Рішення

від 27.08.2024 по справі 742/6112/23

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/121/24

Єдиний унікальний № 742/6112/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Циганко М.О., секретаря судових засідань Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача -Прилуцька районнарада Чернігівськоїобласті, про стягнення заборгованості по заробітній платі,

установив:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату з січня 2023 року по жовтень 2023 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів №28 від 13.01.2023 р., та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі, витрати на правову допомогу у розмірі 4020 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи на посаді завідуючої Радьківського фельдшерського пункту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області роботодавцем виплачувалася їй заробітна плата не в повній мірі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.8 Закону України «Про оплату праці», п. «ж» ч.1 ст.77 Основ законодавства України про охорону здоров`я та з метою збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню Кабінет Міністрів прийняв Постанову №28 від 13.01.2023. Відповідно до даної Постанови, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше 13500 грн для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров`я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців, проте відповідачем не було дотримано дану норму Закону і вказані обставини стали приводом для звернення до суду з відповідними позовними вимогами. А також, позивачем було заявлено вимогу про витребування у відповідача КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області відповідних документів, які були перераховані у позові, оскільки на відповідні запити його представника такі надані не були.

01.12.2023 від представника відповідача КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області адвоката Жабко Н.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні заявлених вимог просить відмовити. При нарахуванні заробітної плати працівникам КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» роботодавець керувався вимогами Постанови № 28 від 13.01.2023 року. Нарахування заробітної плати позивачу за лютий-вересень 2023 року проводилося в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата. Враховуючи вище викладене, у позивача відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати. Також представником відповідача заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5360,00 грн.

06.12.2023 від представника позивача - адвоката Дуденок О.О. на адресу суду надійшла відповідь на відзив. У якому зазначено, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, витрати за надання правничої допомоги є завищеними, в зв`язку з наявністю 6-ти ідентичних справ у суді, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19.12.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

12.03.2024 від представника відповідача КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області адвоката Жабко Н.О. надійшли додаткові пояснення у справі в частині перевищення витрат на оплату праці 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків. Нарахування заробітної плати позивачу здійснювалося на підставі чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі не підлягають задоволенню.

У судове засідання сторони не з`явилися, проте позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання представник відповідача також не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, запереченнях, письмових поясненнях та на докази які було долучено до матеріалів справи та просять стягнути судові витрати по справі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент звернення до суду працювала в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області на посаді завідувача Радьківського фельдшерського пункту КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО(а.с.6)

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Частинами першою та четвертою статті 8 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров`я визначається Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до пункту «ж» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров`я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати

На виконання частини першої та четвертої статті 8 Закону України «Про оплату праці», пункту «ж» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я Кабінет Міністрів України прийняв постанову №28 від 13.01.2023 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я» (далі по тексту постанова КМУ №28).

Пунктом 1 указаної постанови установлено, що:

1) в державних та комунальних закладах охорони здоров`я, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики:

мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:

20000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров`я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров`я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров`я у закладах охорони здоров`я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров`я;

13500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров`я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів).

Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру враховуються основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

граничний розмір надбавок, передбачених у підпункті а підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), може бути збільшений медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров`я для досягнення розміру нарахованої заробітної плати, передбаченого абзацами третім і четвертим цього підпункту, та диференціації заробітної плати в межах наявного фонду оплати праці;

надбавки, установлені з урахуванням положень абзацу шостого цього підпункту, не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров`я;

диференціація заробітної плати медичним, фармацевтичним працівникам, фахівцям з реабілітації та молодшому медичному персоналу державних та комунальних закладів охорони здоров`я здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Пунктом 3 Постанови КМУ №28 визначено, що вимоги підпункту 1 цього пункту не поширюються на:

державні та комунальні заклади охорони здоров`я, які мають укладені з Національною службою здоров`я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків;

медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких лікарів), у разі, коли лікаря обрали менше ніж 70 відсотків пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.

Згідно з п. 4 Постанови КМУ №28 у випадках, визначених підпунктом 3 цього пункту, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров`я установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, яка передбачена законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Частиною 4 статті 97 КЗпП України визначено, що роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з довідкою про доходи від 25.07.2023 ОСОБА_1 нараховано (а.с.6): січень 2023 13500,00 грн; лютий 2023 7645,34 грн., березень 2023 18571,07грн., квітень 2023 10205,12грн., травень 2023 7205,12грн, червень 2023 7205,12грн.

Із наданого відповідачем розрахунку перевищення витрат на оплату праці 85% вбачається, що у січні-серпні 2023 року у КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО мало місце перевищення витрат на оплату праці 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків коштів (а.с.105).

Відповідно до акту № Ц/ЧН/19003/137 від 15.08.2023 Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці, складеного за результатами проведення позапланового контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, у КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО, дотримуючись вимог абз. 2 п.п. 3.1. постанови КМУ «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров`я» від 13.01.2023 № 28 дирекцією КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО працівникам установи нараховано заробітну плату в 2023 році (лютий, березень, квітень, травень, червень, липень) згідно: посадового окладу та доплат обов`язкового характеру (завідування, дезінфікуючі засоби, вислуга, стаж) (а.с.34-37).

Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої заробітної плати за січень серпень 2023 року, оскільки нарахування заробітної плати за вказаний період здійснено КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО відповідно до Постанови КМУ № 28.

Щодо нарахувань за вересень та жовтень 2023 року суд зважає на таке.

Із наданого відповідачем розрахунку перевищення витрат на оплату праці 85% вбачається, що у вересні, жовтні 2023 року у КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО було відсутнє перевищення витрат на оплату праці 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків коштів, а саме за вересень 2023 року відсоток становив 72,63%; за жовтень 2023 року 71,48 % (а.с. 105). Про відсутність перевищення витрат на оплату праці 85% у вересні та жовтні 2023 року стверджував представник відповідача у письмових додаткових поясненнях у справі.

Таким чином, у зазначені місяці КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО зобов`язано було нарахувати заробітну плату ОСОБА_1 у розмірі 13500,00 грн, як передбачено Постановою КМУ №28.

Згідно з відомістю нарахування заробітної плати за вересень 2023 року відповідач нарахував позивачу 7205,12 грн, за жовтень 2023 року було виконано вимоги постанови КМУ №28 від 13.01.2023 і нараховано 13500,00 грн..

Відтак, сума недоплати ОСОБА_1 за вересень 2023 року становить 6294,88 грн (13500,00 грн 7205,12 грн) та підлягає стягненню з КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО на користь позивача.

Щодо витрат по сплаті судового збору

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду в силу закону, тому враховуючи ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 020 грн.

Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів ОСОБА_1 здійснювала адвокат Дуденок О.О. згідно з ордером про надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1059291, виданим 18.10.2023 на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.10.2023 ( а.с.15-16).

У позові зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу становить 4020,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком витрат робочого часу, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги (а.с.17).

Щодо витрат про стягнення правничої допомоги на користь відповідача.

У відзиві на позов представник КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області - адвокат Жабко Н.О. просила стягнути з позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5360,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області в Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області здійснювала адвокат Жабко Н.О. згідно з ордером про надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1070147, виданим 17.11.2023 адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Логос» на підставі договору про надання адвокатських послуг №49/23 від 17.11.2023.

У відзиві на позовну заяву адвокат Жабко Н.О. зазначала, що сторонами попередньо визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) адвоката Адвокатського об`єднання «Адвокатська контора «Логос» у сумі 5 360 грн, у процесі розгляду справи розмір витрат буде збільшено в залежності від підготовки інших процесуальних документів та кількості судових засідань. На підтвердження вказаного надано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) (а.с.40) та платіжну інструкцію №1619 від 21.11.2023 про оплату послуг на професійну (правничу) допомогу (адвокатські послуги) за договором №49/23-17.11.2023 (а.с. 41).

З врахуванням викладеного вище, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеноїпозивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 2000,00 грн. та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з відповідачатапро часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеноївідповідачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 2000,00 грн., та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.12,81,258-259,263-265,273,354 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доКомунального некомерційногопідприємства «Центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» Прилуцькоїрайонної радиЧернігівської області,третя особа,яканезаявляє самостійнихвимогщодопредмета спорунасторонівідповідача -Прилуцькарайоннарада Чернігівськоїобласті,про стягненнязаборгованості позаробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 40314763, на користь ОСОБА_1 , недоплачену заробітну плату за вересень місяць 2023 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів №28 від 13 січня 2023 року в розмірі 6294 грн. 88 к. та допустити до негайного виконання.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 40314763, на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 40314763, витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн..

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 40314763, на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 00 к.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим ЦИГАНКО