Ухвала

від 28.08.2024 по справі 945/376/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/376/24

Провадження № 1-кс/945/337/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022153230000047, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.364, ч.3 ст.190, ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідча СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з клопотанням, погодженим прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , згідно з яким просить накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12022153230000047 від 22.09.2022 ОСОБА_4 , зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 5120885600:04:001:0122 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються вищезазначеної земельної ділянки; зобов`язати Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 5120885600:04:001:0122 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до клопотання, підставою застосування арешту майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 є те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченого санкцією частини 3 ст.368 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання.

Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення даного клопотання, виходячи з такого.

Як встановлено в судовому засіданні, СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за процесуального керівництва Миколаївської окружної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022153230000047 від 22.09.2022 за підозрою зокрема ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому санкція даної статті, серед іншого, передбачає і конфіскацію майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_4 є власником майна, що є предметом даного клопотання, а тому, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що майно, яке належить ОСОБА_4 може бути конфісковане в рамках відповідного виду покарання, визначеного санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на таке майно.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в цьому випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, можливості подальшої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, що належить підозрюваному ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст.98, 167, 170-175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022153230000047, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12022153230000047 від 22.09.2022 ОСОБА_4 , зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 5120885600:04:001:0122 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом тимчасового позбавлення права відчужувати вказаний об`єкт.

Роз`яснити, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

28.08.2024