Постанова

від 20.08.2024 по справі 442/2348/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №442/2348/23 Головуючий у 1 інстанції:Грицай М.М.

Провадження №22-ц/811/1148/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Псярук О.В.,

за участі в судовому засіданні апелянтки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні проїздом,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні проїздом.

Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає,що предметомспору єусунення перешкоду користуванніпроїздом дожитлового будинкута земельноїділянки,які розташованів АДРЕСА_1 .Вказані правовідносинипов`язаніз реалізацієюправа власностіпа нерухомемайно допускаютьправонаступництво,тому ОСОБА_6 звернулася іззаявою прозупинення провадженняпо справідо залученнядо участіу справіправонаступника. Оскаржуваною ухвалоюсуд закривпровадження усправі узв`язку ізсмертю сторонипо справі-позивачки,мотивуючи тим,що позовпов`язаний,насамперед,з особистимиправами самогопозивача,оскільки ОСОБА_4 зверталася досуду звимогами проусунення перешкод,які чинилисьвідповідачами самеїй,а неїї правонаступнику,що спірніправовідносини уцій справіне допускаютьправонаступництва. Вважає такий висновок суду помилковим, оскільки, вказані правовідносини допускають правонаступництво, так як пов`язані з реалізацією права власності на нерухоме майно та ОСОБА_7 є спадкоємцем першої черги по закону після смерті позивачки ОСОБА_4 .

В судове засідання окрім апелянтки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки на підтримання апеляційної скарги, відповідача та його представника в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотивиучасників справив межахдоводів позовноїзаяви,відзивів на неї, клопотання позивачки про зупинення провадження по справі, апеляційної скарги,відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, колегія суддіввважає,що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 25, 1216, 1218, 1219 ЦК України, 255,260,353,354ЦПК України,правові висновкиВерховного Суду,викладеними упостанові від05грудня 2018року усправі №185/4881/16-ц,від 07вересня 2022року усправі №304/185/19,тавідмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадженнята закриваючи провадження у справі, виходив з того, що, як вбачається з позову, його предметом є скасування рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 09.09.2022 року за №270 про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на влаштування благоустрою заїзду до існуючих приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_2 та влаштування малої архітектурної форми (воріт) за власні кошти, відповідно до поданої проектної пропозиції благоустрою, та зобов?язання відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спільним заїздом до земельних ділянок та житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевих воріт, облаштованих на вказаному заїзді (проїзді). Зі свідоцтва про смерть видно, що позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач у даній справі виходила із того, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 , а відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні заїздом, який є спільним до земельних ділянок та розташованих на них будинків по АДРЕСА_4 .Відтак, позов пов`язаний, насамперед, з особистими правами самого позивача, оскільки ОСОБА_4 зверталася до суду з вимогами про усунення перешкод, які чинились відповідачами саме їй, а не її правонаступнику. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у цій справі не допускають правонаступництва. Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки настала смерть позивача, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду не спростовують.

В квітні 2023 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради, у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дрогобицькох міської ради №270 від 09 вересня 2022 року про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на влаштування благоустрою заїзду до існуючих приватизованих земельних ділянок та влаштування малої архітектурної форми (воріт) за адресою АДРЕСА_5 ;

- зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні спільним заїздом до земельних ділянок та житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевих воріт, облаштованих на вказаному заїзді (проїзді).

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що у червні 2022 року відповідачем ОСОБА_2 було самовільно встановлено металеву огорожу на проїзді. По даному факту відбулась перевірка представникам департаменту міського господарства і було виявлено факт самовільного встановлення металевої огорожі, яка 18.07.2022 року була демонтована. 09.09.2022 року виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення №270 Про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на влаштування благоустрою заїзду до існуючих приватизованих земельних ділянок та влаштування архітектурної форми (воріт) за аресою АДРЕСА_5 . До вказаного рішення додано схем-план, з якого вбачається облаштування заїзду по земельній ділянці кадастровий номер 4610600000:01:027:0245, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , а не проїзду. Але вказаний заїзд-проїзд не проходить по земельній ділянці ОСОБА_2 , це земельна ділянка належить до комунальної власності Дрогобицької ОТГ. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 встановив огорожу на спільному проїзді (заїзді), який є до житлових будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 . Позивачка та члени її сім`ї як користувачі вказаного проїзду (заїзду) на даний час позбавлені фактично доступу до житлового будинку, оскільки зі сторони вул. Грабовського збудований гараж,а по цьому проїзді-спірному (заїзді) у них є прохід до житлового будинку; влаштована хвіртка через яку є захід на ділянку позивачки. На підставі цього незаконного рішення відповідач ОСОБА_2 фактично отримав у безоплатне користування земельну ділянку, на якій розташований проїзд (заїзд) до трьох будинків і яка єкомунальною власністю,належить доземель загальногокористування, оскільки на даний час тільки відповідач користується цією ділянкою для власних потреб, а саме для стоянки та зберігання власного автомобіля, складання будівельних матеріалів, піску, будівельного сміття. Згідно відповіді департаменту міського господарства від 06.10.2022 року №511 у департамент міського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не зверталися за одержанням письмового дозволу на влаштування благоустрою заїзду до існуючих приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_6 , відповідно департамент не надавав письмового дозволу на влаштування благоустрою заїзду. Відповідач ОСОБА_2 перегородив позивачці проїзд, облаштувавши там браму з металопрофілю та приварив її до металевого стовпця огорожі позивачки. Влаштувавши ці ворота, відповідач перекрив доступ до електричної опори, яка розміщена на вказаному проїзді, що є недопустимим. Крім того, відповідач ОСОБА_2 на захопленому проїзді облаштував собі автостоянку впритул до паркану позивачки. Його автомобілі постійно зберігаються на відстані три метри від будинку позивачки, що є грубим порушенням ДБН.

28.03.2024 року ОСОБА_1 подала в суд клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла позивачка ОСОБА_4 , правонаступницею якої є її дочка ОСОБА_1 .

Зазначала, що оскільки предметом спору є усунення перешкод у користуванні проїздом до житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 , то вказані правовідносини пов`язані з реалізацією права власності на нерухоме майно допускають правонаступництво. Просила зупинити провадження у даній справі до залучення до участі у ній правонаступника.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції, предметом позову є скасування рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 09.09.2022 за №270 про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на влаштування благоустрою заїзду до існуючих приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_2 та влаштування малої архітектурної форми (воріт) за власні кошти, відповідно до поданої проектної пропозиції благоустрою, та зобов?язання відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спільним заїздом до земельних ділянок та житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевих воріт, облаштованих на вказаному заїзді (проїзді).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.250).

Частиною 1 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за яким до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Допускається правонаступництво у справі за позовами про право, яке за своєю природою є майновим та тісно не пов`язані з особою суб`єкта.

Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво настає в таких випадках: 1) у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи; 2) заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; 3) в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

У той же час, процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

Позивач уданій справівиходила ізтого,що вонає власникомбудинку АДРЕСА_1 ,а відповідачічинять їйперешкоди укористуванні заїздом,який єспільним доземельних ділянокта розташованихна нихбудинків на АДРЕСА_4 та єземлями загальногокористування,комунальною власністю,що належитьтериторіальній громаді.Відтак,позов пов`язаний,насамперед,з особистимиправами самоїпозивачки,оскільки ОСОБА_4 зверталася досуду звимогами проусунення перешкод,які чинилисьвідповідачами самеїй.Тобто,позов виникіз захиступрава власностіпозивачки,однак права,які маланамір захиститипозивачка невиникають безпосередньоз прававласності,а єпохідними відтакого, тобто залежатьвід волівласника. Зважаючи на викладене, суд дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини у цій справі не допускають правонаступництва.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 185/4881/16-ц, від 07 вересня 2022 року у справі №304/185/19.

У випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

Окрім цього, слід зазначити, що апелянтка, у випадку набуття прав правонаступниці позивачки, вправі подати аналогічний позов, якщо вона вважатиме, що оспорюваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідачів порушуються саме її права, як нової власниці майна, що належало позивачці.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного переконання, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки настала смерть позивачки, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З врахуванням наведеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, що мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра