Ухвала

від 28.08.2024 по справі 229/5777/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5777/24

Провадження № 2/229/1920/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Худіна О.О. дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст.ст.175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав - відкриває провадження у справі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява про визнання права власності на майно не містить зазначення ціни позову.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача, тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Однак, позивачі в порушення вимог п.3 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначили у позовній заяві ціни позову, а також не надали доказів вартості спірного майна, про визнання права власності на яке заявлено позов, із якої необхідно визначити ціну позову та доплатити судовий збір. Позивачі мають підтвердити відповідність доплати судового збору належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, на яке позивачі просить визнати право власності або інші належні докази).

За викладених обставин, сторона позивача має зазначити вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом; надати докази на підтвердження вартості даного майна; зазначити ціну позову, з якої з урахуванням вимог закону «Про судовий збір» слід визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за заявлену вимогу майнового характеру; у разі сплати судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», надати документ на підтвердження доплати судового збору.

Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Худіна О.О.