Постанова

від 27.11.2024 по справі 676/4863/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 676/4863/22

провадження № 61-9890св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року в складі судді Швець О. Д. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2024 року в складі колегії суддів Ярмолюка О. І., Талалай О. І., Янчук Т. О.

в справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, треті особи: Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , про визнання батьківства та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області (далі - Міськвиконком), треті особи - Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі - Кам`янець-Подільський ВРАЦС), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі - Хмельницький ВРАЦС), про визнання батьківства.

ОСОБА_2 зазначив, що з початку 2011 року він проживав із ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із ними проживали діти ОСОБА_3 від першого шлюбу - дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 дружини ОСОБА_3 він довідався, що реєстрація народження їх спільних дітей була здійснена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто відомості про батька дітей записані зі слів матері. Натомість він є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і має намір узаконити своє батьківство.

ОСОБА_2 просив суд визнати його батьком дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ;зобов`язати Кам`янець-Подільський ВРАЦС внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 від 09 березня 2012 року № 211, вказавши відомості про батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зобов`язати Хмельницький ВРАЦС внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 від 05 липня 2017 року № 1797, вказавши відомості про батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд ухвалою від 20 червня 2023 року залучив ОСОБА_6 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У липні 2023 року ОСОБА_6 подала позов до ОСОБА_2 , треті особи - Міськвиконком, Кам`янець-Подільський ВРАЦС, Хмельницький ВРАЦС, про передачу дітей на виховання.

ОСОБА_6 зазначала, що рішенням Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 28 листопада 2022 року № 25/24 її призначено опікуном над малолітніми сестрами: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . У разі задоволення позову ОСОБА_2 про визнання батьківства щодо малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 опіка позивачки над останніми буде припинена, а діти вимушені будуть проживати з ОСОБА_2 , що є небезпекою для їхнього життя, здоров`я та фізичного існування. Відтак місце проживання малолітніх сестер ОСОБА_4 і ОСОБА_5 необхідно визначити з нею. ОСОБА_6 просила суд передати їй дітей: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на виховання.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій

10 травня 2024 року ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області позовну заяву ОСОБА_1 про передачу дітей на виховання повернуто заявниці.

26 червня 2024 року постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року про повернення позовної заяви залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що первісний позов ОСОБА_2 та позов третьої особи ОСОБА_1 виникли з сімейних відносин. Водночас ці позови мають різні предмети. Так, предметом позову ОСОБА_2 є визнання його батьківства щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Отже, предметом доказування за цим позовом є факт біологічного походження дітей від позивача. Предметом позову ОСОБА_1 є визначення місця проживання дітей. Такий спір, як правило, виникає між батьками дітей (можливо між одним із батьків і опікуном), а предметом доказування за цим позовом є визначення місця проживання дітей з одним із батьків (опікуном), яке б відповідало найкращим інтересам дітей. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають різні предмети позову, а відтак і предмети доказування, ці позови не є взаємопов`язаними, а їх спільний розгляд не є доцільним, у зв`язку з чим позов третьої особи ОСОБА_1 необхідно повернути заявниці.

Позов ОСОБА_2 розглянуто по суті та рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесено зміни до актового запису № 211 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого 09 березня 2012 року Кам`янець-Подільським ВРАЦС, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , зазначивши в графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 . Внесено зміни до актового запису № 1797 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого 05 липня 2017 року Хмельницьким ВРАЦС, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , зазначивши в графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

07 липня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2024 року, в якій просила їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що поданий нею позов не був зареєстрований в автоматизованій системі документообігу, суд першої інстанції не розглянув її клопотання про об`єднання цього позову з позовом ОСОБА_2 . Суд повернув їй позовну заяву майже через рік після її подання, не вказавши правову підставу такого повернення. Відмова в об`єднанні позовів мала б наслідком розгляд її позову в окремому самостійному провадженні, а не повернення позовної заяви.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2023 року ОСОБА_6 звернулася до суду першої інстанції із заявою, в якій вказала, що не визнає позов ОСОБА_2 , подає самостійний позов та просить об`єднати його з первісним позовом ОСОБА_2 . До цієї заяви ОСОБА_6 додала клопотання про витребування доказів і призначення експертизи та позовну заяву до ОСОБА_2 , треті особи - Міськвиконком, Кам`янець-Подільський ВРАЦС, Хмельницький ВРАЦС, про передачу дітей на виховання (т. 1, а. с. 126-145).

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з пунктами 1, 2, 4-6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція з діловодства в судах), визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2020 року № 30 (далі - Положення про АСДС).

Після завершення автоматизованого розподілу судові справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у загальному реєстрі судових справ або окремо складених реєстрах судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) у порядку визначеному в суді.

Позовні заяви, справи, які надійшли з інших судів, подання, апеляційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, інші передбачені законодавством процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, реєструються в день їх надходження в порядку, установленому розділом II Інструкції.

Зустрічні позовні заяви, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, підлягають реєстрації в АСДС та передаються на розгляд відповідно до Положення про АСДС.

У разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 Положення про АСДС розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Згідно з підпунктом 2.3.31 пункту 2.3 Положення про АСДС результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою. Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Відповідно до підпунктів 2.3.44, 2.3.48 пункту 2.3 Положення про АСДС раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, зустрічні позови та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, що надійшли до суду. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Отже, позовна заява третьої особи за первісним позовом - ОСОБА_6 мала бути зареєстрована в АСДС як самостійний процесуальний документ із формуванням протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді, який роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Однак у матеріалах справи відсутній відповідний протокол, а сама позовна заява не зареєстрована канцелярією суду і долучена до матеріалів справи, як додаток до заяви ОСОБА_6 від 04 липня 2023 року вх. № 18390/23 (т. 1, а. с. 129).

Суд першої інстанції в складі судді Швець О. Д. застосував до позовної заяви ОСОБА_6 наслідки, визначені частиною третьою статті 194 ЦПК України (повернення позовної заяви, поданої з порушенням вимог частини другої статті 193 ЦПК України щодо умов прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом), однак указана позовна заява не є зустрічним позовом, не зареєстрована в АСДС та судді ОСОБА_8 за відповідним протоколом не передана.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Суд першої інстанції в складі судді Швець О. Д. не є судом, встановленим законом, для розгляду позовної заяви ОСОБА_6 про передачу дітей на виховання, адже цій судді відповідна позовна заяви за наслідками розподілу справи в АСДС не передавалася.

Відповідно до частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду, однак апеляційний суд наведених положень процесуального закону не врахував.

За таких обставин Верховний Суд відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України не обмежений доводами касаційної скарги та скасовує оскаржувані судові рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України.

Право на справедливий судовий розгляд, також закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на судовий захист, оскільки це буде порушенням гарантованого статтею 6 Конвенції правана справедливий суд.

Після реєстрації позовної заяви ОСОБА_6 підлягало б розгляду клопотання позивачки про об`єднання її позову з позовом ОСОБА_2 відповідно до статті 188 ЦПК України та у випадку відмови в такому об`єднанні судовий розгляд вимог ОСОБА_6 продовжився б у самостійному провадженні.

Розгляд позовної заяви ОСОБА_6 неповноважним судом обмежив їй доступ до правосуддя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частини четверта, шоста статті 411 ЦПК України).

У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції, оскільки позовна заява ОСОБА_6 має бути зареєстрована в АСДС та передана на розгляд належному судді.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наслідками касаційного перегляду справи позовні вимоги ОСОБА_6 по суті не вирішувалися, розподіл судових витрат має бути проведений судом, який вирішить спір, та Верховним Судом не проводиться.

Керуючись статтями 389, 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2024 року скасувати, позовну заяву ОСОБА_6 разом з матеріалами цивільної справи повернути до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області для розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. СитнікСудді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська