Рішення

від 29.08.2024 по справі 165/3651/24

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 165/3651/24

провадження №2-а/165/29/24

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ляшука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії 2В №269 від 01.08.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. У постанові зазначено, що 17 червня 2024 року він, перебуваючи на військовому обліку, особисто відмовився від отримання письмового виклику та у період з 19.06.2024 по 16.07.2024 не з`явився за письмовим викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних і визначення призначення на особливий період та не повідомив про поважність причини неприбуття, чим порушив вимоги аб.2 ч.1 ст.22, аб.8 ч.3 ст.22 Закону України №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах особливого періоду.

Зазначає,щовказана постанова винесена безпідставно та не відповідає обставинам справи. Вказує, що 17.06.2024, коли він повертався із робочої зміни у шахті та спізнювався на службовий автобус, до нього підійшов працівник відділу кадрів і сказав підписати якісь папери. Оскільки він був брудний, весь у мазуті та поспішав у лазню, щоб помитись, тому відмовився підписувати документи на ходу. Потім він дізнався, що на нього був складений акт про відмову від отримання повістки. Пізніше, 16.07.2024, коли він особисто прийшов у відділення поліції для отримання копії судово-медичної експертизи по факту нападу на нього, побиттю та вимаганню, людина у військовій формі намагалась з ним розмовляти, проте він відмовився, оскільки вона не пред`явила службове посвідчення. Стверджує, що незважаючи на це, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс оскаржувану постанову. У зв`язку з вищевикладеним просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії 2В №269 від 01 серпня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив його задоволити з підстав, наведених у ньому. Додатково пояснив, що йому не було доведено суть оповіщення про необхідність явки на конкретну дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, акт про відмову про отримання повістки йому не вручався, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в судовомузасіданні позовне визнав,у відзивіна позовнузаяву запереченнявідповідача обґрунтовуєтим,що посадовіособи ДП«Дирекція побудівництву об`єктів»,де працюєпозивач,уповноважені навручення викликівтериторіальнихцентрів комплектування та соціальної підтримки, тому ОСОБА_1 , відмовившись від отримання повістки та не з`явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорував вимоги мобілізаційного законодавства. Також зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, оскільки такий строк необхідно обчислювати з моменту винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та до моменту подання до суду позовної заяви.

У судовому засідання позивач усно заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи документів про режим роботи підприємства, де він працює, колективного договору, витребування відеозапису відмови від отримання ним протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, про задоволення якого представник відповідача заперечив. У задоволенні клопотання судом відмовлено за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності та взаємозв`язку, суд робить такі висновки.

Судом встановлено, що 01.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову серії 2В №269 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 гривень.

Відповідно до вищевказаної постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 та особисто відмовившись 17.06.2024 від отримання письмового виклику (повістки) про необхідність прибуття 19.06.2024 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення облікових даних і визначення призначення на особливий період, не з`явився з 19.06.2024 до 16.07.2024 (дата складення протоколу) за письмовим викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не повідомивши про поважні причини свого неприбуття, чим проігнорував вимоги абз.2 ч.1 ст.22 та абз.8 ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ в умовах особливого періоду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Підставою винесення оскаржуваної постанови є вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що доведено такими доказами.

Згідно з актом відмови від отримання повістки від 17.06.2024 під час здійснення оповіщення ОСОБА_1 категорично відмовився без пояснень від отримання повістки про виклик та явку на 19.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Текст повістки було доведено (озвучено) ОСОБА_1 о 08 год 45 хв. Оповіщення здійснено та відповідний акт підписано власноручно працівниками ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» провідним інженером з кадрів ОСОБА_4 , ст.інспектором з трудової дисципліни ОСОБА_5 та лампівником 02 розряду ОСОБА_6 (а.с.110).

Зазначені оповіщення здійснено та акт складено на підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/2236 від 10.06.2024 та наказу в.о. директора ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» від 13.06.2024 №119 «Про оповіщення та увільнення військовозобов`язаних підприємства» (а.с. 111, 108-109).

Доводи позивача, що йому не було доведено суть вищевказаного оповіщення про необхідність явки на конкретну дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки суд визнає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються змістом зазначеного акту відмови від отримання повістки від 17.06.2024.

16.07.2024 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 складено протокол серії 2В №269 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого: 16.07.2024 о 18.40 під час знаходження у відділенні поліції №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 та особисто відмовившись 17.06.2024 від отримання письмового виклику (повістки) про необхідність прибуття 19.06.2024 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення облікових даних і визначення призначення на особливий період, не з`явився з 19.06.2024 до 16.07.2024 (дата складення протоколу) за письмовим викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не повідомивши про поважні причини свого неприбуття, чим проігнорував вимоги абз.2 ч.1 ст.22 та абз.8 ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, в умовах особливого періоду. Громадянин ОСОБА_1 особисто відмовився від надання пояснень та підписання протоколу (а.с. 101-103).

Копія протоколувід 16.07.2024з додаткамискерована ОСОБА_1 поштою,останнього такожзавчасно поінформованопро часі місцерозгляду справипро адміністративнеправопорушення зроз`ясненням прав,визначених ст.63Конституції України,ст.268КУпАП,що підтверджуєтьсякопіями фіскальногочеку,листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від19.07.2024№3279,звернення ОСОБА_1 від 22.07.2024до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.104,116,118-119). Наведені факти також не заперечив позивач і в судовому засіданні, при цьому причиною неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення пояснив відсутністю такої юридичної особи як ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин неявки ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 01.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція вказаної норми є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Згідно ізабз.2ч.1ст.22та абз.8ч.3ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» громадянизобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

На переконання суду відмова від отримання виклику в разі доведення його змісту про дату, місце прибуття не звільняє громадянина від обов`язку прибути за таким викликом.

Відповідно дост.235КУпАП територіальніцентри комплектуваннята соціальноїпідтримки розглядаютьсправи,зокрема,про порушеннязаконодавства прооборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію(ст.210-1КУпАП). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з ч.1ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Дослідженими в судовому засідання доказами доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На переконання суду встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови, таке рішення прийняте відповідно до вимогчастини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законамиУкраїни; звикористанням повноваженняз метою,з якоюце повноваженнянадано; обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; здотриманням принципурівності передзаконом,запобігаючи всімформам дискримінації; пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); зурахуванням праваособи научасть упроцесі прийняттярішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом є безпідставними, оскільки позовна заява подана через систему «електронний суд» 10.08.2024, тобто з дотриманням строків, визначених ч.2 ст.286 КАСУ.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.

Керуючись ст.ст.2,6,9,77,79,241-246,268-272, 286,293 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії 2В №269 від 01.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400грн залишити без змін.

Витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення, відповідно до ч.4 ст.286 КАС України, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя підпис Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ