Ухвала

від 28.08.2024 по справі 760/16017/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16017/24 2/760/9121/24

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 серпня 2024 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Майстренко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з вказаною вище позовною заявою у який просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) грошові кошти на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Майстренко О.М. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 17.07.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.07.2024 позовну заяву

ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не надання позивачем копії додатків для їх скерування відповідача, а також не сплати судового збору.

Вказана ухвала за заявою позивача направлена на вказану нею електронну пошту, а також копію ухвали направлено позивачу за зареєстрованим місцем проживання.

Копія ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 19.07.2024, яка була направлена на адресу позивача, але відповідне поштове відправлення повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Також, на електронну адресу Солом`янського районного суду міста Києва надійшли від імені позивача заяви про виправлення недоліків від 25.07.2024 та від 26.07.2024, які є аналогічними за своїм змістом. У вказаних заявах позивач фактично висловила свою незгоду з ухвалою суду і підтвердила позицію щодо відсутність на думку позивача підстав для сплати судового збору.

З приводу заяв про виправлення недоліків, які подані в електронному вигляді на електронну пошту суду, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 8 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Положеннями ч. ч. 6, 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Водночас п. 15.1 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.15.15 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

04.10.2021 Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Листом повідомляється, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС, офіційно функціонують з 05.10.2021.

Порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Положенням ч.2 ст.17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Абзацом першим ч.1 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до названого суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та у постанові від 01.07.2021 у справі №9901/76/21.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 по справі №9901/76/21 виходив із того, що «надсилання процесуальних документів до КАС ВС в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Заявник надіслав позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису скаржника. Отже, матеріали позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву з використанням підсистеми «Електронний суд». Тож Верховний Суд дійшов висновку про те, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством».

Процесуальні документи (заяви про виправлення недоліків) були направлені позивачем на електронну пошту суду, тобто використано спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Отже, формування відповідних заяв у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на дану заяву з використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні.

При цьому, позивач не була позбавлена можливості направити відповідні заяви у паперовому вигляді, підписані власноруч, поштою.

Отже, ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 19.07.2024 позивачем не виконана, позивач не надала доказів сплати судового збору або підстав для звільнення від судового збору, не надала копії додатків до позовної заяви для їх направлення відповідачу.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так у позові позивач зазначила, що не зобов`язана надавати копії додатків для відповідача в силу положень ч. 2 ст. 177 ЦПК України, а також в силу п. 9 ст. 83 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 177 ЦПК України правила щодо подання копій документів для усіх учасників не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Вирішуючи питання про можливість застосування до даного позову положень

ч. 2 ст. 177 ЦПК України, суд звертає увагу на наступне.

З короткого аналізу підстав заявлених ОСОБА_1 позовних вимог можливо зробити висновок про те, що матеріальна та моральна шкода, про компенсацію яких йдеться у позові, завдана зі слів Позивачки їй внаслідок неправдивих свідчень, наданих ОСОБА_2 в якості свідка в межах кримінального провадження №420141000900000942 від 09.10.2014. І саме у зв`язку з поширенням цієї інформації, як зазначає ОСОБА_1 у позові, вона зазнала моральних страждань, які призвели до погіршення стану її здоров`я та витрат на лікування.

При цьому, судового рішення, яке б підтверджувало вчинення Відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України, позивачем не надано.

Будь-яких доказів прямого спричинення позивачу каліцтва чи ушкодження здоров`я відповідачем також в матеріалах позову немає. За своїм характером позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають такому способу захисту порушених прав, як відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації.

А у справах такої категорії позивачі не звільнені від обов`язку надати суду копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Далі, згідно з ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

В даному випадку слід зазначити, що дана стаття не стосується порядку подання до суду позову, оскільки ЦПК України містить відповідні приписи щодо цього. Крім того, обсяг доказів, доданих Позивачкою до позовної заяви, з огляду кількість паперу, що використаний нею для підготовки позовної заяви та заяви про усунення недоліків, вочевидь, не є надмірним, а тому суд не вбачає достатніх підстав для обмеження права відповідача на ознайомлення з матеріалами позову, поданого до нього, за загальним правилом.

Посилаючись на звільнення її від обов`язку сплати судового збору позивач ОСОБА_1 зазначає положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями вказаної норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Вочевидь, як вже зазначено вище, таке формулювання норми закону не співвідноситься з реальним змістом позовних вимог, в той час як Закон навпаки виділяє справи про захист честі та гідності фізичної особи в окрему категорію справ із визначенням ставок судового збору.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги, що позивач не виконала вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за доцільне вважати позов неподаним та повернути позивачу відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.Майстренко