційні послуги та послуги по перевезенні вантажів/контейнерів Замовника, пов`язаних з перевантаженням вантажу з одного виду транспорту (залізничного та автомобільного) та на склад та зі складу, відправки та приймання вантажів власним чи залученим автомобільним та залізничним транспортом, та інші операції, пов`язані з обробкою та відправкою вантажів за узгодженими сторонами схемами, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та розрахуватись за них на умовах цього Договору.

Згідно з розділом 3 Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником авансом у розмірі 100% вартості послуг за погодженою заявкою. Замовник здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем протягом 3 (трьох) календарних днів після одержання Замовником рахунку та/або Акту приймання-передачі наданих послуг.

Так, на виконання умов договору про надання послуг №1/1407-23 від 14.07.2023 ТОВ «СУГП ІМТРЕКС» виписано для позивача рахунок на оплату №2803 від 13.11.2023, відповідно до якого позивачу надано наступні послуги:

- міжнародне перевезення вантажу в 20-фунтовому контейнері MSKU4253960 за маршрутом Гданськ-Хрубешів (Польща), 1 контейнер, ціна без ПДВ 46598,50 грн;

- компенсація вартості залізничного перевезення вантажу за маршрутом Ізов-Клевань (Україна) в 20-фунтовому контейнері MSKU4253960 згідно з СМГС, 1 контейнер, ціна без ПДВ 2667,30 грн, ПДВ 0%;

- організація доставки вантажу залізничним транспортом за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна), включаючи комплекс термінальних послуг, пов`язаних з обробкою контейнеру MSKU4253960, 1 контейнер, ціна без ПДВ 7050,58 грн, ПДВ 1410,12 грн; сума з ПДВ 7050,58 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №1311-01 від 13.11.2023 ТОВ СУГП ІМТРЕКС, яка була подана до митного оформлення, загальна довжина маршруту по доставці 20-фунтового контейнеру MSKU4253960 з порту Гданськ (Польща) до смт Клевань, Рівненська область (Україна) складає 830 км, загальна вартість перевезення 57726,50 грн. В середньому, вартість перевезення складає 69,55 грн за 1 км. З них транспортні витрати з порту Гданськ (Польща) до Державного кордону України (ст. Ізов) складають 46598,50 грн (670 км), зі ст. Ізов до смт. Клевань, Рівненська область (Україна) 11128,00 грн (160 км).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на надані митному органу документи, що стосувались декларування імпортованого товару, відповідно до частини 10 статті 58 МК України позивачем мали бути включено до митної вартості товару всі витрати, понесені ним по транспортуванню, навантаженню, вивантаженню та обробку оцінюваного вантажу до митного кордону України, однак такі витрати включені до митної вартості не були.

Також у спірному рішенні про коригування митної вартості №UA204000/2023/000176/2 митний орган зазначає, що відповідно до страхового полісу від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА". Разом з тим, числове значення вартості страхових послуг не враховане декларантом при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.

Суд зазначає, що відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2020 року: CIF Гданськ, Польща.

За умовами поставки CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, за умовами поставки CIF витрати по страхування покладаються на продавця.

Однак, з наявного в матеріалах справи та доданого до митного оформлення полісу страхування вантажів перевезень від 25.08.2023 №AkZ6mCe7jeStZ2E335 встановлено, що страхувальником є ТОВ "ЗАРІЧНЕАГРОПЕРЕРОБКА" (Страхувальник). Відповідно до умов вказаного полісу Філіал Ping An Property Casualty Insurance Company of China., Ltd. В м.Циндао, на підставі запиту Страхувальника та сплаченого ним страхового внеску, відповідно до умов, що містяться в цьому страховому полісі та іншими спеціальними пунктами, доданими до нього, гарантує страхування вантажних перевезень товарів фіброцементна плитка 8 піддонів з Тяньцзінь (Китай) до Гданськ (Польща), для чого укладений даний страховий поліс. Страхова сума складає 6154,50 USD.

Таким чином, саме за надими документами позивач був страхувальником заявленого до митного оформлення товару, а тому витрати на страхування повинні бути включені до митної вартості товару, що здійснено не було.

Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

Враховуючи, що надані декларантом документи, на думку митного органу, не містили усіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, позивачу було направлено відповідне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, однак така вимога посадових осіб контролюючого органу не була виконана позивачем.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Також у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості ідентичного за технічними характеристиками товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

З матеріалів справи колегія суддів суду апеляційної інстанції вбачає, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом вартості товару Рівненська митниця в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи:

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, у зв`язку з чим відповідач витребовував додаткові документи та вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що наданням додаткових документів до апеляційної скарги позивачем лише підтверджено наявність у митниці обґрунтованих сумнів щодо заявленої митної вартості імпортованих товарів за першим методом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).

Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом. За результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції резюмує, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Оцінюючи ж документи, надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів за контрактом на предмет їх достатності та обґрунтованості, суд апеляційної інстанції зауважує, що такі документи не давали відповідачу можливості зробити висновок про підтвердження заявленої митної вартості товару, а, відтак, відповідач правомірно відмовив у митному оформленні (випуску) товару та скоригував митну вартість товару.

Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, суд апеляційної інстанції вважає правомірним.

Таким чином, оскільки митний орган діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000176/2 від 27.11.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000244 від 27.11.2023 є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оцінюючи доводи апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 195, 242, 308, 309, 310, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічнеагропереробка» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 460/5527/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 15.01.25