Рішення

від 26.08.2024 по справі 357/9140/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9140/24

Провадження № 2-о/357/278/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 серпня 2024 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

присяжних - Потапенко І.Є., Синиці В.М.,

за участю секретаря - Махненко Б.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області - Реки Л.Г.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, Військова частина НОМЕР_1 про усиновлення дитини,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про усиновлення дитини, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, Військова частина НОМЕР_1 , мотивуючи наступним.

Він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував шлюб 28 липня 2023 року з громадянкою ОСОБА_2 ( дошлюбне « ОСОБА_3 » ) у Виконавчому комітеті Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис № 36.

Від попереднього шлюбу, його дружина ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Разом з дружиною вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ними також проживає син дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вони з дружиною спільно виховують ОСОБА_7 , дбають про його розвиток, стан здоров`я та матеріальне забезпечення. Між ним, ОСОБА_7 склалися дружні, родинні відносини, він любить цю дитину та вважає рідним. ОСОБА_8 також вважає його рідним батьком. Він прикладає всі свої зусилля для того, щоб стати для нього опорою, близькою людиною, щоб дитина почувала себе в безпеці, мала повноцінну родину і батька. Дитина вважає його батьком і хоче носити його прізвище.

Актом обстеження умов проживання стверджено, що він та його дружина ОСОБА_2 створили належні умови для проживання і всебічного розвитку дитини та умови для усиновлення сина дружини ОСОБА_4 .

Для підтвердження задовільного стану його здоров`я надав висновок про стан здоров`я від 21.06.2024 року.

На даний час він перебуває в лавах ЗСУ, його дохід за період з січня по травень 2024 року становить 213 000 грн.

Мати дитини не заперечує проти усиновлення, біологічний батько дитини, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Він ніколи не позбавлявся батьківських прав, не був усиновлювачем іншої дитини, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами.

Враховуючи, що він, ОСОБА_1 , любить ОСОБА_7 як власну дитину, хоче стати йому батьком, бажає виховувати його та забезпечувати всім необхідним та здатний до цього, ОСОБА_8 також бажає щоб він був його батьком, проси суд дозволити йому усиновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 та зобов`язати орган державної реєстрації внести відповідні зміни та видати нове свідоцтво з урахуванням змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 04 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних. Постановлено призначити справу до розгляду в закритому судовому засіданні на 12 годину 00 хвилин 26 серпня 2024 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою заяву про усиновлення дитини підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив суд заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заяви про усиновлення її дитини чоловіком не заперечувала та просила суд задовольнити її.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Река Л.І., яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні проти заяви про усиновлення не заперечувала та просила суд задовольнити її.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином в законному порядку.

В судовому засіданні в присутності представника служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Реки Л.І. було вислухано думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно його усиновлення ОСОБА_1 .

Так, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в суді пояснив, що він дійсно бажає, щоб ОСОБА_1 його усиновив та був його батьком. Пояснив, що в них дуже добрі стосунки, він його любить, а ОСОБА_9 дбає про нього.

Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованих осіб, думку дитини, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Згідно статті 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що громадяни України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28 липня 2023 року, про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_2 від 28.07.2023 року, виданого Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження ( повторного ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками останнього є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Встановлено, що подружжя ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ними, проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , про що свідчить Довідка, видана виконавчим комітетом Узинської міської ради від 24.06.2024 року за вих. № 11-14-1529.

З Акту обстеження умов проживання від 21.06.2024 року вбачається, що в родині дружні, доброзичливі відносини. Мати та вітчим приділяють увагу по вихованню дитини. У дитини є власна кімната, забезпечена необхідним для гармонійного та всебічного розвитку.

В свою чергу, заявник має у власності житло, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник є військовослужбовцем, має стабільний дохід, що підтверджується індивідуальними відомостями про зареєстровану особу Пенсійного фонду України, дохід заявника за період з січня по травень 2024 року склав 213 000 гривень.

За станом здоров`я заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має протипоказань бути усиновлювачем, що свідчить Висновок про стан здоров`я особи від 21.06.2024 року.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ВР-004132454, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 12.06.2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Так, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник виявив бажання усиновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено вище, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчить в матеріалах справи наявне повторне свідоцтво про народження останнього.

Як встановлено матеріалами справи, батько неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_5 помер, про що в матеріалах справи свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 05.02.2026 року.

З наявного в матеріалах справи Висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, заявник ознайомлений, про що останній зазначив під час слухання даної справи.

З наявної в матеріалах справи заяви, яка нотаріально посвідчена державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. від 14.06.2024 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1-2043 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 цією заявою дає свою вільну і безумовну згоду своєму чоловіку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 28.07.2023 року, на усиновлення її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З висновку органу опіки та піклування Узинської міської ради в особі виконавчого комітету Узинської міської ради від 26.06.2024 року за № 03-10-521, вважають доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, усиновлення ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вищезазначені документи, які були надані заявником до заяви про усиновлення, належним чином завірені.

Згідно частини третьої статті 5 СК України, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 171 СК України, враховується думка дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

СК України (ст. 171), Закон України «Про охорону дитинства (ст. 9), Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року та інші нормативно-правові акти гарантують дитині право бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх (в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори).

З`ясування думки дитини у цивільному процесі можна визначити як загальний процес (сукупність дій суду), що спрямовані на реалізацію гарантованого законом права дитини бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх. Відсутня чітка регламентація процедури здійснення з`ясування думки дитини судом, у зв`язку з чим, залежно від обставин конкретної справи таке з`ясування може здійснюватись за допомогою різних методів (наприклад, думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції)).

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Згідно із статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року, (далі - Європейська конвенція) дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами, використання яких вона може вимагати: a) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; c) бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цих думок та про можливі наслідки будь-якого рішення.

У статті 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/15771/19.

У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 бажає, щоб заявник його усиновив та був його батьком, оскільки в них дуже добрі стосунки, він його любить, а він дбає про нього.

До того ж, в матеріалах справи від 21.06.2024 року міститься заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спрямована Службі у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, в якій останній виявив бажання щоб його усиновив вітчим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випаду, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частини першої статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 СК України якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Частинами 2 та 3 статті 211 СК України передбачено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті.

Стаття 217 Сімейного кодексу України передбачає можливість надання згоди батьків на усиновлення дитини. Визначено такі важливі аспекти: усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків; згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною; згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку; письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Частиною 1, 3 ст. 218 Сімейного кодексу України встановлено, для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення.

В свою чергу, як зазначено вище, усиновлення проводилося за присутності самої дитини, думку якої було вислухано судом.

Частиною 1 статті 219 СК України передбачено, що усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; 5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім`ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Судом враховану ту обставину, що батько дитини ( ОСОБА_5 ) помер, про що в матеріалах справи свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 05.02.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Як зазначено вище, мати дитини, ОСОБА_2 надала таку згоду.

Відповідно до ч.1 ст. 223 Сімейного кодексу України, особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище осіб, які бажають усиновити дитину, їх сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких заявники бажають усиновити дитину; взаємовідповідність осіб, які бажають усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ці особи опікуються вже дитиною; особу дитини та стан їх здоров`я; ставлення дитини до осіб, які бажають її усиновити ( ч. 1 ст. 224 СК України ).

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (ст. 224 Сімейного кодексу України).

Частиною 1 статті 229 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Також, згідно частини 2 статті 231 Сімейного кодексу України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

При цьому стаття 232 Сімейного кодексу України передбачає, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Судом враховано, що мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечувала проти такого усиновлення заявником.

Окрім цього, як встановлено в судовому засіданні, заявник та мати дитини перебувають у шлюбі, разом проживають, з ними проживає ще один син дружини заявника ( старший ), тобто, склалася родина з чотирьох осіб, неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в повноцінній родині.

До того ж, в судовому засіданні встановлено, що між заявником та неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склалися дружні, добрі стосунки. Заявник відноситься до неповнолітнього сина дружини, як до свого сина.

Зазначене було підтверджено також і з боку матері дитини ОСОБА_2 .

Заявник в судовому засіданні підтвердив, що він зі станом здоров`я неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознайомлений, а також і з правовими наслідками усиновлення.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом є обов`язком держави.

Судом встановлено, що обставини, передбачені ст. 212 Сімейного кодексу України, наявність яких виключала б для заявника можливість бути усиновлювачем неповнолітньої дитини - відсутні.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен лежати обов`язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім`ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.

Статтею 20 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухвалюючи рішення згідно зі статтею 224 СК України, суд повинен обґрунтовувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення в разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім`я, по батькові, день місяць і рік народження а також його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища імені та по батькові, дати і місця народження відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а до актового запису про народження дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що усиновлення неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та таким, що відповідатиме його найвищим інтересам, підстав, передбачених у сімейному законодавстві, які б перешкоджали цьому усиновленню, судом не встановлено, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи, а заявник скористався таким правом та просив внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записавши його батьком, суд вважає, що це відповідає інтересам дитини, а тому є підстави для задоволення заяви і в цій частині.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

За ч. 1 ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Крім того, для забезпечення таємниці усиновлення суд, відповідно до ч. 1 ст. 228 СК України, роз`яснює, що особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 135, 207, 208, 209, 212, 219, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 283, 285, 310 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, Військова частина НОМЕР_1 про усиновлення дитини, - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , усиновлювачем неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши його батьком дитини.

Внести зміни до актового запису № 32 від 12.04.2007 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про народження неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_12 », по-батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ». Ім`я, дату, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

У зв`язку з внесенням змін до актового запису, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, анулювати свідоцтво про народження неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення після вступу в законну силу надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

Роз`яснити, якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 06.02.2024 року, орган, що видав 3210, РНОКПП: НОМЕР_5 );

Зацікавлена особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 12.10.2023 року, орган, що видав 3210, РНОКПП: НОМЕР_7 );

Зацікавлена особа: Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області ( адреса місцезнаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Івана Котляревського, буд. 16, ЄДРПОУ: 45130917 );

Зацікавлена особа: Військова частина НОМЕР_1 ( адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов ПрисяжніІ.Є. Потапенко В.М. Синиця