Рішення

від 28.08.2024 по справі 520/12171/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2024 р.№ 520/12171/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, ЄДРПОУ 39779919), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 7 під., 6 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області № 08-03/305 від 29.11.2022 про звільнення з посади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ: 44730367) поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або на іншій рівнозначній посаді;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ: 44730367) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.11.2022 по дату поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді та виплати заробітної плати за весь час вимушеного прогулу;

- вирішити питання про судові витрати, понесені Позивачем у процесі розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ про звільнення його з посади прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що йому не запропонували іншої посади державної служби.

Ухвалою від 03.01.2023 Харківським окружним адміністративним судом (суддя Зоркіна Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надав додаткові пояснення. Згідно яких зазначив, що позивач перебував у трудових відносинах з Головним управління Держпраці у Харківській області, у тому числі отримував за місцем своєї роботи заробітну плату, підлягав внутрішньому трудовому розпорядку, мав право на відпустку, тощо. Позивач не підпорядковувався начальнику Міжрегіонального управління. Враховуючи викладене, вважає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем - Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, відсутні. У задоволенні позову просив відмовити.

Через канцелярію суду від Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшли додаткові пояснення у справі.

Відповідачем, Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано відзив в якому проти позову заперечує та зазначає, що відповідачем повністю дотримано норми законодавства, що регулюють порядок звільнення працівника, оскільки у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області та відповідно звільнення позивача на підставі пункту 1- 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у суб`єкта призначення або керівника державної служби не виникало обов`язку щодо надання позивачу пропозицій щодо зайняття іншої рівнозначної посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. У задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 06.08.2024 (підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - звільнення судді з посади) справа розподілена до провадження судді Шляхової О.М.

Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято до провадження справу №520/12171/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, залучено до участі у справу як співвідповідача Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з Додатком 1, в тому числі згідно додатку Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - Постанова № 14).

17.01.2022 видано наказ Державної служби України з питань праці № 19 "Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області".

21.01.2022 видано наказ Головного управління Держпраці в Харківській області №105 "Про затвердження плану заходів, пов`язаних з ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області".

24.01.2022 видано наказ Головного управління Держпраці в Харківській області №121 "Про проведення заходів щодо наступного вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області".

На підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" позивачу надано Попередження про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919), з яким він ознайомився під особистий підпис 14.02.2022.

Наказом ГУ Держпраці у Харківській області № 08-03/305 від 29.11.2022 "Про звільнення з посади ОСОБА_2 " позивача звільнено з посади 30.11.2022 у зв`язку із ліквідацією державного органу відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Станом на 21.01.2022 Головне Управління Держпраці в Харківській області знаходиться в стані припинення, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Не погоджуючись із правомірністю звільнення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронат на служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» ( далі Закон № 889-VIII) .

Згідно з вимогами частини першої статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Частинами першою, другою та третьою статті 5 Закону № 889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

За частиною другою статті 1 Закону України № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За текстом частини першої статті 4 Закону України № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України № 889-VIII у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

На підставі частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Таким чином, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент виникнення спірних правовідносин врегульована положеннями Закону № 889-VIII.

На підставі частин другої, третьої статті 81 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Відповідно до статті 87 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Згідно зі статтею 82 ЦК України, на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

На підставі частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною другою статті 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.

Отже, ліквідація юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, має певні особливості, що обумовлені відмінностями в їхньому правовому статусі.

Зокрема, особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Верховний Суд України в постановах від 17.10.2011 (справа №21-237а11), від 28.10.2014 (справа №21-484а14), від 19.01.2016 (справа №810/1783/13-а) неодноразово висловлював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Таким чином, для вирішення питання про те, що саме мало місце - ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема, на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.

Якщо внаслідок ліквідації державного органу його функції були передані іншому чи новоутвореному державному органу, то в такому випадку має місце не ліквідація, а реорганізація державного органу.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці", серед іншого, ліквідовані як юридичні особи публічного права Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головне управління Держпраці у Харківській області та утворено Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як юридичну особу публічного права.

При цьому, у постанові Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14, як у розпорядчому акті органу державної влади, не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій територіальних органів Державної служби України з питань праці або передачі їх іншим органам виконавчої влади. Натомість, передбачено об`єднання (злиття) кількох територіальних органів Державної служби України з питань праці, що припиняються, в новий (міжрегіональний) територіальний орган Державної служби України з питань праці, повноваження якого поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць (областей).

Злиття кількох державних органів в один й наділення цього новоутвореного (в результаті такого способу реорганізації) державного органу по суті тими самими владними повноваженнями, які мали ті органи, які злилися в один, не означає, що припинені (шляхом злиття) державні органи ліквідовані інституційно. У такий спосіб вони набули нової «форми», але їх «сутність», яка виявляється у завданнях і функціях у визначеній сфері правовідносин, залишилися ті самі. Звідси й робиться висновок, що державний орган (зокрема й місцевого рівня, як-от у цій справі) не ліквідований, а реорганізований.

З огляду на викладене та, враховуючи зміст Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 у контексті положень статті 104 Цивільного кодексу України, вбачається, що на підставі цього розпорядчого акту фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного Управління Держпраці у Харківській області шляхом злиття у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці, якому і були передані повноваження, завдання та функції названих державних територіальних органів Держпраці.

Таким чином, є неприйнятними доводи відповідачів, що у спірних правовідносинах відбулася ліквідація державного органу.

Отже, у суб`єкта призначення в спірних правовідносинах на час попередження позивача про звільнення був наявний обов`язок дотримуватися процедури припинення державної служби, встановленої для реорганізації державного органу (пункт 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII), а саме запропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Статтею 6 Закону № 889-VIII визначено, посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

До категорії "Б", зокрема, належать посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

До категорії "В" належать інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Приписи ст. 2 Закону № 889-VIII визначають термін «рівнозначна посада» як посаду державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону № 889-VIII, у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Як свідчать матеріали справи, на виконання обов`язку відповідно до приписів ч.3 ст. 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення попередженням не запропонував позивачу будь-яку іншу рівнозначну посаду або нижчу посаду державної служби, що не заперечується сторонами по справі.

За викладених обставин та враховуючи аналіз вищенаведених приписів чинного спеціального законодавства у сфері проходження державної служби у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 (Головним Управлінням Держпраці в Харківській області) під час звільнення позивача була порушена (не дотримана) процедура звільнення, встановлена ч.3 ст.87 Закону № 889 - VIII (відсутня пропозиція іншої рівнозначної посади), зазначені порушення є істотними порушеннями припинення державної служби за ініціативою суб`єкта владних повноважень, які впливають на остаточний її результат, тому суд доходить висновку, що оспорюваний наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 08-03/305 від 29.11.2022 про звільнення з посади ОСОБА_1 , підлягає визнанню протиправним та його скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або на іншій рівнозначній посаді, суд зазначає наступне.

Питання поновлення працівника на посаді, у разі його незаконного звільнення не врегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом № 889-VIII, а відповідно, за загальним правилом, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, за приписами ч.1 ст.235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно змісту оспорюваного наказу від 29.11.2022, позивача звільнено відповідачем-1 із посади головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці в Харківській області, 30.11.2022.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ Головне управління Держпраці в Харківській області знаходиться в стані припинення, тобто, відповідач-1 не є припиненим у встановленому законодавством порядку.

А отже, із урахуванням вищенаведеного та встановленням судом фактів звільнення позивача відповідачем-1 без законної підстави, позивач підлягає поновленню судом на посаді, з якої його звільнено та у тому ж органі, згідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України.

Ураховуючи вищенаведені приписи ст. 235 КЗпП України, позивач підлягає поновленню на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці в Харківській області.

При цьому, з урахуванням того, що за оспорюваним наказом датою звільнення позивача є 30.11.2022, а, відповідно, цей день (30.11.2022) уважається останнім днем його роботи, тому позивач підлягає поновленню на посаді державної служби саме з 01 грудня 2022 року.

З урахуванням вказаного, станом на час розгляду справи, підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-2 відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом поновлення позивача з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці в Харківській області.

Вказані висновки відповідають правовій позиції викладеній Верховним Судом в постанові від 16.05.2024 у справі №300/5311/22.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (частина 2 статті 235 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок №100).

За приписами абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 3 Порядку визначено складові, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Натомість, у пункті 4 Порядку йдеться про виплати, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Особливості обрахунку розміру середньої заробітної плати за останні два місяці роботи наведено у пункті 8 Порядку, згідно із яким нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відтак, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.2022 (наступний день за днем звільнення)

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи вищевикладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині поновлення позивача на посаді, а також в частині стягнення з Головного управління Держпраці у Харківській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця слід допустити до негайного виконання.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, ЄДРПОУ 39779919), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 7 під., 6 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області № 08-03/305 від 29.11.2022 про звільнення з посади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці в Харківській області.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2022 по день фактичного поновлення на роботі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління з питань гігієни праці, розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці в Харківській області звернути до негайного виконання.

Рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держпраці у Харківській області (ЄДРПОУ 39779919) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2022 по день фактичного поновлення на роботі, в межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова