Постанова

від 27.11.2007 по справі 20-4/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/375

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"27" листопада 2007 р.  09:58                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя     

(проспект Героїв Сталінграда, 56,  місто Севастополь, 99059)

до відповідача: Приватного малого підприємства „Финк и сын” (проспект Жовтневої Революції, 52 А –412, місто Севастополь, 99038)

про стягнення заборгованості  в розмірі 176,93 грн.,

суддя Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Філонович Є.Д.,

За участю представників:

Від позивача: Літвіненко А.В., довіреність №1140/07-02 від 01.03.2007;

Сапрун Л.Ф., довіреність №5906/07-07 від 27.11.2007,

Від відповідача: Руденко О.С., довіреність №78 від 20.12.2006;

Суть спору:  Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя  звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства „Финк и сын” про стягнення заборгованості в розмірі 176,93 грн.

Ухвалою від 14.09.2007 відкрите провадження в адміністративній справі №20-4/375 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 17.10.2007.

За результатами підготовчого провадження ухвалою від 17.10.2007 справа №20-4/375 призначена до судового розгляду на 24.10.2007.

Розгляд справи відкладався, в судовому розгляді оголошувалась перерва за правилами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність.

Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу,  суд

в с т а н о в и в :

Згідно зі статтею 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N 1058-IV від 09.07.2003 (далі –Закон №1058) роботодавці - підприємства, установи і організації, - створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,  виду діяльності  та  господарювання є страхувальниками.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону №1058 страхувальники зобов'язані  нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 1 частини восьмої Прикінцевих положень Закону №1058 до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

У відповідності до статі 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, розділу 4 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 (далі –Інструкція №21-1) для роботодавців –підприємств, установ, організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, встановлений розмір страхових внесків –33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці  працівників і 0,5-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

Згідно з пунктом 11.11 Інструкції №21-1 підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Розділом 5 Інструкції №21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел  їх фінансування,  форми,  порядку,  місця виплати та використання,  а також  незалежно  від  того,  чи  були  зазначені  суми   фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані  за  відповідний  базовий  звітний   період страхові   внески   сплачуються  платниками  шляхом  перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше  ніж  через 20  календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати  (доходу),  на  суми  яких  нараховуються страхові внески.

Як вбачається з пояснень позивача, відповідач був зобов`язаний самостійно сплатити суму внесків, зазначену в представленому розрахунку, за червень 2007 року в розмірі 176,93 грн. –до 20.07.2007 (у тому числі збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників –174,30 грн., збір з суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору –2,63 грн.).

Згідно з частиною другою статті 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною третьою статті 106 Закону №1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога  про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання вимог статті 106 Закону №1058 позивачем була виписана відповідачеві про сплату боргу №Ю-425.

Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача 03.08.2007 та отримана уповноваженою особою відповідача 15.08.2007, про що є відмітка на повідомленні про вручення поштового повідомлення.

В добровільному порядку відповідач заборгованість перед позивачем не погашає, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2007 року в розмірі 176,93 грн. (у тому числі збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників –174,30 грн., збір з суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору –2,63 грн.).

Відповідач в підтвердження проведення оплати позивачеві суми страхових внесків в розмірі 176,30грн. за червень 2007 року надав суду копії платіжних доручень №253 від 18.07.2007 на суму 2,63 грн., №252 від 18.07.2007 на суму 174,30 грн., у зв`язку з чим вважає вимоги позивача неправомірними.

Суд визнав позов підлягаючим задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 106 Закону №1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Пунктом 5.4 розділу 5 „Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 N 2-4, встановлене, що операції здійснюються в картках особових рахунків у хронологічному порядку. Облік надходження платежів у картках особових рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачене 18.07.2007 платіжними дорученнями №252 на суму 174,30 грн. та №253 на суму 2,63 грн. в рахунок сплати зобов`язань, заявлених в рахунок сум страхових внесків за червень 2007 року, що підтверджується випискою банку від 18.07.2007.

Враховуючи тій факт, що у відповідача станом на 18.07.2007 була в наявності заборгованість за попередні періоди по страховим внескам, що підтверджується  карткою особового рахунку страхувальника –відповідача, то позивач сплачену відповідачем суму страхових внесків за червень 2007 року в розмірі 176,93грн. зарахував в рахунок погашення заборгованості по внескам за попередні періоди.

Таким чином, після перерозподілу сплаченого відповідачем внеску в рахунок погашення боргу по внескам за попередні періоди, сума 176,93 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2007 року вважається такою, що не сплачена відповідачем.

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на звернення до суду із позовом про стягнення суми боргу мотивовані тим, що вимога є виконавчим документом та повинна пред`являтися до виконавчої служби, не приймаються судом до уваги у зв`язку з наступним.

Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі за вихідним номером 2/14/13-07/14206 від 23.10.2007 вимога №Ю-425 від 01.08.2007 на виконанні не перебуває.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27-32, 49, 51, 60, 94, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути  з  Приватного малого підприємства „Финк и сын” (проспект Жовтневої Революції, 52 А –412, місто Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 20716723) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (проспект Героїв Сталінграду, 56, місто Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 22275002) заборгованість по внескам на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 176,93 грн. (у тому числі збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників –174,30 грн., збір з суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору –2,63грн.).

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України03.12.2007.