Постанова

від 27.08.2024 по справі 676/4863/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4863/22

Провадження № 22-ц/4820/1348/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, треті особи Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), ОСОБА_2 , про визнання батьківства за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області (далі Міськвиконком), треті особи Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі Кам`янець-Подільський ВРАЦС), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі Хмельницький ВРАЦС), про визнання батьківства.

ОСОБА_4 зазначив, що з початку 2011 року він проживав із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із ними проживали діти ОСОБА_5 дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 дружини ОСОБА_5 позивач довідався, що реєстрація народження їх спільних дітей була здійснена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто відомості про батька дітей були записані зі слів матері. Натомість він є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і має намір узаконити своє батьківство.

За таких обставин ОСОБА_4 просив суд:

визнати його батьком дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ;

зобов`язати Кам`янець-Подільський ВРАЦС внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 від 9 березня 2012 року №211, вказавши відомості про батька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

зобов`язати Хмельницький ВРАЦС внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 від 5 липня 2017 року №1797, вказавши відомості про батька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд ухвалою від 20 червня 2023 року залучив ОСОБА_8 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Кам`янець-Подільського, Хмельницької області, батьком дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внесено зміни до актового запису №211 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого 9 березня 2012 року Кам`янець-Подільським ВРАЦС, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , зазначивши в графі «батько» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м.Кам`янець-Подільського, Хмельницької області, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Внесено зміни до актового запису №1797 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого 5 липня 2017 року Хмельницьким ВРАЦС, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , зазначивши в графі «батько» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м.Кам`янець-Подільського, Хмельницької області, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суд керувався тим, що з початку 2011 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтримували подружні відносини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_7 дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 дочка ОСОБА_7 . Позивач визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , утримував їх, приділяв увагу дітям і приймав участь у їх вихованні. Відтак біологічне походження дітей від ОСОБА_4 підтверджується сукупністюзібраних доказів,у томучислі висновкамимолекулярно-генетичногодослідження.З метоюзахисту правта інтересівмалолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід встановити походження їх від позивача та внести зміни до актових записів про їх народження.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що факт походження малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від ОСОБА_4 не доведений належними та допустимими доказами, визнання батьківства ОСОБА_4 грубо порушуєправа таінтереси дітей,а позивач пропустив строк звернення до суду за захистом свого права, внаслідок чогопідстави длявизнання йогобатьківства щододітей відсутні. Суд не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Хмельницький апеляційний суд ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 12 червня 2024 року (т. 2 а.с. 47) встановив учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 8 липня 2024 року.

Згідно довідки про доставку електронного документа (т. 2 а.с. 98) ухвалу про відкриття апеляційного провадження доставлено через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_4 , адвоката Сохи В.В., 26 червня 2024 року.

15 серпня 2024 року (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті) адвокат Соха В.В. подав відзив на апеляційну скаргу. Водночас адвокат Соха В.В. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на його подання посилаючись на те, що строк на подання відзиву на апеляційну скаргу пропущено ним із поважних причин.

Наведені адвокатом Сохою В.В. підстави для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу не свідчать про те, що мали місце обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника справи на вчинення процесуальної дії.

Отже, в силу статей 126, 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) апеляційний суд залишив заяву адвоката Сохи В.В. про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу без задоволення, а сам відзив на апеляційну скаргу залишив без розгляду.

Міськвиконком, Кам`янець-ПодільськийВРАЦС і Хмельницький ВРАЦС не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Протягом 2011-2022 років ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримували подружні відносини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, але не перебували у шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 народила дочку ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 дочку ОСОБА_7 . Запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень проведено в порядку, передбаченому статтею 135 Сімейного кодексу України (далі СК України), тобто за прізвищем та за вказівкою матері.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно з дітьми проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ними проживали діти ОСОБА_5 дочка ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла.

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 28 листопада 2022 року №25/24 ОСОБА_8 призначено опікуном малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

В силу частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України . Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини . Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статі 135 цього Кодексу.

Із положень частини першої статті 135 СК України слідує, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Як передбачено статтею 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Статтею 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зістаттею 89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що правовідносини між батьками та дітьми виникають на підставі їх кровної спорідненості, відомості про яку мають бути зареєстровані в установленому законом порядку.

Походження дитини від батька, який із матір`ю дитини не перебуває у шлюбі, засвідчується органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою матері та батька дитини. У разі відсутності такої заяви батьківство визнається за рішенням суду.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 травня 2018 року (справа №591/6441/14-ц), щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» (Кalacheva v. Russian Federation, рішення від 7 травня 2009 року, заява №3451/05, пункт 34) вказав на те, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

В суді свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пояснили, що протягом 2011-2022 років ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проживали разом, підтримували подружні відносини, вели спільне господарство. Під час спільного проживання у них народилися дві дочки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Позивач визнавав своє батьківство щодо дітей, здійснював їх утримання та виховання.

Із довідки Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради від 15 вересня 2022 року №1925/04-09 (т. 1 а.с. 6) слідує, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 разом із дітьми проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновків молекулярно-генетичного дослідження (результат визначення генетичного профілю) від 19 жовтня 2022 року (т. 1 а.с. 26, 27) результати тесту ДНК показали, що батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не виключено. Виходячи з результатів дослідження, ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_6 з імовірністю 99,998825% і біологічним батьком ОСОБА_7 з імовірністю 99,999171%.

ОСОБА_2 не спростувала правильність та об`єктивність указаних висновків молекулярно-генетичного дослідження належними та допустимими доказами. При цьому ОСОБА_2 відмовилася від проведення відповідної судової експертизи, висновок якої міг достовірно спростувати кровне споріднення позивача з дітьми.

Спільні світлини (т. 1 а.с. 28) свідчать про те, що ОСОБА_4 проводив вільний час як з дружиною ОСОБА_5 , та і з дочками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що біологічне походження ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від ОСОБА_4 доведено сукупністю зібраних доказів, а тому слід визнати батьківство позивача щодо дітей і внести відповідні зміни до актових записів про їх народження.

Висновки суду першої інстанції не спростовані відповідачем і третіми особами.

Посилання ОСОБА_2 на недоведеність позовних вимог і неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Згідно з частиною першою статті 20 СК України до вимоги батька дитини про визнання батьківства, якщо дитина народилася поза шлюбом, а батьки не подали органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про походження дитини (стаття 128 СК України), позовна давність не застосовується (див. постанову Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі №6-617цс17). У зв`язку з цим твердження ОСОБА_2 щодо пропущення ОСОБА_4 строку звернення до суду за захистом свого права є безпідставними.

Щодо кола учасників справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити наступне. Після смерті ОСОБА_5 малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули статусу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що перебувають під опікою органів опіки та піклування, до яких належать виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (статті 1, 11 Закону України від 13 січня 2005 року №2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»). У зв`язку з цим, ОСОБА_4 правомірно заявив позов про визнання батьківства щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до Міськвиконкому, який є належним відповідачем у справі.

Під час розгляду справи в суді Кам`янець-Подільська міська рада призначила ОСОБА_2 опікуном малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а тому суд обґрунтовано залучив ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Оскільки визнання батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не є безумовною підставою для припинення опіки ОСОБА_2 над дітьми (стаття 76 Цивільного кодексу України), то ОСОБА_2 не повинна брати участь у справі як співвідповідачка.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Швець О.Д.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 51