Постанова

від 26.08.2024 по справі 917/1154/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/1154/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Радіонова О.О. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

від відповідача Данілова Н.Н. (адвокат);

від інших представників учасників справи: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцької гімназії №20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 у справі №917/1154/23

за позовом Кременчуцької гімназії №20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до Господарського суду Полтавської області звернулась Кременчуцька гімназія № 20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району (далі -

Позивач) з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі- Відповідач) про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 у справі №917/1154/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду та вважаючи його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до доводів якої зазначив, що:

-суд першої інстанції у рішенні неправильно витлумачив норму ст. 1 Закону №2479 та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, оскільки, у ст. 1 Закону № 2479 не визначено орган, якому адресована така заборона;

-судом не враховано, що саме з метою захисту прав споживачів щодо недопущення підвищення тарифів на комунальні послуги у сфері теплопостачання і був прийнятий Закон № 2479, яким запроваджувався мораторій на підвищення цін і Відповідач повинен був дотримуватись норм вказаного Закону, тому судом був зроблений помилковий висновок, що підвищення тарифів для Позивача у період з 01.11.2022 до 31.10.2023 не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності Відповідача внаслідок порушення ним вимог законодавства України та Відповідач не має права самостійно встановлювати/змінювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам;

- судом першої інстанції не враховано, що тарифи можливо і не були підвищені для споживачів Відповідача: м. Полтави, Решетилівки, смт. Котельви та інших, яким Відповідач і раніше здійснював постачання теплової енергії, однак, по відношенню до споживачів м. Кременчука, у т.ч. і Позивача, яким Відповідач почав надавати послуги лише з 01.11.2022, тарифи на постачання тепла стали більшими за тарифи, за якими Позивачу постачалася теплова енергія станом на 24.02.2022;

- суд першої інстанції зробив протилежні висновки: з однієї сторони визнав вставленим факт того, що вартість спожитої Позивачем в листопаді 2022 квітні 2023 років теплової енергії була обрахована Відповідачем за тарифами, які є більшими за тарифи, за якими Позивачу постачалася теплова енергія ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» станом на 24.02.2022, а з іншої - для Відповідача станом на 24.02.2022 тарифи не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479;

- суд першої інстанції під час ухвалення рішення не звернув увагу на ту обставину, що 05.12.2022 Відповідач звернувся до Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України з листом щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послугу з постачання теплової енергії підприємством, що перебуває у спільній власності територіальних громад;

-суд першої інстанції не звернув увагу на позицію Верховного Суду у справі №917/730/23 (постанова від 04.04.2024) за якою зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання Відповідача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб`єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується;

-судом першої інстанції не було враховано, що при застосуванні до Позивача двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення, визначена Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунку тарифів на теплову енергії, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженим наказом Мінрегіону від 12.09.2018 №239 (далі Порядок №239) та Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ від 01.06.2011 №869 (далі Порядок №869).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, розгляд справи призначений на 26.08.2024р о 13:00.

Від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу за змістом якого він заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначивши наступне:

- Відповідача зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука;

- Відповідач є обласним комунальним підприємством, самостійно не встановлює тарифи, а застосовує виключно чинні тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради; думка Департаменту суперечить вимогам пункту 4 Порядку 869;

-зазначене роз`яснення Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України є не офіційним тлумаченням Порядку 869 та Закону 2479, а тому і не може викликати юридичних наслідків;

- враховуючи приписи п.4 Порядку №869, Відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання встановлення окремого тарифу для мешканців міста Кременчука, тому що є суб`єктом господарювання, який перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах, і у даному випадку тариф Відповідача є єдиним для всіх споживачів Полтавської області, а тому будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом - відсутні.

-застосування у спірних відносинах тарифів, що встановлені для іншого суб`єкта господарювання є втручанням у господарську діяльність Відповідача і перебиранням на себе повноважень уповноваженого органу Полтавської обласної ради, виключно до компетенції якого віднесені такі питання;

- взаємовідносини між сторонами врегульовано Договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7106 від 01.11.2022 та Договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7106/2023 від 30.01.2023, умовами яких передбачені тарифи, що застосовуються у розрахунках між сторонами договору, розмір яких відповідає розміру тарифів, встановлених рішенням №477 ПОКВАП «Полтаватеплоенерго» для категорії споживачів «Бюджетні установи» і таке рішення не скасоване в судовому порядку.

У судовому засіданні 26.08.2024р. представник Відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник Позивача не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки Позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

-наявність між сторонами правовідносин за Договором № 7106 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 з приводу теплопостачання приміщення за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 12, що належить Позивачу на праві оперативного управління, який є споживачем послуг з постачання теплової енергії, а їх надавачем є Відповідач;

-направлення Відповідачем в листопаді 2022 - травні 2023 Позивачу рахунків на оплату теплової енергії, поставленої на адресу: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул.

Академіка Маслова, 12, відповідно до умов Договору № 7106 від 01.11.2022, в яких була

визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136068,84 грн без ПДВ);

-укладення між сторонами Договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7106/2023 від 30.01.2023 (далі - Договір № 7106/2023), за умовами якого Відповідач зобов`язується з 01.01.2023 по 31.12.2023 надати Позивачу теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Позивача, а Позивач - прийняти і оплатити вартість використаної (спожитої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору;

-застосовування Відповідачем тарифів, визначені у Додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію при виставленні рахунків на оплату.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач в обґрунтування позову посилався на запровадження мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання за Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі Закон № 2479-IX), тому вважав, що постачання Відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими Позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022 та які були встановлені для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

Позивач стверджував, що Відповідач з 01.11.2022, тобто після набрання сили Законом № 2479-IX, почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої йому теплової енергії двоставковий тариф, чим порушив цей Закон, а також порушив процедуру встановлення тарифу згідно п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869).

Позивач вважав, що тарифи на послугу з постачання теплової енергії Відповідачем для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24 лютого 2022 року, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб`єктом господарювання.

Обґрунтовуючи обрання способу захисту порушених прав у вигляді зобов`язання

Відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Позивачем за період з початку опалювального періоду 2022-2023 (з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду ) відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги з постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022., останній посилався на те, що Відповідач своїми діями по направленню Позивачу рахунків на оплату вартості поставленої теплоенергії, неправомірно визначив її шляхом застосування двоставкового тарифу, що призвело до порушення законних прав та інтересів Позивача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у суді першої інстанції зазначав :

-нарахування за відпущену відповідачем теплову енергію здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які введені в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Відповідчем;

- Відповідач не має правових підстав застосовувати інші тарифи (враховуючи тарифи що були встановлені для інших теплопостачальників, зокрема, ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ»);

- застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати, є лише зміною формату тарифу, а його доцільність полягає в тому, що витрати, які

компенсуються платою за спожиту теплову енергію, мають сезонний характер

виникнення;

- застосування двоставкового формату тарифу на опалення, з одного боку збалансовує періоди виникнення витрат на підприємстві з отриманням компенсації цих витрат доходами, тобто виключає усі види кредитування (сплата за теплову енергію здійснюється в періоді отримання її споживачем), з другого боку, знижує платіжне навантаження на споживачів протягом опалювального періоду;

- рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання «Про надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 19.10.2018 № 917 надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ВідповідачаОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;

- Відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука;

- Відповідач є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 року не поширює свою дію на підприємство, в т.ч. в частині отримання згоди органу місцевого самоврядування на встановлення двоставкових тарифів, отже Відповідачем при застосуванні рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 про встановлення тарифів було дотримано вимоги Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ від 29.07.2022.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність Позивачем зазначених у позові обставин, оскільки у Відповідача відсутні підстави для постачання Позивачу теплової енергії на умовах Договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Полтавською обласною радою. Суд першої інстанції також послався на неправильно обраний Позивачем спосіб захисту, що не призводить до відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що його не спростовують, виходячи з наступного.

Сутність розглянутого спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового здійснення перерахунку вартості наданих послуг Кременчуцькій гімназії №20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району теплової енергії та гарячої води (за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 12), за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022.

Беручи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися

судом з урахуванням норм Господарського та Цивільного кодексів України, які регламентують правовідносини у сфері надання послуг, а також іншими відповідними нормативно-правовим/підзаконними актами у сфері теплопостачання.

Викладене зумовлює погодження із міркуваннями місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означених договорів (п.п.28, 29 цієї постанови) на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, апеляційний господарський суд вважає їх належною у розумінні ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах,

встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 Цивільного кодексу України).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Своєю чергою, сутність доводів апеляційної скарги зводиться до порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, не правильного тлумачення Закону № 2479, не врахування введеного мораторію на підвищення тарифів під час введення воєнного стану для суб`єктів господарювання та відсутність у Відповідача права самостійно встановлювати/змінювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, тарифи за якими постачалася теплова енергія станом на 24.02.2022 було не правомірно збільшено для споживачів м.Кременчука, залишення без уваги відповіді Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України, щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послугу з постачання теплової енергії підприємством, не застосування до спірних відносин постанови Верховного Суду від 04.04.2024 у справі 917/730/23 та порушення Відповідачем при застосуванні до Позивача двоставкового тарифу процедури його встановлення.

Як убачається з матеріалів справи, застосовані Відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені Позивачу, відповідають тарифам, встановленим у додатку № 2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго». Так, умовно- змінна частина двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ складає 2197,08 грн/Гкал, умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) становить 136068,84 грн.

Будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», умовами укладених між сторонами договорів не передбачено. Крім того, підпунктом 3.1. договору № 7106/2023, сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною договору.

Тобто, у договорі на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №7106 від 01.11.2022 та договорі про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7106/2023 від 30.01.2023, укладених вже під час дії в Україні воєнного стану, сторони погодили застосування саме тих тарифів, які встановлені уповноваженими органами для Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», а також визначили, що ці тарифи є двоставковими.

Вказані договори, факт укладення яких Позивач не заперечує, є чинними, їх не було визнано недійсними у судовому порядку. У даному провадженні предмет спору не стосується внесення змін до цих договорів (зокрема, щодо відтермінування запровадження двоставкового тарифу на період воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано), так само як і не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію.

Як правомірно встановлено місцевим судом, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно зі статутом Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Приписами п. 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України від 01.06.2011 №869 (надалі Порядок №869), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Оскільки Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, відтак, з урахуванням вищенаведених приписів п. 4 Порядку №869, Відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про те, що Відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі Позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Крім того, колегія суддів враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №440/6193/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», про визнання протиправним та не чинним рішення, а саме пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в частині встановлення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідно до додатку 2, залишено без задоволення.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги в контексті наявних матеріалів справи щодо не правильного тлумачення Закону № 2479 та не врахування введення мораторію (1 і 2), судова колегія зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 1 Закону № 2479-IX, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Водночас, вказана норма Закону №2479-IX не є нормою-приписом (зобов`язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Як було встановлено місцевим судом, рішенням Полтавської обласної ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 30.09.2022 №477 було затверджено тарифи, які залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 (зі змінами від 09.12.2021).

В рахунках на оплату теплової енергії, поставленої Відповідачем з листопада 2022 року, які були виставлені Позивачу, вартість теплової енергії обраховано за двохставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

Арифметичне порівняння розмірів двох різних тарифів двох різних виконавців послуг, яке фактично уособлює позицію Позивача, не є підвищенням тарифу, що заборонене вказаним законодавчим мораторієм.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022», оскільки зазначені тарифи були встановлені не Відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

У даному випадку тариф Відповідача є єдиним для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у Відповідача відсутні, у тому числі, з міркувань необхідності дотримання умов чинного договору та заборони перегляду ціни після виконання (споживання тепла), нормативне обґрунтування яких (міркувань) наведено у п.39 цієї постанови.

З огляду на наведене, судова колегія вважає правильним висновок місцевого суду, що у Відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», як і відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Полтавською обласною радою.

Щодо не врахованого листа Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22, судова колегія зазначає про те, що у вказаному листі зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте Відповідач є обласним комунальних підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідний лист не створює для Відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених Полтавською обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із доводами відзиву на апеляційну скаргу, що правовідносини у справі на яку посилається Позивач не є подібними, оскільки у даній справі правовідносини стосуються проведення перерахунку по укладеному між сторонами чинному договору, тоді як у справі №917/730/23 правовідносини стосуються врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку. Висновок, що зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання Позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м.Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022 є думкою суду апеляційної інстанції викладеної в постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 917/730/23 та не є висновком Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/23 Верховним Судом не сформовано висновку щодо застосування наведених норм права у спірних правовідносинах, тому судова колегія визнає таке посилання Скаржника безпідставним.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції не було враховано, що при застосуванні до Позивача двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення з огляду на наступне.

Положеннями пункту 4 Порядку №869 визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Відповідач є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, відтак, з урахуванням вищенаведених приписів пункту 4 Порядку №869, Відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука.

Проаналізувавши вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги Позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ч.1 ст.19 Конституції України та ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена (у тому числі, і у судовому порядку) до вчинена дій, які не є для неї обов`язковими в силу приписів закону або договору. У розглядуваному випадку Позивач фактично намагається примусити Відповідача до порушення умов укладеного і чинного договору та запровадження зміни ціна отриманої теплової енергії на минулий період попри існування чинного і обов`язкового для Відповідача рішення щодо розміру тарифу (відображеної у договорі).

Враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, законних підстав до зміни або скасування рішення господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 року у справі №917/1154/23 - не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцької гімназії №20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 у справі №917/1154/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 року у справі №917/1154/23 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Кременчуцьку гімназію №20 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавської області.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 28.08.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков