Постанова

від 28.08.2024 по справі 910/17566/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. Справа№ 910/17566/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - Єрема М.Р.,

від відповідача - Калежнюк І.В.,

від третьої особи - не з`явились,

розглядає апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 (повний текст ухвали складено 20.05.2024)

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 910/17566/17 (суддя Спичак О.М.)

За позовом Фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС"

про стягнення 39392033,31 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року у справі №910/17566/17 відмовлено у позові Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ".

23.10.2020 року Фірма "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" звернулася із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року у справі №910/17566/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 року у задоволені заяви Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року у справі №910/17566/17 залишено в силі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року апеляційну скаргу Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року задоволено, рішення Господарського суду від 23.07.2019 року скасовано. Позовні вимоги Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" до ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено частково, стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" 614 265, 39 грн. 3% річних, 6 188 122, 82 грн. інфляційних втрат; здійснено розподіл судових витрат; доручено Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

11.03.2021 року Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) 363 грн. 02 коп. судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Також, 11.03.2021 року Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) 614 265 грн. 39 коп. 3% річних, 6 188 122 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 41 448 грн. 00 коп. судового збору за звернення з позовом та 62 172 грн. 00 коп. судового збору за звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2021 року касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року залишено без задоволення, постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року залишена без змін.

30.04.2024 року від стягувача до Господарського суду міста Києва надійшла заява про заміну боржника на його правонаступника, в якій Фірма "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" просить суд:

1) у виконавчому провадженні №67156324 змінити сторону боржника - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке було реорганізовано, на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661), у справі №910/17566/17 за позовом Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення коштів.

2) у виконавчому провадженні №67153946 змінити сторону боржника - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке було реорганізовано, на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661), у справі №910/17566/17 за позовом Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року заяву Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/17566/17, задоволено, у виконавчому провадженні №67156324 замінено сторону боржника - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у виконавчому провадженні №67153946 замінено сторону боржника - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усіх майнових, немайнових прав та обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання фірми "Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbX) від 29.04.2024 року про заміну сторони у виконавчих провадженнях відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала місцевого господарського суду є такою, що прийнята з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що у ДП «НАЕК «Енергоатом», як боржника за виконавчими провадженнями № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 відсутні матеріальні права і обов`язки, які можуть перейти до його правонаступника АТ «НАЕК «Енергоатом» оскільки рішення виконано в повному обсязі. Також, скаржник з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 922/4519/14 вказує, що оскаржуваною ухвалою місцевим господарським судом не здійснено заміну сторони відповідача у справі № 910/17566/17, а саме: ДП «НАЕК «Енергоатом» на АТ «НАЕК «Енергоатом», як це передбачено процесуальним законодавством.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17566/17.

20.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/17566/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

02.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року у справі №910/17566/17 та призначено розгляд справи на 28.08.2024 року.

В судовому засіданні 28.08.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Колегія суддів звертає увагу, що виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.

Як вже було зазначено вище 11.03.2021 року Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) 363 грн. 02 коп. судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Також, 11.03.2021 року Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фірми "Джі плюс Ейч Монтаж ГмбХ" (G+H MONTAGE GmbH) 614 265 грн. 39 коп. 3% річних, 6 188 122 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 41 448 грн. 00 коп. судового збору за звернення з позовом та 62 172 грн. 00 коп. судового збору за звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.

18.10.2021 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на примусове виконання наказів по справі №910/17566/17.

Згідно з абз.1 ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак, для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

При цьому, процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Із системного тлумачення ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, а також ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником є її вибуття зі спірних правовідносин з різних причин, зокрема: у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Отже, при розгляді відповідної заяви судом підлягає доведенню саме факт вибуття сторони виконавчого провадження із правовідносин, яке може відбуватись як у приватно-правовому, так і в публічно-правовому порядку.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

В якості підстав для здійснення правонаступництва у заяві про заміну відповідача (боржника) його правонаступником вказано те, що акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та є правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом.

За нормами ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч.1 ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України Про акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом визначено, що утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК Енергоатом) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про Акціонерне товариство» Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК Енергоатом із дня державної реєстрації товариства. НАЕК Енергоатом припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

На сайті Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України міститься постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1420, якою утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661); затверджено Статут акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі Статут).

(постанова розміщена у відкритому доступі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/proutvorennia-aktsionernoho-tovarystva-natsionalna-a1420).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 року Про утворення Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом визначено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Згідно з пунктами 1, 2 Статуту акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі товариство) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»; Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня його державної реєстрації.

Слід наголосити, що державна реєстрація акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відбулась 11.01.2024 року із одночасним припиненням юридичної особи - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поданим державним виконавцем до заяви.

Отже, в даному випадку відбулось правонаступництво юридичної особи шляхом її реорганізації (перетворення), про що чітко вказано у постанові Кабінету Міністрів України, що підпадає під визначення ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України. З чого слідує необхідність заміни сторони виконавчого провадження ДП «НАЕК «Енергоатом» - обумовленої її вибуттям із правовідносин, що пов`язане із припиненням як суб`єкта правовідносин та одночасним створенням нового суб`єкта, якому передані всі права і обов`язки попереднього.

Щодо посилання скаржника на те, що у ДП «НАЕК «Енергоатом», як боржника за виконавчими провадженнями № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 відсутні матеріальні права і обов`язки, які можуть перейти до його правонаступника АТ «НАЕК «Енергоатом» оскільки рішення виконано в повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.

Постановами головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 29.11.2021 року виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 було передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.12.2021 року виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 прийнято до провадження і постановами від 24.01.2023 року їх приєднано до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_5.

25.01.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 винесено постанову про арешт коштів боржника на суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням НОМЕР_5 у розмірі 82 647 467, 36 грн. (т.11, а.с. 63-66).

26.01.2023 року виставлено платіжні вимоги до банківських установ та того ж дня з банківського рахунку ДП «НАЕК «Енергоатом» списано вказану суму, що вбачається з банківської виписки. (т.11, а.с. 67).

30.01.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 винесено постанову про зняття арешту з коштів, у зв`язку з тим, що на депозитний рахунок органу ДВС надійшли кошти в сумі 82 647 467, 36 грн. (т.11, а.с. 68-69).

Водночас, постановою від 13.06.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 винесено постанову про арешт коштів боржника на суму заборгованості, зокрема за виконавчими провадженнями №67156324 та №67153946 у розмірі 28 449 118, 37 грн. (т.11, а.с. 70-75).

ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до органу ДВС з клопотанням від 27.01.2024 року №01-1689/10-вих про закінчення виконавчих проваджень, зняття арешту з коштів та відкликання платіжних вимог. (т.11, а.с. 76).

Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 не закінчені, відповідних постанов про закінчення виконавчих проваджень матеріали справи не містять.

Отже, на даний час виконавчі провадження № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 не закінчені, тому посилання скаржника на відсутність матеріальних прав і обов`язків, які можуть перейти до його правонаступника АТ «НАЕК «Енергоатом» оскільки рішення виконано в повному обсязі не знаходять свого підтвердження.

Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 922/4519/14, колегія суддів зазначає, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 922/4519/14 стосуються обставин заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, позиція колегії суддів ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року у справі №910/17566/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року у справі №910/17566/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17566/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.08.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир