Рішення

від 08.11.2010 по справі 17/139-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.10

          Справа № 17/139-10.

За позовом:     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Марківка, Білопільський район, Сумська область  

до відповідача:          Марківської сільської ради Білопільського району Сумської області, с. Марківка, Білопільський район, Сумська область

про визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                            Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

        Представники:

        Від позивача:        ОСОБА_2, довіреність від 22.10.2010 р.

        Від відповідача:    не з‘явився.

         У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення №1 в будинку №9 (літера «А-2»), загальною площею 61,1 кв.м., яке складається з вхідного тамбура 1-1, площею 3,1 кв.м.; приміщення 1-2, площею 31,0 кв.м.; коридору 1-3, площею 4,9 кв.м.; приміщення 1-4, площею 22,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати просить суд покласти на позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду письмовий відзив від 04.11.2010 року №742, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, а також просить суд здійснювати розгляд справи у відсутність його представника, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив:

ФОП ОСОБА_1 18.01.2010 р. звернулась до голови комісії по врегулюванню майнових відносин та уповноваженої від співвласників майнових та земельних паїв з заявою, копія якої міститься в матеріалах справи, щодо реалізації їй частини приміщення будівлі Будинку побуту, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

07 квітня 2010 року між Співвласниками майнових паїв КСП «Дружба» і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу  (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого згідно рішення комісії по врегулюванню майнових відносин КСП «Дружба» (протокол №10 від 04.02.2010 р.) та рішення загальних зборів співвласників майнових паїв (протокол №1 від 17.03.2010 р.), Співвласники майнових паїв КСП «Дружба» передали, а позивач прийняв у власність частину приміщення будівлі Будинку побуту, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кімнати: №1-3 площею 22,1 кв.м., №1-4 площею 8,3 кв.м.; №1-5 площею 31,0 кв.м., загальною площею 61,4 кв.м., що становить 14,7% від загальної площі будівлі.

Вказане нежиле приміщення належало Співвласникам майнових паїв КСП «Дружба» на підставі Акту прийняття-передачі №1 від 03.04.2007 р. ТОВ «АФ «Дружба».

Пунктом 2. Договору встановлено, що продаж майна вчиняється за 11 319 грн. 00 коп., які позивач зобов‘язувався сплатити протягом 5 днів з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 7. Договору право власності на майно позивач набуває з моменту сплати коштів та підписання сторонами Акту прийому-передачі майна, що є невід‘ємною частиною даного договору.  

Так, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно було передано позивачу згідно акту прийому-передачі від 07 квітня 2010 р., підписаного сторонами належним чином.

Відповідно до акту прийому-передачі коштів від 07.04.2010 р., який міститься в матеріалах справи, позивачем було здійснено оплату за нерухоме майно згідно договору в сумі 11 319 грн. 00 коп.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу на сьогоднішній день неможливо, оскільки відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 13.11.2008 р. по справі №7/5-07 ТОВ «Дружба» ліквідоване, а провадження у справі припинене, а отже позивач позбавлений можливості в даний час зареєструвати право власності на отримане по договору майно.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позивач набув право власності на зазначений вище об‘єкт правомірно на підставі договору купівлі-продажу від 07 квітня 2010 року, укладеного між позивачем та Співвласниками майнових паїв КСП «Дружба».          

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є  визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна - нежитлового приміщення №1 в будинку №9 (літера «А-2»), загальною площею 61,1 кв.м., яке складається з вхідного тамбура 1-1, площею 3,1 кв.м.; приміщення 1-2, площею 31,0 кв.м.; коридору 1-3, площею 4,9 кв.м.; приміщення 1-4, площею 22,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за клопотанням позивача покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (41875, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення №1 в будинку №9 (літера «А-2»), загальною площею 61,1 кв.м., яке складається з вхідного тамбура 1-1, площею 3,1 кв.м.; приміщення 1-2, площею 31,0 кв.м.; коридору 1-3, площею 4,9 кв.м.; приміщення 1-4, площею 22,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, АДРЕСА_1.

    Суддя