Ухвала

від 23.08.2024 по справі 160/32616/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32616/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/32616/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Полімер" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Копія ухвали надіслана скаржникові (суб`єкту владних повноважень) в його електронний кабінет та доставлена 01.08.2024 о 19:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

06.08.2024 року до суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій скаржник зазначає, що строк апеляційного оскарження пропущений з об`єктивних причин, а саме через введення воєнного стану та перерозподіл державних коштів. Скаржник є суб`єктом владних повноважень, який фінансується виключно з Державного бюджету України. При поданні апеляційної скарги вперше, скаржник не мав можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунках, оскільки першочергово здійснювалося безспірне списання коштів.

Суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain №11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року скаржник отримав в електронному вигляді 13.05.2024, а відтак, останнім днем оскарження рішення суду є є 12.06.2024 року (середа).

Апеляційна скарга подана скаржником через Електронний суд 25.07.2024 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

Як було встановлено апеляційним судом, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року повернута скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме - ненадання документу про сплату судового збору. Скаржник вказану вище ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги отримав 25.06.2024 року та в касаційному порядку не оскаржував.

Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги вдруге, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.

Подаючи вперше апеляційну скаргу без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалою строки, скаржником при поданні апеляційної скарги вдруге, штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження.

Як зазначалось вище, ухвала суду про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 25.06.2024 року через підсистему "Електронний суд".

Судовий збір сплачено скаржником лише 27.12.2023 року, а вдруге апеляційна скарга подана 23.07.2024 року, більше ніж через місяць з дня закінчення строку апеляційного оскарження, тобто поза межами такого строку.

Посилання скаржника на воєнний стан та відсутність коштів на рахунках суб`єкта владних повноважень колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначає, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, зумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, скаржником не зазначено, а апеляційним судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у передбачений процесуальним законом строк, в тому числі подання електронною поштою.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі №520/21976/21 (провадження №К/990/34786/22).

Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюЛьвівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №160/32616/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко