Постанова

від 11.12.2007 по справі 7/211-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/211-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2007                                                                                   Справа № 7/211-07  

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)       

суддів: Павловський П.П, Чус О.В.

при секретарях судового засідання: Мацекос І.М.   

за участю представників сторін:

від позивача: Дробот О.О, довіреність б/н  від 01.11.07,  представник

від відповідача: Щербатюк С.В, довіреність №12/1  від 10.12.07,  представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ясень” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. у справі № 7/211-07

за позовом приватного підприємства “Агентство “Малбі”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ясень”, смт.Кіровське, Дніпропетровська область

про  стягнення 16 712 861,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом ПП “Агентство “Малбі” про стягнення з ТОВ “Ясень” збитків у вигляді відшкодування майнової шкоди в розмірі 16 712 861,00 грн, заподіяної неправомірними діями відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. (колегія суддів у складі:  головуючий суддя –Коваль Л.А, суддів:                 Євстигнеєвої Н.М, Чередко А.Є.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ “Ясень” на користь ПП “Агентство “Малбі” збитки в розмірі 16 712 861,00 грн, витрати на оплату державного мита в розмірі 25 500,00грн, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, ТОВ “Ясень” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити ПП “Агентство “Малбі” у задоволенні позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось.

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі в зв'язку з поданою касаційною скаргою на ухвалу Вищого господарського суду України від 13.11.2007р. про відмову у прийнятті касаційної скарги відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2007р. Колегія суддів вважає можливим відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. По даній справі ні з Вищого господарського суду України, ні з Верховного суду України не надходив запит про направлення їм справи, тому апеляційний суд має можливість розглянути справу.

Крім того від відповідача надійшли клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення пов'язаних з нею справ, а також витребування з Кіровської прокуратури матеріалів перевірки відносно додержання вимог закону при розгляді справи комерційним арбітражем. Суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами. Що стосується витребування матеріалів перевірки Прокуратури, то ці вимоги безпідставні, а матеріали перевірки не були предметом дослідження в суді першої інстанції.  

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які  управнена  сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого  або  знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені стороною,  яка  зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3 знаходиться в спільному користуванні як позивача, так і декількох підприємств, в тому числі і ТОВ «Ясень».

За договором оренди об'єкту нерухомості №72/06 від 07.09.2006р. позивач орендує у дочірнього підприємства “Мега Пак” ТОВ “Клайм” частину нежилих приміщень, які знаходяться в системі виробничого будинку для використання у господарській діяльності як складські приміщення за адресою: вул. Академіка Лазаряна, 3, м.Дніпропетровськ, загальною площею 2509,7 кв.м. Додатковими угодами №1к від 12.09.2006р, №2к від 06.10.2006р, №3к від 16.11.2006р. орендована площа змінювалась та остаточний варіант її склав 2607,3 кв.м.

Між позивачем (постачальником) та ТОВ „АРТ” (покупець) було укладено договір поставки товару від 04.01.2007р. За умовами договору позивач поставляє покупцю товар в термін та час, узгоджений в замовленні на умовах самовивозу зі складу позивача.

13.03.2007р. та 14.03.2007р. позивачем та ТОВ „АРТ” погоджені заявки на поставку продукції за договором від 04.01.2007р. відповідно на 14.03.2007р. та на 15.03.2007р.

Поставка у зазначений термін не була здійснена із-за перешкод, здійснених відповідачем щодо в'їзду, виїзду транспорту до складів, орендованих позивачем.

Крім того, між позивачем (постачальник) та Компанією Noecom Limited (покупець) був  укладений контракт на поставку товару від 27.02.2007р. № 27/02. Згідно умов контракту строк поставки товару 2 календарних дні з моменту підписання специфікації. (а.с.55-60, том 1) 14.03.2007р. між сторонами були підписані  специфікації на поставку товару.

Поставка товару за погодженими специфікаціями також не була здійснена із-за перешкод відповідачем щодо в'їзду, виїзду транспорту до складів, орендованих позивачем.

На підставі невиконання позивачем зобов'язань за договором поставки та контрактом, ТОВ „АРТ” та Компанією Noecom Limited звернулись відповідно до суду та комерційного арбітражу з позовними вимогами про стягнення з позивача штрафних санкцій.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2007р. у справі №34/193-07, яке набрало законної сили,  стягнено з позивача на користь ТОВ „АРТ” штрафні санкції в розмірі 9 042 150, 30 грн, витрати на оплату

державного мита в сумі 25 500, 00 грн, витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, в сумі 118, 00 грн, а всього: 9 067 768, 30 грн. Зазначену суму позивач сплатив згідно платіжних доручень від 28.04.2007р. № 1030000039 та № 1030000004, від 03.05.2007р. № 1030000005, від 04.05.2007р. № 1070000003 (а.с.20, том 1)

Рішенням Зовнішньоторговельного комерційного арбітражу від 20.04.2007р. у справі № 0184-2007 зобов'язано позивача сплатити штраф Компанії Noecom Limited в сумі 1 500 000 доларів США за не поставку товару в установлений контрактом строк. Загальні витрати позивача на сплату штрафу в гривневому еквіваленті склали 7 645 094, 00 грн. які складаються з витрат на придбання валюти –7 557 000, 00 грн, комісії банку на купівлю валюти –11 335, 50грн, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування –75 900, 00 грн, комісійних банку за переказ –858, 50 грн. (а.с.21-22, том 1)

Місцевий господарський суд підставно дійшов висновку, що невиконання позивачем договору та контракту з поставки товару зазначеним особам виникло не з вини самого позивача, а з вини відповідача, оскільки саме останній своїми діями, змінивши контрольно-пропускний режим в'їзду до складів, унеможливив в'їзд автотранспорту для завантаження товару, що підтверджується.

Пунктом 1.3 Договору про надання послуг з охорони №07-07Ф від 15.02.2007р, укладеним між відповідачем та ПП „Агенція „Левіт”, передбачено, що перепускний режим на охоронюваному об'єкті (за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3) встановлюється відповідачем, а контроль цього режиму забезпечує виконавець - ПП „Агенція „Левіт”. (а.с.29-31, том 2)

Наказом відповідача  від 14.03.2007р. № 2 „Про контрольно-перепускний та внутрішньооб'єктний режим було категорично заборонено ПП „Агенція „Левіт” (яке здійснювало охорону території разом з забудовами, які належать відповідачу, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3) пропускати технічні засоби не внесені в списки, які надаються в належному порядку на контрольно-пропускні пункти, та категорично заборонено пропуск фізичних осіб, які не мають належних пропусків. (а.с.32, том 2)

З матеріалів справи видно, що в період з 14.03.2007р. по 16.03.2007р. доступ на територію складського комплексу позивача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3, був відсутній, в зв'язку з чим не проводилося приймання готової продукції та відвантаження продукції зі складу позивача, а також не допускався під завантаження найнятий транспорт доставки. В цей же період представниками охорони відповідача не допускалися на робочі місця працівники складського приміщення позивача. Названі обставини викладені в акті порушення режиму роботи складського приміщення позивача (а.с. 42-65, том 2).

На запит позивача від 20.03.2007р. дочірнє підприємство „Мега Пак” ТОВ „Клайм” повідомило, що не надавало дозволу третім особам перегороджувати  проїзд загального користування на орендованій позивачем території, крім того з Дочірнім підприємством „Мега Пак” ТОВ „Клайм” ніхто не проводив узгодження даних дій.  (а.с. 49, том 1)

15.03.2007р. дочірнє підприємство „Мега Пак” ТОВ „Клайм” (яке надає в оренду позивачу зазначену земельну ділянку) звернулося до відповідача  з листом № 78 від 15.03.2007р, в якому зазначило, що відповідачем в односторонньому порядку та без попередження були змінені правила в'їзду на територію по вул. Лазаряна, 3, чим останній порушив законні права та інтереси дочірнього підприємства „Мега Пак” ТОВ „Клайм”: порушений на невизначений термін режим роботи підприємства. В зв'язку з виникненням даної ситуації та враховуючи, що територія по вул.Лазаряна, 3 знаходиться в спільному користуванні відповідно до укладених договорів оренди земельної ділянки, з метою організації проїзду до приміщень, дочірнє підприємство „Мега Пак” ТОВ „Клайм” просило відповідача повідомити про причини вчинених дій та пропонувало в подальшому письмово узгоджувати зміни щодо порядку в'їзду на зазначену територію. (а.с. 50, том 1)

16.03.2007р. дочірнє підприємство „Мега Пак” ТОВ „Клайм” звернулося з листом  до приватного підприємства „Агенція „Левіт”, яке здійснювало охорону території по вул. Лазаряна, 3, яким просило при виконанні договірних зобов'язань з ТОВ „Ясень” враховувати права та інтереси власників (орендарів) нежитлових приміщень та користувачів земельних ділянок по вул. Лазаряна, 3. (а.с. 33, 74, том 2),

На звернення позивача приватне підприємство „Агенція „Левіт” повідомило, що 14.03.2007р. директор відповідача видав під розпис ПП „Агенція „Левіт” наказ № 2 від 14.03.2007р. та розпорядився виставити охоронні пости на території в м. Дніпропетровську по вул. Академіка Лазаряна, 3, на всі в'їздні ворота, здійснювати пропуск людей та автотранспорту тільки на підставі пропусків, виданих відповідачем. При цьому, двоє в'їздних воріт із трьох були заблоковані залізобетонними плитами та технікою працівниками відповідача. (а.с. 28, том 2)

Із акта перевірки державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області від 16.03.2007р. видно, що земельна ділянка по вул. Лазаряна, 3 в м.Дніпропетровську знаходиться в спільному користуванні як позивача і відповідача, так і інших юридичних та фізичних осіб, і станом на 16.03.2007р. проїзд на цю земельну ділянку був заблокований в двох містах бетонними плитами. Директором відповідача було внесено припис про усунення порушення земельного законодавства.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо користування земельною ділянкою і що такі дії призвели до збитків, понесених позивачем, внаслідок невиконання ним обов'язків по поставкам товаро-матеріальних цінностей.

Колегія суддів не бере до уваги ствердження відповідача, що блокування було здійснено ПП „Агенція „Левіт”, а не ним, про невідповідність доказів залучених до справи вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України, про відсутність претензій позивача, про неможливість блокування в'їзду працівниками ТОВ “Ясень”, так як вони протиріччять доказам і обставинам, які сумніву у колегії не викликають і які були покладені в основу рішення першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, судова колегія бере до уваги рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2007р. у справі №34/193-07 та Зовнішньоторгівельного комерційного арбітражу від 20.04.2007р. по справі №0184-2007, які не визнані недійсними і не скасовані.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. у справі № 7/211-07.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ясень” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. у справі № 7/211-07 залишити без змін.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ясень” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. у справі № 7/211-07 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2007р. у справі № 7/211-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                        М.П.Неклеса

Суддя                                                                                               П.П.Павловський

Суддя                                                                                               О.В.Чус