Рішення

від 29.08.2024 по справі 643/3078/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3078/24

Провадження № 2/638/4185/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просить стягнути з Філії «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (відповідач) нараховану, але не виплачену заробітну плату і середній заробіток за час затримання розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 вересня 2021 року його прийнято на посаду майстра дільниці філії «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за наказом №57-ВК від 18.10.2021. Наказом №19-ВК від 29.02.2024 звільнено у зв`язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу п.3 ст.36 КЗпП України.

Позивач зазначив, що за період його роботи на підприємстві виникла заборгованість по заробітній платі. Загальну суму вказати позивач не може, оскільки Філія «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» відмовилась надати довідку про заборгованість. Позивачем засобами поштового зв`язку була направлена заяву директору дочірнього підприємства «Харківського облавтодора» акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» Віталію Мачулі з вимогою про проведення остаточного розрахунку, надання довідки про заборгованість, довідки про середню заробітну плату. Листа отримано 11.03.2024, проте відповідь на нього позивачу не надійшла.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2024 справа передана на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова відповідно до правил територіальної підсудності.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 травня 2024 року у справі відкрито провадження та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів на подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач Філія «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки є неналежним відповідачем. Окрім того зазначив, що заборгованість відповідача філії «Харківський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» перед позивачем ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі у травні 2023 року, на підтвердження чого надано суду відповідні докази. Щодо затримки при здійсненні розрахунку відповідач посилається на те, що відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Оскільки військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», тому, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідач вважає, що не підлягає цивільно-правовій відповідальності за несвоєчасний розрахунок з відповідачем. Крім того, відповідач зазначив, що Пісочинська селищна територіальна громада, на території якої знаходиться філія «Харківський райавтодор», з 24.02.2022 перебуває в зоні, де існує високий ризик виникнення бойових дій, та на дату подання цього відзиву вищевказані ризики досі зберігаються.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що відповідач провів розрахунок з ним після звільнення приблизно через 73 доби. При цьому, позивачу невідомо чи здійснено повний розрахунок, оскільки відповідач відмовив у видачі довідки про заборгованість по заробітної платні. Позивач зазначає, що відповідачем не було доведено, що несвоєчасний розрахунок стався внаслідок бойових дій або дій інших обставин непереборної сили. Відповідач зазначає, що Пісочинська селищна територіальна громада відноситься до території можливих бойових дій, на які може повертатися населення, повністю функціонують державні органи, можливо здійснювати правочини, оскільки доступ до публічних реєстрів відкритий. Тому, на переконання позивача, належність Пісочинської СТГ не може бути підставою для невиконання своїх обов`язків відповідачем перед працівником. Крім того, з розрахункових відомостей вбачається, що підприємство безперешкодно здійснювало виплати, ставилася відпрацьовані години в табелі за зроблену роботу.

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року замінено первісного відповідача - Філію «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» на належного відповідача - Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», що розташоване за адресою: вул. Ахсарова, б. 2, м. Харків, 61202, ЄДРПОУ 31941174, oad_kharkiv@adu.com.ua. Встановлено відповідачу строк 15 днів на подання відзиву на позовну заяву.

Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» у відзиві на позовну заяву просило у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, зазначило, що всі належні виплати, суми яких були нараховані позивачеві при звільненні, були виплачені відповідачем в повному обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку зазначило, що дійсно в період останнього півріччя перед звільненням ОСОБА_1 дійсно мали місце затримки по виплаті заробітної плати позивачеві, однак це обумовлено в жодному разі не власним небажанням відповідача вчасно розрахуватися з працівниками або конкретним працівником, а пов`язано з надважливим фактом скрутного фінансового становища підприємства, а також обставинами непереборної сили, а саме введенням воєнного стану на території України. Навпаки, підприємством, навіть у ситуації, що склалася, застосовувалися всі можливі міри для здійснення якнайшвидшого повного розрахунку з усіма працівниками. Відповідач звертає увагу суду, що термін виплати заробітної плати на госпрозрахунковому ДП «Харківський облавтодор» залежить від терміну розрахунків за виконані роботи від основного замовника, Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Харківській області, який, відповідно до умов Договору ТІ-УТР/21 від 06.01.2021, зобов`язаний приймати роботи і перераховувати кошти за їх виконання на рахунок підприємства кожен місяць, але жодним чином не виконувало свої зобов`язання. Так заборгованість основного замовника за виконані ДП «Харківський облавтодор» роботи, які виконувались з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, становила 75607600 грн. ДП «Харківський облавтодор» неодноразово зверталося до основного замовника, Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Харківській області, з проханням посприяти щодо сплати коштів за виконані підприємством роботи, що дало б нам змогу розрахуватися із заборгованістю по заробітній платі. Окрім цього, ДП «Харківський облавтодор» з аналогічним проханням зверталося до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також до Державної агенції відновлення та розвитку інфраструктури України, але дані звернення не приносили жодного результату. Про складну ситуацію з відсутністю можливості своєчасно здійснити розрахунки з працівниками підприємства відповідач також повідомляв Держпраці. Відповідач зазначає, що на кінець 2023 року заборгованість ДП «Харківський облавтодор» по виплаті заробітної плати становила 19370000 грн. Значні фінансові труднощі, що призвели до фінансово-економічної кризи, в якій опинилося ДП «Харківський облавтодор», також зумовлені військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок, введенням воєнного стану на території України. Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оскільки під час дії в Україні воєнного стану ДП «Харківський облавтодор» є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. З початку воєнного стану в Україні і активних бойових дій у місті Харкові та Харківській області, виробничі бази філій і рухоме майно ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» були окуповані збройними силами Російської Федерації, на тимчасово окупованих територіях в Харківській області перебувало 8 філій та 20 виробничих баз, на яких розташовані адміністративні будівлі та техніка підприємства. Так в період з 24.02.2022, було пошкоджено 19 виробничих баз, що знаходяться на балансі ДП «Харківський облавтодор», розміщених в шести районах Харківської області. На 3 виробничих базах були повністю зруйновані 6 виробничих будівель. На теперішній час, після проведення деокупації територій Харківської області Збройними Силами України, комісією селищних та міських військових адміністрацій зафіксовані пошкодження і знищення нерухомого майна ДП «Хакрівський облавтодор» зі складанням відповідних актів, внаслідок військової агресії РФ. Згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих російською федерацією ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 124525,13 млн. грн. Під час воєнного стану на території України загальна кількість працівників апарату та філій ДП «Харківський облавтодор» становить 964 особи. На ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» покладено надзвичайно важливу для держави функцію - забезпечення належного проїзду автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури України. А отже, безперебійна діяльність працівників і техніки ДП «Харківський облавтодор» та його структурних підрозділів (філій) забезпечує дотримання інтересів держави під час дії воєнного стану. Таким чином, під час воєнного стану в Україні, було зменшено виконання робіт підприємством, окуповані структурні підрозділи, виробничі потужності і, у зв`язку з чим, значно зменшені об`єми робіт, що виконуються підприємством, а також наявні суттєві збитки та зменшено прибуток ДП «Харківський облавтодор» внаслідок несплати грошових коштів за виконані роботи державного значення від замовників. При цьому, одразу після надходження перших коштів на рахунок відповідача за виконані ним роботи (на початку травня 2024 року), було здійснено повний розрахунок з позивачем. Отже, на підставі вищезазначеного, фактично в повному обсязі відсутня будь-яка вина ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та його посадових осіб у несвоєчасній виплаті заробітної плати позивачеві. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року витребувано у Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»: довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 , довідку про належні ОСОБА_1 суми виплати при звільненні (довідка про нараховану, але не виплачену заробітну плату) станом на 29 лютого 2024 року.

16 серпня 2024 року до суду надійшли витребувані докази.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання до суду не надав.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Разом з цим Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік)

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судом враховано, що відповідно до вимог частини першої статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).

У рішенні від 22 липня 2021 року «Плетяк та інші проти України» Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту з огляду на ці скарги.

Як зазначалось вище, позивач з цим позовом до суду звернувся 28 березня 2024 року, після передачі справи за підсудністю, ухвалою суду від 15.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, подальше відкладення розгляду справи, провадження у якій відкрито понад 4 місяці тому, призведе до порушення розумного строку вирішення спору по справі.

Крім того судом враховано, що саме сторона позивача, яка звернулася до суду за захистом своїх майнових прав та ініціювала судовий процес щодо вирішення спору, є найбільш зацікавленою стороною в швидкому та правильному вирішенні спору.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст.89 ЦПК України).

Судом встановлено, що Наказом №57-ВК від 18.10.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято на посаду майстра дільниці №1 Пісочин Філії «Харківський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» для проходження альтернативної (невійськової) служби на підставі рішення Ізюмської районної державної адміністрації від 22.09.2021 № 101 відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Наказом №19-ВК від 29.02.2024 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу на підставі п.3 ст.36 КЗпП України.

Вказані обставини підтверджуються змістом трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 (а.с. 8-10).

Відповідно до Бухгалтерської довідки про нарахування та виплату заробітної плати за 2023, 2024 роки станом на 29 лютого 2024 року, виданої головним бухгалтером філії «Харківський райавтодор» Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор», за період з вересня 2023 року до лютого 2024 року загальна сума нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати становить 35620,07 грн, до виплати 27934,46 грн, виплачено 2325,60 грн.

Згідно з Бухгалтерською довідкою № 927 про нарахування та виплату заробітної плати за 2023-2024 роки ОСОБА_1 станом на 09.07.2024, підписаною т.в.о. Директора Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» та головним бухгалтером, розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період вересень 2023 - лютий 2024 становить 35620,07 грн, до виплати - 27934,46 грн, виплачено - 27934,46 грн.

Вказані обставини також підтверджується Відомостями розподілу виплат за № 240513РВ000040510111, 240510РВ000040469082, 240510РВ000040484434, 240513РВ000040511613, 240510РВ000040487804, 240510РВ000040488210, та виписки з рахунку ОСОБА_1 в АТ КТ «ПриватБанк» від 20.06.2024, ФІЛІЯ ХАРКІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР, ЄДРПОУ 21231086, з яких вбачається, що 13 травня 2024 року відповідач остаточно виплатив ОСОБА_1 належну до виплати заробітну плату у розмірі 27934,46 грн згідно з Довідкою № 927 від 09.07.2024.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем 13 травня 2024 року, виплачено нараховану, але не виплачену на час звільнення заробітну плату, у повному обсязі, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачем було остаточно виплачено позивачу заробітну плату за серпень, жовтень-грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року у загальному розмірі 25608,86 грн 10-13 травня 2024 року.

Таким чином, остаточний розрахунок перед позивачем, якого було звільнено 29 лютого 2024 року, відповідач провів 13 травня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За правилами ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Приписи ст.116 КЗпП України передбачають, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022).

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що затримка виплати остаточного розрахунку з позивачем сталася внаслідок обставин непереборної сили, суд виходить з наступного.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". В подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан неодноразово був продовжений та триває по теперішній час.

Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Судом враховано, що під час дії в Україні воєнного стану ДП «Харківський облавтодор» є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, згідно Переліку підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, який затверджено Розпорядженням № 463 В від 12.07.2024 «Про визначення підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період».

З 24 лютого 2022 року, тобто з початку воєнного стану в Україні і активних бойових дій у місті Харкові та Харківській області, виробничі бази філій і рухоме майно ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» були окуповані збройними силами РФ (відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75).

Згідно з проведеною інвентаризацією втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих російською федерацією ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 124 525 013 грн (сто двадцять чотири мільйони п`ятсот двадцять п`ять тисяч тринадцять грн).

Крім того, враховуючи завдання та особливості здійснення господарської діяльності відповідача, суд погоджується з доводами відповідача про те, що терміни виплати заробітної плати на госпрозрахунковому ДП «Харківський облавтодор» залежать від терміну розрахунків за виконані роботи від основного замовника, Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Харківській області, який, відповідно до умов Договору ТІ-УТР/21 від 06.01.2021, зобов`язаний приймати роботи і перераховувати кошти за їх виконання на рахунок підприємства кожен місяць, але жодним чином не виконувало свої зобов`язання.

Так заборгованість основного замовника за виконані ДП «Харківський облавтодор» роботи, які виконувались з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, становила 75607,6 тис.грн.

При цьому, як вбачається з наданих відповідачем доказів, ДП «Харківський облавтодор» неодноразово зверталося до основного замовника, Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Харківській області, з проханням посприяти щодо сплати коштів за виконані підприємством роботи, що дало б змогу розрахуватися із заборгованістю по заробітній платі. Окрім цього, ДП «Харківський облавтодор» з аналогічним проханням зверталося до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також до Державної агенції відновлення та розвитку інфраструктури України.

У зв`язку з викладеним, на кінець 2023 року заборгованість ДП «Харківський облавтодор» по виплаті заробітної плати становила 19 370 000 грн.

Про складну ситуацію з відсутністю можливості своєчасно здійснити розрахунки з працівниками підприємства відповідач також повідомляв Держпраці.

Скрутне фінансове становище відповідача на кінець 2023 року - початок 2024 року підтверджується також Звітом про фінансові результати ( Звіт про сукупний дохід) за 2023 рік, Балансом (Звітом) про фінансовий стан на 31 грудня 2023 року, виписками щодо рахунків ДП «Харківський облавтодор» в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УКРСИББАНК», АТ «УКРГАЗБАНК» та довідкою № 62-3-09/33/139 від 01.04.2024 від АТ «УКРСИББАНК», які долучені до відзиву на позовну заяву.

При цьому, судом враховано, що одразу після надходження перших коштів на рахунок відповідача за виконані ним роботи (на початку травня 2024 року), відповідачем було здійснено повний розрахунок з позивачем.

Вказані обставини свідчать про те, що затримка розрахунку при звільненні з ОСОБА_1 сталася не з вини підприємства та його посадових осіб, а внаслідок обставин непереборної сили, які знаходилися поза волею відповідача.

На переконання суду, що введення на території України воєнного стану, перебування м. Харкова та сел. Пісочин на території можливих бойових дій, завдання відповідачу внаслідок збройної агресії Російської Федерації значних матеріальних збитків, що впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства, в сукупності з неналежним виконання зобов`язань основним замовником відповідача, що призвело до скрутного матеріального становище відповідача, неможливість відповідача відмовитися від виконання робіт за замовленням основного замовника - Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Харківській області, враховуючи що відповідач є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, є непереборними обставинами, які спричинили затримку з виплати заробітної плати позивачу. Підтвердженням відсутності вини відповідача у затримці остаточного розрахунку з позивачем на переконання суду є те, що, відповідачем без зволікань виплачено позивачу заробітну плату у повному обсязі одразу після надходження на госпрахунок відповідача грошових коштів від основного замовника у травні 2024 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено, затримка остаточного розрахунку з позивачем при його звільненні сталася не з вини підприємства та його посадових осіб, а внаслідок обставин непереборної сили, у зв`язку з чим на підставі до ч.3 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідач звільняється від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні позивача. З цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. 12, 13, 16, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31941174, адреса: Україна, 61202, Харківська обл., місто Харків, вул. Ахсарова, будинок 2.

Суддя А.М. Тимченко