Рішення

від 20.08.2024 по справі 638/4229/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4229/23

Провадження № 2/643/175/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Скотаря А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ширіної Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису цивільного стану,-

установив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в обґрунтування якого зазначила, що батьком дітей є ОСОБА_7 .

У березні 2020 вона звернулась до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (далі Нотаріальна контора) з заявою щодо оформлення на ім`я своїх дітей спадщини після померлих ОСОБА_8 та матері останнього - ОСОБА_9 . Нотаріальною конторою на її звернення з приводу оформлення спадщини надані роз`яснення, що діти є двоюрідними онуками ОСОБА_8 по батьківській лінії та не є кровними родичами його матері ОСОБА_9 ; ОСОБА_9 та її син ОСОБА_8 померли протягом однієї доби 13 травня 2014 року, отже спадщина відкрилась одночасно і окремо щодо кожного з них. Спадкодавець ОСОБА_8 та дід дітей позивачки по батькові ОСОБА_10 є неповнорідними однокровними братами. Частиною 4 ст. 1268 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 ЦК України, тобто кожна малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом встановленого 6-місячного строку її батьки (усиновлювачі) або опікун не відмовилися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині.

Таким чином, діти позивачки є такими, що прийняли спадщину після ОСОБА_8 .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, розпочатого за фактом смерті ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_9 , смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , викликана природніми причинами, а саме серцево-судинною недостатністю. Її син, знайшовши тіло матері, перебуваючи у стані психологічного шоку від втрати матері, покінчив життя самогубством через повішення. Їх смерть зареєстровано однією датою - датою знайдення їх тіл.

Малолітні діти позивачки є кровними родичами (двоюрідними онуками) та спадкоємцями померлого ОСОБА_8 , але не можуть спадкувати за його матір`ю ОСОБА_9 , оскільки їх смерть зареєстровано одним днем і ОСОБА_8 не може вважатися таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_9 .

З додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12014220490002060 від 14.05.2014 за фактом смерті ОСОБА_9 , 1931 р.н., вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала не пізніше 10.00 - 11.00 години 12 травня 2014 року. Через 10-12 годин після цього - тобто біля 20.00-22.00 години 12 травня 2014 року - тіло ОСОБА_9 знайдено її сином та позу тіла було змінено. Смерть через повішення її сина ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . Того ж вечора, 13 травня 2014 р., знайдено їх тіла та зафіксовано їх смерть, яка в подальшому помилково зареєстрована одним днем - 13 травня 2014 р.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Таким чином, оскільки ОСОБА_8 помер наступного дня після смерті своєї матері ОСОБА_9 , не встигши прийняти спадщину, право на прийняття належної йому частки переходить до неповнолітніх дітей позивачки як спадкоємців першої черги (оскільки ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги після своєї матері ОСОБА_9 ).

Необхідність встановлення факту смерті ОСОБА_9 12 травня 2014 року обумовлена захистом спадкових прав малолітніх дітей позивачки на спадкове майно ОСОБА_9 .

ОСОБА_1 просить суд встановити факт того, що смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зобов`язати Харківській міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 7161 від 15 травня 2014 р. про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши дату смерті з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на дату « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.05.2023 вказану позовну заяву передано за підсудністю Московському районному суду м. Харкова, оскільки позовні вимоги стосуються, крім іншого, нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2023 витребувано з П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином посвідчені копії спадкових справ: № 464/2014, що заведена після смерті ОСОБА_8 , № 463/2014, що заведена після смерті ОСОБА_9 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2023 витребувано з Комунального закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи належним чином посвідчені копії висновків експерта № 10-14/72-Дм/20/1445-Дм/14 за 2020 рік та № 1444-ДМ/14 за 2014 рік за фактом смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , складених за наслідками проведених експертиз у кримінальному провадженні № 12014220490002060 від 14.05.2014.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 витребувано у Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про реєстрацію смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; у 5-й Харківській міській державній нотаріальній конторі інформацію зі Спадкового реєстру щодо реєстрації спадкових справ після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та після смерті ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; інформацію щодо кола осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2023 залучено до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.01.2024 витребувано у Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; у 4-й Харківській міській державній нотаріальній конторі - копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.02.2024 витребувано у Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; витребувано у 4 Харківській міській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Косіло А.К. позов підтримав у повному обсязі, на останнє судове засідання подав заяву, у якій просив розглянути справу без його та позивачки участі, позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 , адвокат Зеленцов О.П., у суді просив відмовити у задоволенні позову, так як встановлення факту, про який просить позивач, не матиме жодних юридичних наслідків. Інші спадкоємці за законом у передбачені законом спосіб та строк, на відміну від позивачки, оформили спадкові права, розпорядились успадкованим майном. ОСОБА_6 є останнім законним та добросовісним набувачем майна, яке залишилось у спадок після померлої ОСОБА_9 . До останнього судового засідання подав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та участі ОСОБА_6 .

Представник відповідача Харківської міської ради в жодне судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечував, посилавшись на таке: з матеріалів справи вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_8 , внесення змін до актового запису про смерть проводиться відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», за наслідками перевірки зібраних документів орган ДРАЦС складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження у судовому порядку. Внесення змін до актового запису проводиться за заявою в т.ч. спадкоємців померлого. Позивачем не надано доказів того, що вона зверталась до відповідного органу ДРАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , також не надано вмотивованої відмови цього органу, відсутня копія свідоцтва про смерть. Крім того належність ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей, до кола осіб, які наділені правом на звернення із заявою до суду про внесення змін до актового запису про смерть, не підтверджується, оскільки відсутні підстави для закликання останніх до спадкоємства. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в жодне судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису цивільного стану в судове засідання не з`явився, неодноразово направляв суду пояснення, у яких зазначав, що проведеною перевіркою по архівним даним відділу виявлено актовий запис про смерть № 7161 від 15.05.2014 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (сучасна назва - Перший відділ ДРАЦС у місті Харкові СХМРУМЮ) відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дата смерті вказана на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 1445-Дм від 15.05.2014, виданого відділом судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Відповідно до п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зі змінами), підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо внесення змін до актового запису про смерть заперечень не має. Просив суд розглядати справу на розсуд суду з урахуванням письмових пояснень відділу за відсутності представника.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти і відповідні ним правовідносини: згідно з витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 7162 від 15.05.2014; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 7161 від 15.05.2014 (т. 1, а.с. 7, 8).

З Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 5, 6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 25.04.2014 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , актовий запис № 80, прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_14 (т. 1, а.с. 13).

З Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_15 ; батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_16 , матір`ю ОСОБА_17 , батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_16 , матір`ю ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 14-16 ).

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 26 СК України померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 є неповнорідним братом ОСОБА_10 , останній є батьком ОСОБА_18 , що є батьком малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , отже ОСОБА_8 є дідом з боку батька малолітніх дітей, за захистом прав яких позивачка звернулась до суду.

З метою залучення до участі належного кола відповідачів, судом витребуванні копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 12-68), ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 69-226), ОСОБА_11 (т. 3, а.с. 158-169) та витребувано відомості про спадкоємців ОСОБА_12 (т. 3, а.с. 145).

З вказаних спадкових справ судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , на яку 05.03.2015 державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину двоюрідному брату померлої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину не видано.

На час розгляду справи власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2015 (т. 1 а.с. 23).

Згідно з копією висновку експерта № 10-14/72-ДМ/2/1445-ДМ/14 додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12014220490002060 від 14.05.2014 за фактом смерті ОСОБА_9 , 1931 р.н., беручи до уваги ступінь розвитку ранніх та пізніх трупних явищ, зафіксований при проведенні судово-медичної експертизи трупа в секційній залі 14.05.2014 (час проведення експертизи 10.00-10.40) (….), смерть гр. ОСОБА_9 орієнтовно настала не менш, ніж за 48 годин до проведення експертизи (розтину) від 14.05.2014. Розташування трупних плям по всіх поверхнях тіла, згідно з дослідною частиною висновку експерта № 1445-ДМ/14, водночас із зафіксованою при огляді місця події позою трупа лежачи на спині обличчям догори - свідчить на користь того, що після настання смерті, орієнтовно через 10-12 годин, поза трупа ОСОБА_9 була змінена іншою особою (т. 1 а.с. 142-146).

Отже, виходячи з часу розтину тіла (о 10.00-10.40 годині 14.05.2014) смерть ОСОБА_9 настала не пізніше 10.00 - 11.00 години 12 травня 2014 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно з 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

У частинах 2-4 ст. 1273 ЦК України встановлено, що фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За правилами ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України судами розглядаються справи про встановлення фактів за визначеним переліком та передбачено, що судом можуть бути встановлені і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) зазначено наступне «для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику у судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви».

Під час розгляду справи встановлено, що наявні судові спори з приводу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , отже звернення позивача саме з позовом про встановлення факту є правильним.

Крім того позивачкою доведено та підтверджено належними доказами, що її малолітні діти є спадкоємцями померлого ОСОБА_8 , але не можуть спадкувати за його матір`ю ОСОБА_9 , оскільки їх смерть було зареєстровано в один день і відповідно ОСОБА_8 не може вважатися таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_9 .

Таким чином, від встановлення вірної дати смерті ОСОБА_9 залежить обсяг спадкових прав малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , в інтересах яких позивачка, як законний представник, звернулась до суду.

Судом на підставі висновку експерта встановлено, що смерть ОСОБА_19 настала не пізніше 10:00 - 10:40 12.05.2014, отже вказана дата не відповідає даті смерті, що зазначена у актовому записі про смерть ОСОБА_9 .

Таким чином суд вважає, що позовна заява в частині встановлення факту, що смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_11 має бути задоволена.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (зараз Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_9 суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (раніше Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) є третьою особою у справі, клопотань про залучення його у якості співвідповідача позивачем під час підготовчого провадження не заявлено.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, вимога щодо зобов`язання третьої особи у справі вчинити певну дію не може бути задоволена через незалучення її у якості відповідача у справі. Крім того, на теперішній час не можна казати, що Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції порушені будь-які права позивачки, які б підлягали відновленню у даній справі.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, при поданні позову до суду позивачем сплачено 1073,60 грн судового збору.

У позовній заяві позивачка посилається на те, що позовна вимога про встановлення дати смерті є основною позовною вимогою, інша вимога (зобов`язання вчинити певну дію - внести зміни до актового запису про смерть) є не самостійною, а лише похідною від основної позовної вимоги, проте дана обставина не виключає обов`язку позивача сплатити судовий збір за кожну з вимог немайнового характеру у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 суд стягує з відповідачів у рівних частках, а несплачену позивачем суму судового збору за другу вимогу у розмірі 1073,60 грн суд стягує з позивача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 19, 77-82, 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису цивільного стану задовольнити частково.

Встановити факт того, що смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з Харківської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) у рівних частках по 268,40 (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок) з кожного відповідача.

Стягнути з ОСОБА_1 недоплачений при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Дані позивачів:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .

Дані відповідачів:

Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_6 .

Дані третьої особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 23350813, місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, буд. 61.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.08.2024.

Суддя А.Ю. Скотар